Рішення

від 09.08.2024 по справі 160/32222/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року Справа № 160/32222/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Храмцова Є.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ;

від відповідача-1: Кудінова О.М., адвокат;

від відповідача-2: не з`явився,

третьої особи-1 ( ОСОБА_2 ): не з`явився;

третьої особи-2 ( ОСОБА_3 ): не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відповідача-2: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа-1, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 , третя особа-2, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відповідача-2: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, в якому вона просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 07.09.2023 № 9/ДПР-23 та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2023 щодо залишення без змін рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 22.02.2023 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він проси притягнути ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження. За результатами розгляду скарги 07.09.2023 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області прийняла рішення №9/ДПР-23, яким притягнула адвоката ОСОБА_1 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 25.01.2018, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області , до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 9, 20, 34 Правил адвокатської етики, та застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строк на 1 (один) рік. Не погодившись з цим рішенням, позивач звернулась зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. 30.11.2023 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення №ХІ-005/2023, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області №9/ДПР-23 від 07.09.2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік залишила без змін.

Позивач указує, що вказані вище рішення є протиправними і такими, що порушують її права та інтереси.

Так, позивач зазначає, що копія скарги ОСОБА_3 , яка була їй надіслана на електронну пошту, відрізняється від екземпляру тієї, яка знаходиться в матеріалах справи, зокрема варіацією підпису скаржника, а також не містить вхідний штамп КДКА, що вказує на те, що копія позивачу була надіслана з іншого примірника, проте інший примірник в матеріалах відсутній. З оригіналу матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що скарга ОСОБА_3 подана ним особисто до КДКА у лютому 2022 року, про що свідчить відсутність поштового конверту під скаргою, а також відсутністю документу у її переліку та поряд з нею про повноваження його представника, який міг її подати. Адвокат ОСОБА_23, яка в подальшому брала участь у розгляді скарги, не мала взагалі повноважень на представництво в КДКА, що відображено в її ордері від 01.11.2022. Сам ОСОБА_3 не міг її подати особисто, оскільки перебуває за кордоном з 2022 року по цей час, що підтверджується доводами адвоката Вербицької у справі №201/8220/22, що встановлено ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2023. Крім того, як зазначає позивач підпис ОСОБА_3 має відмінності від підпису у договорі з позивачем. Крім того, цей підпис не визнає ОСОБА_2 , що підтверджується її нотаріально засвідченою заявою. Отже, скарга від імені ОСОБА_3 не відповідала вимогам і мала бути повернута без розгляду.

Позивач повідомляє, що під час розгляду скарги ОСОБА_3 . комісія поводила себе упереджено, позивачу ставили запитання, не надаючи можливість на них відповісти, весь час перебивали, виривали відповіді із контексту.

При розгляді дисциплінарної справи комісією зазначається, що при обранні виду притягнення до відповідальності, ними вивчена особа адвоката ОСОБА_1 , але не зазначається як саме, з чого, не зрозуміло чому, саме такий захід виховного характеру як зупинення діяльності адвоката на один рік має бути застосований до позивача і більш м`яке покарання не буде мати впливу на позивача. Поряд з цим, позивач указує, що жодного разу не притягалась до дисциплінарної відповідальності, має грамоти та подяки від Ради адвокатів Дніпропетровської області, а також від клієнтів. Також має бали про підвищення кваліфікації, які втричі перевищують норму. Своєчасно вносить щорічні внески в повному обсязі. На її утриманні перебуває малолітня дитина (7 років), а також тварини: кінь, три собаки три кішки. Під час війни позивач надає грошову допомогу ЗСУ та фондам з допомоги військовим. Позивач має 28 діючих договорів з клієнтами на представництво їх інтересів в судових справах, розгляд яких триває. Під час війни позивач жодного разу не зупиняла роботу і не пропустила жодного судового засідання, тому позивач уважає, що рішення КДКА Дніпропетровської області ще й зачіпає права третіх осіб. За доводами позивача, вказані обставини мали б вплинути на вибір засобу ступеню відповідальності, згідно з яким можна зробити висновок, що попередження було б достатньо.

Щодо дії договору з ОСОБА_3 , позивач указує, що 01.03.2021 між нею та ОСОБА_2 було укладено договір на надання їй допомоги правового характеру на протязі 3-х років з питань, які можливо будуть виникати в неї з умовою про укладання договорів з конкретним предметом при виникненні чіткого завдання захисту її інтересів. Зокрема, 23.04.2021 був укладений договір про захист її інтересів у справі №201/3664/21, предметом розгляду якої було усунення перешкод у користуванні майном за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 за обставин потрапляння вологи з квартири останньої до позивача. У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 був співвласником квартири із ОСОБА_2 , він був залучений у справу як співвідповідач і позиція захисту в нього була однакова з ОСОБА_2 , тому позивачем був підписаний з ним договір з метою отримання повноважень виразити його позицію однократно, тому в договорі з ним не був прописаний обсяг робіт, перелік зобов`язань обох сторін та не був погоджений гонорар адвоката. Договір з ОСОБА_3 від 07.05.2021 підписувався дистанційно, шляхом передачі йому проекту договору через ОСОБА_5 , а з ОСОБА_3 вона особисто не зустрічалася, не спілкувалася, інформацію та документи не отримувала, про що свідчить відсутність доказів зворотного у дисциплінарній справі. ОСОБА_5 був представником одночасно і ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , але всі дії які виконував ОСОБА_5 в подальшому повністю відповідали умовам договору ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 , що підтверджується листуванням з ним та ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ), а також платежами, що відповідають її договору. Інформація, яку я отримала для справи, це була інформація лише від ОСОБА_2 , вона стосувалася лише технічного стану квартири та експертних висновків з будівництва і не могла стосуватися майнового стану ОСОБА_3 , бо ніякої користі для справи вона б не мала. Цю обставину комісія КДКА не вивчила та не надала оцінку, а навпаки двічі допустила помилку в кваліфікуванні моєї позиції, зазначаючи то ніби договір розірваний, то ніби нікчемний, що за своєю правовою природою різні речі взагалі. За позицією позивача він стосувався однієї дії і відразу був припинений виконанням (ст. 599 ЦКУ), про що свідчить відсутність виконання сторонами своїх обов`язків, які не були обумовлені взагалі. Також відсутністю вимог з боку ОСОБА_3 ( ст. 530 ЦКУ). Крім того, договір по суті, відповідно до норм права є таким, в якому не узгодженні суттєві умови договору, зокрема обсяг робіт та ціна. Так, для укладання договору з адвокатом обов`язковим є й погодження його суттєвих умов, інакше договір не вважається укладеним. Зокрема суттєвою умовою є ціна договору (гонорар адвоката). В даному випадку гонорар (ціна договору) не погоджений сторонами, а тому договір не може вважатись укладеним. Відповідно до ч.2 ст. 640 ЦКУ якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Це питання підняте позивачем у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська за її позовом до ОСОБА_3 , провадження було відкрито 06.09.2023, справа № 201/9602/23, відповідні докази маються у дисциплінарній справі.

Комісія в рішенні зазначає, що спірний договір з ОСОБА_3 не мав терміну дії, тому можна вважати, що він діє й досі (без врахування ст. 530, 599, 638 ЦКУ), але я вважаю що дійти цього висновку не можна, оскільки з нього не зрозуміло, що саме я маю робити в подальшому, який обсяг робіт та в якому розмірі маю отримувати винагороду. Комісія помилково дійшла висновку, що ОСОБА_3 сплачував позивачу кошти та послався на банківські довідки, проте слід звернути увагу що платником зазначений не ОСОБА_3 , а ОСОБА_7 , а також на те, що в призначенні платежу відсутнє посилання на договір ОСОБА_3 від 07.05.2021 і в її виписках не відображалася інформація про зв`язок картки ОСОБА_7 як механізм платежів ОСОБА_3 . Особа ОСОБА_27 була вказана мені ОСОБА_2 як довірена особа, яка виконує її доручення. Ба більше, початок платежів починається до укладання договору з ним, а саме від 06.05.2021. Комісія відхилила пояснення позивача, що ця особа ОСОБА_7 виконував платежі за договором ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 і при цьому не перевірила цей аргумент. Крім того, в процесі розгляду справи 16.06.2021 (після укладання договору з ОСОБА_3 ), але тільки від імені ОСОБА_2 , була подана апеляційна скарга на ухвалу від 08.06.2021 та 18.06.2021 позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 454,0 грн, кошти на що були отримані від ОСОБА_5 09.06.2021 у розмірі 454,0 грн та 20 грн комісія банку. Згідно з умовами договору з ОСОБА_2 термін його дії сплив у жовтні 2021 року, тому відповідно до п.8.1 Договору була передбачена пролонгація на випадок продовження розгляду справи понад строк його дії договору на умовах сплати по 2000,0 грн щомісячно. Тому з листопада 2021 вона мала сплачувати позивачу по 2000,0 грн на місяць. Ці платежі також виконував ОСОБА_5 . Вказані обставини підтверджують, що ОСОБА_5 діяв в інтересах ОСОБА_2 , а не в інтересах ОСОБА_3 і згідно законодавством навіть якщо гроші списувалися з рахунку ОСОБА_3 , то дії ОСОБА_5 можна трактувати як зловживання своїми повноваженнями, а у разі якщо вони були схвалені ОСОБА_3 , то з його сторони вбачається виконання обов`язку на користь третьої особи - ОСОБА_2 (ст. 528ЦК України), і ніяк за себе самого. Отже, твердження ОСОБА_3 , що вказані платежі були спрямовані за своїм договором не знаходять свого підтвердження.

В рамках складання від імені ОСОБА_3 заяви про підтримання позиції ОСОБА_2 з однократним виступом в суді (представництво по справі № 201/3664/21) не було необхідності в наданні ОСОБА_3 особистої чи конфіденційної інформації щодо нього, яка могла бути використана позивачем при представництві інтересів ОСОБА_8 у справі про стягненні аліментів. Позивач уважає, що своїм упущенням підписання так званого договору з ОСОБА_3 як додаткового бонусу і при цьому витерла в тексті решту умов, зокрема і з терміном його дії, тоді як у всіх інших він був. Позивачем помилкою, як фахівця, було не зазначення в договорі терміну його дії, але це напевно не є порушенням Правил адвокатської етики. В будь-якому випадку, на момент здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 зі стягнення аліментів, одночасне представництво ОСОБА_3 , не здійснювалося. Договір не відповідає вимогам договору про правову допомогу, або є не укладеним. Якщо вважати його укладеним, то він був припинений виконанням фактично відразу після вступу у справу, тобто заздалегідь до у зв`язку з відсутністю обов`язків і претензій щодо цього договору з боку обох сторін. ОСОБА_3 жодного разу не вимагав від мене ні звітів, ні ознайомлень, не надавав завдань, ні сплат, не вимагав інформації про хід та результати виконання доручення і своєчасної відповіді на запити про стан його справи в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання. Немає доказів жодних комунікацій між ОСОБА_3 до прийняття доручення від ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів.

Щодо строків притягнення до відповідальності, позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнений до відповідальності протягом одного року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Тобто, згідно з цією нормою визначений день, а не період. Згідно з порушенням, які вбачає комісія - це ч.2 ст.9 Правил адвокатської етики, а саме адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. Також, згідно з ч.1 ст. 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги. З аналізу вказаних норм вбачається, що моментом порушення є факт прийняття доручення, а не процес його виконання. Момент прийняття доручення визначений датою укладання договору щодо нього, тобто 31.08.2022. Додатково позивач звертає увагу і на норми ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.28 якого передбачені підстави для відмови позивача ОСОБА_2 в укладенні з нею договору про надання правничої допомоги. Це є надання правничої допомоги іншій особі ( ОСОБА_3 ), інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничої допомоги. Тобто, якщо погодитись, що порушення зі сторони позивача мало місце, то воно відбулося згідно з указаними нормами в момент прийняття доручення ОСОБА_2 (дата укладання договору з ОСОБА_2 ) і за обставинами скарги ОСОБА_3 це було 31.08.2022, а тому відповідно термін притягнення до відповідальності може тривати з 31.08.2022 по 31.08.2023. Про триваючий характер доручення чи про його процес виконання ні в ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ні в підзаконному акті не міститься. Тому позивач уважає, що справа мала бути закрита за відсутністю складу проступку або за сплавом терміну притягнення до відповідальності.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Таким чином, під час перегляду ВКДКА рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не було надано жодної оцінки обставинам, викладеним у скарзі, не наведено мотивів відхилення аргументів позивача щодо відсутності складу конфлікту інтересів, не враховано обставини укладення договорів з ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , не надано обґрунтування застосування саме такого жорстокого заходу відповідальності, зважаючи на особу адвоката. Більше того, ні КДКА Дніпропетровської області, ні ВКДКА у своїх рішеннях не звернули увагу на сплив строків про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Позивач звертає увагу суду на те, що додатковим підтвердженням факту безвідповідального та халатного ставлення КДКА Дніпропетровської області до розгляду дисциплінарної справи, є: виготовлення рішення з грубим порушенням строків та видано 19.09.2023, тоді як термін на це відводиться 3 дні; направлення ними до Ради Адвокатів Дніпропетровської області копії рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з невірною датою , що мало своїм наслідком внесення в ЄРАУ відомостей, що не відповідають обставинам фактичної дійсності; передання дисциплінарної справи до ВКДКА також з грубим порушення строків 01.11.2023, тоді як їх було витребувано 09.10.2023 і термін передачі складає 10 днів.

На підтвердження своїх доводів позивач наводить практику ВКДКА у подібних, за її доводами, правовідносинах.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/32222/23 та позовна заява розподілена судді Лозицькій І.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Лозицька І.О.) від 08.12.2023 задоволено заяву про самовідвід судді Лозицької І.О. у справі № 160/32222/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень; справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 № 800д, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 160/32222/23 у зв`язку із постановленням ухвали суду від 08.12.2023, якою заяву про самовідвід судді Ірини Лозицької в адміністративній справі № 160/32222/23 задоволено.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023, справу 160/32222/23 передано для розгляду судді Неклесі О.М.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Неклеса О.М.) ухвалою від 11.12.2023 заяву про самовідвід судді Неклеси О.М. у справі №160/32222/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнив; справу передав для здійснення повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 № 802д, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 160/32222/23 у зв`язку із постановленням ухвали суду від 11.12.2023, якою заяву про самовідвід судді Олени Неклеси в адміністративній справі № 160/32222/23 задоволено.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу 160/32222/23 передано для розгляду судді Кучугурній Н.В. 11.12.2023.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 18.12.2023 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 18.12.2023, від позивача на електронну адресу суду 22.12.2023 надійшов супровідний лист, до якого долучено копію квитанції про доплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Ухвалою суду від 27.12.2023 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження суддею Кучугурною Н.В. одноособово; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів; витребувано у відповідачів належним чином засвідчені копії матеріалів дисциплінарного провадження, за наслідками якого були прийняті оскаржувані у цій справі рішення.

Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 24 січня 2024 року на 10:00 год.

04.01.2024 на електронну адресу суду від відповідача-1 надійшло клопотання про направлення матеріалів для реалізації права, передбаченого ст. 162 КАС України.

09.01.2024 засобами поштового зв`язку від відповідача-1 надійшло клопотання про направлення матеріалів для реалізації права, передбаченого ст. 162 КАС України.

10.01.2024 позивачем на електронну адресу суду подано заяву про доповнення обґрунтування підстав позову, в які позивач зазначає, що Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 23.09.2017 № 203, передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Суди надають виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 у справі №810/1972/17. Проте, в порушення п.6 вказаного положення, КДКА Дніпропетровської області прийнято скаргу ОСОБА_3 без його ЄЦП та без повноважень на це його представника, а ВКДКА не вивчено правомірність прийняття скарги ОСОБА_3 до розгляду попередньою інстанцією. При цьому не надано оцінки з приводу зазначеного в скарзі позивача. До ордеру адвоката як представника ОСОБА_3 не додано витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору. Зокрема представлення його інтересів в КДКА Дніпропетровської області під час подачі його скарги та участі в її розгляді. При розгляді скарги стосовно позивача комісією обох інстанції не було зачитано мої права. Комісією першої інстанції не було надано мені можливість виступити в повному обсязі. Комісією першої інстанції не було взято до уваги існування відкритого провадження у справі за № 201/9602/23 на момент прийняття рішення щодо визнання позивачем недійсним договору між нею та ОСОБА_3 № 36 від 07.05.2021, рішення щодо чого може вплинути на результат рішення по дисциплінарній справі. Комісією другої інстанції вивчалася не моя скарга на рішення КДКА Дніпропетровської області, а скарга ОСОБА_3 , що є грубим порушенням процедури. Як результат, не була надана оцінка всім моїм аргументам. Зокрема укладеності договору з ОСОБА_3 або припиненню його у зв`язку з виконанням. Чи була надана правова допомога в обумовленому обсязі чи ні? Якщо ні, то на яких умовах має надаватися в подальшому? Не надано оцінку обсягу обов`язків адвоката перед ОСОБА_3 . Не вивчено питання щодо існування угоди про гонорар адвоката та не співставлено її виконання ОСОБА_3 через ОСОБА_5 з доказами здійснення ним сплат за що саме та джерело визначення сум, також момент початку їх здійснення, який передує укладанню договору з ОСОБА_3 . Не надано оцінку співпадіння платежів та строків з договором ОСОБА_2 з огляду на відсутність призначення платежів ОСОБА_5 . Тобто аргументи на користь позивача, залишені поза увагою, тоді як усі сумніви щодо доведеності вини адвоката мають тлумачитися на користь адвоката. Не оцінено наявність конфлікту інтересів з огляду на власну практику ВКДКА, наведену у скарзі на попереднє рішення. ВКДКА припустили, що договір від 29.12.222 містить доручення з конфліктом інтересів між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який не був предметом скарги взагалі і не встановили наявність вини позивача в цьому випадку. Були затягнуті строки розгляду скарги ОСОБА_3 на півроку. Порушено термін притягнення до відповідальності адвоката. При визначені ступеню відповідальності, не обґрунтована оцінка особи адвоката. Не було враховано зачіпання права третіх осіб (клієнтів адвоката). Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не опитували осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (п. 28 Положення). В порушення вказаного положення, яким передбачено притягнення адвоката до відповідальності у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, то чомусь ВКДКА встановлює систематичне порушення в етиці, погодившись з рішенням КДКА Дніпропетровської області, але при цьому не змінюючи його в мотивувальній частині, тоді як останнє рішення містить інше - звинувачення позивача в одноразовому грубому порушенні. Стає незрозумілим яке порушення допустила позивача систематичне чи одноразове грубе. Якщо ВКДКА не погодилась з висновками попередньої інстанції, то в своєму рішенні це не обґрунтувала та не зазначила, що змінює його частково. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення простушку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Натомість висновки є суперечливими та не конструктивними. В обґрунтування позовних вимог позивач звертає увагу на наявність ряду порушень процедури розгляду письмової скарги про вчинення нею, як адвокатом, дисциплінарного проступку, а тому, на думку позивача, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідачем-2 через систему «Електронний суд» 11.01.2024 подані клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, клопотання про отримання позовної заяви та доданих до неї матеріалів та клопотання про продовження строку для подання відзиву.

11.01.2024 на електронну адресу суду від відповідача-1 повторно надійшло клопотання про направлення матеріалів для реалізації права, передбаченого ст. 162 КАС України.

18.01.2024 засобами поштового зв`язку від відповідача-1 надійшло повторно клопотання про направлення матеріалів для реалізації права, передбаченого ст. 162 КАС України.

22.01.2024 від відповідача-1: Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві вказано, що виходячи із встановлених обставин справи, дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області вважає доведеними фактичні обставини того, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 відповідно до договорів про надання правової допомоги є клієнтами адвоката ОСОБА_1 При цьому, дисциплінарна палата вважає, що пояснення ОСОБА_1 щодо нікчемності договору про надання правової допомоги ОСОБА_3 спростовуються матеріалами справи. Дисциплінарною палатою встановлено, що між клієнтами адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник та триває конфлікт інтересів, який пов`язаний з питанням стягнення аліментів на утримання дітей, а також зі стягненням ОСОБА_2 заборгованості з ТОВ «САЛЮСФРМ», в якому ОСОБА_10 є співзасновником. Враховуючи, що на час укладення договору про надання правової допомоги від 31.08.2022 між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не було вирішено питання про припинення договірних відносин з ОСОБА_3 за договором про надання правової допомоги №36 від 07.05.2021, дисциплінарна палата вважає, що адвокатом допущено порушення принципу неприпустимості конфлікту інтересів. Твердження адвоката ОСОБА_1 про те, що на момент укладення договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 - 31.08.2022, договір з ОСОБА_3 був розірваний, спростовується змістом, складеного адвокатом договору про надання правової допомоги № 36 від 07.05.2021. Дисциплінарна палата дійшла висновку, що адвокат ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушила вимоги частини 2 статті 9, частини 1 статті 20 Правил адвокатської етики, так як без письмової згоди ОСОБА_3 , не мала права прийняти доручення ОСОБА_11 , оскільки інтереси клієнта ОСОБА_2 об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта - ОСОБА_3 , з яким адвокат пов`язана договором про надання правової допомоги; порушила вимоги статті 34 Правил адвокатської етики, так як будучи завчасно повідомленою про наявність конфлікту інтересів, адвокат не відреагувала та не прийняла заходів до врегулювання конфлікту, не отримала від ОСОБА_3 письмової згоди на подальше представництво його інтересів, не розірвала договори з клієнтами в односторонньому порядку. Дисциплінарна палата дійшла висновку, що дії адвоката ОСОБА_1 щодо порушення Правил адвокатської етики є систематичними та триваючими, які розпочалися 31.08.2022 з моменту укладення договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 у справі щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 та продовжуються на цей час, оскільки договори про надання правової допомоги як з ОСОБА_3 , так і з ОСОБА_2 не розірвано і продовжують діяти, конфлікт інтересів між клієнтами адвоката триває. Дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області вирішила застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік. Перевіривши доводи поданої позивачем скарги, матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в оскаржуваному рішенні встановила таке. 23.04.2021 між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір № 33 про надання правової допомоги. Предмет договору: Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу із захисту його інтересів у цивільній справі за № 201/3664/21, яка розглядається в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська. 07.05.2021 між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір № 36 про надання правової допомоги. Предмет договору: Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу із захисту його інтересів у цивільній справі за № 201/3664/21, яка розглядається в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська. Цивільна справа № 201/3664/21 - це справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном. Матеріалами дисциплінарної справи підтверджується, що адвокат ОСОБА_1 вчиняла дії на виконання договорів про надання правової допомоги № 33 від 23.04.2021 та № 36 від 07.05.2021. Зокрема, в матеріалах дисциплінарної справи наявні копії: заяви адвоката ОСОБА_1 від 18.05.2021 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська як представника обох відповідачів у справі № 201/3664/21; відзиву адвоката ОСОБА_1 від 11.05.2021 у справі №201/3664/21 як представника ОСОБА_2 . Так, вищезазначені висновки Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури спростовують твердження Позивача, що у спірному договорі відсутні обов`язки адвоката, а отже відсутній склад і зобов`язання перед ним, разом з тим, помилковим є твердження, що один із договорів вважається неукладеним. Крім цього, ВКДКА звертає увагу, що строк дії договору № 36 від 07.05.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у договорі не зазначений. Виходячи з предмета договору, а саме надання Клієнту правової допомоги із захисту його інтересів у цивільній справі №201/3664/21, та зважаючи на вимоги статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка визначає, що дія договору про надання правничої допомоги припиняється його належним виконанням, - договір повинен діяти до прийняття остаточного рішення у цивільній справі № 201/3664/21. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2022 провадження у справі № 201/3664/21 зупинено (на період проведення експертизи). Будь-яких доказів того, що договір № 36 від 07.05.2021 станом на час розгляду дисциплінарної справи припинив свою дію, - в матеріалах дисциплінарної справи немає. Не зважаючи на вищезазначені обставини, 31.08.2022 між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено новий договір про надання правової допомоги. Предмет договору: Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу із захисту його інтересів в судовому порядку щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання їх спільних дітей: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.10.2022 відкрито провадження у цивільній справі № 201/8220/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Таким чином, адвокат ОСОБА_1 прийняла доручення від ОСОБА_2 , інтереси якої у справі № 201/8220/22 об`єктивно суперечать інтересам іншого її клієнта - ОСОБА_3 , з адвокат пов`язана договором про надання правової допомоги, чим допустила порушення статті 20 Правил адвокатської етики. Відповідно до п. 8.1. договору про надання правової допомоги від 31.08.2022 договір діє 6 місяців з моменту підписання. Якщо розгляд справи триватиме понад строк дії договору, то вартість подальшого супроводження справи складатиме 3000,0 грн на місяць. Матеріалами дисциплінарної справи підтверджується, що адвокат ОСОБА_1 вчиняла дії на виконання договору про надання правової допомоги від 31.08.2022. Зокрема, в матеріалах дисциплінарної справи наявні копії: клопотання адвоката ОСОБА_1 від 09.09.2022, як представника ОСОБА_2 , про витребування доказів у справі за позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів; заяви адвоката ОСОБА_1 від 01.11.2022, як представника ОСОБА_2 у справі №201/8220/22, про долучення документа до матеріалів справи. Крім того, як вбачається з ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2022 у справі № 932/5349/22, адвокат ОСОБА_1 також є представником ОСОБА_2 у справі за її позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛЮСФАРМ», в якій ОСОБА_3 є співзасновником, про стягнення заборгованості. Також в матеріалах дисциплінарної справи наявна копія адвокатського запиту від 30.12.2022 підписаного адвокатом ОСОБА_1 та адресованого ОСОБА_3 . У адвокатському запиті зазначено, що 29.12.2022 між адвокатом та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги з метою захисту її прав. До адвокатського запиту додано копію ордера серії АЕ № 1171616 від 29.12.2022, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 29.12.2022. Таким чином, адвокат ОСОБА_1 представляє одночасно двох клієнтів ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), інтереси яких є взаємносуперечливими та за таких обставин надає їм професійну правничу (правову) допомогу, що грубо порушує вимоги статті 9 Правил адвокатської етики. Зважаючи на вищевикладене, оскільки між клієнтами адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник та триває спір, який пов`язаний з питанням стягнення аліментів на утримання спільних дітей, а також зі стягненням ОСОБА_2 заборгованості із ТОВ «САЛЮСФАРМ», в якому ОСОБА_3 є співзасновником; враховуючи що на момент укладення договорів про надання правової допомоги між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 31.08.2022 та від 29.12.2022 продовжував діяти договір про надання правової допомоги від 07.05.2021 укладений між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , - КДКА регіону обгрунтовано встановила, що адвокат ОСОБА_1 вчинила дії, що призвели до порушення адвокатом принципу уникнення конфлікту інтересів, та порушила вимоги статей 9, 20 Правил адвокатської етики. Також ВКДКА звертає увагу суду на наступні висновки зазначені в рішенні ВКДКА. Адвокат ОСОБА_1, в порушення статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не виконала свого професійного обов`язку не лише в частині дотримання правил адвокатської етики, а й в частині виконання обов`язків, передбачених законодавством - адвокат порушила вимоги статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка забороняє адвокату укладати договір про надання правничої допомоги у разі конфлікту інтересів, а також у разі якщо адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничої допомоги. Стосовно позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про надання правової допомоги № 36 від 07.05.2021, ВКДКА зазначає, що відкриття провадження у цивільній справі ще не свідчить про недійсність такого договору. Рішення у справі №201/9602/23, предметом якої є визнання недійсним договору, яке набрало законної сили - відсутнє. В матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази того, що договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , припинив свою дію. Умови договору не містять строку його дії, а тому доводи адвоката про припинення дії вищевказаного договору не є аргументованими. Крім того, направивши своєму клієнту ОСОБА_3 адвокатський запит від 30.12.2022 в інтересах іншого клієнта ОСОБА_2 , адвокат ОСОБА_1 допустила порушення статті 7 Правил адвокатської етики, вдавшись в своїй професійній діяльності до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та цим Правилам, оскільки направила адвокатський запит не просто своєму клієнту, а суб`єкту (фізичній особі), який не передбачений ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Направлення адвокатського запиту одному клієнту в інтересах іншого клієнта також свідчить про порушення адвокатом ОСОБА_1 статті 12-1 Правил адвокатської етики, яка визначає, що адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. З огляду на все вищевикладене, адвокат ОСОБА_1 допустила систематичне порушення правил адвокатської етики, оскільки: уклала з ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги від 31.08.2022 за умови дії договору про надання правової допомоги від 07.05.2021, укладеного з ОСОБА_3 , інтереси якого суперечать інтересам ОСОБА_2 , та надавала правову допомогу ОСОБА_2 у спорі з ОСОБА_3 про стягнення аліментів, чим допустила конфлікт інтересів; уклала з ОСОБА_2 ще один договір про надання правової допомоги від 29.12.2022 за умови дії договору про надання правової допомоги від 07.05.2021, укладеного з ОСОБА_3 , інтереси якого суперечать інтересам ОСОБА_2 , чим допустила конфлікт інтересів; представляла інтереси ОСОБА_2 у справі про стягнення заборгованості із ТОВ «САЛЮСФАРМ», в якому ОСОБА_3 є співзасновником, чим допустила конфлікт інтересів; направила своєму клієнту ОСОБА_3 адвокатський запит в інтересах ОСОБА_2 , чим порушила принцип законності та принцип чесності та добропорядної репутації. ВКДКА критично оцінює твердження адвоката ОСОБА_1 щодо спливу строку притягнення її до дисциплінарної відповідальності. З даного приводу ВКДКА звертає увагу, що з матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що дія договору № 36 від 07.05.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , не припинена. В той же час адвокат надає правову допомогу ОСОБА_2 у справах, де опонентом є ОСОБА_3 , про що свідчить клопотання ОСОБА_1 від 09.09.2022 у справі №201/8220/22, заява ОСОБА_1 від 01.11.2022 у справі №201/8220/22, ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2022 у справі №932/5349/22, адвокатський запит ОСОБА_1 від 29.12.2022. З приводу доводів адвоката ОСОБА_1 щодо неналежності підпису ОСОБА_3 на скарзі, яка подана ним до КДКА Дніпропетровської області, ВКДКА зазначає, що адвокатом ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів даного твердження. Таким чином, оскільки адвокат ОСОБА_1 допустила систематичне порушення правил адвокатської етики, до неї правомірно застосовано дисциплінарне стягнення відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Розглянувши доводи скарги, заслухавши доповідача, інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вирішила: скаргу адвоката ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 9/ДПР-23 від 07.09.2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, - залишити без змін». Так, питання вмотивованості рішення має визначатися в кожному випадку окремо з урахуванням обставин дисциплінарного провадження в процесі якого прийняте відповідне рішення. У зазначеному Рішенні ВКДКА наявний логічний зв`язок між мотивувальною та резолютивною частинами, під час прийняття рішення ВКДКА враховано наявні обставини, документи, матеріали КДКА регіону, тощо, що стали предметом розгляду ВКДКА. При цьому, мотивувальна частина рішення ВКДКА повністю узгоджується з його резолютивною частиною. Зі змісту оскаржуваного рішення ВКДКА вбачається, що за процедурою прийняття та об`єктивністю дослідження обставин воно повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак, прийнято в межах повноважень ВКДКА, з урахуванням всіх наявних матеріалів і обставин справи, тобто, воно є вмотивованим та обґрунтованим, а викладені в ньому факти, належним чином підтверджені. Отже, змістом самого Рішення ВКДКА спростовуються твердження Позивача щодо невмотивованості оскаржуваного рішення. Разом з тим, доводи Позивача зводяться до незгоди з наданою КДКА Дніпропетровської області оцінкою її дій, з яких встановлено склад дисциплінарного проступку - порушення Правил адвокатської етики та інших обов`язків адвоката, передбачених Законом. Відповідач-1 звертає увагу суду на те, що Позивачем було проігноровані вказані вимоги Правил адвокатської етики та ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме проігнорувавши свій обов`язок утриматися від укладення договору про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів. Так, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги. Одночасно, відповідач-1 звертає увагу суду на висновки Верховного Суду щодо відсутності обмеження часовими рамками вимог до адвокатів з приводу необхідності дотримання принципу неприпустимості конфлікту інтересів. Таким чином, оскільки адвокат ОСОБА_1 допустила систематичне порушення правил адвокатської етики, до неї правомірно застосовано дисциплінарне стягнення відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Окремо відповідач-1 повідомляє, що ВКДКА належним чином виконала свій обов`язок щодо повідомлення учасників про дату і час проведення засідання ВКДКА, а також забезпечила їх права на участь у засіданнях ВКДКА та надання своїх пояснень та доказів, а оскаржуване рішення ВКДКА прийнято у спосіб та в межах наданих повноважень, правомірно, відповідно до вимог чанного законодавства України, з дотриманням процедури його прийняття. Вказує відповідач-1 і на те, що вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури тощо. А тому, встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. На підтвердження своїх доводів відповідач-1 наводить висновки Верховного Суду у подібних, за його доводами, правовідносинах.

22.01.2024 через систему «Електронний суд» від представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла заява про здійснення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 23.01.2024 заяву представника відповідача-1: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про здійснення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №160/32222/23 задоволено; допущено участь представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - адвоката Козової Яни Сергіївни в усіх судових засіданнях у справі №160/32222/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyСon».

24.01.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшли заперечення на заяву позивача про доповнення підстав позовної заяви, в яких відповідач-1 підтримав доводи, наведені в обґрунтування відзиву на позовну заяву.

24.01.2024 через канцелярію суду позивачем подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи 160/32222/23.

24.01.2024 підготовче судове засідання було проведено за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача-1 Козової Я.С., яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду, представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився. Підготовче судове засідання було відкладено на 07.02.2024 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 24.01.2024 виправлено описку, допущену при виготовленні тексту ухвали від 23.01.2024 у справі №160/32222/23; вказано по тексту ухвали замість помилково зазначеної сторони у справі, якою подано заяву про здійснення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №160/32222/23 «представника відповідача-2: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області», правильно «представника відповідача-1: Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури».

06.02.2024 на електронну адресу суду представником відповідача-1 подано копію посвідчення адвоката Козової Яни Сергіївни.

07.02.2024 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про поновлення строку на подання позову та клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб.

07.02.2024 підготовче судове засідання було проведено за участю позивача ОСОБА_1 , представники відповідачів 1, 2 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 07.02.2024 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 07.09.2023 №9/ДПР-23 задоволено; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 07.09.2023 №9/ДПР-23.

07.02.2024 на електронну адресу суду від відповідача-1: Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла заява про відкладення підготовчого судового засідання призначеного на 07.02.2024.

Поряд з цим, суд зазначає, що вказане клопотання було отримано і зареєстровано судом уже після проведення 07.02.2024 судового засідання, про що свідчить інформація з КП «ДСС».

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.02.2024 виправив описку, допущену при виготовленні повного тексту ухвали від 07.02.2024 у справі №160/32222/23.

16.02.2024 через систему «Електронний суд» від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла заява про відвід судді Кучугурної Н.В.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.02.2024 визнав необгрунтованим заявлений представником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відвід судді Кучугурній Н.В. у справі №160/32222/23; відмовив в задоволенні заяви представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурної Н.В. у справі №160/32222/23.

Ухвалою суду від 16.02.2024 виправлено описки, допущені при виготовленні повного тексту ухвали суду від 07 лютого 2024 року та в ухвалі суду від 16 лютого 2024 року у справі №160/32222/23.

19.02.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача-2 подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

20.02.2024 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд раніше поданого клопотання про залучення у справі третьої особи, закриття підготовчого засідання та про проведення засідання без участі позивача.

26.02.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначає, що до КДКА Дніпропетровської області 22 лютого 2023 року за реєстраційним номером 991/1а надійшла скарга громадянина ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1 Скаржник зазначив, що адвокат ОСОБА_1 на підставі договорів про надання правничої допомоги № 33 від 23.04.2021 та №36 вiд 07.05.2021, одночасно представляє iнтереси спiввiдповiдачiв - ОСОБА_24 та ОСОБА_3 у цивiльнiй справi №201/3664/21 у Жовтневому районному судi м. Дніпропетровська щодо усунення перешкод у користуваннi маийном. Пiд час дiї договору про надання скаржнику правничої допомоги № 36 вiд 07.05.2021, адвокат ОСОБА_1 почала представляти iнтереси ОСОБА_15 у справi №201/8220/22 у судi щодо стягнення алiментiв зi скаржника. На думку скаржника, такі дiї адвоката ОСОБА_1 є порушенням правил адвокатської етики та є конфлiктом iнтepeciв, оскiльки адвокат ОСОБА_1 отримала вiд нього конфiденцiйну iнформацiю щодо його майнового стану у справi про усунення перешкод у користуваннi майном та використала її проти скаржника у справi про стягнення алiментiв. Скаржник вважає, що адвокат ОСОБА_1, порушила вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» та Правил адвокатської етики, та просив притягнути адвоката до дисциплiнарної вiдповiдальностi. До скарги були долучені докази, що підтверджують обставини викладені в скарзі. 26.02.2023 Голова дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області доручив проведення перевірки скарги ОСОБА_3 члену дисциплінарної палати ОСОБА_16 Член дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області звернувся до адвоката ОСОБА_1 з пропозицією надати пояснення по суті скарги та направив копію скарги разом з додатками. Адвокат ОСОБА_1 надала дисциплінарній палаті письмові пояснення, де посилалася на те, що скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Членом дисциплінарної палати ОСОБА_16 було проведено перевірку відомостей, викладених у скарзі, та складено довідку з пропозицією порушити дисциплінарну справу щодо адвоката. 10.08.2023 за результатами розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки, дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області прийняла рішення №9/ДПП-23 про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 , справу призначено до розгляду на 07.09.2023. 07.09.2023 дисциплінарною палатою КДКА Дніпропетровської області ухвалено рішення №9/ДПР-23, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 за порушення вимог статей 9, 20, 34 Правил адвокатської етики та застосовано до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік. 02.10.2023 за №19974 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 07.09.2023. Листом №1739 від 06.10.2023 ВКДКА витребувала у КДКА Дніпропетровської області матеріали дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 01.11.2023 за №20140 до ВКДКА надійшло заперечення від ОСОБА_3 на скаргу адвоката ОСОБА_1 08.11.2023 за №20208 до ВКДКА від КДКА Дніпропетровської області надійшли матеріали дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_1 Листом №2002 від 16.11.2023 Голова ВКДКА ОСОБА_28 доручив члену ВКДКА ОСОБА_17 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі адвоката ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області. 30.11.2023 рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення КДКА Дніпропетровської області - без змін. Відповідач-2 вважає, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1, є законним, обґрунтованим та таким, що прийняте з урахуванням усіх обставин справи. Так, оскільки ОСОБА_3 звернувся зі скаргою, яка відповідала вимогам статті 14 Положення, у КДКА Дніпропетровської області не було підстав для її повернення заявникові згідно зі ст. 15 цього Положення. З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА Дніпропетровської області у цих правовідносинах, з`ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов`язком останньої, адже йдеться про діяльність адвоката, яка, на думку особи, що звернулася зі скаргою, допустила конфлікт інтересів, чим порушила Правила адвокатської етики (далі - ПАЕ). Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування. Крім того, на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок дисциплінарна комісія оцінює надані сторонами докази, при цьому, вона наділена правом, а не обов`язком запитувати чи витребовувати необхідну інформацію та документи. Позивачем не наведено аргументів і доказів, які мали суттєве значення щодо прийняття рішення, і при цьому не досліджені членами комісії, в тому числі і наявності підстав для відводу членів комісії. Щодо доводів позивача про те, що відповідачем-2 при обранні виду дисциплінарного стягнення не враховано те, що вона не притягалась жодного разу до відповідальності, то відповідач-2 зазначає, що обрання виду дисциплінарного стягнення відноситься до дискреційних повноважень колегіального органу, який при прийнятті відповідного рішення враховує обставини вчинення проступку, його наслідки, особу адвоката та інші обставини. Відповідач-2 вважає, що отримання Подяки від КДКА Дніпропетровської області на День адвокатури в 2021 році та Грамоти від Ради адвокатів Дніпропетровської області на День адвокатури в 2020 році не звільняє від обов`язку дотримуватись вимог чинного законодавства, в тому числі присяги адвоката України та Правил адвокатської етики під час здійснення адвокатської діяльності. Відповідач-2 звертає увагу на те, що адвокат повинен виконувати всі обов`язки передбачені ст.21 Закону України №5076-VI, а не лише один на розсуд адвоката, тому виконання вимог щодо підвищення кваліфікації та сплата внесків, не можуть бути підставою недотримання правил адвокатської етики. Інформація про наявність на утриманні коня, трьох собак та трьох кішок не здається важливою та такою, що має хоча б якесь значення на прийняття рішення. Кількість договорів, які укладені адвокатом на цей час, також не може враховуватись під час прийняття рішення. Надання правничої (правової) допомоги - це те, що притаманно адвокатській діяльності в цілому та кожному адвокату зокрема. Тому наявність у провадженні адвоката справ та укладених договорів про надання правничої (правової) допомоги, само собою зрозуміло. Але кожен є вільним у виборі представника своїх прав, і йому таке право гарантується ст. 59 Конституції України. Тому, варто зазначити, що в такому випадку право клієнта на професійну правничу допомогу не порушується, адже останній може залучити до участі у справі за власним вибором іншого адвоката, оскільки адвокат, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на певний строк позбавлений права на здійснення такої діяльності на вказаний строк. Щодо наявності конфлікту інтересів, відповідач-2 повідомляє, що між клієнтами адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник та триває конфлікт інтересів, який пов`язаний з питанням стягнення аліментів на утримання дітей, а також зі стягненням ОСОБА_2 заборгованості з ТОВ «САЛЮСФРМ», в якому ОСОБА_10 є співзасновником. Враховуючи, що на час укладення договору про надання правової допомоги від 31.08.2022 між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не було вирішено питання про припинення договірних відносин з ОСОБА_3 за договором про надання правової допомоги №36 від 07.05.2021, адвокатом допущено порушення принципу неприпустимості конфлікту інтересів. Твердження адвоката про те, що на момент укладення договору про надання правової (правничої) допомоги ОСОБА_18 - 31.08.2022, договір з ОСОБА_3 був розірваний, спростовується змістом, складеного адвокатом договору про надання правової допомоги №36 від 07.05.2021, який є безстроковим. Враховуючи викладене, адвокат ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушила вимоги частини 2 статті 9, частини 1 статті 20 Правил адвокатської етики, так як без письмової згоди ОСОБА_3 , не мала права прийняти доручення ОСОБА_2 , оскільки інтереси клієнта ОСОБА_2 об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта - ОСОБА_3 , з яким адвокат пов`язана договором про надання правової (правничої) допомоги; порушила вимоги статті 34 Правил адвокатської етики, так як будучи завчасно повідомленою про наявність конфлікту інтересів, адвокат не відреагувала та не прийняла заходів до врегулювання конфлікту, не отримала від ОСОБА_3 письмової згоди на подальше представництво його інтересів, не розірвала договори з клієнтами в односторонньому порядку. З огляду на положення ст. 52 Закону України №5076-VI, встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням зазначених органів адвокатського самоврядування. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за цих обставин. Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №826/5980/17 та від 30 жовтня 2019 року у справі №826/12473/17. Відповідно до статті 41 Закону №5076-VI обрання виду дисциплінарного стягнення відноситься до дискреційних повноважень колегіального органу, який при прийнятті відповідного рішення враховує обставини вчинення проступку, його наслідки, особу адвоката та інші обставини. Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2019 року у справі №1340/3748/18. Отже, здобувши право на зайняття адвокатською діяльністю, позивач взяв на себе обов`язок неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, порушення яких встановлено уповноваженим органом. Водночас, відповідачем вимоги Закону №5076-VI дотримані належним чином, процедура здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення не порушені. У межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню КДКА виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності. Аналогічний правовий висновок щодо вказаного, викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 у справі №810/1972/17. Доводи ж позивача переважно спрямовані на заперечення правильності наданої відповідачем оцінки доказам у справі про дисциплінарний проступок адвоката та доцільності (правомірності) обрання виду дисциплінарного стягнення, а не на спростування самого факту вчинення дисциплінарного проступку. Вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Наведена позиція суду відповідає сталій практиці Верховного Суду, в якій надавалась оцінка подібним правовідносинам (постанова Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №813/2876/18, постанова Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №826/15590/15). Отже, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не свідчать про протиправність прийняття оскаржуваних рішень КДКА Дніпропетровської області та ВКДКА, та спростовуються матеріалами справи.

26.02.2024 судове засідання не відбулось через повітряну тривогу, яка була оголошена у зв`язку з можливими ракетними обстрілами зі сторони Російської Федерації території Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 26.02.2024 продовжено підготовче провадження у справі №160/32222/23 на 30 днів; відкладено підготовче судове засідання у справі №160/32222/23 на 06 березня 2024 року на 10:00 год.

01.03.2024 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Отримавши повідомлення від ДП КДКА Дніпропетровської області про надходження скарги на позивача, як на адвоката та примірник скарги, позивач подала письмові пояснення з обґрунтуванням всіх обставин справи та доказами, які спростовують твердження скаржника, та просила врахувати їх при прийнятті рішення. Однак як вбачається з тексту оскаржуваного рішення дисциплінарна комісія ніби повиривала з контексту речення та абзаци з моїх пояснень та зазначила їх у розділі «III Виклад позиції та доводів адвоката» у тому об`ємі, якому вважала за необхідне. Комісією не надано належної оцінки правового поля Договору про надання правової допомоги від 07.05.2023, його змісту, умов, обов`язків, який вочевидь не містить домовленості про умови та порядок здійснення представництва або надання інших видів правової допомоги другій стороні - ОСОБА_3 , а також зобов`язання клієнтом виконувати оплати за надану правову допомогу в певному розмірі за певний обсяг дій та виконаних робіт. Як і не проведено аналізу надходження на картку позивача переказів від ОСОБА_5 до укладання договору з ОСОБА_3 без призначення платежу, але в дати та у розмірах, які співпадають з умовами договору ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 . Також, не враховано що жодного переказу від ОСОБА_3 позивачу за договором не здійснено, а також не здійснено цього і через ОСОБА_5 за спірним договором. Тобто, договір ОСОБА_3 ніяким чином не профінансований, а тому ніяк не можна стверджувати, що адвокат по ньому має «пожиттєво» виконувати захист інтересів (безстроково). Справа може слухатися роками і обов`язок адвоката пов`язаний з фінансуванням його роботи напряму. Більше того, за його умовами встановлено, що адвокат має «надати правову допомогу у справі №201/3664/21», з чого не вбачається обов`язок, що має безстроковий характер, а навпаки може вважатись виконаним вчиненням хоча б однієї дії, яка була здійснена 18.05.2021 шляхом подання заяви по справі про підтримання та приєднання до раніше оформлюваної позиції ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Також, на підтвердження вказаного, вбачається здійснення платежів ОСОБА_5 за ОСОБА_2 , ніж за ОСОБА_3 , в його діях з перерахування суми 477,39 грн (враховуючи комісію банка 2,39 грн) для сплати судового збору за апеляційну скаргу ОСОБА_2 , де ОСОБА_19 взагалі не фігурує. Вказані обставини неодноразово піднімалися в дисциплінарному провадженні, проте не були оцінені та не враховані. І Відповідач-2 у своєму рішенні не обґрунтував як саме справи про стягнення аліментів на утримання дітей, а також стягнення з ОСОБА_2 заборгованості з ТОВ «Салюсфарм» породжує конфлікт інтересів між адвокатом і цими клієнтами та яка конференційна інформація була отримана чи використана позивачем проти скаржника ОСОБА_3 . При цьому, юридична особа не була клієнтом позивача та не може брати участь у розгляді питання щодо конфліктів інтересів взагалі. Ухвалюючи оскаржуване рішення 07.09.2023, дисциплінарна палата кваліфікувала діяння позивача як «одноразове грубе» порушення Правил адвокатської етики, не навівши висновку щодо визнання вчинених мною дій як «грубого одноразового» порушення Правил адвокатської етики. При цьому, ВКДКА розглядаючи скаргу на вищевказане рішення дійшла висновку про правомірність прийнятого рішення попередньою інстанцією, залишаючи його без змін. Таким чином погодилась про допущення позивачем одноразового грубого порушення, однак в своєму рішенні зазначила про допущення іншого виду порушення, а саме «систематичного порушення Правил адвокатської етики». Таким чином, все ж таких внесла зміни до рішення про притягнення позивача до відповідальності. Отже, постановляючи рішення ВКДКА мала зазначити про внесення змін у рішення КДКА Дніпропетровської області. Без цього процедурного моменту рішення ВКДКА є суперечливим та не обґрунтованим. Більше того, немає обґрунтування самої системи порушення. Як зазначалося вище, укладення договору з ОСОБА_2 проти ТОВ «Салюсфарм», який ніколи не був моїм клієнтом, не може вважатись конфліктом інтересів між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , навіть якщо він був співзасновником. Оскільки юридична особа, це окремий суб`єкт правовідносин із особистим кодом діяльності. А посилання комісією ВКДКА на факт здійснення позивачем запиту в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 від 29.12.2022 взагалі безпідставне, оскільки: 1. ця обставина не була предметом скарги ОСОБА_3 і позивачем не готувалися докази на спростування цієї обставини. 2.Ця обставина не піднімалася під час розгляду його скарги на комісії місцевим КДКА і не зазначалося в рішенні від 07.09.2023. 3. Ця обставини не визнавалася позивачем під час розгляду її скарги на попереднє рішення на комісії ВКДКА коли мені було поставлено про це запитання. 4. Інших доказів стосовно цієї події матеріали дисциплінарної справи не містять. 5. Ця обставина не була зазначена в самому рішенні ВКДКА від 30.11.2023 і з`явилася лише у відзиві на позов. 6. Окрім посилання на дату договору в ордері від 29.12.2023 не значиться інформація про суть прийнятого доручення та чи несе воно загрозу для самого ОСОБА_3 . Вирішуючи питання визначення дій позивача як «грубого одноразового» порушення Правил адвокатської етики та про правомірність застосування до позивача стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік, дисциплінарна палата, в супереч вимогам ч.2 ст.41 Закону України №5076-VI, не врахувала обставини, які характеризують особу позивача як адвоката, а саме, що вона жодного разу не притягалася до відповідальності, ані до кримінальної, ані до адміністративної, ані до дисциплінарної, має подяки та грамоти за сумлінну працю та професіоналізм, виконує вимоги щодо підвищення кваліфікації та вчасно сплачує внески, що є пом`якшувальною обставиною при прийнятті рішення. Враховуючи, що з часу отримання позивачем адвокатського свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю нею не було вчинено жодного порушення, дані обставини мали вплинути на обрання виду дисциплінарного стягнення, оскільки вид стягнення, застосований до позивача не є співмірним із вчиненим дисциплінарним проступком. Однак жодна комісія ніяким чином не аналізувала особу позивача при застосуванні до неї майже максимального виду покарання, при цьому не розглядаючи неможливість застосування більш м`якого. Таким чином, відповідачем-2 при здійсненні дисциплінарного провадження та прийнятті оспорюваного рішення не були належним чином дотримані вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обгрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженнми доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обгрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31.07.2008 у справі Druhstevnн zblohna Pria and Others v. Czech Republic, n.157 рішення від 21.07.2011 у справі Case of Sigma radio television LTD. v. Cyprus та інші.).

05.03.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем-2 подано заяву про залишення позову без розгляду.

06.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача-2: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач-2 вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Позивач підтверджує, що член дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області звернувся до неї з пропозицією надати пояснення по суті скарги та направив копію скарги разом з додатками. Позивач надала дисциплінарній палаті письмові пояснення з приводу скарги. ОСОБА_1 також повідомили про дату та час проведення розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката, на якому вона була присутня та мала змогу висловити свою позицію. Тому, твердження позивача про порушення принципу змагальності є лише припущенням, яке не підтверджується жодними доказами у справі. Відповідно до правової позиції Верховного Суду сформованої 19.01.2022 у справі №910/13106/20 принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц. Відповідні загальні принципи, що стосуються права на змагальність, були викладені у справі «Лазаренко та інші проти України». ЄСПЛ зауважив, що згідно з національним законодавством апеляційний суд мав обов`язок повідомити заявника про майбутню апеляцію та запропонувати йому викласти свої доводи. На відміну від багатьох інших справ, розглянутих ЄСПЛ, де у відповідних матеріалах не було доказів того, що належна кореспонденція була надіслана заявникам («Стрижак проти України»), у цій справі докази, надані сторонами, показали, що 4 квітня 2016 року апеляційний суд справді надіслав заявнику рекомендованим листом повідомлення про апеляційну скаргу відповідача. Отже, виявляється, що національний суд належним чином дотримався вимоги, встановленої національним процесуальним законодавством. Крім того, заявник мав змогу надати свої аргументи суду останньої інстанції, який належним чином їх розглянув. Ніщо в матеріалах справи не свідчить про те, що це рішення суду було довільним або явно необґрунтованим. Аналізуючи наведене, розгляд дисциплінарної справи здійснювався на засадах змагальності за участі адвоката. Інші доводи викладені у відповіді на відзив були предметом розгляду КДКА Дніпропетровської області в межах дисциплінарного провадження. З урахуванням усіх обставин справи КДКА Дніпропетровської області надала оцінку доказам, зібраним під час процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності та було прийняте законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення. Обставини, на які посилається позивач не свідчать про протиправність прийняття оскаржуваного рішення КДКА Дніпропетровської області та спростовуються матеріалами справи.

06.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшли матеріали дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 .

Підготовче судове засідання 06.03.2024 проведено за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача-1 Козової Я.С. та представника відповідача-2 Юдіної Н.М.

Ухвалою суду від 06.03.2024 відмовлено в задоволенні заяви Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відповідача-2: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень.

Підготовче судове засідання було відкладено на 13.03.2024 на 10:00 год.

13.03.2024 на електронну адресу суду позивачем подано клопотання про витребування доказів.

13.03.2024 підготовче судове засідання проведено за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача-1 Козової Я.С. та представника відповідача-2 Юдіної Н.М.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.03.2024 задовольнив клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про продовження строку для подання відзиву в адміністративній справі №160/32222/23; продовжив Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Дніпропетровської області строк для подання відзиву у справі до 26.02.2024 включно.

Ухвалою суду від 13.03.2024 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про допит свідка в адміністративній справі №160/32222/23.

Також ухвалою суду від 13.03.2024 задоволено клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи; залучено до участі у справі ОСОБА_2 , як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача; задоволено клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залучення третьої особи; задоволено клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про залучення третьої особи; залучено до участі у справі ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Підготовче судове засідання було відкладено на 25.03.2024 на 13:00 год.

14.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-2: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла заява про направлення документів третім особам.

25.03.2024 засобами поштового зв`язку від відповідача-1: Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшов супровідний лист, до якого долучено докази направлення третім особам копії відзиву ВКДКА на позовну заяву.

25.03.2024 на електронну адресу суду від третьої особи-1, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Позивачем на електронну адресу суду 25.03.2024 подано заяву про долучення до матеріалів справи доказів.

Підготовче засідання 25.03.2023 було проведено за участю позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача-1: Козової Я.С. , представника відповідача-2: Юдіна Н.М., третя особа-1 ( ОСОБА_2 ) та третя особа-2 ( ОСОБА_3 ) у судове засідання не з`явились.

У цьому судовому засіданні судом розглянуто клопотання позивача про витребування доказів. Оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, якою суд постановив:

- відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про витребування доказів;

- відмовити Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури у задоволенні клопотання про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Ухвалою від 25.03.2024 суд закрив підготовче провадження; призначив судове засідання для розгляду справи №160/32222/23 по суті на 08 квітня 2024 року на 13:00 год.

05.04.2024 до суду від третьої особи-1 ОСОБА_2 надійшли пояснення щодо позову, в яких третя особа вказує, що з 2009 року по вересень 2022 року вона та ОСОБА_3 знаходились у фактичних сімейних відносинах без реєстрації шлюбу, від яких ми мають трьох неповнолітніх дітей, віком від 8 до 13 років. Одночасно вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . За весь час їхніх відносин ОСОБА_3 забезпечував її та дітей матеріально, зокрема здійснював платежі по її зобов`язанням. Довіреною особою нашої сім`ї був ОСОБА_5 , який виконував різні її доручення та доручення ОСОБА_3 , у тому числі і фінансові. 01.03.2021 між нею та адвокатом ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги з питань, які виникатимуть у неї протягом трьох років з моменту укладання цього договору, в рамках чого ними підписується відповідний договір з визначеним предметом та конкретним завданням. За вищевказаною адресою, де мешкала наша сім`я, виник спір з приводу потрапляння вологи сусідам знизу ніби-то з нашої квартири. У зв`язку з чим, 15.04.2021 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було відкрито провадження у цивільній справі №201/3664/21 за позовом ОСОБА_4 до третьої особи-1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном. Підставою цього позову було потрапляння надмірної вологи до квартири ніби з нашої квартири до квартири знизу. З метою отримання правничої допомоги у вирішенні конфлікту з сусідами у вказаній справі, третя особа-1 звернулася за допомогою до адвоката ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, 23.04.2021 між нею та адвокатом ОСОБА_1 був укладений відповідний договір про надання правової допомоги у справі №201/3664/21, де вона виступала відповідачем. Всі витрати по вказаному договору, у тому числі і витрати на судовий збір по апеляційній скарзі, та інші супутні витрати по розгляду цієї справи, сплачувались ОСОБА_5 на вимогу ОСОБА_2 , як і інші її фінансові витрати. У зв`язку з тим, що співвласником квартири, яка була предметом спору по вищевказаній справі про усунення перешкод у користуванні власністю є ОСОБА_3 , тому він також виступав у цій справі відповідачем. Проте активну участь у захисті своїх прав та інтересів у даному судовому процесі він не приймав, будь-яких клопотань чи заперечень з приводу поданого позову самостійно до суду не подавав. ОСОБА_3 повністю підтримував позицію ОСОБА_2 , яка була викладена її представником - адвокатом ОСОБА_1 у її відзиві на позов, однак свого представника він не мав. Тому з метою направлення від його імені заяви до суду про підтримання позиції ОСОБА_2 , яка викладена у відзиві на позов, 07.05.2021 дистанційно, на її прохання довіреною особою ОСОБА_5 було передано та підписано договір між ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1 «надати правову допомогу із захисту його інтересів у судовій справі». За обумовленими умовами ніяких додаткових витрат за договір ОСОБА_3 з них платежі не передбачалися, а лише надання їй необхідних повноважень для можливості підтримати єдину позицію відповідачів. Тому в договорі немає обов`язків про оплату зобов`язань адвоката за певними видами робіт та їх обсягами. Таким чином, 18.05.2021 адвокатом ОСОБА_1, одноразово, в інтересах ОСОБА_3 до суду було подано заяву про приєднання його до позиції, викладеної у відзиві третьої особи-1, таким чином правова допомога ОСОБА_3 нею і була надана, а тому дія договору з ОСОБА_3 була припинена його виконанням. Будь-яких інших заяв чи клопотань у цій справі в інтересах відповідача ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_1 не подавались. Вони між собою не були знайомі, жодного разу не зустрічались, будь-якої інформації, в тому числі конфіденційної, особистої та іншої, ним адвокату не передавались. Все спілкування про рух справи відбувалося через третю особу-1, обговорювання позиції по справі та подання доказів здійснювалося виключно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 участі у цьому не брав. Всі питання, які його цікавили, він запитував у ОСОБА_2 . Всю відповідальність по розгляду справи ОСОБА_3 переклав на третю особу-1, оскільки зайнятий комерційними питаннями. 31.08.2022 третя особа-1 звернулася до адвоката ОСОБА_1 з проханням стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання трьох їхніх дітей, оскільки він відмовився надавати матеріальну допомогу. У зв`язку з чим між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_1 був укладений наступний договір про надання правової допомоги у справі про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей. Третя особа-1, знаючи про розмір доходу ОСОБА_3 , повідомила це адвокату, тому 26.10.2022 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було подано позовну заяву про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 25000 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повноліття. З метою підтвердження її доводів щодо можливості батьком дітей сплачувати саме такий розмір аліментів, її адвокатом, в рамках цієї справи, було подано до суду клопотання про витребування з банківської установи інформації про відкриті рахунки ОСОБА_3 та розмір грошових коштів, які там знаходяться. Після отримання витребуваної інформації було збільшено позовні вимоги та в результаті розгляду цієї справи позов було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання трьох дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 10 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідно їх віку, щомісячно. У подальшому від свого представника - адвоката ОСОБА_1 третя особа-1 дізналася, що КДКА 07.09.2023 прийнято рішення за скаргою ОСОБА_3 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності через одночасне представлення інтересів ОСОБА_2 та інтересів ОСОБА_3 у різних справах, де існує конфлікт інтересів. Проте з таким рішенням третя особа-1 не погоджується, вважає його помилковим і таким, що зачіпає її права як клієнта. Твердження ОСОБА_3 щодо наявності у судових справах конфлікту інтересів є неправильними, необгрунтованим і не доведеними доказами. У своїй скарзі ОСОБА_3 , посилається на те, що «задля належного виконання захисту у справі №201/3664/21, адвокату з його боку надавався об`ємний та всебічний обсяг доказів, що обумовлює доступ ОСОБА_1 до його особистої, комерційної документації та іншої інформації з обмеженим доступом». І ця інформація була використана адвокатом ОСОБА_1 в інших спорах між ним та третьою особою. Проте, такі твердження не відповідають дійсності, бо, як зазначалося вище, вони не спілкувалися взагалі і в рамках цієї справи в інтересах ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_1 було подано лише одну заяву про підтримання її позиції по справі, для якої не потрібно взагалі отримувати від ОСОБА_3 доступу до його конфіденційної чи особистої інформації. Та справа про усунення перешкод у користуванні власністю є житловим спором і ніяким чином не потребувала отримання інформації про його доходи. Крім того, на підтвердження того, що ОСОБА_3 вважав адвоката ОСОБА_1 виключно адвокатом ОСОБА_2, згадуючи її як мою «адводвошку», мною до ВКДКА надавалася частина листування про це, де зверталася увага нате, що ОСОБА_3 також є адвокатом і сам порушує Правила адвокатської етики. Також, третя особа-2 звертає увагу на те, що з лютого 2022 року ОСОБА_3 виїхав за межі України та перебував в Шотландії, де проживав у готелі «Меркюр Інвернесс» і до січня 2024 року не повертався, а тому особисто подати цю скаргу до КДКА не міг. Враховуючи викладене, третя особа-1 підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 та просить їх задовольнити у повному обсязі. Вважає, що рішення КДКА про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік від 07.09.2023 №9/ДПР-23 та рішення Вищої КДКА про залишення рішення КДКА без змін від 30.11.2023 №ХІ-005/2023 є необгрунтованим та прийнятим без належного дослідження всіх обставин справи.

08.04.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшли пояснення представника третьої особи-2 ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_25. В поясненнях указано, що підставою для подання скарги щодо ОСОБА_1 стала та обставина, що на підставі договорів про надання правової допомоги № 33 від 23.04.2021 та № 36 від 07.05.2021, остання, одночасно представляла інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у цивільній справі № 201/3664/21 (Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська) щодо усунення перешкод у користуванні майном. Підпункт 2.1. пункту 2 Договору № 36 передбачає наявність у адвоката ОСОБА_1 права діяти без обмеження повноважень. Договір № 36 складено адвокатом ОСОБА_1 та підписано сторонами. Упродовж двох років 2021-2022 ОСОБА_1 надавалися правові послуги, а іншою стороною Договору № 36 здійснювалися відповідні оплати ОСОБА_1 . Представник третьої особи-2 звертає увагу суду на те, що за Договором № 36 від 07.05.2021 про надання правової допомоги адвокат ОСОБА_1 надавала правову допомогу із захисту інтересів ОСОБА_3 у цивільній справі № 201/3664/21 (Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська) щодо усунення перешкод у користуванні майном. У цій же справі адвокат ОСОБА_1 надавала правову допомогу із захисту інтересів ОСОБА_2 . Отже, у цивільній справі № 201/3664/21 ОСОБА_1 представляла інтереси двох пов`язаних осіб - ОСОБА_3 та його на той час співмешканки - ОСОБА_2 Адвокату ОСОБА_1 забезпечено ОСОБА_3 право доступу до будь-якої конфіденційної інформації та право діяти без обмеження повноважень. Остання оплата за Договором № 36 відбулася 02.09.2022. Вже 15.09.2022 за позовом ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 подає позов проти ТОВ «САЛЮСФАРМ», де співзасновником є ОСОБА_21 , тобто, фактично проти ОСОБА_3 (справа № 932/5349/22). Після цього, 27.10.2022 за позовом ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 подає позов проти ОСОБА_3 (справа № 201/8220/22). Адвокат ОСОБА_1 не скористалась своїм правом та не розірвала (не звернулася з пропозицією розірвати) Договір № 36. Залишивши його діючим, ОСОБА_1 уклала новий договір, який суперечить інтересам ОСОБА_3 та є неможливим через необхідність дотримання принципу конфіденційності, що й стало в подальшому предметом для подання скарги до КДКА Дніпропетровської області. Також ОСОБА_3 звертався до ОСОБА_1 з метою заявлення самовідводу у справах № 201/3664/21, № 932/5349/22, № 201/8220/22. Однак такі звернення залишено без уваги всупереч Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики. Згідно з ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правничої допомоги у разі конфлікту інтересів. Адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. Відповідно до ст. 34 Правил адвокатської етики, у випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб за обставин, зазначених у статтях 20 та 22 Правил, він повинен розірвати договір з клієнтом (чи кількома з клієнтів) та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації. Враховуючи зазначене, представник третьої особи-2 вважає, що вищезазначені обставини, які стали наслідком прийняття оскаржуваних позивачем рішень є законним наслідком їх прийняття щодо позивача через грубе порушення ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.

08.04.2024 розгляд справи не відбувся через оголошену повітряну тривогу на території Дніпропетровської області.

Про дату, час та місце наступного судового засідання (24.04.2024 о 10:00 год.) учасники справи були повідомлені повістками про виклик.

10.04.2024 до суду від позивача надійшли пояснення з посиланням на висновки Верховного Суду.

24.04.2024 розгляд справи відбувся за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача-1 - Козової Я.С. та третьої особи ОСОБА_2 Представник відповідача-2 та третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не прибули. Представник відповідача-2 24.04.2024 звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.

У цьому судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали, якою: відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про витребування доказів; відмовлено Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури у задоволенні клопотання про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

У судовому засіданні 24.04.2024 розгляд справи був відкладений на 20.05.2024 на 11:00 год.

29.04.2024 до суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшли документи, що посвідчують її особу.

20.05.2024 розгляд справи не відбувся через оголошену повітряну тривогу на території Дніпропетровської області.

Про дату, час та місце наступного судового засідання (03.06.2024 о 15:00 год.) учасники справи були повідомлені повістками про виклик та розпискою про день і час слухання справи.

03.06.2024 від позивача надійшло клопотання, в якому позивач зазначає, що у разі відсутності безпосередньої загрози м. Дніпро навіть при оголошенні повітряної тривоги, підстав для зняття справи з розгляду немає.

03.06.2024 у судове засідання прибули позивач ОСОБА_1 , представник відповідача-1 Козова Я.С., представник відповідача-2 Юдіна Н.М. та представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Лисенко С.Ю. Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

У цьому судовому засіданні розгляд справи був відкладений на 24.06.2024 на 10:00 год.

24.06.2024 судове засіданні відбулось за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача-1 Козової Я.С. та представника відповідача-2 Юдіної Н.М. Треті особи у судове засідання не з`явились. Розгляд справи був відкладений на 10.07.2024 на 11:00 год.

10.07.2024 у судове засідання прибули позивач ОСОБА_1 , представник відповідача-1 Козова Я.С. та представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Лисенко С.Ю. Третя особа ОСОБА_2 та представник відповідача-2 у судове засідання не з`явились. У цьому судовому засіданні розгляд справи був відкладений на 31.07.2024 на 14:00 год.

31.07.2024 у судовому засіданні взяли участь позивач ОСОБА_1 та представник відповідача-1 Козова Я.С. Інші учасники справи у судове засідання не прибули. Про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Під час проведення судового засідання 31.07.2024 на території Дніпропетровської області було оголошено сигнал повітряної тривоги, тому, заслухавши думку позивача та представника відповідача-1, суд відклав розгляд справи на 31.07.2024 на 15:00 год. та повідомив учасників справи про те, що, якщо сигнал повітряної тривоги не буде скасовано до 15:00 год. 31.07.2024, судове засідання буде відкладено на іншу дату.

Про день, час і місце проведення наступного судового засідання (09.08.2024 об 11:00 год.) учасники справи були повідомлені повістками про виклик.

06.08.2024 та 07.08.2024 до суду від представника відповідача-1 ОСОБА_22 надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, які ухвалою суду від 08.08.2024 були задоволені.

09.08.2024 у судове засідання прибули позивач ОСОБА_1 та представник відповідача-1 Кудінова О.М.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 09.08.2024 виникли недоліки у здійсненні фіксування судового засідання через відсутність інтернет-зв`язку, тому суд декілька разів оголошував технічну перерву.

Після закінчення оголошеної судом технічної перерви, суд установив, що позивач та представник відповідача-1 09.08.2024 подали до канцелярії суду письмові клопотання, в яких просили суд здійснювати подальший розгляд справи за їх відсутності, у зв`язку з чим, суд постановив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Поряд з цим, позивачем до матеріалів справи були наданні її пояснення для виступу у судових дебатах. У цих поясненнях позивач підтримала доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог у заявах по суті справи. Окремо позивач зазначила, що відповідно до ч.4 ст.40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання. Водночас, відповідно до змісту долученої дисциплінарної справи протоколи засідань дисциплінарних палат КДКА Дніпропетровської області та ВКДКА, на яких були прийняті оскаржувані рішення, у справі відсутні, що вказує на відсутність належних гарантій для забезпечення відповідності провадження критерію об`єктивної безсторонності.

Заслухавши пояснення позивача, третьої особи-1, представників відповідачів та представника третьої особи-2, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач), відповідно до свідоцтва від 25.01.2018, Серія ДП НОМЕР_3, виданого головою Ради адвокатів Дніпропетровської області на підставі рішення ради від 22.01.2018 №87, набула право на заняття адвокатською діяльністю.

22.02.2023 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він просив притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.

За результатами розгляду скарги, за якою було відкрито дисциплінарну справу, 07.09.2023 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області прийняла рішення №9/ДПР-23, яким притягнула адвоката ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 25.01.2018, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області, до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 9, 20, 34 Правил адвокатської етики, та застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строк на 1 (один) рік.

У цьому рішенні були встановлені такі обставини.

23 квітня 2021 року адвокатом ОСОБА_1 укладений договір № 33 про надання правової допомоги ОСОБА_2 .

Відповідно до п.1 Договору Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу із захисту його інтересів у цивільній справі за № 201/3664/21, яка розглядається в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська.

07.05.202 адвокатом ОСОБА_1 укладений договір № 36 про надання правової допомоги ОСОБА_3 .

Відповідно до п.1 Договору Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу із захисту його інтересів у цивільній справі за № 201/3664/21, яка розглядається в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська.

Заявою від 18.05.2021, що подана адвокатом ОСОБА_1 судді Жовтневого районного суду Дніпропетровська Батманової В.В. у судовій справі № 201/3664/21, адвокат ОСОБА_1 повідомила суд про те, що вона є представником Відповідача-1 ( ОСОБА_2 ) з 23.04.2021, а з 07.05.2021 представником Відповідача-2 ( ОСОБА_3 ).

З ухвали судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батманової В.В. у цивільній справі №201/3664/21 від 08.06.2021 (https://revestr.court.gov.ua/Review/975932861) та від 13.10.2022 (/https://revestr.court.gov.ua/Review/1068735421) вбачається, що адвокат ОСОБА_1 приймає участь в даній справі як представник обох відповідачів - як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 .

На даний час, провадження у цивільній справі №201/3664/21 зупинене (https://revestr.court.gov.ua/Review/106873542. https://reyestr.court.gov.ua/Review/106873543).

Відповідно до довідок від 11.12.2022 та від 09.12.2022 АТ КБ «ПриватБанк», з картки ОСОБА_5 , яка є додатковим електронним платіжним засобом до картки клієнта ОСОБА_3 , на картку ОСОБА_1 здійснений переказ грошових коштів: 02.09.2022 у сумі 2000 грн; 10.08.2022 у сумі 2000 грн; 06.07.2022 у сумі 2000 грн; 02.12.2021 у сумі 2000 грн; 04.11.2022 у сумі 2000 грн; 09.05.2021 у сумі 2000 грн; 20.05.2021 у сумі 2000 грн; 06.05.2021 у сумі 2000 грн.

31 серпня 2022 року адвокатом ОСОБА_1 укладений договір про надання правової допомоги ОСОБА_2 .

Відповідно до п.1 Договору Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу із захисту його інтересів в судовому порядку щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання їх спільних дітей: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

09.09.2022 адвокатом ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей подано клопотання про витребування доказів, а саме інформації з АТ КБ «ПриватБанк» про відкриті рахунки, що належать ОСОБА_3 , яке було задоволено ухвалою суду від 21.11.2022 у справі № 201/8220/22.

31 жовтня 2022 року суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщевим С.С. відкрите провадження у судовій справі № 201/8220/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

16 вересня 2022 року суддею Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Овчинніковою О.С. відкрите провадження у судовій справі № 932/5349/22 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салюсфарм», співзасновником якого є ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106271814).

Представником позивача ОСОБА_2 у цивільній справі №932/5349/22 є адвокат ОСОБА_1

06.09.2023 суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Покопцевою Д.О. постановлена ухвала про відкриття провадження у цивільній справі № 201/9602/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним.

Таким чином, дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області дійшла висновку, що адвокат ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений п.3 ч.2 ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушила вимоги: частини 2 статті 9, частини 1 статті 20 Правил адвокатської етики, так як, без письмової згоди ОСОБА_3 не мала права прийняти доручення ОСОБА_2 , оскільки інтереси клієнта ОСОБА_2 об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта - ОСОБА_3 , з яким адвокат ОСОБА_1 пов`язана договором про надання правової допомоги; статті 34 Правил адвокатської етики, так як будучи завчасно повідомленою про наявність конфлікту інтересів, адвокат не відреагувала та не прийняла заходів до врегулювання конфлікту, не отримала від ОСОБА_3 письмової згоди на подальше представництво його інтересів, не розірвала договори з клієнтами в односторонньому порядку.

Дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши пояснення представника скаржника - адвоката ОСОБА_23, адвоката ОСОБА_1, дисциплінарна палата дійшла висновку, що дії адвоката ОСОБА_1 щодо порушення правил адвокатської етики є систематичними та триваючими, які розпочалися 31 серпня 2022 року з моменту укладання договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 у справі щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 та продовжуються на даний час, оскільки договори про надання правової допомоги як з ОСОБА_3 так і з ОСОБА_2 не розірвано і продовжують діяти, конфлікт інтересів між клієнтами адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 триває.

Із урахуванням характеру проступку, тривалості порушення професійних обов`язків адвоката, дисциплінарна палата кваліфікує діяння як одноразове грубе порушення адвокатом Правил адвокатської етики.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.31 Закону №5076-VI грубе одноразове порушення правил адвокатської етики є підставою для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи характер вчиненого проступку та обставини, які характеризують особу адвоката, дисциплінарна палата прийшла до висновку про правомірність дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Не погодившись з цим рішенням КДКА Дніпропетровської області, позивач звернулась зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

30.11.2023 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення №ХІ-005/2023, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області №9/ДПР-23 від 07.09.2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік залишила без змін.

Позивач уважає вказані вище рішення від 07.09.2023 №9/ДПР-23 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2023 №ХІ-005/2023 протиправними, тому і звернулась до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

За змістом частини 1-3 статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI в редакції на час спірних відносин).

Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (частина перша статті 4 Закону №5076-VI).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: «Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі» (стаття 11 Закону).

Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (частина перша статті 12 Закону №5076-VI).

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України, правил адвокатської етики та виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством (стаття 21 Закону).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

За змістом статті 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017, у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Відповідно до статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Статтею 42 Правил адвокатської етики передбачено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Згідно зі ст.9 Правил адвокатської етики, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.

У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов`язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов`язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.

Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката.

За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами.

Адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги. Адвокат не має права прийняти доручення також, якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими (ст.20 Правил адвокатської етики).

Статтею 34 Правил адвокатської етики визначено, що у випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб за обставин, зазначених у статтях 20 та 22 Правил, він повинен розірвати договір з клієнтом (чи кількома з клієнтів) та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації.

Відповідно до абз.2 ст.35 Правил адвокатської етики, обов`язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.

За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З`їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України (частина перша статті 66 Правил адвокатської етики).

Дисциплінарна відповідальність адвоката визначена розділом VІ Закону №5076-VI.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (частина друга статті 33 Закону №5076-VI).

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною першою статті 34 Закону №5076-VI визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

За правилами частини другої статті 34 Закону №5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

У відповідності до частини 1 статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

В силу положень частини першої статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону №5076-VI.

Так, відповідно до частини першої статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Згідно з частиною третьою статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Частиною другою статті 39 Закону №5076-VI визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 Закону № 5076-VI).

За змістом статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

За змістом частини другої статті 41 Закону №5076-VI рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення (частина третя статті 41 Закону №5076-VI).

Згідно з приписами статті 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Зазначені правові норми Закону №5076-VI знайшли своє відображення у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі - Положення №120 в редакції на час спірних відносин).

Відповідно до пунктів 39-41 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

У розгляді справи, яка має великий обсяг матеріалів, або за неможливістю її розгляду за один день з інших причин, які за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визнано поважними, може бути оголошено перерву, але не більше ніж на три робочих дні.

Згідно з пунктами 43-44 Положення №120 розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до пункту 47 Положення №120 розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката проводиться гласно і відкрито.

За змістом пунктів 49-51 Положення №120 за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи.

Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, секретаря КДКА та працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»).

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; 4) для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її члени зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України і забезпечувати їх виконання. Копія рішення надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення (пункти 57-58 Положення №120).

Винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками, з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1, 36.2, 36.3, 36.4, 36.5, 36.6 цього Положення. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії (пункт 60 Положення №120).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.31 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (ч.2 ст.31 Закону №5076-VI).

Згідно з п.3 ч.3 ст.31 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення. Копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого пунктом 3 цієї частини, у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.31 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю поновлюється у разі зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня закінчення строку, на який згідно з рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було зупинено право на заняття адвокатською діяльністю.

У разі зупинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, таке право також поновлюється з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду або з дня прийняття відповідного рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Частинами 5, 6 ст.31 Закону №5076-VI унормовано, що протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України.

Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що підставою для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення є вчинення ним дисциплінарного проступку, до якого законодавець відніс порушення Правил адвокатської етики. При цьому, питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовуються саме під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності і застосування дисциплінарного стягнення (попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України) або ж рішення про закриття дисциплінарної справи.

У контексті викладеного суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово зауважував щодо меж оцінки рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів.

Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17, від 10.06.2021 у справі № 826/15590/15, від 23.12.2021 у справі № 826/13972/18, від 30.09.2021 у справі № 440/1376/19, від 10.11.2022 у справі №826/14291/17, від 26.01.2023 у справі № 420/5597/19, від 09.10.2023 у справі № 280/1396/22 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Водночас суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

У цих постановах також сформульовано й такий правовий висновок: «…Критерії «грубого» порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення, належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Отже, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.».

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Інтерпретуючи ці правові висновки до обставин цієї справи та ураховуючи положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, суд висновує, що критерії «грубого» або «систематичного» порушення Правил адвокатської етики, як і ступеню порушення аж до «підриву авторитету адвокатури України», не визначені на нормативно-правовому рівні, тому відповідна оцінка, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Суд не вправі замість дисциплінарного органу переоцінювати встановлені таким органом обставини вчинення адвокатом певних дій та їх визначення як дисциплінарного проступку, а також переоцінювати вибір дисциплінарним органом виду дисциплінарного стягнення. Натомість має установити обставини та надати оцінку дотриманню відповідної процедури дисциплінарного провадження.

Ураховуючи викладене та з огляду на межі оскарження, суд у цьому випадку перевіряє виключно дотримання процедури дисциплінарного провадження КДКА Дніпропетровської області та ВКДКА та зазначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

До заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів; заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів; заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів; заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об`єднань, адвокатських бюро, об`єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів (пункти 9, 10 Положення №120).

Згідно з пунктами 11-13 Положення №120, заява (скарга) адресується до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Заява (скарга) може бути подана як окремою особою (індивідуально), так і групою осіб (колективно).

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Підпунктом 1 пункту 14 Положення №120 визначено, що заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником. Заява (скарга) може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису).

До заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою (п.п.4 п.14 Положення №120).

Суд установив, що 22 лютого 2023 року на адресу КДКА Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_3 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1.

26 лютого 2023 року скарга ОСОБА_3 передана до дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1

26 лютого 2023 року Голова дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_26 доручив члену дисциплінарної палати ОСОБА_16 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1

Член дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_16 звернувся до адвоката ОСОБА_1 з повідомленням про проведення щодо неї перевірки для отримання письмового пояснення адвоката ОСОБА_1 по суті порушених питань, направивши 06.07.2023 з поштової адреси КДКА Дніпропетровської області - ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу адвоката ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зазначена в профайлі адвоката в ЄРАУ, копію скарги ОСОБА_3 з додатками.

Адвокат ОСОБА_1 надала свої письмові пояснення від 11.07.2023, підписані електронно-цифровим підписом, які поступили на електронну адресу КДКА Дніпропетровської області 11.07.2023.

Таким чином, член дисциплінарної палати ОСОБА_16 , який проводив перевірку скарги ОСОБА_3 , як і передбачено нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення №120, звернувся до позивача - адвоката ОСОБА_1 для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. У свою чергу, позивач скористалась правом на подачу пояснень і подала їх до КДКА Дніпропетровської області 11.07.2023.

Суд зазначає, що примірник скарги ОСОБА_3 , який міститься в матеріалах дисциплінарної справи та примірник скарги, який був надісланий адвокатові ОСОБА_1 для надання пояснень мають однаковий текст (Т.1 а.с.111-113).

До матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів неналежності підпису ОСОБА_3 на поданій ним скарзі.

Крім того, питання щодо відповідності форми поданої до КДКА скарги вимогам, які висуваються до неї чинним законодавством, вирішується дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, до якої така скарга була подана.

04.08.2023 член дисциплінарної палати ОСОБА_16 за результатами перевірки відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_3 , склав довідку з пропозицією порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1

10.08.2023 за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1, довідки та матеріалів перевірки, дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області прийняла рішення №9/ДПП-23 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Вказане рішення від 10.08.2023 №9/ДПП-23 було направлено адвокатові ОСОБА_1 супровідним листом від 15.08.2023 №725/1. Цим листом адвоката ОСОБА_1 також було повідомлено про те, що розгляд дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 призначений на 11:00 годину 07 вересня 2023 року за адресою м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 11.

Цього ж дня, 07 вересня 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області прийняла рішення №9/ДПР-23, яким притягнула адвоката ОСОБА_1 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 25.01.2018, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області , до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 9, 20, 34 Правил адвокатської етики, та застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строк на 1 (один) рік.

Отже, дисциплінарна справа стосовно позивача за скаргою ОСОБА_3 була порушена 10.08.2023, а рішення за результатами дисциплінарного провадження прийнято 07.09.2023.

З наведеного суд робить висновок про те, що КДКА Дніпропетровської області дотримані строки розгляду дисциплінарної справи, яка згідно з Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» має бути розглянута не пізніше тридцяти днів з дня її порушення.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявне рішення КДКА Дніпропетровської області від 11.08.2023 №9/ДПР-23 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік. Рішення прийнято за наслідками розгляду дисциплінарної справи, яка була порушена за скаргою ОСОБА_3 .

Щодо цього рішення, суд зазначає, що відповідно до п.59 Положення №120 дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у рішенні Палати описки чи арифметичні помилки, про що приймається відповідне рішення. Питання про внесення виправлень вирішується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, без виклику осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на наведені норми чинного законодавства, КДКА Дніпропетровської області на засіданні дисциплінарної палати прийняла рішення про виправлення описки у рішенні №9/ДПР-23 від 07.09.2023 про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, а саме механічну помилку у даті « 11 серпня 2023 року» замість « 07 серпня 2023 року».

Про виправлення описки адвоката ОСОБА_1 було повідомлено листом від 03.11.2023 №775/1, до якого було приєднано копію рішення дисциплінарної палати №3 від 02.11.2023 (Т.1 а.с.88).

Як зазначено вище, частиною третьою статті 41 Закону №5076-VІ та п.58 Положення №120 передбачено, що копія рішення надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Вказаних вимог було дотримано КДКА Дніпропетровської області, про що свідчить супровідний лист від 12.09.2023 №738/1, яким адвокатові ОСОБА_1 протягом трьох робочих днів була надіслана копія рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №9/ДПР-23 від 07.09.2023.

Згідно з п.60 Положення №120 винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками, з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1., 36.2., 36.3., 36.4., 36.5., 36.6. цього Положення. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії. Вказаний строк на оскарження рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску. Порушення (пропущення/пропуск) строку на оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин є підставою для залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання скарги на рішення у дисциплінарній справі, витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи з дотриманням вимог, визначених статями 37, 38 цього Положення.

Засідання ВКДКА може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв`язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання ВКДКА приймається Головою ВКДКА (пункти 61, 61-1 Положення №120).

Суд установив, що на рішення КДКА Дніпропетровської області від 07.09.2023 №9/ДПР-23 адвокат ОСОБА_1 подала скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (відповідач-1, ВКДКА), яка була зареєстрована 02.10.2023.

Супровідним листом від 06.10.2023 №1739 відповідач-1 витребував у КДКА Дніпропетровської області матеріали справи відносно ОСОБА_1 (Т.3 а.с.124).

Вказаний лист отриманий КДКА Дніпропетровської області 09.20.2023 (Т.3 а.с.124).

Супровідним листом від 18.10.2023 №757/2 матеріали справи відносно ОСОБА_1 КДКА Дніпропетровської області були направлені на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (Т.3 а.с.126).

Відповідно до пункту 38 Положення №120 скарги на рішення, дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ.

Відповідно до п.3.2 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженої рішення Ради адвокатів України 04-05.07.2014 № 78, про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Так, листом від 16.11.2023 №1960 відповідач-1 повідомив адвоката ОСОБА_1 про те, що засідання ВКДКА з розгляду її скарги відбудеться 30 листопада 2023 року о 09:00 год. (Т.2 а.с.209-210).

Адвокат ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд її скарги в ВКДКА, про що свідчить її клопотання, яке вона подала 28.11.2023 до ВКДКА, про участь у засіданні дистанційно в режимі відеоконференції.

30.11.2023 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення №ХІ-005/2023, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області №9/ДПР-23 від 07.09.2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік залишила без змін.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що під час вирішення питання щодо порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та під час розгляду цієї справи відповідачами були дотримані норми щодо регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

У поясненнях для виступу у судових дебатах позивач зазначила, що відповідно до змісту долученої дисциплінарної справи, протоколи засідань дисциплінарних палат КДКА Дніпропетровської області та ВКДКА, на яких були прийняті оскаржувані рішення, у справі відсутні, що вказує на відсутність належних гарантій для забезпечення відповідності провадження критерію об`єктивної безсторонності.

Ці доводи судом відхиляються, оскільки такими обставинами позивач не обгрунтовувала свої позовні вимоги у поданих до суду заявах по суті справи під час підготовчого провадження, завданням якого є вчинення всіх дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Суд повторює, що в межах розгляду цієї справи суд надає правову оцінку оскаржуваним рішенням виключно у контексті дотримання відповідної процедури. Однак, судом не встановлено порушень процедури як при прийнятті рішення КДКА Дніпропетровської області, так і рішення ВКДКА.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача щодо неналежної вмотивованості оскаржуваних рішень та кваліфікації відповідачами дисциплінарного проступку адвоката, а саме щодо того, що відповідачами не були досліджені обставини вчинення проступку, його наслідки, не врахована особа адвоката та інші обставини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд указує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Водночас, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість у цьому випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З огляду на все наведене вище суд робить висновок про те, що позовні вимоги у цій справі є такими, що задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, буд.3, 5-й поверх, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 26080214), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (вул. Святослава Хороброго, 11, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 20298303), третя особа-1, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа-2, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів, ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач-1: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (вул. Борисоглібська, буд.3, 5-й поверх, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 26080214).

Відповідач-2: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області (вул. Святослава Хороброго, 11, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 20298303)

Третя особа-1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа-2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Рішення складено 23.08.2024.

Суддя Н.В. Кучугурна