Постанова

від 20.11.2024 по справі 160/32222/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/32222/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

секретар Корсун Ю.В.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача ВКДКА Кудінової О.М. (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року (суддя Кучугурна Н.В., повне судове рішення складено 23 серпня 2024 року) в справі № 160/32222/23 за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (далі - КДКА) про визнання протиправними та скасування рішення КДКА від 07 вересня 2023 року № 9/ДПР-23 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 9, 20, 34 Правил адвокатської етики та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік та рішення ВКДКА від 30 листопада 2023 року щодо залишення без змін рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року до участі в справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи апелянта наступні:

1) допущення КДКА 07 вересня 2023 року до участі в засіданні представника скаржника ОСОБА_3 адвоката Вербицьку В.А. за відсутності повноважень на представництво інтересів ОСОБА_3 в КДКА;

2) порушення КДКА процедури розгляду дисциплінарної справи в частині порушення прав адвоката під час проведення засідання надавати пояснення та висловлювати заперечення;

3) притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення після спливу 1 року з дня вчинення дисциплінарного проступку, а також необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що порушення, за вчинення якого її притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є триваючим;

4) відсутність в матеріалах дисциплінарної справи протоколів засідань дисциплінарних палат КДКА та ВКДКА, на яких прийняті оскаржувані рішення, та необґрунтованість висновку суду першої інстанції стосовно того, що це не було підставою позову, через недотримання судом першої інстанції принципу офіційного з`ясування обставин справи;

5) відсутність обґрунтування КДКА неможливості застосування більш м`якого заходу дисциплінарного стягнення;

6) різне формулювання КДКА та ВКДКА суті дисциплінарного проступку, попри залишення ВКДКА в силі рішення КДКА, оскільки КДКА кваліфікувало дії позивача як одноразове грубе порушення правил адвокатської етики, а ВКДКА кваліфікувало порушення як систематичне порушення правил адвокатської етики;

7) відсутність в рішенні КДКА аналізу наявності конфлікту інтересів, не врахування норм, що підлягають застосуванню, та узагальненої практики розгляду аналогічних питань ВКДКА.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ВКДКА просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник відповідача ВКДКА в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю цих осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача ВКДКА, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва від 25 січня 2018 року серія ДП №3585, виданого головою Ради адвокатів Дніпропетровської області на підставі рішення ради від 22 січня 2018 року №87, набула право на заняття адвокатською діяльністю.

До КДКА Дніпропетровської області 22 лютого 2023 року надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він просив притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.

За результатами розгляду скарги, за якою відкрито дисциплінарну справу, 07 вересня 2023 року КДКА Дніпропетровської області прийняла рішення №9/ДПР-23, яким притягнула адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 9, 20, 34 Правил адвокатської етики, та застосувала до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

У цьому рішенні були встановлені такі обставини.

23 квітня 2021 року адвокатом ОСОБА_1 укладений договір № 33 про надання правової допомоги ОСОБА_2 , відповідно до п. 1 якого адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу із захисту його інтересів у цивільній справі №201/3664/21, яка розглядається в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська.

07 травня 2021 року адвокатом ОСОБА_1 укладений договір № 36 про надання правової допомоги ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 договору адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу із захисту його інтересів у цивільній справі №201/3664/21, яка розглядається в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська.

Заявою від 18 травня 2021 року, що подана адвокатом ОСОБА_1 судді Жовтневого районного суду Дніпропетровська Батмановій В.В. у судовій справі №201/3664/21, адвокат повідомила суд про те, що вона є представником відповідача 1 ОСОБА_2 з 23 квітня 2021 року, а з 07 травня 2021 року - представником відповідача-2 ОСОБА_3 .

Ухвали судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батманової В.В. у цивільній справі №201/3664/21 свідчать про те, що адвокат ОСОБА_1 приймає участь в даній справі як представник обох відповідачів - як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3

ОСОБА_3 на картку ОСОБА_1 здійснений переказ грошових коштів: 02.09.2022 у сумі 2000 грн; 10.08.2022 у сумі 2000 грн; 06.07.2022 у сумі 2000 грн; 02.12.2021 у сумі 2000 грн; 04.11.2022 у сумі 2000 грн; 09.05.2021 у сумі 2000 грн; 20.05.2021 у сумі 2000 грн; 06.05.2021 у сумі 2000 грн.

31 серпня 2022 року адвокатом ОСОБА_1 укладений договір про надання правової допомоги ОСОБА_2 , відповідно до пункту 1 якого адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу із захисту його інтересів в судовому порядку щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання їх спільних дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

09 вересня 2022 року адвокатом ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей подано клопотання про витребування доказів, а саме інформації з АТ КБ «ПриватБанк» про відкриті рахунки, що належать ОСОБА_3 , яке задоволено ухвалою суду від 21.11.2022 у справі №201/8220/22.

31 жовтня 2022 року суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщевим С.С. відкрите провадження у судовій справі №201/8220/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

16 вересня 2022 року суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Овчинніковою О.С. відкрите провадження у судовій справі №932/5349/22 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Салюсфарм», співзасновником якого є ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості.

Представником позивача ОСОБА_2 у цивільній справі №932/5349/22 є адвокат ОСОБА_1

06.09.2023 суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Покопцевою Д.О. постановлена ухвала про відкриття провадження у цивільній справі №201/9602/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним.

Дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області дійшла висновку, що адвокат ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушила вимоги: частини 2 статті 9, частини 1 статті 20 Правил адвокатської етики, так як без письмової згоди ОСОБА_3 не мала права прийняти доручення ОСОБА_2 , оскільки інтереси клієнта ОСОБА_2 об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта - ОСОБА_3 , з яким адвокат ОСОБА_1 пов`язана договором про надання правової допомоги; статті 34 Правил адвокатської етики, так як будучи завчасно повідомленою про наявність конфлікту інтересів, адвокат не відреагувала та не прийняла заходів до врегулювання конфлікту, не отримала від ОСОБА_3 письмової згоди на подальше представництво його інтересів, не розірвала договори з клієнтами в односторонньому порядку.

Дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши пояснення представника скаржника адвоката Вербицької В.А., адвоката ОСОБА_1, дисциплінарна палата дійшла висновку, що дії адвоката ОСОБА_1 щодо порушення правил адвокатської етики є систематичними та триваючими, які розпочалися 31 серпня 2022 року з моменту укладання договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 у справі щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 та продовжуються на даний час, оскільки договори про надання правової допомоги як з ОСОБА_3 , так і з ОСОБА_2 не розірвано і продовжують діяти, конфлікт інтересів між клієнтами адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 триває.

Із урахуванням характеру проступку, тривалості порушення професійних обов`язків адвоката, дисциплінарна палата кваліфікує діяння як одноразове грубе порушення адвокатом Правил адвокатської етики.

Враховуючи характер вчиненого проступку та обставини, які характеризують особу адвоката, дисциплінарна палата дійшла до висновку про правомірність дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Позивач звернулась зі скаргою до ВКДКА.

30 листопада 2023 року ВКДКА прийняла рішення №ХІ-005/2023, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення КДКА Дніпропетровської області №9/ДПР-23 від 07 вересня 2023 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік залишила без змін.

Судом першої інстанції, яким надавалась правова оцінка оскаржуваним рішенням виключно у контексті дотримання відповідної процедури, зазначено про не встановлення порушень процедури як при прийнятті рішення КДКА Дніпропетровської області, так і рішення ВКДКА, тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва від 25 січня 2018 року серії ДП №3585, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області на підставі рішення ради від 22 січня 2018 року №87, набула право на заняття адвокатською діяльністю.

До КДКА Дніпропетровської області 22 лютого 2023 року надійшла скарга ОСОБА_3 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.

Рішенням КДКА від 07 вересня 2023 року №9/ДПР-23 (а.с. 89-92 т.1) притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 9, 20, 34 Правил адвокатської етики, та застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Рішенням ВКДКА від 30 листопада 2023 року №ХІ-005/2023 (а.с. 218-219 т.2) скаргу адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення КДКА Дніпропетровської області №9/ДПР-23 від 07 вересня 2023 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік залишено без змін.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення в контексті дотримання відповідачами процедури притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, дотримання строків застосування дисциплінарного стягнення, а також формулювання складу дисциплінарного проступку.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону №5076-VI встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону №5076-VI адвокату забороняється:

1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;

2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;

4) відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.

Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката встановлені статтею 33 Закону №5076-VI, відповідної до якої адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Статтею 34 Закону №5076-VI встановлені підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, за положеннями частини першої якої підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Пунктом 3 частини другої статті 34 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики;

Відповідно до статті 35 Закону №5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною першою статтею 31 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі, зокрема, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (пункт 3).

Частиною другою статті 31 Закону №5076-VI встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Відтак, в контексті спірних правовідносин підставою накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики.

Правила адвокатської етики затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, відповідно до статті 7 яких у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Неприпустимість конфлікту інтересів є одним з принципів адвокатської етики.

Статтею 42 Правил адвокатської етики передбачено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Згідно зі статтею 9 Правил адвокатської етики під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.

У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов`язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов`язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.

Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката.

За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами.

Адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги. Адвокат не має права прийняти доручення також, якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими (стаття 20 Правил адвокатської етики).

Статтею 34 Правил адвокатської етики визначено, що у випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб за обставин, зазначених у статтях 20 та 22 Правил, він повинен розірвати договір з клієнтом (чи кількома з клієнтів) та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації.

Відповідно до абзацу другого статті 35 Правил адвокатської етики обов`язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.

За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З`їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України (частина перша статті 66 Правил адвокатської етики).

Отже, порушення Правил адвокатської етики в частині недотримання принципу неприпустимості конфлікту інтересів, який розцінюється як систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого адвокат притягується до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Позивач в апеляційній скарзі вказує на недотримання процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме допущення КДКА 07 вересня 2023 року до участі в засіданні представника скаржника ОСОБА_3 адвоката Вербицьку В.А. за відсутності повноважень на представництво інтересів ОСОБА_3 в КДКА; порушення КДКА процедури розгляду дисциплінарної справи в частині порушення прав адвоката від час проведення засідання надавати пояснення та висловлювати заперечення.

Процедуру притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності визначають статті 36-42 Закону №5076-VI.

Так, статтею 40 Закону №5076-VI встановлено процедуру розгляду дисциплінарної справи, відповідно до частини першої якої дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Як встановлено частиною другої статті 40 Закону №5076-VI, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання (частина четверта статті 40 Закону №5076-VI).

Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням (далі - Положення №120), яке регламентує дисциплінарне провадження стосовно адвокатів.

Відповідно до статті 39 Положення № 120 дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Статтею 43 Положення № 120 встановлено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.

Абзацом першим статті 44 Положення № 120 передбачено, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Згідно зі статтею 47 Положення № 120 розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката проводиться гласно і відкрито. У випадках необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи, або, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської чи іншої захищеної законом конфіденційної інформації, та з інших причин, визнаних поважними, проводиться закрите засідання. Рішення про проведення закритого засідання приймається простою більшістю голосів її членів, які беруть участь у засіданні.

За змістом статті 48 Положення № 120 під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол. У протоколі засідання зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів дисциплінарної палати та інших осіб, запрошених на засідання; виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення.

Ані приписами Закону №5076-VI, ані Положенням № 120 не врегульоване питання представництва на засіданні КДКА особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

В матеріалах справи (а.с. 101зв т.2) наявний ордер на представництво інтересів ОСОБА_3 адвокатом Вербицькою В.А. у правоохоронних та інших державних органах, у судах усіх інстанцій та спеціалізованих судах.

Суд зауважує, що відсутність в ордерів прямого зазначення про наявність у адвоката Вербицької В.А. повноважень на представництво інтересів ОСОБА_3 в КДКА за умови видачі ордеру на підставі договору про надання правової допомоги не вказує на відсутність у адвоката права на представлення інтересів ОСОБА_3 у КДКА.

Крім того, якщо й дійти висновку про відсутність таких повноважень у адвоката Вербицької В.А., то таке процедурне порушення жодним чином не вплинуло на факт доведеності наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку, тому не тягне за собою скасування рішення КДКА.

Доводи позивача про порушення КДКА процедури розгляду дисциплінарної справи в частині порушення прав адвоката під час проведення засідання надавати пояснення та висловлювати заперечення не підтверджені жодними доказами, тому відхиляються судом.

Стосовно питання відсутності в матеріалах дисциплінарної справи протоколів засідань дисциплінарних палат КДКА та ВКДКА, на яких прийняті оскаржувані рішення, та необґрунтованості висновку суду першої інстанції стосовно того, що це не було підставою позову, через недотримання судом першої інстанції принципу офіційного з`ясування обставин справи суд зазначає таке.

Як вказано вище, частиною четвертої статті 40 Закону №5076-VI передбачено, що під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання, а статтею 48 Положення №120 встановлено, що під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол. У протоколі засідання зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів дисциплінарної палати та інших осіб, запрошених на засідання; виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення.

Разом з тим, як в Законі №5076-VI, так й в Положенні №120 відсутні приписи щодо того, що дисциплінарна справа адвоката має містити протоколи засідань дисциплінарних палат КДКА та ВКДКА.

Крім того, суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обставина відсутності в дисциплінарній справі протоколів засідань дисциплінарних палат КДКА та ВКДКА не зазначена позивачем як підстава позову.

При цьому в заяві про зміну (доповнення) підстав позову (а.с.18-20 т.2) позивач також не вказала такої підстави.

За положеннями частин першої та другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 2 та 5 частини п`ятої статті 160 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України позивач, зокрема, має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відтак, вирішення справ в суді першої інстанції здійснюється саме в межах підстав позову, які вказується позивачем у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову.

Зазначення позивачем у інших заявах по суті справи (відповіді на відзив) нових обставин, за якими вважає рішення протиправними, не може розцінюватися судом першої інстанції як зміна підстав позову, тому якщо позивачем у заявах по суті справи (крім позовної заяви та заяви про зміну підстав позову) змінюються підстави позову, суд першої інстанції не може розцінювати такі заяви як заяви про зміну підстав позову.

Крім того, в силу частини п`ятої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Враховуючи, що судом першої інстанції не розглядалась така підстава позову, як відсутність в дисциплінарній справі протоколів засідань КДКА та ВКДКА, суд апеляційної інстанції також не може розглядати цю підставу позову.

Наступним доводом позивача є притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення після спливу одного року з дня вчинення дисциплінарного проступку, а також необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що порушення, за вчинення якого її притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є триваючим.

Відповідно до частини другої статті 35 Закону №5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

У рішенні КДКА від 07 вересня 2023 року № 9/ДПР-23 вказано, що дії адвоката щодо порушень Правил адвокатської етики визнані систематичними та триваючими, які розпочалися 31 серпня 2022 року з моменту укладання договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 у справі щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 , продовжуються на даний час.

Аналогічного висновку дійшла ВКДКА, зазначивши, що дія договору № 36 від 07 травня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , не припинена, адвокат надає правову допомогу ОСОБА_2 у справах, де опонентом є ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що на час прийняття рішення КДКА 07 вересня 2023 року дія договору про правову допомогу, що укладений позивачем із ОСОБА_3 , не припинена, договір не розірваний, а позивачем надавалась правова допомога ОСОБА_2 у справі про стягнення з ОСОБА_3 аліментів, тому є цілком правомірним висновок суду першої інстанції, що порушення правил адвокатської етики є триваючими, відповідно, за загальним правилом, при вчиненні триваючого порушення строк накладення дисциплінарного стягнення обчислюється з дня виявлення такого порушення.

Таким чином, суд відхиляє доводи апелянта про накладення дисциплінарного стягнення після спливу річного строку накладення дисциплінарного стягнення.

Також суд визнає безпідставними доводи апелянта про відсутність обґрунтування КДКА неможливості застосування більш м`якого заходу дисциплінарного стягнення.

Як зазначено вище, частиною другою статті 31 Закону №5076-VI передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі, зокрема, систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Враховуючи, що позивачем допущено систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, застосування іншого заходу дисциплінарного стягнення є неможливим.

Стосовно доводів апелянта про необґрунтованість КДКА у рішенні строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, суд зазначає, що визначення виду та строку застосування дисциплінарного стягнення є дискрецією КДКА.

Суд зауважує, що у рішенні КДКА вказано про врахуванням при визначенні заходу дисциплінарного стягнення характеру проступку, тривалості порушення професійних обов`язків адвоката та особи адвоката.

Щодо доводу апелянта про різне формулювання КДКА та ВКДКА суті дисциплінарного проступку, попри залишення ВКДКА в силі рішення КДКА, оскільки КДКА кваліфікувало дії позивача як одноразове грубе порушення правил адвокатської етики, а ВКДКА кваліфікувало порушення як систематичне порушення правил адвокатської етики, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням КДКА дії адвоката щодо порушень Правил адвокатської етики визнані систематичними та триваючими, які розпочалися 31 серпня 2022 року з моменту укладання договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 у справі щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 , та продовжуються на даний час, оскільки договори про надання правової допомоги як з ОСОБА_3 , так і ОСОБА_2 не розірвано і продовжують діяти, конфлікт інтересів між клієнтами адвоката ОСОБА_2 і ОСОБА_3 триває.

Із урахуванням характеру проступку, тривалості порушення професійних обов`язків адвоката, КДКА кваліфікувала діяння як одноразове грубе порушення адвокатом Правил адвокатської етики.

ВКДКА у рішенні за результатами розгляду скарги дійшла висновку, що адвокат допустила систематичне порушення правил адвокатської етики.

Також ВКДКА щодо строку притягнення до дисциплінарної відповідальності вказала, що дія договору № 36 від 07 травня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , не припинена, адвокат надає правову допомогу ОСОБА_2 у справах, де опонентом є ОСОБА_3 .

Отже, позивачем обґрунтовано зауважено, що у рішеннях КДКА та ВКДКА по-різному кваліфіковано дії позивача, які полягають у порушенні правил адвокатської етики.

Разом з тим, як за систематичне, так й за грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, згідно з частиною другою статті 31 Закону №5076-VI передбачено накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, тому різна кваліфікація не виплинула на правильність визначення виду дисциплінарного стягнення.

Крім того, КДКА, не зважаючи на кваліфікацію дій позивача як одноразове грубе порушення правил адвокатської етики, вказано у рішення про систематичність та тривалість порушень, тому відсутні підстави вважати, що КДКА та ВКДКА по різному кваліфікували дії позивача.

Стосовно відсутності в рішенні КДКА аналізу наявності конфлікту інтересів, не врахування норм, що підлягають застосуванню та узагальненої практики розгляду аналогічних питань ВКДКА, суд зазначає таке.

За положеннями частини першої статті 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

В цьому випадку рішення КДКА є вмотивованим, у рішенні вказані всі встановлені обставини дисциплінарного проступку, зазначено, в чому полягає конфлікт інтересів, враховані його наслідки, особа адвоката, враховані норми права, що регулюють спірні правовідносини, проте жодною нормою Закону №5076-VI та приписами Положення № 120 не передбачено обов`язкового врахування узагальненої практики розгляду аналогічних питань ВКДКА.

За сталою практикою Верховного Суду в контексті меж оцінки судами рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів, (викладених, зокрема, у постановах від 25 червня 2018 року у справі №810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15, від 23 грудня 2021 року у справі №826/13972/18, від 30 вересня 2021 року у справі №440/1376/19, від 10 листопада 2022 року у справі №826/14291/17, від 26 січня 2023 року у справі №420/5597/19, від 09 жовтня 2023 року у справі №280/1396/22) вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Водночас суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

У цих постановах також сформульовано правовий висновок, за яким критерії «грубого» порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення, належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Відтак, судом першої інстанції в межах розгляду цієї справи надано правову оцінку рішенням КДКА та ВКДКА виключно у контексті дотримання відповідної процедури, без втручання у надану відповідачами юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року в справі № 160/32222/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року в справі № 160/32222/23 за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 20 листопада 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко