Рішення

від 22.08.2024 по справі 727/2534/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/2534/24

Провадження № 2/727/802/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого-судді: Танасійчук Н.М.

за участю секретаря: Дячук І.М.,

представника позивача Осіва В.В.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» до ОСОБА_3 про стягнення трьох відсотків річних, що нараховано на підставі ст.625 ЦК України

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов`язання.

Посилався на те, що між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та гр. ОСОБА_4 укладено кредитний договір №ZZZ560773 від 22 березня 2007 року, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 117000,00 доларів США, зі сплатою 11,99 % річних, строком до 21 березня 2027 року.

Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 02.12.2009 року складала 125772,42 дол.США що складалась із заборгованість по тілу кредиту 113235,94 дол.США; несплачених відсотків - 8461,99 дол.США; та заборгованість по відсотках, що нараховуються на позабалансові рахунки - 3205,68 дол.США.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09.04.2010 року у справі №2- 1079/2010 стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №ZZZ560773 від 22.03.2007 року у розмірі 125772.42 доларів США, що по курсу НБУ становить 1004821 (один мільйон чотири тисячі вісімсот двадцять одна) грн.. 01 коп. в солідарному порядку.

16.01.2020 року між ТОВ «ГІГ-АНТ» та ПАТ КБ «Надра» укладено договір №GL3N014029 відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, за яким банк відступив шляхом продажу ТОВ «ГІГ-АНТ» право вимоги до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором №ZZZ560773 від 22.03.2007 року.

Станом на 08 березня 2024 року рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09.04.2010 року у справі №2-1079/2010 відповідачем не виконане, заборгованість за кредитним договором складає - 125772,42 дол.США в тому числі: заборгованість по тілу кредиту 113235,94 дол.США; несплачені відсотки - 8461,99 дол. США; заборгованість по відсотках, що нараховуються на позабалансові рахунки - 3205,68 дол. США.

На час звернення до суду з даним позовом рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09.04.2010 року виконано не було.

Зазначив, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Вважає, що на підставі ст.625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню три відсотки річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Оскільки основне зобов`язання виражене в іноземній валюті, а саме в доларах США, вважає, що три проценти річних підлягають стягненню саме у доларах США.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 08.03.2024 року три відсотки річних становлять 18473,04 долари США.

З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_3 на корись товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» три відсотки річних за просторочення виконання грошового зобов"язання, що складає 18473,04 долари США та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 27.03.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 05.08.2024 року було закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті.

Представник відповідача ОСОБА_2 надіслав відзив на позов, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог. Вказував на те, що посилання позивача на Кредитний договір № ZZZ560773 від 22 березня 2007 року, є безпідставним, так як строк дії Кредитного договору № ZZZ560773 закінчився у зв`язку з достроковим припиненням ВАТ КБ «Надра» Кредитного договору № ZZZ560773 у спосіб звернення до суду з вимогою про повернення кредиту. Також зазначає, що до позову не додано Доказів того, що Кредитний договір № ZZZ560773 від 22.03.2007 р. є чинним та того, що позивач в особі ТОВ «ГТГ-АНТ» набув прав кредитора по Кредитному договору № ZZZ560773 від 22.03.2007 р. Тому просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ПГАНТ» в позові повністю.

Представник позивача 09.05.2024 року спрямував на адресу суду відповідь на відзив, якому вказує що зобов`язання має виконуватися належним чином. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається. Посилається на положення статті 625 ЦК України , згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У справі за позовом ТОВ «ГІГАНТ» до ОСОБА_3 відсутні підстави вважати зобов`язання ОСОБА_3 за кредитним договором №ZZZ560773 від 22 березня 2007 року натуральним зобов`язанням, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.04.2010 року у справі №2-1079/2010, у загальній сумі 125772,42 дол.США в тому числі: заборгованість по тілу кредиту 113235,94 дол.США; несплачені відсотки - 8461,99 дол.США; заборгованість по відсотках, що нараховуються на позабалансові рахунки - 3205,68 дол.США, то на вказані суми нараховуються відповідно до ст.625 ЦК України 3% річних у сумі 18473,04 дол.США, тобто вимога ТОВ «ГІГАНТ» (Нового кредитора/Позивача) про стягнення заборгованості за кредитом вже захищена у судовому (примусовому) порядку.Стверджує, що доводи ОСОБА_3 про те, що строк дії кредитного договору закінчився, а тому кредитор не може нараховувати суми відповідно до ст.625 ЦК Ураїни, не можуть бути взяті судом до уваги.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити. Також просив стягнути на користь позивача судові витрати, в тому числі і витрати на правничу допомогу. Докази про понесені витрати на правничу допомогу надасть після підписання з банком відповідних актів виконаних робіт, вказував, що зараз такі докази об"єктивно надати не в змозі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову. Посилався на те, що позивач за умовами договору факторингу при здійсненні виконавчого провадження отримав право на отримання за рішенням суду суми в гривнях, а не в доларах США. Виконавче провадження було відкрите в гривнях, а не в доларах США. Згодом виконавче провадження було закрите і не поновлювалося. Стверджує, що з набуттям чинності рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.04.2010 року № 2-1079/2010 банк достроково припинив дію кредитного договору №№ZZZ560773 від 22 березня 2007 року , тому посилання на умови кредитного договору і заяви позивача про те, що він набув прав кредитора є безпідставними. Вказує, що по кредитному договору відповідач зобов"язань перед позивачем не має, як і за законом, так як позивач до відповідача вимог не заявляв. Крім того, наголошує на тому що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці задоволено позов ПАТ КБ "НАДРА" про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 солідарно суми заборгованості. Виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_3 визначеної в рішенні суду суми заборгованості на виконанні у виконавчій службі відсутні. Позивач не скористався своїм правом на вступ у виконавче провадження в порядку зміни сторони виконавчого провадження, прав стягувача не набув, отже заявлені вимоги в даному позові не мають правових підстав. Просив стягнути на користь відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 20000 грн.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне:

Між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (банк/кредитор) та гр. ОСОБА_4 укладено кредитний договір №ZZZ560773 від 22 березня 2007 року, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 117000,00 доларів США, зі сплатою 11,99 % річних, строком до 21 березня 2027 року.(а.с.5-8)

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09.04.2010 року у справі №2- 1079/2010 стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №ZZZ560773 від 22.03.2007 року у розмірі 125772.42 доларів США, що по курсу НБУ становить 1004821 (один мільйон чотири тисячі вісімсот двадцять одна) гри.. 01 коп. в солідарному порядку. (а.с.9-11)

16.01.2020 року між ТОВ «ГІГ-АНТ» та ПАТ КБ «Надра» укладено договір №GL3N014029 відступлення (купівлі-продажу) право вимоги, за яким банк відступив шляхом продажу ТОВ «ГІГ-АНТ» право вимоги до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором №ZZZ560773 від 22.03.2007 року(а.с.12-16).

24.06.2010 рокуШевченківським районним судом м. Чернівців видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 125 772.42 дол США , що по курсу становить 1004821.01 грн та судові витрати 1900 грн (а.с. 52звор -53).

05.10.2020 року Шевченківським районним судом м. Чернівців постановлено замінити стягувача ПАТ КБ «Надра» на ТОВ "ГІГ-АНТ" щодо виконання виконавчого листа№2- 1079/2010 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 125 772.42 дол США ( а.с.134-135 в справі№2- 1079/2010). Постановою Чернівецького апеляційного суду зазначена ухвала залишена без змін ( а.с.194-197 в справі№2- 1079/2010)

28.02.2022 року Шевченківським районним судом м. Чернівців постановлено відмовити у видачі дубліката виконавчого листа у справі №2- 1079/2010 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 125 772.42 дол США (а.с. 239-240 в справі№2- 1079/2010)

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 610, пункт 4 частини першої статті 611 ЦК України).

За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Наслідки прострочення виконання грошових зобов`язань, а також забезпечення прав та інтересів кредитора в охоронних правовідносинах регламентовано частиною другою статті 625 ЦК України, якою визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 ЦК України.

Зокрема, за змістом ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За загальним правилом зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Одночасно суд зауважує, що підстави, зазначені у статтях 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, не передбачають підставою припинення зобов`язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

Таким чином, факт ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом, позивач виходив із положень ст.625 ЦК України та вважає, що має право на нарахування трьох процентів річних, передбачених статтею.

Так, відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Саме такі правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), відступаючи від висновку Верховного Суду України, зокрема викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим, а невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Аналогічні за змістом правові висновки виклав Верховний Суд у постановах від 10.04.2018 року у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 року у справі № 908/1394/17, від 16.11.2018 року у справі № 918/117/18, від 21.11.2018 року у справі № 642/493/17-ц, від 30.01.2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 року у справі № 924/312/18 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц.

Таким чином, за змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_3 виконав перед позивачем грошове зобов"язання та сплатив на користь останнього стягнуту судовим рішенням суму боргу.

Наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором позики, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до статті 526, 599 ЦК України.

Таким чином, позивач відповідно до зазначеної норми має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання навіть після рішення суду.

З наданого суду розрахунку заборгованості трьох процентів річних від 03.07.2024 року вбачається, що позивачем нараховано три проценти річних на суму заборгованості, що стягнута рішенням у суду у розмірі 18345,43 доларів США. ( зворот а.с.127-128).

Даючи оцінку наведеним аргументам, суд зауважує, що право кредитора на звернення до суду із позовом на підставі статті 625 ЦК України і стягнення з боржника трьох процентів річних за весь період прострочення виконання рішення суду не залежить від діяльності органів державної виконавчої служби з цього приводу.

Така правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року справі № 601/2120/17.

Суд зауважує, що відповідач ОСОБА_3 з моменту ухвалення 09.04.2010 року рішення суду у справі №2-1079/10 по даний час не погасив заборгованість, стягнуту судовим рішенням у розмірі 125772,42 доларів США.

Суд враховує, що саме відповідач зобов`язаний виконати рішення суду та міг це зробити в добровільному порядку.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних на суму боргу як складова грошового зобов`язання є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання і виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду зазначила в своїй постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (пункт 6.40 постанови).

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (частина перша статті 80 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина друга статті 80 ЦПК України).

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані.

В підготовчому судовому засіданні, суд роз"яснював стороні відповідача право на клопотання про застосування строків позовної давності, проте такі заяви від відповідача до суду не надходили.

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» (46010, м. Тернопіль, вул.Текстильна, 24 а, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40473841) 18345,43 дол.США (що еквівалентно 698660 гривень 02 копійки по офіційному курсу Національного банку України), яка складається з 3% річних, що нараховано на підставі ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №ZZZ560773 від 22 березня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ -АНТ» (46010, м. Тернопіль, вул.Текстильна, 24 а, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40473841) судовий збір у розмірі 10552,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26.08.2024 року

Суддя Н.М.Танасійчук