Рішення
від 12.08.2024 по справі 916/5808/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5808/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши справу № 916/5808/23

за позовом керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (65059, Одеська обл., м. Одеса, вул. Краснова, 10)

в інтересах держави в особі:

1) Одеської обласної ради (65032, Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 25042882),

2) Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної (військової) адміністрації (65107, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 41145448),

3) Південного офісу Держаудитслужби (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 40477150)

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88; код ЄДРПОУ 42114410),

2) Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради (65049, Одеська обл., м. Одеса, вул. Суднобудівна, буд. 1; код ЄДРПОУ 21008313)

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 255 016,60 грн;

представники сторін:

від позивача-1 Заїченко О.Є.,

від позивача-2 не з`явився,

від позивача-3 не з`явився,

від відповідача-1 не з`явився,

від відповідача-2 не з`явився,

прокурор Кривельова Т.М.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної (військової) адміністрації та Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», в якому просить суд:

1) визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 24.06.2021, № 3 від 09.09.2021, № 4 від 09.09.2021, № 5 від 09.09.2021, № 6 від 09.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 53 від 12.03.2021, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»;

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на користь держави в особі Одеської обласної ради до місцевого бюджету безпідставно сплачені бюджетні кошти в сумі 255 016,60 грн.

В обґрунтування вимог, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, прокурор посилається на те, що спірні додаткові угоди до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 53 від 12.03.2021 суперечать пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Також, з посиланням на частину 1 ст. 215, частину 1 ст. 216, ст. 1212 ЦК України прокурор вважає, що грошові кошти в сумі 255 016,60 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття внаслідок недійсності додаткових угод відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути до місцевого бюджету.

Ухвалою від 03.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/5808/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2024, запропоновано ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів, якому запропоновано подати до суду пояснення по суті справи з урахуванням вимог ст. 168 Господарського процесуального кодексу України.

18.01.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву та про зупинення провадження у справі до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22.

26.01.2024 позивачем-3 подано до суду письмові пояснення по справі та заяву про розгляд справи без його участі.

05.02.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання у зв`язку з необхідністю часу для складання відзиву.

У судовому засіданні, яке відбулось 05.02.2024, суд, після повідомлення представником відповідача про неактуальність клопотання про зупинення провадження у справі, протокольною ухвалою залишив вказане клопотання без задоволення.

Протокольною ухвалою від 05.02.2024 відкладено підготовче судове засідання на 26.02.2024.

16.02.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову та поновити строк на подачу відзиву.

У відзиві відповідач наводить наступні аргументи:

- прокурором не доведено законодавчо встановленого факту порушення інтересів держави, бездіяльності уповноваженого органу, відповідно підстави для представництва прокурором інтересів держави у даній справі відсутні;

- у прокурора відсутні правові підстави для представництва інтересів держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Одеської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної (військової) адміністрації;

- КНП «Одеський обласний клінічний медичний центр» мав бути залучений до участі у даній справі у якості відповідача, а не третьої особи, оскільки є стороною спірних правочинів, в той час як під час розгляду позову про визнання правочину недійсним відповідачами мають бути всі учасники (сторони) цього правочину);

- прокурором порушено приписи ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», якою визначено, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень;

- прокурором не було доведено, що спірні додаткові угоди вчинені з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», укладення додаткових угод №№ 2-6 здійснювалось із дотриманням п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону;

- прокурор, в порушення приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України, не довів відсутність коливання ціни на ринку, що стало підставою для внесення змін до Договору;

- вимоги прокурора щодо визнання недійсними додаткових угод №№ 2-6 в повному обсязі є необґрунтованими, оскільки недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин;

- підвищення цін на електроенергію може здійснюватися пропорційно збільшенню ціни на ринку, так часто, як це потрібно, але не більше ніж до 10% щоразу. При цьому, сукупність таких змін (додаткових угод) може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначену сторонами на момент укладення договору про закупівлю;

- прокуратурою надано у додатках до позовної заяви лист КНП «Одеський обласний клінічний медичний центр» від 12.10.2023 року № 01-316 згідно якого, останнє сплатило ТОВ «ООЕК» за поставлену електричну енергію згідно платіжних доручень на загальну суму 1 247 502,74 грн (454 207 кВт.год), з яких сплачено за бюджетні кошти на суму 1 062 317,53 грн, а сплачено коштами із власних надходжень комунального підприємства 185 185,21 грн, що не було враховано прокуратурою при проведенні розрахунку коштів, які підлягають поверненню до бюджету. Отже, загальна сума переплати саме бюджетних коштів (у випадку визнання недійсними додаткових угод № 2-6) складає 70 912,64 грн;

- між ТОВ «ООЕК» та Одеською обласною радою відсутні договірні відносини, що виключає можливість застосування під час розгляду даної справи положень ч. 1 ст. 670 ЦК України; положення ч. 1 ст. 670 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки виходячи із суті відносин за укладеним між сторонами Договором, постачання електричної енергії здійснюється у обсязі, який був фактично використаний споживачем електричної енергії (залежить виключно від волі споживача);

- прокурор не має повноважень на пред`явлення вимог щодо стягнення з ТОВ «ООЕК» грошових коштів у розмірі 255 016,60 грн до моменту пред`явлення КНП «Одеський обласний клінічний медичний центр» такої вимоги до відповідача, оскільки з огляду на зміст ч. 1 ст. 670 ЦК України, у продавця виникає обов`язок щодо повернення таких коштів лише після отримання такої вимоги від покупця.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подачу відзиву відповідач посилається на те, що до закінчення строку на подачу відзиву, встановленого ухвалою про відкриття провадження у справі, подавав до суду клопотання про продовження відповідного строку. Вказує, що для формування правової позиції та підготовки обґрунтованого відзиву на позовну заяву із спростуванням кожного доводу позивача, а також пошуку в архіві необхідних документів, які пов`язані із виконанням договору у 2021 році, відповідачу потрібен був більш тривалий строк, аніж був встановлений судом в ухвалі від 03.01.2024. Вказане також зумовлено чисельними повітряними тривогами в м. Одесі, які в свою чергу також обмежують доступ представника відповідача до офісного приміщення відповідача та ускладнюють збирання та вивчення доказів по справі.

16.02.2024 відповідачем подано клопотання про застосування при розгляді справи висновків Верховного Суду та практики Європейського суду з прав людини.

16.02.2024 від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить, у випадку задоволення позову, в частині стягнення з відповідача 255 016,60 грн (або іншої суми, яка буде визначена судом), розстрочити виконання рішення суду в цій частині строком на один рік рівними щомісячними платежами.

20.02.2024 від прокурора надійшла відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 26.02.2024 відкладено підготовче судове засідання на 13.03.2024.

12.03.2024 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 13.03.2024 клопотання відповідача задоволено та відкладено підготовче судове засідання на 27.03.2024.

26.03.2024 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 27.03.2024 суд за усним клопотанням прокурора відклав підготовче судове засідання на 02.04.2024.

28.03.2024 до суду надійшло клопотання прокурора, в якому він просить залучити до участі у справі у якості співвідповідача Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради. В обґрунтування клопотання зазначає, що предметом Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього є постачання ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» споживачу КНП «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» електричної енергії за ціною, визначеною Сторонами, у тому числі за оскаржуваними додатковими угодами. Враховуючи, що оскаржувані додаткові угоди підписані у добровільному порядку обома сторонами, а саме ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та КНП «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради, в позовній заяві наявні вимоги щодо визнання додаткових угод № 2 від 24.06.2021, № 3 від 09.09.2021, № 4 від 09.09.2021, № 5 від 09.09.2021, № 6 від 09.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 53 від 12.03.2021 недійсними, прокурор вважає необхідним визначити КНП «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради, співвідповідачем по цій справі.

28.03.2024 прокурор подав до суду заяву про зміну підстав позову.

Ухвалою від 02.04.2024 задоволено клопотання прокурора про залучення до участі у справі співвідповідача, змінено процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради, залучено останнє до участі у справі № 916/5808/23 в якості співвідповідача, якому запропоновано подати відзив на позов в порядку ст.165 ГПК України. Цією ж ухвалою відкладено підготовче судове засідання на 22.04.2024.

22.04.2024 відповідачем подано до суду клопотання про застосування, у разі задоволення (повністю або частково) позовних вимог, положень ч. 9 ст. 129 ГПК України шляхом покладення судових витрат зі сплати судового збору на відповідачів у рівних частинах.

Протокольною ухвалою від 22.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2024.

Судове засідання, яке було призначено на 27.05.2024, не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони в м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, у зв`язку з чим ухвалою від 28.05.2024 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання відбудеться 26.06.2024.

20.06.2024 до суду надійшла заява представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку ухвалою від 25.06.2024 було задоволено.

26.06.2024 судове засідання відкладено на 17.07.2024.

Судове засідання, яке було призначено на 17.07.2024, не відбулося у зв`язку з відсутністю електропостачання.

Ухвалою від 18.07.2024 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання відбудеться 07.08.2024.

06.08.2024 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

07.08.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 12.08.2024.

У судовому засіданні 12.08.2024 прокурор просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача-1 не заперечував проти задоволення позову.

Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

12.08.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Одеської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної (військової) адміністрації та Південного офісу Держаудитслужби у даній справі.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно до частин 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, визначивши, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою КМУ від 03.02.2016 № 43 (надалі - Положення).

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно зі ст. 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державною фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державною фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіт, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Крім того, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), визначено, що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовуюся і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Враховуючи викладене, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель.

Згідно пунктів 1, 3, 13 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2016, Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Офіс є юридичною особою публічного права. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників, Автономної Республіки Крим та в місті Севастополі.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 підтверджено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Держаудитслужби, яка хоч і не проводила моніторинг публічної закупівлі, однак може і повинна бути позивачем у справах з аналогічних питань.

Зазначені у позові порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних втрат коштів, що унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.

Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров`я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення.

Частиною 2 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно статті 18-1 зазначеного Закону орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Частинами 2 та 4 статті 61 Закону передбачено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проєктів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території Одеської області таким органом місцевого самоврядування є Одеська обласна рада.

Згідно п. 1.1. Статуту Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради», затвердженого розпорядженням обласної ради від 20.1 1.2019 № 1 262/2019-ор, це неприбутковий та лікарняний заклад охорони здоров`я, який є унітарним комунальним некомерційним підприємством, а також об`єктом прав власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада (далі - Власник).

Пунктом 1.3. Статуту визначено, що постійний контроль за виконанням статутних завдань Підприємства здійснює Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації (далі - Галузеве управління), яке є відповідальним перед Власником за належне виконання функцій контролю щодо діяльності підприємства.

Відповідно до п. 1.4. Статуту контроль за забезпеченням збереження та ефективного використання майна Підприємства здійснює Галузеве управління та управління обласної ради з майнових відносин (далі - уповноважений орган Власника).

Згідно пункту 5.2., 5.4. Статуту майно Підприємства належить на праві комунальної власності територіальним громадам сіл, селищ, міст області та закріплене за Підприємством на праві оперативного управління. Джерелами формування майна та коштів Підприємства є, крім іншого, бюджетні кошти, капітальні вкладення і дотації з бюджетів.

Пунктом 5.7. Статуту визначено, що Джерелами фінансування Підприємства є кошти обласного бюджету Одеської області, доходи від господарської діяльності та інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Таким чином, Одеська обласна рада є засновником Підприємства, управляє закріпленим за ним майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується це комунальне підприємство, і наділена повноваженнями контролю з виконання бюджету. КНП «ООКМЦ» Одеської обласної ради підпорядкований Одеській обласній раді, а органом управління ним відповідно до делегованих повноважень є Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації.

Відповідно до п. 5.2. Положення про Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 77/А-2017 від 06.02.2017, Департамент здійснює організаційно-методичне керівництво закладами охорони здоров`я міст і районів області, спрямовує їх діяльність на ефективну реалізацію державної політики у сфері охорони здоров`я на території Одеської області та забезпечує контроль за їх діяльністю.

Пунктом 5.26. Положення визначено, що Департамент є Головним розпорядником коштів у частині фінансування закладів охорони здоров`я, що утримуються за рахунок коштів обласного бюджету, здійснює їх фінансування і контролює ефективне використання ними фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.

Таким чином, Одеська обласна рада та Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації виступають у якості суб`єктів владних повноважень, які приймають участь у формуванні бюджету та забезпечують його виконання, а також зобов`язані забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів.

Отже, оскільки засновником КНП «ООКМЦ» Одеської обласної ради та власником його майна є територіальна громада Одеської області в особі Одеської обласної ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання комунальним некомерційним підприємством коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів через Уповноважений орган - Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, Одеська обласна рада та Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації є особами, уповноваженими на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належними позивачами у цій справі.

Київською окружною прокуратурою міста Одеси листом №5773вих-23 від 02.08.2023 повідомлено Одеську обласну раду про наявні порушення економічних інтересів держави та необхідність вжиття ефективних заходів щодо їх захисту.

Листом Одеської обласної ради в особі Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради за № 03/3396/23 від 31.10.2023 повідомлено про витребування відповідної інформації щодо встановлених окружною прокуратурою порушень законодавства від КНП «Одеський обласний клінічний центр» Одеської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної військової адміністрації та долучено копії відповідей, у яких повідомлено про неможливість усунення порушень проведеної процедури закупівлі у зв`язку із виконанням договору, прийняття до уваги вказаних порушень та скерування листа постачальнику щодо необхідності проведення звірки за договором.

Тобто заходів, спрямованих на забезпечення дотримання вимог законодавства, Одеською обласною радою не вжито.

Крім того, Київською окружною прокуратурою міста Одеси листом № 5772вих-23 від 02.08.2023 повідомлено Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації про наявні порушення економічних інтересів держави та необхідність вжиття ефективних заходів щодо їх захисту.

Проте, листом Департаменту Одеської обласної державної адміністрації за № 124905/08/03-13/2-23 від 26.12.2023 повідомлено про неможливість усунення порушень проведеної процедури закупівлі у зв`язку із виконанням договору, прийняття до уваги вказаних порушень та скерування листа постачальнику щодо необхідності проведення звірки за договором.

Таким чином, Одеська обласна рада та Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, які у межах наданої їм компетенції повинні були і могли захистити інтерес держави, упродовж тривалого часу, після одержання повідомлень окружної прокуратури не вжили належних і дієвих заходів на забезпечення ефективного і раціонального використання бюджетних коштів, що свідчить про їх бездіяльність.

Київською окружною прокуратурою міста Одеси на адресу Південного офісу Держаудитслужби направлена інформація за № 7652вих-23 від 16.10.2023 про встановлення порушень законодавства під час виконання договірних відносин за проведеною закупівлею за бюджетні кошти UА-2021-02-05-006605-b.

З відповіді Південного офісу Держаудитслужби № 151531-17/4810-2023 від 25.10.2023 вбачається, що підстави для проведення моніторингу на даний час відсутні, оскільки процедуру закупівлі виконано у повному обсязі. Водночас повідомлено, що викладені факти будуть враховані під час проведення чергових заходів державного фінансового контролю у Замовника.

Тобто, Південним офісом Держаудитслужби як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсними додаткових угод до договору не вживались.

Отже, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства, Одеською обласною радою, Департаментом охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, Південним офісом Держаудитслужби не вжито заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладанні договору постачання електричної енергії.

Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави в бюджетній сфері.

За таких обставин, суд встановив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, у зв`язку з чим доводи відповідача щодо відсутності відповідних підстав суд вважає необґрунтованими.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Київська окружна прокуратура м. Одеси спрямувала повідомлення про намір звернутися до господарського суду в їхніх інтересах із зазначеним позовом № 9438вих-23 від 25.12.2023 на адресу Одеської обласної ради, № 9437вих-23 від 25.12.2023 на адресу Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, а також № 9436вих-23 від 25.12.2023 на адресу Південного офісу Держаудитслужби.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

05.02.2021 Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» (далі - КНП «ООКМЦ» ООР) оголошено про проведення відкритих торгів «ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія» з очікуваною вартістю 1 667 720,05 грн. Ідентифікаційний номер закупівлі UA-2021-02-05-006605-b.

Запланований обсяг електричної енергії складав 602065 кВт*год.

Основним критерієм вибору переможця визначено ціну.

Участь у вказаній процедурі прийняли наступні учасники:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» з ціновою пропозицією 1 667 720,05 грн з ПДВ;

2) ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (ТОВ «ООЕК») з ціновою пропозицією 1 314 136,91 грн з ПДВ.

За результатами розгляду тендерних пропозицій (протокол розкриття тендерних пропозицій від 22.02.2021) переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ «ООЕК» з найменшою ціновою пропозицією 1 314 136,91 грн з ПДВ, з ціною за електричну енергію по 2,182716 грн за 1 кВт*год.

12.03.2021 між ТОВ «ООЕК» як постачальником та КНП «ООКМЦ» ООР як споживачем укладено договір № 53 про закупівлю електричної енергії у постачальника.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Кількість електричної енергії на березень-грудень 2021 року визначено в обсязі 602 065 кВт*год (п.2.1. договору).

Строк постачання електричної енергії: до 31.12.2021 (п. 2.3. договору).

Ціна цього договору на березень-грудень 2021 року становить 1 314 136,91 грн з ПДВ.

Згідно п. 5.5. договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пунктом 13.2. договору передбачено, що згідно з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою (ми) (листом (ми)) (завіреними копіями цих довідок або листів відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, або інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (згідно з ч. 6, 9 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії») для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду, в якому відбулися такі зміни.

Пунктом 13.4 Договору визначено, шо Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Так, станом на момент підписання договору сторонами погоджено всі істотні умови, а саме предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

В подальшому до Договору № 53 від 12.03.2021 укладено ряд додаткових угод, якими, як зазначає прокурор, зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни, а саме додаткову угоду № 2 від 24.06.2021, №№ 3, 4, 5, 6 від 09.09.2021.

Прокурор звертає увагу, що внаслідок укладення вказаних додаткових угод ціну за 1 кВт*год збільшено з 2,182716 грн до 3,19708 грн, тобто на 1,014364 грн, що на 46,47 % вище від первинної ціни.

На переконання прокурора, при підписанні спірних додаткових угод до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 53 від 12.03.2021, сторонами не дотримано вимог законодавства та порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 180 Господарського кодексу України, ст. 653 Цивільного кодексу України, що призвело до безпідставного збільшення ціни за одиницю товару, у зв`язку з чим додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечу його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положеннями статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Так, сторони уклали Договір № 53 від 12.03.2021 за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Підписанням вказаного Договору ТОВ "ООЕК" засвідчило можливість та погодження виконати домовленість, вказану у Договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставити Споживачу електричну енергію обсягом 602 065 кВт*год, загальною вартістю 1 314 136,91 грн.

Крім того, ТОВ «ООЕК» під час участі у тендерній процедурі надало лист-згоду з проєктом договору за № 3/16/02х-2-Е від 16.02.2021 та Форму «Тендерна пропозиція» за № 3/16/02-1-ТП1 від 16.02.2021, згідно яких товариство взяло на себе зобов`язання постачати електричну енергію код за ДК 021:2015-09310000-5 в обсязі 602 065 кВт*год за ціною за одиницю товару - 2,182716 грн з ПДВ, загальною вартістю 1 314 136,91 грн (в т.ч. ПДВ). При цьому, ТОВ «ООЕК» зазначило, що має можливість та погоджується виконати вимоги Замовника та Договору на умовах, зазначених у їхній пропозиції, яка враховує усі витрати учасника, вартість монтажу, необхідні відрахування і платежі, прибуток, ПДВ тощо.

Також, ТОВ «ООЕК» вказало, що безумовно і беззастережно засвідчує свою згоду з усіма умовами проведення закупівлі та погоджується дотримуватись умов цієї тендерної пропозиції протягом 180 днів з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій, та надало погодження з проєктом договору про закупівлю, який викладений у Додатку № 4 до тендерної документації.

Таким чином, ТОВ «ООЕК» взяло на себе зобов`язання та надало певні гарантії, яких повинно було дотримуватись, при цьому, погодилось постачати електричну енергію Замовнику за ціною, передбаченою в договорі.

Проте, як наголошує прокурор, будучи обізнаним про ринкові ціни на електричну енергію, Відповідач, задля перемоги у відкритих торгах, занизив пропоновану ціну за електричну енергію, а в подальшому, шляхом укладання додаткових угод, домігся збільшення ціни.

Разом з тим прокурор звертає увагу, що Договором № 53 від 12.03.2021 не визначено чіткий та прозорий порядок перерахунку ціни у зв`язку із коливанням цін на ринку електричної енергії із зазначенням періодичності перегляду ціни, принципів обрання періодів для порівняння цін тощо. Відсутність такого порядку призвела до того, що Постачальником на власний розсуд обирались періоди для порівняння середньозважених цін на електричну енергію, дослідження яких не відображало їх динаміку, а також не могло бути належним обґрунтуванням для висновків про коливання цін у бік збільшення у період з моменту укладання договору до моменту укладання додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладання). Незважаючи на особливості функціонування ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку електричної енергії (ціна на товар змінюється щодня), Постачальником обирались періоди, в які ціни підвищувались, та не враховувались періоди, коли ціни значно знижувались.

Верховний Суд у Постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних котив, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі.

Частиною 1 статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація має містити проєкт договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такою товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Системний аналіз положень ст. 651 та 652 ЦК України та положень ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною лише за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (ст. 651) та Господарського кодексу України (ст. 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.

Якщо спеціальною нормою права (ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного законодавчо визначеного переліку випадків, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого зазначеним приписом закону, означатиме незаконність внесення цих змін.

При цьому п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачено підставу для внесення змін до договору після його підписання, а саме коливання цін на ринку щодо відповідного товару, та є обов`язковою умовою збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Верховний Суд у Постанові від 07.12.2022 у справі № 927/189/22 звернув увагу, що передбачена Законом України «Про публічні закупівлі» можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору, його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Тому документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

У Постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 викладено правовий висновок про те, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (щодо можливості зміни ціни за одиницю товару в укладеному договір після його підписання), застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Таким чином, якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар проколивалася на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди, то можна говорити про наявність підстав для внесення змін до договору.

Крім того, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18 вказано, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання ціни, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

До того ж, у Постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 Верховний Суд зробив висновок про те, що Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Крім того, відповідно до п. 3.1.1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.04.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Як було встановлено судом, згідно договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 53 від 12.03.2021, укладеного між КНП «ООКМЦ» Одеської обласної ради (Споживач) та ТОВ «ООЕК» (Постачальник), останній зобов`язався поставити 602 065 кВт*год за 1 314 136,91 грн (у т.ч. ПДВ 219 022,82 грн). Тобто вартість 1 кВт*год становила 2,182716 грн з ПДВ за 1 кВт*год.

На підтвердження факту коливання ціни на ринку на електричну енергію Постачальником надавалась інформація з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» (https:www.oree.com.ua) на ринку «на добу наперед» у вигляді скріншотів.

Суд зазначає, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у разі коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Як свідчать матеріали справи, відповідачі підписали додаткові угоди № 2 від 24.06.2021, № 3 від 09.09.2021, № 4 від 09.09.2021, № 5 від 09.09.2021, № 6 від 09.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 53 від 12.03.2021.

Додатковою угодою № 2 від 24.06.2021 зменшено річний обсяг закупівлі з 602 065 кВт*год до 558 039 кВт*год та з 01.04.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 2,354916 грн за 1 кВт*год (з ПДВ) при незмінній загальній ціні Договору (п. 2, 5 Додаткової угоди).

Таким чином, згідно додаткової угоди № 2 ціна Договору на 2021 рік з 01.04.2021 становила 1 314 136, 91 грн (з ПДВ) для закупівлі електричної енергії в обсязі меншому ніж було передбачено первинним договором, а саме для закупівлі в обсязі 558 039 кВт*год.

Тобто за період з 01.04.2021 по 01.08.2021 (дата з якої розповсюджується наступна додаткова угода) ціну на товар за додатковою угодою № 2 збільшено на 7,9 % від початкової ціни Договору.

При цьому до вказаної додаткової угоди та інших документів не долучено розрахунок підвищення ціни, у якому визначено її складові та їх обґрунтування (не зазначено, які саме показники враховано у вказаному новому тарифі: відсоток коливання, ПДВ, тариф на передачу тощо), що унеможливлює надання оцінки законності формування збільшеного тарифу у розмірі 2,354916 грн за 1 кВт*год.

На підтвердження коливання ціни товару на ринку у пункті 1 додаткової угоди зазначено посилання на інформацію з вебсайту ДП «Оператор ринку».

Згідно листа TOB «ООЕК» № 587/09-02-3652 від 06.10.2023, наданого на звернення КНП «ООКМЦ» Одеської обласної ради, підставою для внесення змін згідно додаткової угоди № 2 була інформація у вигляді скріншоту з вебсайту ДП «Оператор ринку» щодо середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за 1 декаду квітня 2021 року (з 01.04.2021 по 10.04.2021) та 2 декаду квітня 2021 (з 11.04.2021 по 20.04.2021).

Так, за даними вебсайту ДП «Оператор ринку» у період з 01.04.2021 по 10.04.2021 вказана ціна становила 1325,16 грн, а у період з 11.04.2021 по 20.04.2021 становила 1520,96 грн та на підставі цього ТОВ «ООЕК» зроблено висновок про коливання ціни у бік збільшення на 14,78 %.

Між тим, сторонами Договору було враховано як підставу для збільшення ціни на електричну енергію інформацію з вебсайту ДП «Оператор ринку», яка не містить будь-якої інформації про факт коливання цін на електричну енергію у порівнянні з датою укладення договору та датою підписання додаткової угоди або внесення змін до Договору.

Вказана інформація з сайту ДП «Оператор ринку» не підтверджує коливання ціни на електричну енергію упродовж періоду з 12.03.2021 (дата укладення договору) до 01.04.2021 (дата набуття чинності додатковою угодою № 2 від 24.06.2021), оскільки містить лише інформацію про зміну середньозваженої ціни електричної енергії у порівнянні між першою та другою декадами квітня 2021 року, опубліковану на офіційному веб-сайті ДП «Оператор ринку».

Також, за даними офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку» за період з 12.03.2021 по 31.03.2021 ціна на електричну енергію коливалася як у бік збільшення та і у бік зменшення у порівнянні із ціною, зазначеною у Договорі.

Так, 12.03.2021 середньозважена ціна РДНС ОЕС України на електричну енергію становила 1320,10 грн, а 14.03.2021 вона знизилась до 1285,43 грн, 16.03.2021 до 1184,3 7 грн, 21.03.2021 до 1212,94 грн, 28.03.2021 до 1203,53 грн, 31.03.2021 до 1172,18 грн.

Однак, вказане зменшення ціни за період між датою укладення договору та внесення змін до нього додатковою угодою № 2 сторонами не проаналізовано та й взагалі зазначений період не сформовано Постачальником за даними вебсайту ДП «Оператор ринку» на підтвердження підстав для внесення змін до додаткової угоди № 2 від 24.06.2021.

Також, за даними офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https:www.oree.com.ua) у березні 2021 року, тобто на момент проведення відкритих торгів та укладення Договору, середньозважена ціна РДНС ОЕС України на електричну енергію становила 1374,25 грн/МВт.год, у квітні 2021 року відбулось її незначне збільшення (на 5,53 %) та вона становила 1450,22 грн/МВт.год, а у травні 2021 року вона значно зменшилась (на 29,75 %) та становила 1018,74 грн/МВт.год, що суттєво менше ніж було у березні та у квітні 2021 року.

При цьому факт значного зниження ціни у травні 2021 року у порівнянні із датою укладення договору при укладанні додаткової угоди № 2 від 24.06.2021 не враховано сторонами. До того ж, у період значного зниження ціни на електричну енергію сторонами Договору не ініціювалось питання щодо зменшення тарифу на електричну енергію.

Відповідно дані, одержані з офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку» не підтверджують наявність коливання ціни станом на 01.04.2022 (дата набрання чинності оспорюваною додатковою угодою до Договору) та не є належним доказом збільшення ціни за одиницю товару, оскільки не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію та аналізу вартості ціни електричної енергії за період з дати укладання договору у порівнянні з аналогічним наступним періодом, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни на ринку до дати укладання додаткової угоди або набрання нею чинності, у зв`язку з чим не є належним обґрунтуванням для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Більше того, вказані зміни щодо збільшення тарифу внесено Додатковою угодою № 2 від 24.06.2021 до Договору майже з дати укладання та набуття ним чинності, а саме з 01.04.2021, у той час як Договір укладено 12.03.2021. Тобто ціну, визначену за результатами проведеного тендеру, застосовано лише за період з 12.03.2021 по 31.03.2021 (впродовж 19 днів), незважаючи на надання під час тендеру Постачальником гарантій дотримуватись своєї пропозиції впродовж 180 днів, що свідчить про умисне заниження ним ціни під час участі у відкритих торгах, оскільки жодних перепон в одержанні інформації про ціну на ринку на електричну енергію на час участі у тендерні та укладанні Договору у нього не було та були всі можливості надати пропозицію із ціною, більшою ніж ним було запропоновано на відкритих торгах.

Також, в порушення п. 13.4 Договору та п. 3.1.1 Постанови Нацкомісії, шо здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.04.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» Постачальник не повідомив Споживача про зміну умов Договору за 20 днів до їх застосування (додаткову угоду № 2 підписано 24.06.2021, а зміни в частині збільшення ціни внесено до Договору з 01.04.2021).

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність документального підтвердження коливання ціни на електричну енергію станом на 01.04.2021 (дата набрання чинності додатковою угодою № 2 до Договору), Додаткову угоду № 2 від 24.06.2021 до Договору № 53 від 12.03.2021 укладено з порушенням приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим позов в частині визнання вказаної додаткової угоди недійсною підлягає задоволенню.

В подальшому, після підписання додаткової угоди № 2 до Договору, сторонами в один день підписано ще чотири додаткових угоди №№ 3, 4, 5 та 6 від 09.09.2021.

Додатковою угодою № 3 від 09.09.2021 зменшено річний обсяг закупівлі до 532 651 кВт*год та з 01.08.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 2,59041 грн за 1 кВт*год (з ПДВ) при незмінній загальній ціні Договору (п. 2, 5 Додаткової угоди). Таким чином, згідно додаткової угоди № 3 ціна Договору на 2021 рік з 01.08.2021 становила 1 314 136, 91 грн (з ПДВ) для закупівлі електричної енергії в обсязі меншому ніж було передбачено первинним договором, а саме для закупівлі в обсязі 532 651 к Вт* год.

Тобто за період з 01.08.2021 по 31.12.2021 ціну на товар за додатковою угодою № 3 збільшено на 10 % від попередньої угоди та на 18,7 % від початкової ціни Договору.

На підтвердження коливання ціни товару на ринку у пункті 1 додатковій угоди зазначено посилання на інформацію з вебсайту ДП «Оператор ринку».

Згідно листа ТОВ «ООЕК» № 587/09-02-3652 від 06.10.2023, наданого на звернення КНП «ООКМЦ» Одеської обласної ради, підставою для внесення змін до додаткової угоди № 3 була інформація у вигляді скріншоту з вебсайту ДП «Оператор ринку» щодо середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за 1 декаду липня 2021 року (з 01.07.2021 по 10.07.2021) та 3 декаду липня 2021 (з 21.07.2021 по 31.07.2021).

Так, за даними вебсайту ДП «Оператор ринку» у період з 01.07.2021 по 10.07.2021 вказана ціна становила 1055,60 грн, а у період з 21.07.2021 по 31.07.2021 становила 1623,28 грн, та на підставі цього ТОВ «ООЕК» зроблено висновок про коливання ціни у бік збільшення на 53,78 %.

Між тим, сторонами Договору було враховано як підставу для збільшення ціни на електричну енергію відомості з вебсайту ДП «Оператор ринку», які не містять будь-якої інформації про факт коливання цін на електричну енергію у порівнянні з датою укладення договору та датою підписання додаткової угоди або внесення змін до Договору.

Так, вказана інформація з сайту ДП «Оператор ринку» не підтверджує коливання ціни на електричну енергію упродовж періоду з 12.03.2021 (дата укладення договору) до 01.08.2021 (дата набуття чинності додатковою угодою № 3 від 09.09.2021), оскільки містить лише інформацію про зміну середньозваженої ціни електричної енергії у порівнянні між першою та третьою декадами липня 2021 року, опубліковану на офіційному вебсайті ДП «Оператор ринку».

Також, за даними офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку» за період з 01.04.2021 по 01.08.2021 ціна на електричну енергію коливалася як у бік збільшення, так і у бік зменшення у порівнянні із ціною, зазначеною у Договорі.

Так, 12.03.2021 середньозважена ціна РДНС OЕС України на електричну енергію становила 1 320,10 грн, а на 31.03.2021 - 1 172,18 грн, 01.05.2021 вона становила 1 284,16 грн, на 01.06.2021 - 1 104,12 грн.

Однак, вказане зменшення ціни за період між датою укладення договору та внесенням змін до нього додатковою угодою № 3 сторонами не враховано та й взагалі зазначений період не сформовано Постачальником за даними вебсайту ДП «Оператор ринку» на підтвердження збільшення ціни та внесення змін до додаткової угоди № 3 від 09.09.2021.

Також, за даними офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку» (https:www.oree.com.uа) у березні 2021 року, тобто на момент проведення відкритих торгів та укладання Договору, середньозважена ціна РДНС OЕС України на електричну енергію становила 1374,25 грн/МВт.год, у квітні 2021 року відбулось її незначне збільшення (на 5,53 %) та вона становила 1450,22 грн/МВт.год, а у травні 2021 року вона значно зменшилась (на 29,75 %) та становила 1 018,74 грн/МВт.год, що суттєво менше ніж було у березні та у квітні 2021 року. При цьому факт значного зниження ціни у травні 2021 року у порівнянні із датою укладення договору при укладанні додаткової угоди № 3 від 09.09.2021 не проаналізовано та не враховано сторонами.

Також, за даними вебсайту ДП «Оператор ринку» ціна на електричну енергію у липні 2021 року (1444,05 грн) знизилась у порівнянні з квітнем 2021 року (1450,22 грн), з якого відбулось попереднє збільшення ціни Договору.

Відповідно дані, одержані з офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку», не підтверджують наявність коливання ціни станом на 01.08.2022 (дата набрання чинності оспорюваною додатковою угодою до Договору) та не є належним доказом збільшення ціни за одиницю товару, оскільки не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію та аналізу вартості ціни електричної енергії за період з дати укладання договору у порівнянні з аналогічним наступним періодом, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни на ринку до дати укладання додаткової угоди або набрання нею чинності, у зв`язку з чим не є належним обґрунтуванням для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також, в порушення п. 13.4 Договору та п. 3.1.1 Постанови Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.04.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» Постачальник не повідомив Споживача про зміну умов Договору за 20 днів до їх застосування (додаткову угоду № 3 підписано 09.09.2021, а зміни в частині збільшення ціни внесено до Договору з 01.08.2021).

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність документального підтвердження коливання ціни на електричну енергію станом на 01.08.2021 (дата набрання чинності додатковою угодою № 3 до Договору) Додаткову угоду № 3 від 09.09.2021 до Договору № 53 від 12.03.2021 укладено в порушення приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим позов в частині визнання вказаної додаткової угоди недійсною підлягає задоволенню.

Додатковою угодою № 4 від 09.09.2021 зменшено річний обсяг закупівлі до 505 055 кВт*год та з 01.08.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 2,84945 грн за 1 кВт*год (з ПДВ) при незмінній загальній ціні Договору (п. 2, 5 Додаткової угоди). Таким чином, згідно додаткової угоди № 4 ціна Договору на 2021 рік з 01.08.2021 становила 1 314 136, 91 грн (з ПДВ) для закупівлі електричної енергії в обсязі меншому ніж було передбачено первинним договором, а саме для закупівлі в обсязі 505 055 кВт*год.

Тобто за період з 01.08.2021 по 31.12.2021 ціну на товар за додатковою угодою № 4 від 09.09.2021 збільшено на 9,99 % від ціни за попередньою додатковою угодою № 3 від 09.09.2021 та на 30,55 % від початкової ціни Договору.

Згідно листа ТОВ «ООЕК» № 587/09-02-3652 від 06.10.2023, наданого на звернення КНП «ООКМЦ» Одеської обласної ради, підставою для внесення змін згідно додаткової угоди № 4 була інформація у вигляді скріншоту з вебсайту ДП «Оператор ринку» щодо середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за 1 декаду липня 2021 (з 01.07.2021 до 10.07.2021) та 1 декаду серпня 2021 (з 01.08.2021 по 10.08.2021).

За даними вебсайту ДП «Оператор ринку» у період з 01.07.2021 по 10.07.2021 вказана ціна становила 1055,60 грн, а у період з 01.08.2021 по 10.08.2021 становила 2127,10 грн та на підставі цього ТОВ «ООЕК» зроблено висновок про коливання ціни у бік збільшення на 101,51 %.

Вказана інформація з сайту ДП «Оператор ринку» не підтверджує коливання ціни на електричну енергію упродовж періоду з 12.03.2021 (дата укладення договору) до 01.08.2021 (дата набуття чинності додатковою угодою № 4 від 09.09.2021), оскільки містить лише інформацію про зміну середньозваженої ціни електричної енергії у порівнянні між першою декадою липня 2021 року та першою декадою серпня 2021 року, опубліковану на офіційному вебсайті ДП «Оператор ринку»,

Крім того, вказана інформація з вебсайту ДП «Оператор ринку» не могла бути врахована Постачальником, як обґрунтування коливання ціни, оскільки попередню додаткову угоду № 3 укладено на підставі даних сайту про коливання ціни на ринку за аналогічний період, а саме з 01.07.2021 по 10.07.2021.

За вищенаведених обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсною Додаткової угоди № 4 від 09.09.2021 до Договору № 53 від 12.03.2021 підлягають задоволенню.

Додатковою угодою № 5 від 09.09.2021 зменшено річний обсяг закупівлі до 479 967 кВт*год та з 01.08.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 3,13439 грн за 1 кВт*год (з ПДВ) при незмінній загальній ціні Договору (п. 2, 5 Додаткової угоди). Таким чином, згідно додаткової угоди № 5 ціна Договору на 2021 рік з 01.08.2021 становила 1 314 136, 91 грн (з ПДВ) для закупівлі електричної енергії в обсязі меншому ніж було передбачено первинним договором. Тобто за період з 01.08.2021 по 31.12.2021 ціну на товар за додатковою угодою № 5 від 09.09.2021 збільшено на 9,99 % від ціни за попередньою додатковою угодою № 4 від 09.09.2021 та на 43,6 % від початкової ціни Договору.

При цьому, до вказаної додаткової угоди та інших документів не долучено розрахунок підвищення ціни, у якому визначено її складові та їх обґрунтування (не зазначено, які саме показники враховано у вказаному новому тарифі: відсоток коливання, ПДВ, тариф на передачу тощо), що унеможливлює надання оцінки законності формування збільшеного тарифу у розмірі 3,13439 грн за 1 кВт*год.

Згідно листа ТОВ «ООЕК» № 587/09-02-3652 від 06.10.2023, наданого на звернення КНП «ООКМЦ» Одеської обласної ради, підставою для внесення змін згідно додаткової угоди № 5 була інформація у вигляді скріншоту з вебсайту ДП «Оператор ринку» щодо середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за 2 декаду липня 2021 (з 11.07.2021 до 20.07.2021) та 2 декаду серпня 2021 (з 11.08.2021 по 20.08.2021).

За даними вебсайту ДП «Оператор ринку» у період з 11.07.2021 по 20.07.2021 вказана ціна становила 1554,71 грн, а у період з 11.08.2021 по 20.08.2021 становила 2078,49 грн та на підставі цього ТОВ «ООЕК» зроблено висновок про коливання ціни у бік збільшення на 33,69 %.

Так, вказана інформація з сайту ДП «Оператор ринку» не підтверджує коливання ціни на електричну енергію упродовж періоду з 12.03.2021 (дата укладення договору) до 01.08.2021 (дата набуття чинності додатковою угодою № 5 від 09.09.2021), оскільки містить лише інформацію про зміну середньозваженої ціни електричної енергії у порівнянні між другою декадою липня та другою декадою серпня 2021 року, опубліковану на офіційному вебсайті ДП «Оператор ринку».

За вищенаведених обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсною Додаткової угоди № 5 від 09.09.2021 до Договору № 53 від 12.03.2021 підлягають задоволенню.

Додатковою угодою № 6 від 09.09.2021 зменшено річний обсяг закупівлі до 475 048 кВт*год та з 01.08.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 3,19708 грн за 1 кВт*год (з ПДВ) при незмінній загальній ціні Договору (п. 2, 5 Додаткової угоди). Таким чином, згідно додаткової угоди № 6 ціна Договору на 2021 рік з 01.08.2021 становила 1 314 136, 91 грн (з ПДВ) для закупівлі електричної енергії в обсязі меншому ніж було передбачено первинним договором, а саме для закупівлі у обсязі 475 048 к Вт* год.

Тобто за період з 01.08.2021 по 31.12.2021 ціну на товар за додатковою угодою № 6 від 09.09.2021 збільшено на 2 % від ціни за попередньою додатковою угодою № 5 від 09.09.2021 та на 46,5 % від початкової ціни Договору

При цьому до вказаної додаткової угоди та інших документів не долучено розрахунок підвищення ціни, у якому визначено її складові та їх обґрунтування (не зазначено, які саме показники враховано у вказаному новому тарифі: відсоток коливання, ПДВ, тариф на передачу тощо), шо унеможливлює надання оцінки законності формування збільшеного тарифу у розмірі 3,19708 грн за 1 кВт*год.

Згідно листа TOB «ООЕК» № 587/09-02-3652 від 06.10.2023, наданого на звернення КНП «ООКМЦ» Одеської обласної ради, підставою для внесення змін до додаткової угоди № 6 була інформація у вигляді скріншоту з вебсайту ДП «Оператор ринку» щодо середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за 3 декаду липня 2021 (з 21.07.2021 до 31.07.2021) та 3 декаду серпня 2021 (з 21.08.2021 по 31.08.2021).

За даними вебсайту ДП «Оператор ринку» у період з 21.07.2021 по 31.07.2021 вказана ціна становила 1623,28 грн, а у період з 21.08.2021 по 31.08.2021 становила 2034,14 грн та на підставі цього ТОВ «ООЕК» зроблено висновок про коливання ціни у бік збільшення на 25,31 %.

Вказана інформація з сайту ДП «Оператор ринку» не підтверджує коливання ціни на електричну енергію упродовж періоду з 12.03.2021 (дата укладення договору) до 01.08.2021 (дата набуття чинності додатковою угодою № 6 від 09.09.2021), оскільки містить лише інформацію про зміну середньозваженої ціни електричної енергії у порівнянні між третьою декадою липня 2021 року та третьою декадою серпня 2021 року, опубліковану на офіційному вебсайті ДП «Оператор ринку».

Крім того, вказана інформація з вебсайту ДП «Оператор ринку» не могла бути врахована Постачальником, як обґрунтування коливання ціни, оскільки попередню додаткову угоду № 5 укладено на підставі даних сайту про коливання ціни на ринку за аналогічний період, а саме з 21.07.2021 по 31.07.2021.

Отже відомості, одержані з офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку» не підтверджують наявність коливання ціни станом на 01.08.2021 (дата набрання чинності оспорюваною додатковою угодою до Договору) та не є належним доказом збільшення ціни за одиницю товару, оскільки не містять інформації щодо динаміки ціни на електричну енергію та аналізу вартості ціни електричної енергії за період з дати укладання договору у порівнянні з аналогічним наступним періодом, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни на ринку до дати укладання додаткової угоди або набрання нею чинності.

За вищенаведених обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсною Додаткової угоди № 6 від 09.09.2021 до Договору № 53 від 12.03.2021 підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що додаткові угоди фактично оспорюються прокурором лише в частині умов щодо збільшення ціни за одиницю товару, між тим останні містять і інші умови, щодо яких сторони договору дійшли згоди та які не є предметом спору в межах даної справи, судом оцінюються критично, оскільки зазначені твердження спростовуються безпосередньо самим змістом оспорюваних додаткових угод, що передбачають зміни договірних відносин виключно в частині зменшення обсягів електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни.

Щодо позову в частині стягнення з відповідача до місцевого бюджету безпідставно отриманих коштів.

Згідно актів прийому-передачі електричної енергії Споживачем одержано товару у кількості 454 207 кВт*год.

Враховуючи те, що додаткові угоди №№ 2-6 укладені без достатніх на те підстав, то КНП «ООКМЦ» Одеської обласної ради згідно договору № 53 від 12.03.2021 мало сплатити Постачальнику 991 404,886 грн за тарифом 2,182716 кВт*год за фактично одержаний обсяг електричної енергії в об`ємі 454 207 кВт*год, у той час як сплатило 1 247 502,74 грн. (у т.ч. активна електроенергія - 1081,25 грн).

Так, загальна сума переплати за обсяг 454 207 кВт*год становить 255 016,604 грн (1 247 502,74 (всього сплачено за договором) - 1081,25 (активна електроенергія) 991 404,886 (сума, що підлягала до сплати за договором)).

Однак, за початковою ціною Договору № 53 від 12.03.2021 необхідно було б сплатити за 454 207 кВт*год за тарифом 2,182716 кВт*год - 991 404,886 грн (454207*2,182716), у той час як сплачено 1 247 502,74 грн, а за вирахуванням суми активної електроенергії (1081,25 грн) - 1 246 421,49 грн.

Таким чином, переплата за спожиту електричну енергію за бюджетні кошти становила 255 016,604 (1 246 421,49 991 404,886).

При цьому згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період дорівнює календарному року, тому у випадку повернення коштів у поточному бюджетному періоді, видатки за якими були проведені у минулих бюджетних періодах, то такі кошти в обов`язковому порядку перераховуються до доходів відповідного бюджету, що передбачено п. 2.4. Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372.

Враховуючи те, що видатки КНП «ООКМЦ» Одеської обласної ради за електричну енергію на підставі Договору № 53 від 12.03.2021 проведені у 2021 році, грошові кошти в сумі 255 016,60 гривень є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття внаслідок недійсності додаткових угод відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути до місцевого бюджету, що відповідає приписам ст. 216, 1212 ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.

Так, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі та допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При цьому, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у визначений строк.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Так, обґрунтовуючи клопотання про розстрочення виконання судового рішення у даній справі відповідач посилається на введення воєнного стану на території України у зв`язку з агресією РФ проти України, що негативним чином вплинуло на господарську діяльність ТОВ «ООЕК». Наслідком збройної агресії стали руйнівні події на ринку електричної енергії. З огляду на повномасштабну війну, рівень оплат споживачами вартості отриманої електричної енергії катастрофічно знизився, що змусило ТОВ «ООЕК» здійснювати закупівлю електрично енергії, в тому числі, за кредитні кошти.

Крім того, введена Постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» повна заборона відключення населення за неоплату фактично наданих житлово-комунальних послуг призвела до того, що побутові споживачі умисно не оплачують вартість отриманих житлово-комунальних послуг, розуміючи той факт, що такі послуги будуть надані за будь-яких умов без застосування до них процедури припинення їх надання та без нарахування будь-яких санкції. Вказане також призводить до постійного збільшення дебіторської заборгованості ТОВ «ООЕК» за надані послуги з постачання електричної енергії споживачам.

Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 05.06.2019 р. (із змінами та доповненнями) на ТОВ «ООЕК» покладено виконання спеціальних обов`язків із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. Таким чином, ТОВ «ООЕК» є єдиним постачальником універсальних послуг на території Одеської області, від якого залежить надійне та якісне забезпечення електричною енергію населення всього регіону.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та введенням воєнного стану, згідно наказу Міністерства енергетики України №148 від 13.14.2022 р., тимчасово, на період дії воєнного стану, споживачі, яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником, внаслідок набуття ним статусу «дефолтний», переводяться до постачальника універсальних послуг на закріпленій території. Отже, ТОВ «ООЕК», крім виконання функцій постачальника універсальних послуг на території Одеської області, частково виконує функцію постачальника «останньої надії» у відповідності до наказу №148 від 13.14.2022р .

Таким чином, виконуючи функції постачальника електричної енергії, ТОВ «ООЕК» забезпечує стабільне постачання електричної енергії не лише населенню, а також органам державної влади та місцевого самоврядування, комунальним установам, закладам освіти, дитячим будинкам, лікарням, пологовим будинкам, військовим формуванням, правоохоронним органам, судам та іншим підприємствам, установам та організаціями, які мають стратегічне значення для всього регіону.

Слід також зазначити, що розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації № 109/од2021 від 09.02.2021 р. ТОВ «ООЕК» було включено до Переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки області та які формують економічний потенціал області. Поряд із цим, ТОВ «ООЕК» визнано критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області.

З урахуванням наведених у заяві обставин, а також враховуючи принципи розумності та справедливості, враховуючи баланс інтересів сторін, суд дійшов висновку, про часткове задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення в частині стягнення 255 016,60 грн безпідставно сплачених бюджетних коштів та встановлення наступного графіку стягнення грошових коштів:

- до 12.09.2024 50 000,00 грн;

- до 12.10.2024 50 000,00 грн;

- до 12.11.2024 50 000,00 грн;

- до 12.12.2024 50 000,00 грн;

- до 12.01.2025 55 016,60 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, у зв`язку із встановленням факту збільшення ціни за одиницю товару за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували коливання ціни на ринку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів, пропорційно задоволеним позовним вимогам щодо кожного з них.

Керуючись ст.ст. 53, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (65059, Одеська обл., м. Одеса, вул. Краснова, 10) в інтересах держави в особі Одеської обласної ради (65032, Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 25042882), Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної (військової) адміністрації (65107, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 41145448), Південного офісу Держаудитслужби (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 40477150) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88; код ЄДРПОУ 42114410), Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради (65049, Одеська обл., м. Одеса, вул. Суднобудівна, буд. 1; код ЄДРПОУ 21008313) про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 255 016,60 грн задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 24.06.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 53 від 12.03.2021 між Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 21008313) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42114410).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 09.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 53 від 12.03.2021 між Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 21008313) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42114410).

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 09.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 53 від 12.03.2021 між Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 21008313) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42114410).

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 09.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 53 від 12.03.2021 між Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 21008313) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42114410).

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 09.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 53 від 12.03.2021 між Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 21008313) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42114410).

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88; код ЄДРПОУ 42114410) на користь держави в особі Одеської обласної ради (65032, Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 25042882) до місцевого бюджету безпідставно сплачені бюджетні кошти в сумі 255 016,60 грн.

8. Задовольнити частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про розстрочку виконання рішення, встановивши наступний графік стягнення заборгованості:

- до 12.09.2024 50 000,00 грн;

- до 12.10.2024 50 000,00 грн;

- до 12.11.2024 50 000,00 грн;

- до 12.12.2024 50 000,00 грн;

- до 12.01.2025 55 016,60 грн.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88; код ЄДРПОУ 42114410) витрати зі сплати судового збору у сумі 10 535,25 грн на користь Одеської обласної прокуратури та перерахувати їх на рахунок № UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса Одеської обласної прокуратури: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, тел. 7319800).

10. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради (65049, Одеська обл., м. Одеса, вул. Суднобудівна, буд. 1; код ЄДРПОУ 21008313) витрати зі сплати судового збору у сумі 6 710,00 грн на користь Одеської обласної прокуратури та перерахувати їх на рахунок № UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса Одеської обласної прокуратури: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, тел. 7319800).

11. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 12 серпня 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 22 серпня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков


Суд	Господарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	12.08.2024
Оприлюднено	26.08.2024
Номер документу	121184208
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Волков Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 12.08.2024 по справі 916/5808/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —916/5808/23

Рішення від 12.08.2024

Рішення
від 12.08.2024 по справі 916/5808/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ