Рішення

від 15.08.2024 по справі 560/6442/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/6442/24

РІШЕННЯ

іменем України

15 серпня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.

за участі: секретаря судового засідання Нетичай Ю.В.

представників позивача Савчука Ю.М., Оніщука В.В.

представників відповідача Грень Н.В., Коваля В.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Сервіс" , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євразія Сервіс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2024 №9074/2201-0704, №9075/2201-0704, №9077/2201-0704.

Позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої прийняті спірні рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників на 3266723,79 грн., зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 407 грн., а також застосовані штрафні санкції 5100 грн. З обґрунтованістю податкових повідомлень - рішень позивач не погоджується. Зазначає про те, що з метою виправлення помилки, яка полягала у подачі зайвої податкової накладної, ним був складений і поданий відповідний розрахунок коригування. Що стосується збільшення суми грошового зобов`язання по єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, зазначає, що оскільки належні Товариству земельні ділянки були передані правонаступнику СТОВ "Довіра" за передавальним актом, а перереєстрація таких земельних ділянок законом не вимагається, мінімальне податкове зобов`язання по таких земельних ділянках розраховує та декларує саме правонаступник. Позивач також зазначає, що Податковим кодексом України не встановлюються строки для подачі повідомлення за формою №20-ОПП, зважаючи на що вважає, що спірні рішення є необґрунтованими та протиправними.

Відповідач у відзиві позов не визнає, зазначаючи, що за Товариством на кінець 2022 року було зареєстроване право власності/користування землями у Державному реєстрі речових прав на земельні ділянки площею понад 2678 га. Разом з тим, у розрахунку мінімального податкового зобов`язання за звітний період сума податкового зобов`язання розраховувалась виходячи з площі земельних ділянок 37.1176 га. Відтак, контролюючий орган здійснив донарахування мінімального податкового зобов`язання, виходячи з фактичної площі земельних ділянок, які перебували у власності або користуванні /оренді позивача. Стосовно зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, посилається на те, що при складанні коригування до зайво поданої податкової накладної з типом причини "20" взагалі не передбачене коригування вартісних та кількісних показників суми постачання. Водночас, у розрахунку коригування позивачем скориговано кількісні та вартісні показники та зменшено на 406,50 грн. суму податкових зобов`язань з ПДВ вже у наступному податковому періоді, що є неправомірним. Також перевіркою було встановлено, що Товариство не подало повідомлення за формою №20-ОПП по п`яти об`єктах оподаткування, які використовувались під час господарській діяльності, зважаючи на що була розрахована сума штрафу (1020 грн. *5 = 5100 грн.) Зважаючи на вказане, відповідач вважає спірні рішення правомірними і у позові просить відмовити.

У відповіді на відзив та у запереченнях на відповідь на відзив сторони не погодились з протилежною позицією.

До участі у справі суд залучив в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра", яке у своїх поясненнях та запереченнях підтримало доводи позивача.

Розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, викладені у адресованих суду заявах.

Представник третьої особи без самостійних вимог в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог пп. 14.1.1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України мінімальне податкове зобов`язання - це мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов`язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов`язанням.

Згідно з п.п. 38-1.1.4 п. 38-1.1 ст. 38-1 Податкового кодексу України мінімальне податкове зобов`язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов`язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов`язання кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року, мінімальне податкове зобов`язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Згідно з вимогами п. 297-1.1 ст. 297-1 Податкового кодексу України платники єдиного податку - це власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов`язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов`язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік. У такому додатку, зокрема, зазначаються: кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов`язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок, сума загального мінімального податкового зобов`язання, сума мінімального податкового зобов`язання щодо кожної земельної ділянки, загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до пунктів 297-1.2, 297-1.3, 297-1.4 або 297-1.5 статті 297-1 витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року, різниця між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Пунктом 297-1.5. ст. 297-1 Податкового кодексу України для платників єдиного податку четвертої групи (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство") передбачено, що різниця між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов`язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться: єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної), рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати), 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності. У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Згідно з п. 297-1.8 статті 297-1 Податкового кодексу України сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році. Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов`язань з єдиного податку.

Судом встановлено, що у період з 21.03.2024 по 27.03.2024 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Євразія Сервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2023 по 20.03.2024.

Під час перевірки контролюючий орган встановив, що ТОВ "Євразія Сервіс" 19.02.2023 подало податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік разом з розрахунком загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік. У розрахунку загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік позивач самостійно задекларував різницю між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків в розмірі 38392,72 грн., виходячи з розрахунку площі земельних ділянок 37,1176 га.

Згідно з приміткою до розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» Декларації та абзацу другого п. 297-1.7 ст. 297-1 Податкового кодексу України платник єдиного податку четвертої групи зобов`язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Перевіркою встановлено, що станом на кінець 2022 року за ТОВ «ЄВРАЗІЯ СЕРВІС» було зареєстроване право власності/користування/оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки площею 2678,2556 гектарів, а не на 37,1176 гектарів, як ним було зазначено у розрахунку загального мінімального податкового зобов`язання.

Вказані обставини в частині площ земельних ділянок, які перебували у оренді або власності позивача підтверджуються відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які є у матеріалах справи.

Розрахована сума загального мінімального податкового зобов`язання, визначена за результатами перевірки, становить 2937161,84 грн. Загальна сума витрат по сплачених податках становить 345280,48 грн., отже позитивна різниця між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків становить 2 591881,36 грн. Зважаючи на це, податковий орган здійснив донарахування мінімального податкового зобов`язання позивача за 2022 рік виходячи з площі усіх земельних ділянок, які знаходились у власності або оренді позивача (додаток № 21 до акта перевірки). Сума донарахованого мінімального податкового зобов`язання склала 3007535,65 грн. за податковим зобов`язанням та 259188,14 грн. штрафні санкції.

Податковий орган посилається на те, що оскільки перевіркою встановлено відсутність факту державної реєстрації переходу права власності або права користування на земельні ділянки загальною площею 2234,46 га., віднесені до сільськогосподарських угідь, від ТОВ «Євразія Сервіс» до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах, мінімальне податкове зобов`язання щодо таких земельних ділянок визначається саме для позивача.

Суд погоджується з таким висновком, оскільки у разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року, мінімальне податкове зобов`язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Водночас посилання позивача на те, що ним було передане майно Товариства згідно з передавальним актом правонаступнику СТОВ "Довіра" суд оцінює критично, адже сплата вказаного МПЗ пов`язана саме із фактом перебування земельних ділянок у власності або користуванні/оренді, які належним чином зареєстровані. Крім того, податковим органом було встановлено, що позивач продовжував самостійно нараховувати і сплачувати податки у 2022 - 2023 роках (єдиний податок, єдиний соціальний внесок, ПДФО, військовий збір ), придбавати товари та послуги для провадження господарської діяльності, що доводиться наданими до справи доказами. Зазначене свідчить про те, що позивач не припиняв господарську діяльність, отже саме він ніс відповідальність за належну сплату податкових зобов`язань.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення №9075/2201-0704 від 19.04.2024 не вийшов за межі наданих повноважень і не порушив вимоги закону.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 19.04.2024 форми "В4" №9074/2201-0704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 407 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 24 Порядку №1307 у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок (ки) коригування до податкової (их) накладної (их), зайво складеної (их) на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку:

- у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «х» не проставляється;

- у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна;

- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної» розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» розрахунку коригування зазначаються дані щодо розрахунку коригування, складеного до зайво складеної податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий розрахунок коригування не складався. У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше не складався розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше було складено розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) з урахуванням таких особливостей:

- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» такого розрахунку коригування зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна;

- графи з 1 по 15 розділу Б такого розрахунку коригування та рядки розділу А не заповнюються.

Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю). Відтак, пунктом 24 Порядку №1307 не передбачене коригування вартісних та кількісних показників (суми постачання) при складанні розрахунку коригування до «зайво складеної» податкової накладної з типом причини « 20».

Під час перевірки податковий орган встановив, що ТОВ «Євразія Сервіс» у грудні 2022 виписало та зареєструвало у ЄРПН дві податкові накладні на адресу кінцевого споживача (неплатника ПДВ):

- №3 від 28.12.2022 на загальну суму 2439,00 грн., в т.ч. ПДВ 406,50 грн.;

- №3 від 30.12.2022, на загальну суму 2439,00 грн., в т.ч. ПДВ 406,50 грн.

Вказані суми ПДВ по вищенаведених податкових накладних відображено платником самостійно в складі податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 декларації з податку на додану вартість за грудень 2022.

У січні 2023 позивач зареєстрував розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.01.2023 №1 до податкової накладної від 28.12.2023 №3 із зазначенням типу причини «20» - «введення зайвої податкової накладної» та зменшив суму податку на додану вартість «-» 406,50 грн. Вказаний розрахунок коригування був включений до податкової декларації з ПДВ за січень 2023, відтак за рахунок цього було скориговано податкові зобов`язання з ПДВ за січень 2023 в сторону зменшення («-» 406,50 грн).

Водночас, пунктом 24 Порядку №1307 не передбачено коригування вартісних та кількісних показників (суми постачання) при складанні розрахунку коригування до «зайво складеної» податкової накладної з типом причини «20». З огляду на це, податковий орган правомірно встановив порушення позивачем вимог податкового законодавства у цій частині та прийняв спірне рішення.

Що стосується податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №9077/2201-0704, згідно з яким застосовані штрафні санкції в розмірі 5100 грн., суд виходить з того, що відповідно до п.117.1 ст. 117 Податкового кодексу неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Євразія Сервіс» не подало до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП по п`яти об`єктах оподаткування, які використовувались у господарській діяльності, а саме: навантажувач телескопічний MANITOU MLT-X-735T LSU, автоцистерна ГАЗ 53 (ВХ3995АВ), автобус пасажирський VOLKSWAGEN CRAFTER ( НОМЕР_1 ), автобус пасажирський VOLKSWAGEN CRAFTER ( НОМЕР_2 ), автомобіль ЗІЛ 130 ( НОМЕР_3 ).

Позивач посилається на те, що Податковим кодексом не встановлюються строки подання повідомлення за формою №20-ОПП.

Згідно з пунктом 8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 №1588 (далі - Порядок № 1588) платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку. Пунктом 8.2 Порядку №1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України. Додатком 10 до Порядку визначено, що повідомлення за формою №20-ОПП повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування. Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні у них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Зазначена позиція підтверджується висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 04 квітня 2023 у справі №120/15979/21-а.

Натомість, належними доказами не підтверджено, що позивач подавав у встановленому порядку повідомлення за формою №20-ОПП щодо вищезгаданих об`єктів. Відтак, контролюючим органом правомірно застосовані штрафні санкції в сумі 5100 грн. (1020 грн. *5 )

З огляду на досліджені обставини та докази суд вважає, що відповідачем доведено обґрунтованість висновків перевірки, що не спростовується іншими доказами у справі, та свідчить про те, що при прийнятті спірних рішеньвін не вийшов за межі наданих повноважень і не порушив вимоги закону. Оскільки наданими суду доказами висновки перевірки у відповідній частині не спростовуються, податкові повідомлення - рішення прийняті обґрунтовано, відтак скасуванню не підлягають. Враховуючи вказане, позов задоволенню не підлягає.

Куруючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 серпня 2024 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Євразія Сервіс" (вул. Грушевського, 148,м. Красилів,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,31002 , код ЄДРПОУ - 42097715) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя І.С. Козачок