Рішення

від 23.08.2024 по справі 420/17165/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2024 р. № 420/17165/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , , АДРЕСА_1

до відповідачів1: Одеського окружного адміністративного суду, дорога Фонтанська, 14,м. Одеса,65021, 2: Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5,м. Київ,01601,

третя особаДержавна казначейська служба України, вул. Бастіонна, 6,м. Київ,01601,

провизнання дій протиправними, стягнення невиплаченої судівської винагороди та допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеського окружного адміністративного суду (далі відповідач 1, Суд) та Державної судової адміністрації України (далі відповідач 2, ДСА), за участю третьої особи Державної казначейської служби України, про:

- визнання протиправними дій Одеського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.02.2024 по 31.03.2024 та допомоги на оздоровлення у лютому 2024 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, тобто 2102 грн;

- стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 01.02.2024 по 31.03.2024 та допомоги на оздоровлення у розмірі 118064 грн. 50коп. (з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті), шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є Державна судова адміністрація, в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що нарахування та виплата суддівської винагороди за спірний період, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн, є неправомірним.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 адміністративну справу направлено голові Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо прийняття розпорядження.

06.06.2024 головою Одеського окружного адміністративного суду прийнято розпорядження №5-Р «Про передачу адміністративної справи №420/17165/24 до П`ятого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності».

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 р. визначено підсудність справи №420/17165/24 за Миколаївським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 р. відкрито провадження у справі.

02.07.2024 р. відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, згідно з яким статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді складає 2102 гривні. У зв`язку з відсутністю офіційного тлумачення та ненаданням правової оцінки Конституційним Судом України законодавчо введеної окремої величини - прожиткового мінімуму для суддів, який не передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», вказана норма є чинною та підлягає застосуванню. Таким чином, дії Одеського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді ОСОБА_1 за період з 01.02.2024 року по 31.03.2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 років у розмірі 2102 грн. відповідають положенням законодавчого регулювання та здійснювалось правомірно.

Відповідач 2 ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 28.06.2024 р. в електронному кабінеті. Правом на подачу відзиву не скористався. На підставі ч. 4 ст. 159 КАС України суд кваліфікує неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.

Третя особа письмових пояснень не подавала.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Указом Президента України від 10.12.2001 року №1205/2001 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Фрунзівського районного суду Одеської області строком на п`ять років.

Постановою Верхової Ради України від 15.03.2007 року №750-V позивач обрана безстроково на посаду судді Фрунзівського районного суду Одеської області.

Постановою Верхової Ради України від 22.05.2008 року №301-VІ ОСОБА_1 обрана на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду.

Наказом голови Одеського окружного адміністративного суду №89-ос від 27.06.2008 року ОСОБА_1 зарахована до штату Одеського окружного адміністративного суду на посаду судді з окладом згідно штатного розпису.

За період з 1 лютого по 31 березня 2024 року позивачу була нарахована суддівська винагорода та допомога на оздоровлення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, тобто 2102 грн.

Вирішуючи дану справу, суд приходить до наступних висновків.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 130 Конституції України встановлює, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом «Про судоустрій і статус суддів».

На виконання частин 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч.1 ст.135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За приписами частин 2 та 3 ст.135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня - 2189 гривень, з 01 липня - 2294 гривні, з 01 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 01 січня - 1921 гривня, з 01 липня - 2013 гривень, з 01 грудня - 2100 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня - 2395 гривень, з 01 липня - 2510 гривень, з 01 грудня - 2618 гривень;

працездатних осіб: з 01 січня - 2270 гривень, з 01 липня - 2379 гривень, з 01 грудня - 2481 гривня;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 01 січня - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 01 січня - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 01 січня - 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність: з 01 січня - 1769 гривень, з 01 липня - 1854 гривні, з 01 грудня - 1934 гривні.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 2563 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;

працездатних осіб - 3028 гривень;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Як не заперечується учасниками справи, суддівська винагорода та допомога на оздоровлення позивача у період з лютого по березень 2024 року обчислені з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102 грн.

Так, однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, від 04.12.2018 № 11 -р/2018.

Як вказано вище, виплата суддівської винагороди регулюється ст.130 Конституції України та ст.135 Закону №1402-VIII. При цьому норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

З 30.09.2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України згідно із Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VIII). Цим Законом, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції.

Зокрема, Конституція України у редакції Закону № 1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».

З цією конституційною нормою співвідносяться норми ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є закон про судоустрій.

Як зазначено вище, п. 1 ч. 3 та п. 1 ч. 4 ст.135 Закону №1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.

Статтею 130 Конституції України закріплено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон № 966-XIV) прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років;

дітей віком від 6 до 18 років;

працездатних осіб;

осіб, які втратили працездатність.

Отже, у змісті ст. 1 Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Як вбачається з вказаного вище, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Також, судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

В той же час, приписи Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «;Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» разом із встановленням на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2 270 грн, 2 481 грн, 2684 грн, 3028 грн відповідно, був введений новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2 102 грн.

В той же час, зміни до Закону №1402-VIII та Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму чи розширення переліку видів такого не вносилися, відтак, законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Так, у постанові від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21 Верховний Суд зазначив, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Тобто у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis ), тобто Закону № 1402-VIII, а положення Закону № 966-XIV вважати загальними нормами (lex generalis).

Відтак, суд вважає, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 в розмірі 3028 грн, на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн), у спірний період, на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є неправомірною.

Аналогічну правову позицію у побідних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 22.06.2023 по справі № 400/4904/21, від 12.07.25023 у справі № 140/5481/22, від 21.09.2023 у справі № 380/25627/21.

Отже, при застосуванні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року (3028 грн), розмір недоплачених позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.02.2024 по 31.03.2024 становить 118064,50 грн.

Зазначений розрахунок проведено позивачем, з урахуванням архівної відомості з лютого по березень 2024 року. Відповідачі розрахунок суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення не оспорюють, контррозрахунку до суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги належать задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеського окружного адміністративного суду (вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, ідентифікаційний код 35118626) та Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 26255795), за участю третьої особи Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646), про визнання протиправними дій Одеського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.02.2024 по 31.03.2024 та допомоги на оздоровлення у лютому 2024 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, тобто 2102 грн; стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 01.02.2024 по 31.03.2024 та допомоги на оздоровлення у розмірі 118064 грн. 50коп. (з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті), шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є Державна судова адміністрація, в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Одеського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.02.2024 по 31.03.2024 та допомоги на оздоровлення у лютому 2024 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, тобто 2102 грн.

3. Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду за період з 01.02.2024 по 31.03.2024 та допомогу на оздоровлення у розмірі 118064,50 грн (сто вісімнадцять тисяч шістдесят чотири грн 50 коп.) (з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті), шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є Державна судова адміністрація, в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 23.08.2024 р.

Суддя Н. В. Лісовська