Рішення

від 23.08.2024 по справі 440/6929/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6929/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Радіалгруп" до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіалгруп" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо класифікації товарів № 23UA80600000043-КТ від 26.12.2023, прийняте Полтавською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування позовної заяви зазначено: інспектором Полтавської митниці винесено класифікаційне рішення Полтавської митниці від № 23UA80600000043-КТ від 26.12.2023 про визначення коду товару за кодом 3811190000, чим фактично віднесено товар до групи підакцизних товарів. Єдиним обґрунтуванням свого рішення інспектор зазначив те, що всі компоненти можуть використовуватися у бензинах моторних в якості компонентів, що підвищують октанове число (антидетонаторів); інспектор при винесенні рішення взагалі проігнорував пояснення до товарних позицій 3811.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

02.07.2024 до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що порівняння товарних підпозицій 381111 та 381119 УКТ ЗЕД митним органом здійснене саме на одному рівні деталізації, як передбачено пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, згідно з яким порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. За доводами відповідача: до товарної підпозиції 381111 включаються антидетонатори тільки на основі сполук свинцю, а до товарної підпозиції 381119 включаються інші антидетонатори; враховуючи, що відповідно до висновку СЛЕД усі компоненти можуть використовуватися у бензинах моторних в якості компонентів, що підвищують октанове число (антидетонаторів), віднесення товару до товарної підкатегорії 3811190000 було здійснено із застосуванням правил 1,6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД; посилання позивача на ті обставини, що виробником даного товару чітко зазначений хімічний склад товару, його найменування та характеристики, а також цільове призначення, не може слугувати документальним підтвердженням, що цей товар необхідно класифікувати саме в товарній позиції 3814 згідно з УКТЗЕД.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між MIKA-OILSp.z.o.o. (постачальник) та ТОВ "Радіалгруп" (покупець) укладено контракт № 15/03/2022 від 15.03.2022 за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію нафтохімічної промисловості в асортименті, кількості, у строки та за цінами, відповідно до специфікацій, що є невід`ємною частиною контракту /а.с. 55-57/.

На підставі специфікації № 11 від 16.11.2023 до вказаного вище контракту було здійснено ввезення партії товару „Розчинник IPAMET.

З метою проведення митного оформлення 20.12.2023 Полтавській митниці була подана митна декларація № 23UA806070006934U0: крім специфікації до контракту, заявлений код товару 3814 00 90 90 згідно з УКТ ЗЕД додатково був підтверджений сертифікатом якості від 20.11.2023, рахунком - проформою від 16.11.2023 № 47/2023, рахунком-фактурою від 20.11.2023 № 129/2023, сертифікатом EUR 1 від 20.11.2023 № 0217288, митною декларацією країни відправлення від 20.11.2023 MRN 23PL335010E1112188; - опис та призначення товару підтверджені Паспортом безпеки на розчинник IPAMET від 18.10.2023 (ВЕРСІЯ: 2.0/EN) та Технічним регламентом на розчинник IPAMET від 18.10.2023 № 2; - відповідність компонентного складу розчинника IPAMET наведеним у технічному регламенті показникам підтверджена висновком СЛЕД Держмитслужби від 14.12.2023 № 142000-3104-0490.

26.12.2023 Полтавська митниця відмовила ТОВ „РАДІАЛГРУП у митному оформленні товару, пославшись при цьому виключно на невірне заповнення графи 33 МД 006934[4] та прийняла рішення щодо класифікації товарів від 26.12.2023 № 23UA80600000043-КТ, яким код заявленого товару змінений з 3814 00 90 90 (Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків) на 3811 19 00 00 (Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти).

Не погодившись із рішенням щодо класифікації товару, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України).

Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною восьмою статті 257 МК України визначено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Так, позивачем з метою декларування товару подана митна декларація № 23UA806070006934U0.

Відповідно до статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно з положеннями статті 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Частиною першою статті 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Радіалгруп" у графі 31 митної декларації № 23UA806070006934U0 від 20.12.2023 задекларовано товар: Розчинник IPAMET. Згідно висновку управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції СЛЕД Держмитслужби № 142000-3104-0490 від 14.12.2023 являє собою прозору безбарвну рухливу однорідну рідину із специфічним запахом, що складається із суміші органічних летких сполук: ізо-пропанол 37,45 мас.% (в основі, як компонент, що переважає за масою), метанол 32,79 мас.%, толуол 19,63 мас.%, 1-метокси-2-пропанол 9,95 мас.% та метил-третбутиловий етер 0,18 мас.%. Надана проба не є нафтопродуктом, паливом моторним альтернативним, паливом моторним сумішевим.

Згідно з графою 33 митної декларації наведений товар задекларований в товарній підкатегорії 3814009090 згідно з УКТЗЕД.

Частиною другою статті 69 МК України визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (надалі Порядок № 650), визначає порядок роботи спеціалізованого підрозділу митного органу з питань класифікації товарів (далі Підрозділ), підрозділу митного оформлення (далі ПМО), підрозділу митних компетенцій митного органу під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття рішень щодо класифікації товарів, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД).

Відповідно до пункту 2 Розділу 1 Порядку № 650 класифікація товару визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далі Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України (далі Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення; контроль правильності класифікації товарів перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них; рішення щодо класифікації товарів (далі Рішення) рішення митного органу, яке приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Частиною четвертою статті 69 МК України визначено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Водночас частиною п`ятою статті 69 Митного кодексу України передбачено, що для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Так, Законом України від 19.10.2022 № 2697-IX "Про Митний тариф України" встановлюється Митний тариф України, який є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Згідно з розділом VІ Митного тарифу України в товарній категорії 3814 00 "Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків" у товарній підкатегорії 3814 00 90 90 класифікується - - інші.

Проте відповідно до розділу VІ Митного тарифу України в товарній категорії 3811 "Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти: антидетонатори" у товарній підкатегорії 3811 11 "на основі сполук свинцю", 38 11 19 00 00 класифікується -- інші - присадки до мастил.

Водночас згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затвердженні наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256 (далі Пояснення), до товарної позиції 3814 00 включаються: розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків; 3814 00 90 інші: на основі ацетону, ксилолу, толуолу, етилцелозольву, сольвентів, уайт-спіриту, етанолу; 3814 00 90 90 інші.

Натомість товарна позиція 3811 включає: антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти; 3811 11 на основі сполук свинцю; 3811 19 00 00 інші.

Відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджено наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 за №256, до групи 38 "Різноманітна хімічна продукція" включається велика кількість хімічних і аналогічних продуктів та не включаються окремі елементи або сполуки визначеного хімічного складу (розділ "Загальні положення"). Пояснення до УКТ ЗЕД побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року (Explanatory notes Harmonized commodity description and coding system. Fifth Edition (2012) World Customs Organization) і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Official Jourmal of the European Union, C 133, Volume 51, 30 May 2008 ).

До товарної позиції 3814 включаються органічні розчинники та розріджувачі (з вмістом або без вмісту 70 мас % чи більше нафтових фракцій) за умови, що вони не є окремими сполуками визначеного хімічного складу і в іншому місці не зазначені. Вони являють собою більш-менш леткі рідини, що використовуються, серед іншого, у виробництві лаків і фарб або як суміші, що видаляють жир, для частин машин і т.д.

У поясненнях до УКТ ЗЕД у примітках до товарної Групи 38 "Різноманітна хімічна продукція" та Загальних положеннях відсутні будь-які обмеження стосовно складу органічних розчинників і розріджувачів.

Пояснення до УКТ ЗЕД не встановлюють для товарної позиції 3814 кількісні обмеження "масової частки у складі" для тлумачення "на основі", яке використовується у пункті 215.3.4 Податкового кодексу України для застосування акцизного податку до хімічної продукції з кодом 3814 00 90 90 "Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу".

Лист-роз`яснення Державної митної служби України від 03.06.2020 №2 16-4/16-02-02/7/1302 "Про оподаткування акцизним податком імпорту нафтопродуктів" (далі - Лист №1302) містить тлумачення застосування Закону України від 16.01.2020 № 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі Закон 466-ІХ), яким, зокрема, передбачено встановлення акцизного податку на дизельне паливо з доданими важко-леткими фракціями рідкого палива, мінерального масла (олив) тощо.

Закон 466-ІХ містить положення про оподаткування акцизним податком товарів, які декларуються при їх ввезенні на митну територію України як складні розчинники (розріджувачі, інші суміші) на основі метилового спирту в товарній позиції 3814.

Як вже зазначалося судом, розчинник IPAMET згідно висновку управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції СЛЕД Держмитслужби № 142000-3104-0490 від 14.12.2023 являє собою прозору безбарвну рухливу однорідну рідину із специфічним запахом, що складається із суміші органічних летких сполук: ізо-пропанол 37,45 мас.% (в основі, як компонент, що переважає за масою), метанол 32,79 мас.%, толуол 19,63 мас.%, 1-метокси-2-пропанол 9,95 мас.% та метил-третбутиловий етер 0,18 мас.%.

Водночас, за змістом Листа Державної митної служби України № 1302 розчинниками або розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу вважаються такі, у яких метанол за кількісним показником вираженим у масових відсотках у суміші переважає кожен з інших компонентів, згідно з правилом З (Ь) ОПІ.

З огляду на це та згідно з Законом 466-ІХ акцизним податком оподатковуються тільки складні органічні розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу, в яких метанол за кількісним показником вираженим у масових відсотках у суміші переважає кожен з інших компонентів.

Розчинник IPAMET має вміст ментанолу 32,79%, а ізо - пропанолу - 37,45 %, тобто метанол у складі цієї продукції не є основною речовиною, внаслідок чого не підпадає під дію пункту 215.3.4 Податкового кодексу України.

Водночас, суд враховує, що застосування хімічних речовин у якості добавок (присадок) до автомобільних палив визначається "Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив" (далі - "Технічний регламент"), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (зі змінами).

Технічний регламент встановлює, що згідно з пунктом 12 "Автомобільні бензини" можливе додавання до автомобільних бензинів добавок (присадок), біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру; згідно з пунктом 13 "Дизельне паливо" можливе додавання до дизельного палива добавок (присадок), добавок на основі метилових/етилових естерів жирних кислот.

Розчинник IPAMET є сумішшю органічних сполук та не є окремою сполукою визначеного хімічного складу, метанол не складає основу розчинника, тому що його масова частка не перевищує половину складу, а також нижче умісту другої органічної речовини - ізо-пропанолу.

Щодо висновку СЛЕД Держмитслужби № 142000-3104-0490 від 14.12.2023 суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Водночас, відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Дослідивши цей висновок експертів, суд, користуючись наведеними приписами процесуального законодавства, відхиляє його через неповноту дослідження, а саме: цим висновком, крім наведення технічних характеристик досліджуваної рідини, не визначено (не ідентифіковано) як конкретного виду товару, так і коду УКТ ЗЕД товару, наданого на дослідження, про що зазначено у завданні для дослідження (аналізу, експертизи).

У висновку СЛЕД наведені лише припущення, що усі виявлені в складі проби компоненти, можуть використовуватися у бензинах моторних в якості компонентів, що підвищують октанове число (антидетонаторів). Водночас, за визначеним хімічним складом надана на дослідження проба не є нафтопродуктом, паливом моторним альтернативним, паливом моторним сумішевим.

Отже, конкретний вид товару, наданого на експертне дослідження, фактично висновком СЛЕД не встановлено.

У зв`язку з чим цей доказ не підтверджує правомірності класифікації товару Розчинник IPAMET за кодом УКТЗЕД 3811190000, внаслідок чого не може бути прийнятий судом.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 73, 74, 75 ,76 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому суд зазначає, що докази не можуть будуватися на припущеннях, вони повинні біти обґрунтовані, чітко встановлені обставини та надана відповідна оцінка.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що відповідач повинен діяти відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом". Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом.

При цьому відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд звертає увагу, що митним органом під час прийняття рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про класифікацію товарів № № 23UA80600000043-КТ від 26.12.2023 не взято до уваги того, що у висновку СЛЕД не зазначено коду УКТ ЗЕД. Тобто, відповідач самостійно, без врахування хімічних досліджень зробив висновок, що товар розчинник IPAMET має код УКТ ЗЕД 3811 11 19 00 00.

Отже, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про визначення коду товару без всебічного, повного з`ясування обставин, які саме хімічні/фізичні властивості, виявлені під час експертних досліджень, спростовують задекларований позивачем код УКТЗЕД 381400 90 90 .

Водночас, позивачем надано документи, згідно з якими товар має класифікуватися у товарній позиції 3814 УКТЗЕД, а саме: крім специфікації до контракту, заявлений код товару 3814 00 90 90 згідно з УКТ ЗЕД додатково був підтверджений сертифікатом якості від 20.11.2023, рахунком - проформою від 16.11.2023 № 47/2023, рахунком-фактурою від 20.11.2023 № 129/2023, сертифікатом EUR 1 від 20.11.2023 № 0217288, митною декларацією країни відправлення від 20.11.2023 MRN 23PL335010E1112188.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2018 у справі №804/5227/17, залишаючи без задоволення касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017, підтвердив обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про недоведення відповідачем обґрунтованості свого рішення від 14.08.2017 №КТUA504000-0012-2017 про визначення коду товару та відповідно зміну коду товару із 2709001000 на 2710129000 через те, що у експертному висновку, який ліг в основу оскаржуваного рішення, не було визначено конкретного виду нафтопродукту та не встановлено коду УКТ ЗЕД товару, наданого на дослідження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в оскаржуваному рішенні та в даній справі відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б свідчили, що декларантом неправильно визначено класифікацію товару, не надав.

При цьому судом враховується пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно з яким обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності оскарженого у цій справі рішення про класифікацію товарів № 23UA80600000043-КТ від 26.12.2023, суд дійшов висновку про його протиправність та скасування.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіалгруп" (квартал 101, будинок 10А, офіс 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, код ЄДРПОУ 37238075) до Полтавської митниці Державної митної служби України (вул. Анатолія Кукоби, буд. 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці Державної митної служби України щодо класифікації товарів № 23UA80600000043-КТ від 26.12.2023 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіалгруп" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Клочко