Рішення

від 25.07.2024 по справі 363/1842/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.07.2024 Справа № 363/1842/23

РІШЕННЯ

Іменем України

25 липня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Крикун Ю.М., представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) адвоката Козіної Г., представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) адвоката Старікова Є.О. в режимі відеоконференції поза межами суду, розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя,-

УСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача адвоката Кашоїди М.Ю. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя, в якій просить визнати за позивачем право спільної часткової власності на 1/2 частки земельних ділянок, площею 0,1 га, кадастровий номер: 3221884400:07:116:0461, кадастровий номер: 3221884400:07:116:0462, кадастровий номер: 3221884400:07:116:0464, та площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221884400:07:116:6023, що розташовані на території Київської обл., Вишгородського р-ну, Литвинівської сільської ради з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що є спільним майном подружжя; визнати за позивачем право спільної часткової власності на 1/2 транспортного засобу, а саме автомобіль марки RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 , та припинити право власності ОСОБА_1 на транспортного засобу, а саме автомобіль марки RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 , шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації в розмірі половини вартості автомобіля - 109530,00 грн. 00 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, про що було складено актовий запис № 223. 08.02.2023 заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва, шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Заочне рішення про розірвання шлюбу між сторонами набрало законної сили 13 березня 2023 року, про що свідчить відповідний штамп суду. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, за час перебування у шлюбі, сторони набули наступне майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер: 3221884400:07:116:0461, що розташована на території Київської обл., Вишгородського р-ну Литвинівської сільської ради, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1509065552218: номер відомостей про речове право: 56246305: підстава набуття: договір купівлі-продажу земельної ділянки № 160 від 15.04.2020 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Невечеря В.Г., земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер: 5221884400:07:116:0462, що розташована на території Київської обл., Вишгородського р-ну Литвинівської сільської ради, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2069165232218: номер відомостей про речове право: 56245824: підстава набуття: договір купівлі-продажу земельної ділянки № 157 від 15.04.2020, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Невечеря В.Г., земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер: 5221884400:07:116:0464, що розташована на території Київської обл. Вишгородського р-ну Литвинівської сільської ради, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2069145952218: номер відомостей про речове право: 56245409: підстава набуття: договір купівлі-продажу земельної ділянки № 154 від 15.04.2020 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Невечеря В.Г., земельна ділянка, площею 0,12 га, кадастровий номер: 5221884400:07:116:6025, що розташована на території Київської обл. Вишгородського р-ну Литвинівської сільської ради, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1795442452218: номер відомостей про речове право: 50859894: підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46112191 від 25.05.2019, транспортний засіб, а саме автомобіль марки RENAULT MEGANE. 2012 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 . VIN код: НОМЕР_2 . з оціночною ринковою вартістю згідно ВИСНОВКУ експерта - 219060,00 грн. 00 коп. Після розлучення, сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу вищепереліченого спільного майна. Оскільки, майно було придбане позивачем та відповідачем в період шлюбу, воно належить їм, як подружжю на праві спільної сумісної власності, тому позивач має намір поділити вищезазначене майно зазначеним у позові шляхом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської областівід 17 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого розгляду справи представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, в якому просить визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 0,1 Га, кадастровий номер: 3221884400:07:116:0461, що розташована на території Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1509065332218; визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер: 3221884400:07:116:0464, що розташована на території Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2069143932218; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер: 3221884400:07:116:0462, що розташована на території Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2069165232218; та визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 , легковий універсал-В, колір - чорний. Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що сторонами за період перебування у шлюбі було набуто у власність зазначені земельні ділянки та транспортний засіб. Що стосується земельної ділянки, площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884400:07:116:6023, що розташована на території Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1793442432218, то її позивачем було помилково включено до загального пулу спільного майна, адже вона хоча й була набута у власність за час шлюбу з позивачем, проте є особистою власністю ОСОБА_2 . Оскільки вищезазначена земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884400:07:116:6023 була одержана ОСОБА_2 у власність із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. ОСОБА_2 категорично не погоджується з запропонованим позивачем варіантом поділу спільного автомобілю шляхом залишення його у її власності та стягнення з неї на користь позивача грошової компенсації в розмірі половини його вартості, з огляду на наступне. Незважаючи на те, що автомобіль оформлено на відповідача, ним з перших днів придбання фактично користувався і продовжує користуватися позивач. Після розірвання шлюбу відповідач намагалася повернути автомобіль у своє володіння, просила про це позивача, однак останній відмовив. Стягнення з відповідачки грошової компенсації в розмірі половини вартості автомобілю в сумі 109 530,00 грн. стане надмірним фінансовим тягарем для неї. Приймаючи до уваги те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884400:07:116:0461 та 3221884400:07:116:0462 є тотожними за площею, місцем розташування та ринковою вартістю, то, керуючись приписами ч. 1 ст. 71 СК України, їх доцільно розділити між сторонами в натурі, залишивши по одній у приватній власності кожної із сторін. При цьому відповідачка просить суд залишити у її власності земельну ділянку з кадастровим номером 3221884400:07:116:0461, оскільки вона межує з іншою земельною ділянкою відповідачки з кадастровим номером 3221884400:07:116:6023, яка, як вже було зазначено вище, є особистою приватною власністю відповідача. Щодо решти спільного майна (автомобіль та земельна ділянка з кадастровим номером 3221884400:07:116:0464), то, як вже було вказано вище, вона готова залишити спільний автомобіль у приватній власності позивача, який ним фактично володіє і користується) та відмовитися від своєї частки у праві спільної власності на нього вартістю 109 530,00 грн., залишивши за собою право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221884400:07:116:0464 ринковою вартістю 40 493,00 грн. Вважає, що запропонований варіант поділу є більш доцільним та ефективним, який у більшій мірі відповідає законним інтересам відповідачки та не створює передумов для виникнення нових спорів між сторонами у майбутньому. В результаті запропонованого поділу все майно буде розділене між сторонами в натурі, як це визначено ч. 1 ст. 71 СК України.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року прийнято до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя.

Також, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року за клопотанням представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) витребувано у Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області (07323, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Литвинівка, вул. Тараса Шевченка, буд. 1) інформацію про наявність або відсутність забудови на земельних ділянках, кадастрові номери: 3221884400:07:116:0461; 3221884400:07:116:0462; 3221884400:07:116:0464; 3221884400:07:116:6023, які належать на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , та витребувано у Вишгородської районної військової адміністрації Київської області (07301, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, ЄДРПОУ 23569369) належним чином завірену копію реєстраційної справи та документів з неї щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221884400:07:116:6023 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1793442432218).

21 серпня 2023 року представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) адвокат Кашоїда М.Ю. подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву в якому зазначив, що позивач за зустрічним позовом в своїй заяві не погоджується із запропонованим порядком розподілу майна, наведеному в первісному позові, пропонуючи, в свою чергу свій варіант розподілу. Однак, сторону позивача за первісним позовом також не влаштовує розподіл майна подружжя, запропонований в зустрічному позові з декількох причин. Як зазначалось сторонами в первісному позові та в зустрічному, мирним шляхом не вдалося врегулювати спір, а тому наполягають на повному розподілі всього майна. Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що запропонований нею варіант розподілу є, ніби, вигіднішим для ОСОБА_1 є таким, що не відповідає дійсності, оскільки позивач за зустрічним позовом не враховує забудови та наявність паркану по периметру земельної ділянки, яку бажає залишити собі позивач за зустрічним позовом, що вже робить її частку більш дорожчою, доглянутою та придатною для використання. Також, звернув увагу суду, що позивачем за зустрічним позовом жодним чином не зазначається про споруди та об`єкти незавершеного будівництва, які також будувались за кошти, що згідно чинного законодавства вважається сумісною власністю подружжя. Звертаючись до додатків зустрічного позову, можна побачити, що позивач за зустрічним позовом отримує заробітну плату, але якої навряд вистачить на ведення будівництва, а тому більша частина вкладених коштів у будівництво та облаштування земельних ділянок була саме зі сторони відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 . Саме про свої доходи зазначає і сам позивач за первісним позовом, посилаючись на те, що виплата частки автомобіля на користь ОСОБА_1 є надмірним фінансовим тягарем, а якщо говорити про фінансування будівництва та робіт по облаштуванню земельних ділянок, то воно є більш фінансово обтяжливим, ніж виплата частки автомобіля. Щодо земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221884400:07:115:6023 зазначив, що вона дійсно була одержана ОСОБА_2 у власність із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. Однак, здійснення приватизації стало можливим, через рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, посилання на яке надає позивач за зустрічним позовом. Наголосив на тому, що всім судовим процесом і взагалі доведенням справи до кінця займався саме ОСОБА_1 . А отже, вони не можуть виключити моральний аспект даного питання. Беручи до уваги зазначену обставину та враховуючи, що позивач за зустрічним позовом відмовилась вирішити питання мирним шляхом, відповідач за зустрічним позовом, вважає, що має моральне право претендувати на розподіл саме всього переліченого у первісному позові майна, тому просив задовольнити первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, та відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

29 серпня 2023 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 подав до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву в якій зазначив, що ОСОБА_2 не враховувала забудову земельних ділянок так само, як і не враховував її позивач у первісному позові. Причиною тому є те, що на сьогоднішній день вказане будівництво не завершене і не введено в експлуатацію, об`єкт нерухомого майна не зареєстровано у встановленому законом порядку, тому по суті мова йде про сукупність будівельних матеріалів. Доводи представника відповідача за зустрічним позовом щодо того, що «всім судовим процесом та доведенням до кінця» судової справи №826/16084/17 (за позовом ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Київській області про зобов`язання надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221884400:07:116:6023 у власність) нібито займався саме ОСОБА_1 є надуманими і такими, що не ґрунтуються на доказах. На підставі наведеного, просив суд у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.12.2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та його представник підтримали позовні вимоги первісного позову у повному обсязі та просили його задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити. ОСОБА_1 також пояснив, що всі спірні земельні ділянки загородженні, окрім однієї земельної ділянки з кадастровим номером: 3221884400:07:116:0462. На земельній ділянці з кадастровим номером: 3221884400:07:116:0464 в шлюбі побудовано будинок (коробка), який ще не введений в експлуатацію та право власності на який не зареєстровано. Тож запропонований відповідачем спосіб поділу майна не відповідає принципу рівності часток подружжя та все майно необхідно поділити по частці. Також зазначив, що автомобіль вони з колишньою дружиною ОСОБА_2 придбали у 2017 році та він постійно був і є у його користуванні. На даний час хоче спірний автомобіль віддати у власність ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 06.06.2024 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 та її представник просили відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі та задовольнити зустрічний позов. Додатково пояснила, що у шлюбі придбали три земельні ділянки. На одній із них, а саме з кадастровим номером: 3221884400:07:116:0464 дійсно збудовано коробку будинку, однак будівництво не завершено. Щодо спірного автомобіля зазначила, що його було придбано за спільні кошти, однак більшість коштів були її та її батьків. Зауважила, що ОСОБА_1 жодного разу не давав їй можливості користуватись спірним автомобілем. Також зазначила, що має у власності інший автомобіль, тому вважає залишити позивачу за первісним позовом у власності спірний автомобіль.

Заслухавши пояснення учасників справи, та дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 02 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 223, який рішенням Дніпровського районного суду м. Києва №755/12317/22 від 08 лютого 2023 року розірвано.

Відповідно до договорів купівлі-продажу земельних ділянок № 154,157,160, посвідчених 13.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Невечерею В.Г. за час шлюбу в спільну сумісну власність сторонами придбано земельні ділянки, площею 0,1000 га, що розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., Литвинівська сільська рада, цільове призначенням: для індивідуального садівництва, кадастрові номери: 3221884400:07:116:0461, 3221884400:07:116:0462, 3221884400:07:116:0464. Покупцем в договорі вказана відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20.03.2023 року, земельні ділянки, площею 0,1000 га з кадастровими номерами: 3221884400:07:116:0461, 3221884400:07:116:0462, 3221884400:07:116:0464 на праві приватної власності належать ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі продажу № 154,157,160 від 13.04.2020 року.

Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20.03.2023 року, земельна ділянка, площею 0,12 га з кадастровим номером: 3221884400:07:116:6023 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі витягу з Державного земельного кадастру № НВ-3213803712019 від 06.02.2019 року.

Так як вбачається, з наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області №10-1543/15-19-сг від 13.03.2019 року відповідно до ст. 15-1, 116, 118, 121, 122, 186 Земельного кодексу України, Положення про ГУ Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 року № 308, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером: 3221884400:07:116:6023 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником автомобіля «RENAULT MEGANE» реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .

Згідно з висновками експерта про вартість майна оціночна вартість станом на 23 березня 2023 року земельних ділянок, площею 0,1000 га з кадастровими номерами: 3221884400:07:116:0461, 3221884400:07:116:0462 визначена у розмірі 41 405,03 гривень, земельної ділянки, площею 0,1000 га з кадастровим номером: 3221884400:07:116:0464визначена у розмірі 40 493,19 гривень та земельна ділянка, площею 0,12 га з кадастровим номером: 3221884400:07:116:6023визначена у розмірі 50 424,16 гривень.

Також, згідно з експертним висновком про визначення оціночної (ринкової) вартості транспортного засобу від 30.03.2023 року оціночна ринкова вартість транспортного засобу RENAULT MEGANE, легковий універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 визначена у розмірі 219 060,00 гривень.

Як убачається з копій довідок про заробітну плату та інші доходи виданої ОСОБА_2 , вона дійсно працює в НВК 456 «Струмочок» на посаді вихователь - методист та у період з січня 2022 року по грудень 2022 року загальна сума доходу становить 223 938,67 гривень та у період з січня 2023 року по квітень 2023 року загальна сума доходу становить 84 935,88 гривень.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ст. 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується ст. 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у ст. 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.1 та ч.2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).

Зі змісту п. п. 23,24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що незалежно від того, на кого з подружжя зареєстроване право власності на майно, оскільки спірні земельні ділянки площею 0,1000 га, кадастрові номери: 3221884400:07:116:0461, 3221884400:07:116:0462, 3221884400:07:116:0464 були придбані сторонами у період перебування у шлюбі за їх спільні кошти, що сторонами не оспорювалось, ці земельні ділянки належать позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності та підлягають поділу.

Як було встановлено судом, та не оспорювалось сторонами, всі спірні земельні ділянки загородженні, окрім однієї земельної ділянки з кадастровим номером: 3221884400:07:116:0462. На земельній ділянці з кадастровим номером: 3221884400:07:116:0464 в шлюбі побудовано будинок (коробка), який ще не введений в експлуатацію та право власності на який не зареєстровано.

Тож, оскільки добровільно сторони не домовилися про розмір часток, які мають бути визначені кожному з них, а також щодо поділу в натурі відповідних земельних ділянок, враховуючи, що спірні земельні ділянки хоч мають майже однакову вартість відповідно до долучених до первісного позову висновків про оцінку, натомість мають різні характеристики, що зазначені вище, які впливають на їх вартість, суд вважає, що частки майна дружини та чоловіка є рівними, а тому розділяє спільні земельні ділянки на дві рівні частини, визнавши за позивачем та відповідачем право власності по частці кожному на право приватної власності на земельні ділянки площею 0,1000 га, кадастрові номери: 3221884400:07:116:0461, 3221884400:07:116:0462, 3221884400:07:116:0464, що буде відповідати принципу рівності часток подружжя та ефективному захисту прав кожного з співвласників.

Щодо земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 3221884400:07:116:6023, яка була одержана ОСОБА_2 у власність із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області №10-1543/15-19-сг від 13.03.2019 року, та відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України (в редакції на момент придбання спірної земельної ділянки) є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , зазначена земельна ділянка не може бути включена до пулу спільного майна подружжя, та відповідно поділу між подружжям не підлягає.

Щодо вимог сторін про транспортний засіб «RENAULT MEGANE» реєстраційний номер НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

Інакше кажучи, вимога позивача про стягнення з відповідача грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на майно подружжя не породжує обов`язку відповідача попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду (див. висновок, сформульований у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 299/2587/15-ц). Підтвердження платоспроможності такого відповідача законодавство України не вимагає.

Факт відсутності у відповідача коштів для одномоментної виплати компенсації позивачеві сам по собі не може бути ознакою надмірності тягаря з такої виплати. Якщо у цього відповідача будуть відсутні кошти, зокрема регулярні доходи, для реального виконання рішення суду, за яким на користь позивача треба виплатити компенсацію, то під час виконавчого провадження виконавець може звернути стягнення на майно відповідача, у тому числі на присуджену йому річ. Виручені від реалізації кошти спрямовуються на задоволення вимог стягувача, сплату виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження тощо.

Тож частини четверта та п`ята статті 71 СК України не передбачають обов`язкову згоду відповідача на присудження позивачеві грошової компенсації замість частки останнього у праві спільної сумісної власності на майно, а також не передбачають обов`язкове внесення відповідачем на депозитний рахунок суду грошової компенсації у спорах, у яких про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності й отримання компенсації на свою користь просить позивач.

Якщо за позовом одного із подружжя (який відмовляється від його частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ на користь відповідача - іншого із подружжя - та просить стягнути відповідну грошову компенсацію за таку частку) суд визначить кожному з подружжя ідеальні частки у цьому майні, бо відповідач не погодився на присудження грошової компенсації позивачеві та не вніс відповідну суму на депозитний рахунок, таке судове рішення не буде ефективним для захисту прав та інтересів позивача як співвласника. Залишення неподільної речі у спільній власності не позбавить того із подружжя, хто фактично користується річчю, можливості це робити надалі. Але інший із подружжя, який формально залишається співвласником, усупереч частинам першій і сьомій статті 41 Конституції України за відсутності окремої домовленості фактично позбавляється можливості такого користування, впливу на долю речі, а також грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.

Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20.

Сторонами не оспорювався факт набуття спірного майна в період шлюбу, відтак суд доходить висновку, що транспортний засіб «RENAULT MEGANE» реєстраційний номер НОМЕР_1 , є їх спільною сумісною власністю і належить в рівних частках.

Враховуючи, що спірний автомобіль знаходиться в користуванні позивача за первісним позовом, що не оспорюється сторонами, суд приходить до висновку, що вказаний автомобіль підлягає поділу між сторонами у справі шляхом виділення позивачу за первісним позовом спірного транспортного засобу з визнанням за ним права власності на цей автомобіль, із стягненням з останнього на користь відповідача за первісним позовом компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності у розмірі 1/2 частини його вартості, а саме 109 530 грн.

За таких обставин, підстав для відступу від засад рівності часток подружжя при поділі майна відповідно до ст. 70 СК України судом не встановлено, частки сторін є рівними, тож в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю необхідно визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по частці кожному на земельні ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3221884400:07:116:0461, 3221884400:07:116:0462, 3221884400:07:116:0464, що розташовані на території Київської обл., Вишгородського р-ну Литвинівської сільської ради з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, та визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб, а саме автомобіль марки RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі половини вартості цього автомобіля - 109 530 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя - задовольнити частково.

У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по частці кожному на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер: 3221884400:07:116:0461, що розташована на території Київської обл., Вишгородського р-ну, Литвинівської сільської ради з цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по частці кожному на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер: 3221884400:07:116:0462, що розташована на території Київської обл., Вишгородського р-ну Литвинівської сільської ради з цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по частці кожному на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер: 3221884400:07:116:0464, що розташована на території Київської обл., Вишгородського р-ну Литвинівської сільської ради з цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю, визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб, а саме автомобіль марки RENAULT MEGANE, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі половини вартості цього автомобіля - 109 530 (сто дев`ять тисяч п`ятсот тридцять) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимогпервісного та зустрічного позову - відмовити.

Повне судове рішення складено 22 серпня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Д.А. Свєтушкіна