Ухвала

від 22.08.2024 по справі 345/4777/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/4777/24

Провадження № 1-кс/345/723/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.08.2024 року м. Калуш

Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6, клопотання слідчого СВ Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоющодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, так як, він вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Також підозрюваний усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків. А тому слідчий клопоче про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183,184 КПК України.

Факт надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, більше ніж за три години до по початку розгляду цього клопотання слідчим суддею, посвідчений підписом підозрюваного на примірнику клопотання, поданому суду.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене слідчим клопотання та просив його задоволити.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив обрати його підзахисному більш м`який запобіжний захід особисте зобов`язання.

Підозрюваний погодився із твердженнями свого захисника.

Заслухавши думку прокурора, який просить задоволити клопотання слідчого у зв`язку з існуванням, визначенихст. 177 КПК України, ризиків; вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч. 1ст. 177 КПК), підстави (ч. 2ст. 177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст. 178 КПК). Згідно з ч. 2ст. 177 КПКпідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме у тому, що 16.08.2024 ОСОБА_4 , перебував за місцем проживання, що за адресою АДРЕСА_1 , разом із своїм бутьком ОСОБА_7 та мамою ОСОБА_8 , з якими він разом проживає.

16.08.2024 приблизно о 22:50 год. перебуваючи на першому поверсі в приміщенні коридору будинку, під час спілкування між сином та батьком виник словесний конфлікт, в ході ОСОБА_9 діючи умисно, на ґрунті тривалих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з порушенням вимог ст.. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», з метою спричинення тілесних ушкоджень, взяв в руку невстановлений досудовим розслідуванням предмет, яким умисно наніс один цілеспрямований удар в ділянку живота потерпілого ОСОБА_7 , після чого останній побіг на подвір`я вказаного домоволодіння, а ОСОБА_4 наздогнав його та наніс ряд ударів у ділянку лівого передпліччя та пальців обох рук.

Внаслідок умисного нанесення ударів ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення живота з ушкодженням пасма великого сальника та брижі тонкої кишки. Внутрішня кровотеча. Множинні різані рани 40го пальця правої китиці нижньої третини лівого передпліччя, 2-го пальця лівої китиці, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, є небезпечними для життя та здоров`я та відносяться до тяжких ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

20.08.2024 ОСОБА_4 , у відповідності дост. 278 КПК Україниповідомлено про підозру. Тобто, з матеріалів досудового розслідування вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Вказана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 17.08.2024 р.; допитом потерпілого ОСОБА_7 ; допитами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ; протоколом огляду місцевості; протоколом огляду речей та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено вст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Таким чином, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного слідчий суддя враховує не лише наявність у кримінальному провадженні вагомих доказів обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що підозрюваний, перебуваючи на волі може переховуватись від суду. Цьому також сприятиме відсутність соціальних зв`язків на місці проживання підозрюваного. Також підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків.

До того ж, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, слідчий суддя поряд з цим також враховує особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, а тому він схильний до суспільно-небезпечної поведінки.

З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого, погоджене з прокурором, необхідно задоволити, а до підозрюваного застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені уст. 176 КПК, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Крім того, поза розумним сумнівом, злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , поєднаний із насильством, а тому на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Відтак, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та враховуючи існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування і суду, а також враховуючи недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання існуючих ризиків, керуючись ст.ст. 132,176,177,178,183,184,186,193,194,196,205,395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя АДРЕСА_1 , без зареєстрованого місця проживання, громадянина України, українця, запобіжний захід - тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати 60 днів і закінчується 20 жовтня 2024 року о 14 годині 00 хвилин.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Калуську окружну прокуратуру.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня оголошення ухвали, а підозрюваним - протягом 5 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 26.08.2024 о 09:00 год.

Слідчий суддя: