Ухвала

від 23.08.2024 по справі 580/7783/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

23 серпня 2024 року справа № 580/7783/24м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Господарського суду Черкаської області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

06.08.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Господарського суду Черкаської області (18005, м.Черкаси, бул.Шевченка, буд.307; код ЄДРПОУ 03500051) (далі відповідач) про:

визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати йому у період з 01.01.2021 до 30.06.2024 суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн;

зобов`язання відповідача провести нарахування та виплатити йому кошти не донарахованої та не виплаченої суддівської винагороди зі всіма належними щомісячними доплатами та регіональним коефіцієнтом, коштами матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 до 30.06.2024 на підставі ч.ч.2, 3 ст.135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 2270 грн, на 01.01.2022 2481 грн, на 01.01.2023 2684 грн, на 01.01.2024 3028 грн, з урахуванням уже виплачених за вказаний період коштів суддівської винагороди зі всіма її складовими та матеріальної допомоги на оздоровлення з утриманням передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Додатково просив розглянути справу у порядку спрощеного провадження без його участі та стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

Вважає, що виплата за період 2021-2024 роки суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн суперечить нормам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 12 серпня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дати отримання ухвали для усунення її недоліків.

22.08.2024 позивач на виконання вимог вказаної ухвали надіслав суду заяву (вх.№40104/24) (далі Заява), в якій просив: встановити, що спір у справі, який стосується оплати праці судді не обмежується строками щодо стягнення спірних коштів та строками звернення до суду за таким стягнення; у випадку незгоди із попередньою позицією пропущені строки звернення до суду поновити за клопотанням, яке викладене у Заяві; у випадку незгоди із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду відкрити провадження за тими періодами, строки за якими, на думку суду, не пропущено, а позов на підставі ст.238 КЗпП України задовольнити повністю, без обмеження будь-якими строками.

Вважає, що законодавством не визначено, що на позови про нарахування і виплату суддівської винагороди поширюється загальний скорочений строк позовної давності. Посилався на введений на території України карантин та воєнний стан.

Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, про наявність підстав для її часткового задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас відповідно до положень статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

Отже, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.

У вказаному контексті суд акцентує, що суми коштів, які належать особі при звільненні, не є ідентичними поняттю виплати коштів при звільненні.

Суд урахував, що предмет спору стосується суддівської винагороди позивача, яка виплачувалося йому щомісячно, за період з 01.01.2021 до 30.06.2024. Тому протягом 3 місяців з дати кожного її отримання позивач мав право звернутися з позовом щодо вірного її розрахунку.

Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.

В ухвалі про залишення позову без руху суд роз`яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та обов`язку надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази.

Суд урахував відсутність у Заяві доводів позивача з приводу причин порушення строку звернення до суду щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача провести нарахування та виплатити йому коштів не донарахованої та не виплаченої суддівської винагороди зі всіма належними щомісячними доплатами та регіональним коефіцієнтом, коштами матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 до 30.06.2024 на підставі ч.ч.2, 3 ст.135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 2270 грн, на 01.01.2022 2481 грн, на 01.01.2023 2684 грн, на 01.01.2024 3028 грн, з урахуванням уже виплачених за вказаний період коштів суддівської винагороди зі всіма її складовими та матеріальної допомоги на оздоровлення з утриманням передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Посилання позивача на епідеміологічну ситуацію в Україні та воєнний стан не обґрунтоване з таких підстав.

В Україні на підставі постанови Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 09.12.2020 №1236 у редакції постанови від 27.05.2022 діють карантинні обмеження з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Позивач не довів, що мав перешкоди своєчасно звернутися до суду та вказані обставини стали перешкодою належному судовому захисту його прав.

Водночас постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дія подовжена. Суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі ВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив: «…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.».

Суд також урахував висновки ВС викладені у постанові від 06.09.2022 у справі №420/16598/21, згідно з якими сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків це виняток, а війна загальна умова для всіх.

Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах карантинного та воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду.

Позивач не обґрунтував та не подав до суду належних, достовірних та достатніх доказів щодо його залучення до здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Викладені у Заяві доводи не стосуються об`єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду щодо нарахування та виплати суддівської винагороди позивачу, яка виплачувалося йому щомісячно, за період з 01.01.2021 до 30.06.2024. Тобто, за змістом не містить посилань на обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду.

Водночас враховуючи встановлене законодавством право позивача на звернення до адміністративного суду протягом тримісячного строку з дня отримання суддівської винагороди, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження в частині про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати йому у період з 06.05.2024 до 30.06.2024 (тримісячного строку звернення до суду зі вказаним вище позовом) суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн та зобов`язання відповідача провести нарахування та виплатити йому кошти не донарахованої та не виплаченої суддівської винагороди зі всіма належними щомісячними доплатами та регіональним коефіцієнтом, коштами матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 06.05.2024 до 30.06.2024 (тримісячного строку звернення до суду зі вказаним вище позовом) на підставі ч.ч.2, 3 ст.135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 3028 грн, з урахуванням уже виплачених за вказаний період коштів суддівської винагороди зі всіма її складовими та матеріальної допомоги на оздоровлення з утриманням передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті

Водночас відсутні підстави прийняти до розгляду позовну заяву в частині позовних вимог щодо періоду з 01.01.2021 до 05.05.2024 з огляду на відсутність доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.

Тому наявні підстави повернути позивачу позовну заяву в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати йому у період з 01.01.2021 до 05.05.2024 суддівської винагороди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Дотримуючись вимог ч.3 ст.257 КАС України, враховуючи характер спірних правовідносин, зміст заявлених позовних вимог та предмету доказування, обсяг наданих доказів, справа не має значної складності. Кількість учасників не є значною, а викладені в позовній заяві обставини не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Позивач не вказав доводів, які би свідчили про доцільність вирішення спору з викликом сторін у відкриті судові засідання. З огляду на запроваджений в Україні воєнний стан, періодичність оголошених повітряних тривог, відсутність доцільності призначити в справі експертизу, викликати свідків для допиту, враховуючи, що усні пояснення сторін не є засобами доказування в адміністративному судочинстві, можливо розглянути та вирішити спір правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до вимог ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України). Отже, у випадку бажання учасників взяти участь у судовому засіданні, відповідні обґрунтовані клопотання вони мають надати суду у вищевказаний строк.

Керуючись ст. ст.2-20, 160-161, 168, 171, 243, 248, 257-263 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Заяву вх. № 40104/24 ОСОБА_1 задовольнити частково.

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за його позовом до Господарського суду Черкаської області в частині позовних вимог про:

визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати йому у період з 06.05.2024 до 30.06.2024 суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн;

зобов`язання відповідача провести нарахування та виплатити йому кошти не донарахованої та не виплаченої суддівської винагороди зі всіма належними щомісячними доплатами та регіональним коефіцієнтом, коштами матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 06.05.2024 до 30.06.2024 на підставі ч.ч.2, 3 ст.135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 3028 грн, з урахуванням уже виплачених за вказаний період коштів суддівської винагороди зі всіма її складовими та матеріальної допомоги на оздоровлення з утриманням передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Повернути його позовну заяву частині про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати йому у період з 01.01.2021 до 05.05.2024 суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн та зобов`язання відповідача провести нарахування та виплатити йому кошти не донарахованої та не виплаченої суддівської винагороди зі всіма належними щомісячними доплатами та регіональним коефіцієнтом, коштами матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 до 05.05.2024 на підставі ч.ч.2, 3 ст.135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 2270 грн, на 01.01.2022 2481 грн, на 01.01.2023 2684 грн, на 01.01.2024 3028 грн, з урахуванням уже виплачених за вказаний період коштів суддівської винагороди зі всіма її складовими та матеріальної допомоги на оздоровлення з утриманням передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті. Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду за умови усунення причин, що стали підставою для повернення.

У задоволенні інших вимог Заяви відмовити.

2. Здійснити розгляд вказаної справи правилами спрощеного провадження.

3. Встановити відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надіслання: суду - відзиву на позовну заяву та всіх письмових і електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності); позивачу - копії відзиву та доданих до нього документів. Зобов`язати відповідача в разі надання відзиву зазначити у ньому, серед іншого, конкретні правові підстави й фактичні обставини відмови у нарахування та виплаті суддівської винагороди на підставі ч.ч.2, 3 ст.135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 3028 грн та надати суду протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали належним чином завірені копії: документів, з якими звертався позивач для нарахування та виплати суддівської винагороди та які стали підставою відмови у такому нарахуванні та виплаті, докази їх розгляду уповноваженою посадовою особою відповідача; рішення про відмову у нарахуванні та виплаті суддівської винагороди. У разі неможливості надати наявні докази у вищевказаний строк, письмово повідомити суд про причини та надати на їх підтвердження відповідні докази. Попередити, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачу строк тривалістю п`ять днів з дня отримання відзивів для подання суду відповіді.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

5. Копію ухвали направити учасникам спору.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У частині прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі оскарженню не підлягає. У частині повернення набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

СуддяАнжеліка БАБИЧ