Рішення

від 23.08.2024 по справі 400/5809/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

23 серпня 2024 р.справа № 400/5809/24

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні, в письмовому проваджені, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаУправління державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5-А, м. Миколаїв, 54001,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка або ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (далі - відповідач або УДМСУ в Миколаївській області), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії УДМСУ в Миколаївській області щодо відмови в прийнятті/поверненні позивачці декларації про відмову від громадянства російської федерації (далі - рф);

2) зобов`язати УДМСУ в Миколаївській області прийняти від позивачки декларацію про відмову від громадянства рф від 30 квітня 2024 р. та вчинити відповідні дії щодо видачі їй паспорта громадянина України.

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що відповідач безпідставно повернув їй декларацію про відмову від громадянства рф, не врахувавши того, що внаслідок війни, дипломатичні відносини між Україною та рф були офіційно розірвані, відповідно, посольства та консульства рф на території Україні припинили свою діяльність, у зв`язку з чим отримати документ про припинення громадянства рф позивачка не має можливості через об`єктивні і незалежні від неї причини. Такі дії відповідача носять протиправний характер, так як перешкоджають завершити процедуру оформлення громадянства України та отримати паспорт громадянина України.

Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, аргументуючи це тим, що позивачка не виконала взяті на себе зобов`язання щодо припинення громадянства рф і не надала будь-яких документів, які б засвідчували факт припинення громадянства рф.

У відповіді на відзив позивачка не погодилась з доводами відповідача та пояснила, що з незалежних від причин отримати від уповноваженого органу рф документ про припинення громадянства цієї країни, вона не в змозі.

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання.

Позивачка клопотала про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

Відповідно до ст. 205 ч. 9 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеної норми, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 21 лютого 2022 р. ОСОБА_1 звернулась до УДМСУ в Миколаївській області із заявою 4811-000020059 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

7 вересня 2021 р. позивачка подала зобов`язання 4811-000020059 припинити іноземне громадянство, відповідно до якого, вона зобов`язується протягом 2 років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство рф і подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства, виданий уповноваженим органом рф. У разі не отримання з незалежних причин документа про припинення громадянства рф, позивачка зобов`язалась подати декларацію про відмову від громадянства рф і повернути національний паспорт громадянина до уповноваженого органу рф.

2 травня 2021 р. УДМСУ в Миколаївській області оформило ОСОБА_1 довідку № 6171 про реєстрацію особи громадянином України.

11 вересня 2023 р. УДМСУ в Миколаївській області оформило позивачці тимчасове посвідчення громадянина України строком дії до 21 лютого 2024 р.

В березні 2024 р. ОСОБА_1 подала відповідачу декларацію про відмову від іноземного громадянства. Листом від 17 квітня 2024 р. відповідач роз`яснив позивачці, що нею не подано документа, який би свідчив про припинення громадянства рф.

30 квітня 2024 р. позивачка повторно звернулась до відповідача із заявою, в якій пояснила, що припинити громадянство рф не має можливості через припинення дипломатичних відносин між Україною та рф. До заяви позивачка повторно додала декларацію про відмову від іноземного громадянства.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви УДМСУ в Миколаївській області листом від 10 травня 2024 р. повідомило позивачку про відсутність в її декларації підтвердження наявності визначених Законом Про громадянство України незалежних причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, які є підставою для подання декларації про відмову від іноземного громадянства та повернуло позивачці декларацію.

Таким чином, спірні правовідносини між сторонами склались з приводу правомірності подачі позивачкою декларації про відмову від громадянства рф за відсутності у неї документа щодо припинення іноземного громадянства та причини неможливості отримання такого документа.

Відповідно до визначень, які містяться в ст. 1 ч. 1 Закону Про громадянство України, громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Згідно з ст. 6 ч. 1 п. 2 Закону Про громадянство України, громадянство України набувається, в тому числі, за територіальним походженням.

Відповідно до ст. 8 ч. 5 Закону Про громадянство України іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (ст. 1 ч. 1 Закону Про громадянство України).

Декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (ст. 1 ч. 1 Закону Про громадянство України).

За правилами ст. 9 ч. 2 п. 2 Закону Про громадянство України однією з умов прийняття до громадянства України, є подання зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Слід зазначити, що незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства, за ст. 1 ч. 1 Закону Про громадянство України є: 1) невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено; 2) відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи; 3) нездійснення такої процедури.

В даному випадку, позивачкою було подано до УДМСУ в Миколаївській області декларацію про відмову від іноземного громадянства на підставі того, що існують незалежні від неї причини неотримання документа про припинення громадянства рф, а саме через початок війни дипломатичні відносини між Україною та рф розірвані, посольства та консульства рф на території України припинили свою діяльність, відповідно, на теперішній час процедура оформлення припинення громадянства рф уповноваженими органами останньої не здійснюється.

Закон Про громадянство України не передбачає ситуації, коли з тих чи інших причин процедура припинення громадянства іноземної держави взагалі не здійснюється, які і не встановлює переліку документів, які мають підтверджувати факт не здійснення процедури припинення громадянства іноземної держави.

При цьому ст. 6 ч. 1 , 4 КАС України визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Позивачка у заяві від 30 квітня 2024 р. пояснила, що причиною, яка позбавляє її можливості отримати документ про припинення громадянства рф, є розірвання дипломатичних відносин між Україною та рф. Також вона не може надіслати відповідну заяву до уповноваженого органу рф, через припинення пересилання поштових відправлень до рф, що засвідчується інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта".

Судом також враховано, що позивачка набула громадянство України 21 лютого 2022 р. і враховуючи, що обов`язок припинення іноземного громадянства протягом 2 років виникає з моменту набуття громадянства України та приймаючи до уваги те, що дипломатичні відносини між Україною та рф розірвані 24 лютого 2022 р., у позивачки фактично не малось часу для звернення до посольства чи консульської установи рф на території України для отримання документа про припинення громадянстварф.

При розгляді заяви позивачки про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, відповідач не надав оцінки цим обставинам.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що не отримання позивачкою документа про припинення громадянства рф відбулося з незалежних від неї причин, а тому, на підставі ст. 9 ч. 2 п. 2 Закону Про громадянство України, позивачка має право подати декларації про відмову від іноземного громадянства.

Вирішуючи питання щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, відповідач обмежився лише роз`ясненням норм законодавства з приводу процедури припинення іноземного громадянства, не прийняв декларацію та не надав мотивованої відмови в прийнятті декларації, тобто фактично відповідач по суті не розглянув заяву позивачки і ним не прийнято жодного вмотивованого рішення за результатами розгляду декларації позивачки.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктом владних повноважень і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права.

При обранні способу захисту прав позивачки у даному спорі суд враховує приписи ст. 245 КАС України та зазначає наступне.

У разі, якщо суб`єкт владних повноважень на момент прийняття рішення взагалі не перевіряв дотримання суб`єктом звернення всіх визначених законом умов, суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2018 р. у справі № 804/1469/17 та від 10 квітня 2019 р. у справі № 826/11251/18.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що на відповідача слід покласти обов`язок повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 квітня 2024 р. щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням висновків суду.

При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що останній позбавлений права прийняти таке саме рішення, з тих самих мотивів, які вже були предметом спору в рамках даної справи і яким судом вже надана правова оцінка.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії щодо видачі позивачці паспорта громадянина України, суд зазначає наступне.

У постанові від 5 вересня 2018 р. у справі № 826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування ст. 245 ч. 2 п. 4 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення чи вчинити дії на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Як вже зазначалось судом, спір в даній справі стосується виключно правомірності подачі позивачкою декларації про відмову від іноземного громадянства у зв`язку з неможливістю припинити громадянство іноземної держави через відсутність дипломатичних відносин, в той час як отримання паспорту громадянина України є окремою і самостійною правовою процедурою, яка передбачає здійснення відповідачем перевірки дотримання інших формальностей.

Верховний Суд неодноразово та послідовно наголошував на тому, що резолютивна частина судового рішення не повинна містити приписів, які прогнозують можливі порушення з боку суб`єкта владних повноважень та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення певних дій на майбутнє.

Вказана правова позиція знайшла своє відображення у постановах від 4 березня 2020 р. у справі № 653/2554/17, від 4 березня 2020 р. у справі № 750/11948/17 та від 10 грудня 2019 р. у справі № 808/4131/16.

Наполягаючи на задоволенні позову у запропонований спосіб шляхом зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії щодо видачі позивачці паспорту громадянина України, позивачкою не визначено жодних форм і видів таких дій.

Враховуючи, що судовому захисту підлягає тільки порушене на момент звернення до суду право, яке в даній справі підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути питання прийняття від позивачки декларації про відмову від іноземного громадянства, то суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов`язку вчинити певні дії, форму, вид, підстави й межі яких не визначено, що може спричинити втручання у дискреційні повноваження відповідача в частині видачі позивачці паспорту громадянина України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 139 ч. 3 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судові витрати присуджуються позивачці за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ) до Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5-А, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 37844163) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області щодо відмови у прийнятті від ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства.

3. Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5-А, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 37844163) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від 30 квітня 2024 р. про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням висновків суду в цій справі.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5-А, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 37844163) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз