ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 р. Справа № 440/6929/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 23.08.24 року по справі № 440/6929/24
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІАЛГРУП"
до Полтавської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "РАДІАЛГРУП", звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення щодо класифікації товарів № 23UA80600000043-КТ від 26.12.2023, прийняте Полтавською митницею Держмитслужби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що інспектором Полтавської митниці винесено класифікаційне рішення Полтавської митниці від № 23UA80600000043-КТ від 26.12.2023 про визначення коду товару за кодом 3811190000, чим фактично віднесено товар до групи підакцизних товарів. Єдиним обґрунтуванням свого рішення інспектор зазначив те, що всі компоненти можуть використовуватися у бензинах моторних в якості компонентів, що підвищують октанове число (антидетонаторів). Вважає, що інспектор при винесенні рішення взагалі проігнорував пояснення до товарних позицій 3811.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 у справі № 440/6929/24 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці Державної митної служби України щодо класифікації товарів № 23UA80600000043-КТ від 26.12.2023.
Відповідач, Полтавська митниця, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 67-69 МК України, Закону України від 19.10.2022 №2697-ІХ «Про Митний тариф України» та ст.ст. 6, 8, 9, 12, 90, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 у справі № 440/6929/24 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що відповідно до висновку Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції СЛЕД Держмитслужби від 14.12.2023 № 142000-3104-0490 товар являє собою прозору безбарвну рухливу однорідну рідину із специфічним запахом, що складається із суміші органічних летких сполук: ізо-пропанол 37,45 мас.% (в основі, як компонент, що переважає за масою), метанол 32,79 мас. %, толуол 19,63 мас. %, 1-метокси-2-пропанол 9,95 мас.% та метил-трет-бутиловий етер 0,18 мас.%. За визначеним хімічним складом не є нафтопродуктом, паливом моторним альтернативним, паливом моторним сумішевим. У той же час кисневмісні компоненти (ациклічні моноспирти (ізо-пропанол, метанол), метил-трет-бутиловий етер) та ароматичний вуглеводень (толуол) є сполуками, що можуть використовуватися у бензинах в якості компонентів що підвищують октанове число та в деяких випадках корегують вуглеводний склад та випаровуваність бензину.
Під час опрацювання зазначеного висновку посадовою особою митного органу шляхом опрацювання джерел, зазначених в списку використаних джерел (пункт 13 висновку), не було знайдено будь-яких підстав, які б давали можливість вважати висновок необґрунтованим або фактів, які б викликали сумнівів у його правильності.
Таким чином, порівняння товарних підпозицій 381111 та 381119 УКТ ЗЕД митним органом здійснене саме на одному рівні деталізації, як передбачено пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, згідно з яким порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. До товарної підпозиції 381111 включаються антидетонатори тільки на основі сполук свинцю, а до товарної підпозиції 381119 включаються інші антидетонатори. Враховуючи, що відповідно до висновку СЛЕД усі компоненти можуть використовуватися у бензинах моторних в якості компонентів, що підвищують октанове число (антидетонаторів), віднесення товару до товарної підкатегорії 3811190000 було здійснено із застосуванням правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД. Відповідач вважає, що посилання позивача на ті обставини, що виробником даного товару чітко зазначений хімічний склад товару, його найменування та характеристики, а також цільове призначення, не може слугувати документальним підтвердженням, що цей товар необхідно класифікувати саме в товарній позиції 3814 згідно з УКТЗЕД.
Відповідач зазначає, що у митного органу виникло достатньо підстав вважати, що ТОВ "РАДІАЛГРУП" з метою ухилення від сплати податків неправомірно класифіковано товар за кодом УКТ ЗЕД 3814009090, що містить також підтвердження притягнення директора ТОВ "РАДІАЛГРУП" до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції, аргументуючи задоволення позовних вимог, обмежився лише вказівкою на неприйнятність експертного висновку СЛЕД Держмитслужби №142000-3104-0490 від 14.12.2023.
Отже, вказані вище обставини та факти, зазначені Полтавською митницею, підтверджують, що судом першої інстанції під час задоволення позовних вимог ТОВ "РАДІАЛГРУП" без належних та законних підстав не були враховані надані пояснення щодо класифікації товару саме в товарній підкатегорії 3811190000 та висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, що свідчить про недотримання норм ст. ст. 67-69 МКУ, Закону України від 19.10.2022 №2697-ІХ «Про Митний тариф України» та пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 15.03.2022 між MIKA-OILSp.z.o.o. (постачальник) та ТОВ "РАДІАЛГРУП" (покупець) укладено контракт № 15/03/2022, за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію нафтохімічної промисловості в асортименті, кількості, у строки та за цінами, відповідно до специфікацій, що є невід`ємною частиною контракту (т.1, а.с. 55-57).
На підставі специфікації № 11 від 16.11.2023 до вказаного вище контракту було здійснено ввезення партії товару "Розчинник IPAMET".
З метою проведення митного оформлення 20.12.2023 Полтавській митниці була подана митна декларація № 23UA806070006934U0: крім специфікації до контракту, заявлений код товару 3814 00 90 90 згідно з УКТ ЗЕД додатково був підтверджений сертифікатом якості від 20.11.2023, рахунком - проформою від 16.11.2023 № 47/2023, рахунком-фактурою від 20.11.2023 № 129/2023, сертифікатом EUR 1 від 20.11.2023 № 0217288, митною декларацією країни відправлення від 20.11.2023 MRN 23PL335010E1112188; - опис та призначення товару підтверджені паспортом безпеки на розчинник IPAMET від 18.10.2023 (ВЕРСІЯ: 2.0/EN) та технічним регламентом на розчинник IPAMET від 18.10.2023 № 2; - відповідність компонентного складу розчинника IPAMET наведеним у технічному регламенті показникам підтверджена висновком СЛЕД Держмитслужби від 14.12.2023 № 142000-3104-0490.
26.12.2023 Полтавська митниця відмовила ТОВ „РАДІАЛГРУП" у митному оформленні товару, пославшись при цьому на неправильне заповнення графи 33 МД 006934[4] та прийняла рішення щодо класифікації товарів від 26.12.2023 № 23UA80600000043-КТ, яким код заявленого товару змінений з 3814 00 90 90 (Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків) на 3811 19 00 00 (Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти).
Не погодившись із рішенням щодо класифікації товару, позивач звернувся із позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності рішення про класифікацію товарів №23UA80600000043-КТ від 26.12.2023.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (надалі за текстом - МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
В силу приписів ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно ч. 8 ст. 257 МК України визначено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Колегія суддів встановила, що позивачем з метою декларування товару подана митна декларація №23UA806070006934U0.
Відповідно до статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Згідно з положеннями статті 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
У відповідності до ч. 1 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "РАДІАЛГРУП" у графі 31 митної декларації № 23UA806070006934U0 від 20.12.2023 задекларовано товар: Розчинник IPAMET. Згідно висновку управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції СЛЕД Держмитслужби № 142000-3104-0490 від 14.12.2023 являє собою прозору безбарвну рухливу однорідну рідину із специфічним запахом, що складається із суміші органічних летких сполук: ізо-пропанол 37,45 мас.% (в основі, як компонент, що переважає за масою), метанол 32,79 мас.%, толуол 19,63 мас.%, 1-метокси-2-пропанол 9,95 мас.% та метил-третбутиловий етер 0,18 мас.%. Надана проба не є нафтопродуктом, паливом моторним альтернативним, паливом моторним сумішевим.
Згідно з графою 33 митної декларації наведений товар задекларований в товарній підкатегорії 3814009090 згідно з УКТЗЕД.
Частиною другою статті 69 МК України визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (надалі - Порядок № 650), визначає порядок роботи спеціалізованого підрозділу митного органу з питань класифікації товарів (далі - Підрозділ), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО), підрозділу митних компетенцій митного органу під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття рішень щодо класифікації товарів, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі -УКТ ЗЕД).
Відповідно до пункту 2 Розділу 1 Порядку № 650 класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення; контроль правильності класифікації товарів - перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них; рішення щодо класифікації товарів (далі - Рішення) - рішення митного органу, яке приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Частиною четвертою статті 69 МК України визначено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Між тим, ч. 5 ст. 69 Митного кодексу України передбачено, що для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Так, Законом України "Про Митний тариф України" від 19.10.2022 № 2697-IX встановлюється Митний тариф України, який є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Згідно з розділом VІ Митного тарифу України в товарній категорії 3814 00 "Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків" у товарній підкатегорії 3814 00 90 90 класифікується - інші.
Проте відповідно до розділом VІ Митного тарифу України в товарній категорії 3811 "Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти: антидетонатори" у товарній підкатегорії 3811 11 "на основі сполук свинцю", 3811 11 19 00 00 класифікується - інші - присадки до мастил.
Водночас згідно з поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затвердженні наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256 (далі - Пояснення), до товарної позиції 3814 00 включаються: розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків; 3814 00 90 - інші: на основі ацетону, ксилолу, толуолу, етилцелозольву, сольвентів, уайт-спіриту, етанолу; 3814 00 90 90 - інші.
Натомість товарна позиція 3811 включає: антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти; 3811 11 - на основі сполук свинцю; 3811 19 00 00 - інші.
Відповідно до пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджено наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 за №256, до групи 38 "Різноманітна хімічна продукція" включається велика кількість хімічних і аналогічних продуктів та не включаються окремі елементи або сполуки визначеного хімічного складу (розділ "Загальні положення"). Пояснення до УКТ ЗЕД побудовані на основі пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року (Explanatory notes Harmonized commodity description and coding system. Fifth Edition (2012) World Customs Organization) і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Official Jourmal of the European Union, C 133, Volume 51, 30 May 2008 ).
До товарної позиції 3814 включаються органічні розчинники та розріджувачі (з вмістом або без вмісту 70 мас % чи більше нафтових фракцій) за умови, що вони не є окремими сполуками визначеного хімічного складу і в іншому місці не зазначені. Вони являють собою більш-менш леткі рідини, що використовуються, серед іншого, у виробництві лаків і фарб або як суміші, що видаляють жир, для частин машин і т.д.
У поясненнях до УКТ ЗЕД у примітках до товарної Групи 38 "Різноманітна хімічна продукція" та Загальних положеннях відсутні будь-які обмеження стосовно складу органічних розчинників і розріджувачів.
Пояснення до УКТ ЗЕД не встановлюють для товарної позиції 3814 кількісні обмеження "масової частки у складі" для тлумачення "на основі", яке використовується у пункті 215.3.4 Податкового кодексу України для застосування акцизного податку до хімічної продукції з кодом 3814 00 90 90 "Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу".
Лист-роз`яснення Державної митної служби України від 03.06.2020 №216-4/16-02-02/7/1302 "Про оподаткування акцизним податком імпорту нафтопродуктів" містить тлумачення застосування Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 № 466-ІХ (далі - Закон 466-ІХ), яким, зокрема, передбачено встановлення акцизного податку на дизельне паливо з доданими важко-леткими фракціями рідкого палива, мінерального масла (олив) тощо.
Закон 466-ІХ містить положення про оподаткування акцизним податком товарів, які декларуються при їх ввезенні на митну територію України як складні розчинники (розріджувачі, інші суміші) на основі метилового спирту в товарній позиції 3814.
Колегія суддів зазначає, що розчинник IPAMET згідно висновку управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції СЛЕД Держмитслужби № 142000-3104-0490 від 14.12.2023 являє собою прозору безбарвну рухливу однорідну рідину із специфічним запахом, що складається із суміші органічних летких сполук: ізо-пропанол 37,45 мас.% (в основі, як компонент, що переважає за масою), метанол 32,79 мас.%, толуол 19,63 мас.%, 1-метокси-2-пропанол 9,95 мас.% та метил-третбутиловий етер 0,18 мас.%.
Водночас, за змістом Листа Державної митної служби України № 1302 розчинниками або розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу вважаються такі, у яких метанол за кількісним показником вираженим у масових відсотках у суміші переважає кожен з інших компонентів, згідно з правилом З (Ь) ОПІ.
Таким чином, акцизним податком оподатковуються тільки складні органічні розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу, в яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.
Розчинник IPAMET має вміст метанолу 32,79%, а ізо - пропанолу - 37,45 %, тобто метанол у складі цієї продукції не є основною речовиною, внаслідок чого не підпадає під дію пункту 215.3.4 Податкового кодексу України.
Колегія суддів зазначає, що застосування хімічних речовин у якості добавок (присадок) до автомобільних палив визначається "Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив" (далі - "Технічний регламент"), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (зі змінами).
Технічний регламент встановлює, що згідно з пунктом 12 "Автомобільні бензини" можливе додавання до автомобільних бензинів добавок (присадок), біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру; згідно з пунктом 13 "Дизельне паливо" можливе додавання до дизельного палива добавок (присадок), добавок на основі метилових/етилових естерів жирних кислот.
Розчинник IPAMET є сумішшю органічних сполук та не є окремою сполукою визначеного хімічного складу, метанол не складає основу розчинника, тому що його масова частка не перевищує половину складу, а також нижче вмісту другої органічної речовини - ізо-пропанолу.
Водночас, як наведено у висновку СЛЕД № 142000-3104-0490 від 14.12.2023: підставою для проведення запиту є мета встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД тощо; завдання - ідентифікувати товар, встановити характеристики, визначальні для класифікації товару згідно з УКТЗЕД.
Колегія суддів встановила, щодо висновком СЛЕД № № 142000-3104-0490 від 14.12.2023 не визначено (не ідентифіковано) як конкретного виду товару, так і коду УКТ ЗЕД товару, наданого на дослідження, про що зазначено у завданні для дослідження (аналізу, експертизи). При цьому у висновку СЛЕД наведені лише припущення, що усі виявлені в складі проби компоненти, можуть використовуватися у бензинах моторних в якості компонентів, що підвищують октанове число (антидетонаторів). Водночас, за визначеним хімічним складом надана на дослідження проба не є нафтопродуктом, паливом моторним альтернативним, паливом моторним сумішевим.
Отже, конкретний вид товару, наданого на експертне дослідження, фактично висновком СЛЕД не встановлено.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
У відповідності до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Колегія суддів зазначає, що докази не можуть будуватися на припущеннях, вони повинні біти обґрунтовані, чітко встановлені обставини та надана відповідна оцінка.
Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
У відповідності до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів вважає, що відповідачем під час прийняття рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про класифікацію товарів № 23UA80600000043-КТ від 26.12.2023 не взято до уваги те, що у висновку СЛЕД не зазначено коду УКТ ЗЕД. Тобто, відповідач самостійно, без врахування хімічних досліджень, зробив висновок, що товар розчинник IPAMET має код УКТ ЗЕД 3811 11 19 00 00.
Отже, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про визначення коду товару без всебічного, повного з`ясування обставин, які саме хімічні/фізичні властивості, виявлені під час експертних досліджень, спростовують задекларований позивачем код УКТЗЕД 381400 90 90 .
Водночас, позивачем надано документи, згідно з якими товар має класифікуватися у товарній позиції 3814 УКТЗЕД, а саме: крім специфікації до контракту, заявлений код товару 3814 00 90 90 згідно з УКТ ЗЕД додатково був підтверджений сертифікатом якості від 20.11.2023, рахунком - проформою від 16.11.2023 № 47/2023, рахунком-фактурою від 20.11.2023 № 129/2023, сертифікатом EUR 1 від 20.11.2023 № 0217288, митною декларацією країни відправлення від 20.11.2023 MRN 23PL335010E1112188.
З огляду на наведене, правильним є висновок суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для зміни класифікації товарів.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Посилання в апеляційні скарзі на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року у справі № 761/9559/24, якою визнано керівника товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІАЛГРУП" ОСОБА_1 , винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, колегія суддів не приймає, оскільки при розгляді справи про порушення митних правил питання правильності класифікації товару не досліджувалось, оскільки його вирішення не належить до компетенції суду загальної юрисдикції. У справі № 761/9559/24 суд досліджував склад адміністративного правопорушення, зокрема наявність/відсутність факту внесення неправдивих даних до митної декларації, а у даній справі оскаржується рішення щодо класифікації товарів № 23UA80600000043-КТ від 26.12.2023.
Таким чином, постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року у справі № 761/9559/24 преюдиційного значення не має та не звільняє Полтавську митницю від обов`язку доведення правомірності прийнятого нею класифікаційного рішення.
Довід апеляційної скарги про порушення норм процесуального права, колегія суддів не приймає, оскільки даний довід зводиться до неналежного, на думку митного органу мотивування причин відхилення висновку експерта. Проте, мотивувальна частини рішення суду першої інстанції свідчить про детальне дослідження змісту цього висновку та надання оцінки відсутності у ньому відомостей, які мали б бути ключовими для цілей класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД.
Посилання в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.05.2019 у справі № 810/1223/17, колегія суддів не приймає, оскільки у вказаній постанові відсутні посилання на висновок експерта, який визначає коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, а висновок Верховного Суду стосується якраз відмови в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі експертизи.
Колегія суддів вважає, що посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст. 67-69 МК України, Закону України «Про Митний тариф України» необґрунтованим, оскільки конкретних обставин на порушення статей 67, 68, 69 МК України або конкретних норм Закону України «Про Митний тариф України» апеляційна скарга не містить, тобто тих норм, які безпосередньо стосуються правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Полтавської митниці Державної митної служби України щодо класифікації товарів №23UA80600000043-КТ від 26.12.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 у справі № 440/6929/24 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Полтавської митниці залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 по справі № 440/6929/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 20.12.2024 |
Номер документу | 123867120 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення коду товару за УКТЗЕД |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Мінаєва О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні