Постанова

від 15.08.2024 по справі 947/33694/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5768/24

Справа № 947/33694/23

Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.08.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Лозко Ю.П., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 ,

на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2024 року,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

В жовтні 2023 року ОСОБА_4 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в обґрунтування зазначивши, що 23.08.2013 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_2 , який було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1258.

11.02.2018 року, від спільного шлюбу, у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народилися доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження.

Позивачка зазначає, що 17.01.2023 року Суворовський районний суд м. Одеси ухвалив рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

Після розірвання шлюбу малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилися проживати з нею ОСОБА_4 , яка активно займається вихованням доньок, створила їм всі умови для комфортного проживання.

Позивачка вказує на те, що на даний час не працює, всі потреби її та дітей забезпечує її батько - ОСОБА_8 .

Зазначає, що вона здійснює витрати на потреби дітей із розрахунку на одну дитину, а саме витрачає на продукти харчування та побутові товари кошти у сумі 12000,00 грн, на взуття та одяг - в сумі 10000,00 грн, на розваги - в сумі 4000,00 грн, на оплату послуг інтернет-провайдера в сумі 350,00 грн, на господарські потреби в дитячому садочку та харчування, оплату свят - в сумі 2500,00 грн, на засоби гігієни - в сумі 1500,00 грн, на ліки та оплату медичних послуг, в тому числі стоматолог, офтальмолог, дерматолог, педіатр - в сумі 4000,00 грн, на додаткові заняття, сценічні костюми, спортивний одяг та спеціалізований одяг для занять танцями, спеціальне взуття для занять, оплату участі в змаганнях та оплату проїзду - в сумі 6500,00 грн, на комунальні витрати із розрахунку на одну особу - в сумі 4000,00 грн, канцелярські витрати, купівлю книг та іграшок - в сумі 3000,00 грн, на обслуговування автомобілю на якому здійснюються доїзди дітей до садку, додаткових занять, дитячих закладів, лікарень - в сумі 7000,00 грн, на укладення договору медичного страхування - в сумі 10700,00 грн на одну дитину.

Крім того, вказує, що систематично трапляються незаплановані витрати, пов`язані з лікуванням дітей, поїздками дітей за кордон на оздоровлення, ремонт речей та інше, крім того в наступному році витрати на дітей збільшаться, оскільки вони підуть до школи.

При цьому, батько дітей з кінця 2021 року не знаходиться на території України, на даний час перебуває за кордоном, систематично ходить у рейси, працював моряком на іноземних судах та має стабільний дохід у розмірі від 7000,00 доларів США на місяць, а з 2022 року перейшов на посаду капітана. Тобто відповідач має можливість платити аліменти на утримання доньок.

Зазначає, що усно домовитися з відповідачем з приводу розміру аліментів їм не вдалося, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 40000,00 грн щомісячно, починаючи з дати подачі позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 40000,00 грн щомісячно, починаючи з дати подачі позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2024 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 15000 грн щомісячно, починаючи з 23.10.2023 року та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 15000 грн щомісячно, починаючи з 23.10.2023 року та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В решті позовних вимог - відмовлено.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що з урахуванням положень ст. 182, 183 СК України обов`язок по утриманню дітей у батьків є рівним, а також що відповідач ОСОБА_2 має можливість сплачувати вказану суму аліментів, виходячи із дослідженої виписки по його особовому рахунку, наданої АТ «Універсал Банк».

При визначенні розміру аліментів, суд виходив із засад розумності та справедливості, врахував можливість відповідача надавати допомогу в зазначеному розмірі, якої буде достатньо для забезпечення належного матеріального утримання дітей, їх гармонійного розвитку, а також враховуючи, що обов`язок по утриманню дітей у батьків є рівним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , просить змінити рішення Київського районного суду м.Одеси від 22.04.2024 року у цивільній справі № 947/33694/23, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 40 000 грн 00 коп. щомісячно, починаючи з 23.10.2023 року та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 40000 грн щомісячно, починаючи з 23.10.2023 року та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вважає вказане рішення необґрунтованим та таким, що ухвалено на підставі неповного з?ясування обставин справи та порушення норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що задовольняючі позовні вимоги в межах 15000 гривень на одну дитину, суд не врахував, що розміру місячної зарплати відповідача, розмір його доходу за рік (за один рейс) складає - 52 000 доларів США (9000,00 +5000,+ 12000,00 доларів + 6000,00 +9500,00 + 10500,00доларів США, що еквівалентно - 2 069 600 грн. (за курсом НБУ станом на дату ухвалення рішення 1 долар США= 39,80 грн.). Таким чином, щомісячний дохід позивача дорівнює 172 466 гривень,( 2 069 600 гривень :12місяців) та заявлений позивачем розмір аліментів не перевищує 1/2 щомісячного доходу відповідача (172 466:80 000=2,15), та, враховуючи інтереси сторін, інтереси неповнолітніх дітей, повністю відповідав би принципами розумності і справедливості (співмірності).

(2) Позиція інших учасників справи

Одеський апеляційний суд ухвалою від 28.05.2024 року відкрив апеляційне провадження, роз`яснив ОСОБА_2 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 копію ухвали про відкриття провадження отримав 30.05.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 07.06.2024 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що на виконання ухвал про витребування доказів надходили однакові відповіді, з яких вбачається, що з лютого 2023 року ОСОБА_2 не отримував нові документи для працевлаштування на посаді капітана. З цих відповідей прямо вбачається, що на теперішній час відповідач не може бути працевлаштованим на іноземних суднах. Вказані фактичні обставини справи свідчать про те, з 16 січня 2023 року, відповідач не має змоги укладати угоди про працевлаштування з іноземними компаніями та працювати моряком, оскільки усі необхідні документи припинили свій термін дії, а продовжити чи отримати нові наразі у відповідача не має можливості. Тому з 26 січня 2023 року по теперішній час відповідач ОСОБА_2 знаходиться на території Республіки Молдова, має тимчасові підробітки у якості робочого, також батько та мати відповідача іноді допомагають йому матеріально, вказане вбачається з банківських виписок відповідача. Посилання позивачки на банківські виписки з 14.11.2014 року по 11.05.2022 рік, як на доказ спроможності відповідача сплачувати аліменти по 40 000 гривень на кожну дитину є неналежними, оскільки у цей період сторони перебували у шлюбі та на ці кошти відповідач утримував повністю не лише дітей, а й саму позивачку, оскільки остання не виявляла бажання скористатись своїм законним правом на працю.

Зазначає, що для підтвердження розміру аліментів, який необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дітей, мати ОСОБА_10 надала копії фіскальних чеків фактично понесених витрат, загальна сума яких становить 31 562,53 гривень на обох доньок. Тобто фактично підтверджена сума, яка необхідна для гармонійного розвитку дітей складає по 15 781, 27 гривень на кожну дитину щомісячно, половину з якої має бути понесена відповідачем, а саме 7 890 гривень щомісячно на кожну дитину.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції, з урахуванням положень ст. 182, 183 СК України, враховуючи як матеріальне становище позивача, яка проживає з доньками, так і матеріальне становище відповідача, обов`язок по утриманню дітей у батьків є рівним вважав, що розмір аліментів, який буде стягуватись на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинен бути встановлений у твердій грошовій сумі у розмірі по 15000 грн на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 23.10.2023 року та до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідач має можливість сплачувати.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.08.2013 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1258.

11.02.2018 року, від спільного шлюбу, у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народилися доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17.01.2023 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано.

ОСОБА_7 після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 змінила прізвище з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », що підтверджується копією паспорту № НОМЕР_3 , виданого 09.04.2024 року.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у власності ОСОБА_2 знаходиться:

- садовий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, АДРЕСА_1 житловою площею 68,5 кв.м та земельна ділянка кадастровий номер 5123782000020020663 площею 610 кв.м;

- земельна ділянка 6,77 га за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка № НОМЕР_4 , кадастровий номер 5121281600:01:002:0366;

- земельна ділянка 1,9997 га за адресою: Одеська область, Березівський район, с/рада Демидівська, кадастровий номер 5121281600:01:001:0307;

- земельна ділянка 6,4855 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5121281600:01:002:0374.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно частини першої, другої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Апеляційний суд зазначає, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права та змагальність сторін.

Згідно з ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на незгоді позивача з визначеним судом першої інстанції розміром аліментів.

Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначалося, що останній контракт відповідача з іноземним судновласником SYNЕRGY MARINE PTE LTD на посаді старшого помічника капітана закінчився 26 січня 2023 року. Всі необхідні документи для працевлаштування припинили свій строк дії. Посвідчення особи моряка закінчено 16 січня 2023 року, свідоцтво про підвищення кваліфікації закінчено 23 листопада 2023 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси ввід 19.12.2023 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України відомості про оформлення та продовження строку дії посвідчення особи моряка (паспорта моряка), послужної книжки моряка, дипломів, інших кваліфікаційних документів на громадянина України ОСОБА_2 , завірені копії всіх наявних документів вказаної особи, в тому числі про освіту, заяви-анкети, послужної книжки, документів, що підтверджують несення служби на борту судна, відомості про навчання, підготовку та дипломування громадянина України ОСОБА_2 , в тому числі інформацію, що міститься в Державному реєстрі документів моряків, а саме, копії всіх наявних документів вказаної особи (особової справи, паспорту моряка, свідоцтв, сертифікатів, кваліфікаційних документів);

Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2023 року листом від 31.01.2024 року повідомила, що за інформацією наявною в Адміністрації судноплавства, громадянин ОСОБА_2 не звертався стосовно отримання кваліфікаційних документів, послужної крижки моряка та посвідчення особи моряка, що свідчить про відступіть витребуваних судом документів в Адміністрації судноплавства. Щодо надання інформації про працевлаштування ОСОБА_2 , то відповідно до Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року № 212, питання підтвердження факту несення служби на борту суден та працевлаштування на борту судна будь-яких осіб не відноситься до компетенції Адміністрації судноплавства.

Матеріали справи не містять доказів оформлення та продовження строку дії посвідчення особи моряка (паспорта моряка), послужної книжки моряка, дипломів, інших кваліфікаційних документів ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач працює досі на іноземних суднах на посаді помічника капітана, має стабільний дохід у розмірі 7000 доларів США на місяць не заслуговують на увагу, оскільки належних та достатніх доказів на підтвердження вказаних обставин, суду не надано.

Посилання позивача на те, що суд не врахував розмір щомісячної заробітної плати відповідача, який вважає позивач дорівнює 172466 грн, не заслуговують на увагу, оскільки по справі відсутня сукупність доказів, які б безпосередньо свідчили, що кошти, які надходили на рахунок матері відповідача ОСОБА_13 є саме доходом відповідача, який підлягає врахуванню під час визначення розміру аліментів.

Доказів того, що відповідач може сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі 40000 грн на місяць на кожну дитину суду не надано,

Одеський апеляційний суд ухвалою від 15.08.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання відмовив у задоволенні клопотань представника позивача про долучення доказів, а саме: листа про надання інформації, виписки Приватбанк про надходження коштів в липні 2024 року, скріншоту листа, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначені частиною 1 статтею 367 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 3 статті 367 ЦПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.11.2023 року відкрито провадження у цій справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 19.12.2023 року.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача неодноразово заявлялося клопотання про витребування доказів.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що позивач не був позбавлений можливості заявляти клопотання, подавати докази та користуватися іншими процесуальними правами, передбаченими ЦПК України.

Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що клопотання не містить посилань про причини, які б перешкоджали позивачу або його представнику у визначений ЦПК України строк подати докази під час розгляду справи в суді першої інстанції або заявити клопотання про витребування доказів, та не надано доказів неможливості подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача.

Крім того, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі № 922/393/18.

Надана позивачем виписка Приватбанк про надходження коштів на рахунок в липні 2024 року не існувала на час розгляду справи судом першої інстанції, стосуються обставин сплати аліментів за період після ухвалення рішення суду.

Посилання позивача на понесені нею витрати на утримання дітей не є тією обставиною, яку законодавець вважає як обов`язкову до врахування під час визначення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Визначаючи розмір аліментів суд першої інстанції враховуючи, як матеріальне становище позивача, яка проживає з доньками, так і матеріальне становище відповідача, обов`язок по утриманню дітей у батьків є рівним, виходячи із засад розумності та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку, що розмір аліментів, який буде стягуватись на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинен бути встановлений у твердій грошовій сумі у розмірі по 15000 грн на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 23.10.2023 року та до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та висновків, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний тест постанови складено 23 серпня 2024 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Ю.П. Лозко

М.В. Назарова