Ухвала

від 12.08.2024 по справі 757/13333/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/3138/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 757/13333/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року,

за участю :

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного - ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2024 року задоволено частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ ДБР ОСОБА_10 погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 22.05.2024 року включно, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15. ч. 5 ст. 191 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями в яких просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2024 року скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 1060 (тисяча шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 209 680 (три мільйони, двісті дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону.

Підозрюваний, зловживаючи службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб виконав у сі дії спрямовані на привласнення ввіреної йому земельної ділянки та рекреаційного об`єкта.

ОСОБА_9 маючи безперечний авторитет та впливовість серед інших учасників групи та інших співробітників, підконтрольному йому підприємства, може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити за наведених у ній підстав, пояснення підозрюваного та захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів, у провадженні ГСУ ДБР перебуває кримінальне провадження № 62022140120000009 від 13.07.2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч.ч. 3.5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

22.03.2024 року старший слідчий в особливо важливих справах ГСУ ДБР ОСОБА_10 за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до Печерського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2024 року задоволено частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ ДБР ОСОБА_10 погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 22.05.2024 року включно, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повинен з`ясувати питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Як вбачається з повідомлення про підозру, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 27. Ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

В даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього одного із запобіжного заходу, визначеного ч. 1 ст. 176 КПК України з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний може бути причетним до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

Крім того, колегією суддів враховується і практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням вказаного, а також даних в їх сукупності про особу підозрюваного, колегія суддів переконана, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а тому, вказаний запобіжний захід зможе повною мірою забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не є занадто суворим для останнього.

Крім того, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано поклав на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки.

Слідчий суддя обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_9 саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи щодо порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими, у зв`язку з чим вказана апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала слідчого судді - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 179, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ ДБР ОСОБА_10 погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 22.05.2024 року включно, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4