Постанова

від 15.08.2024 по справі 902/413/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року Справа № 902/413/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Василишин А.Р.

суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Бистрицька І.В.

позивача Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради - не з`явилися

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" - адв. Бобко Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 р. про призначення експертизи

постановлену у м. Вінниця, повний текст складено 25.06.2024 р.

у справі № 902/413/24 (суддя Нешик О.С.)

за позовом Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут"

про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу та стягнення 298 665,84 грн. сплаченої за товар грошової суми

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ухвали від 25.06.2024 р. Господарський суд Вінницької області призначив у справі № 902/413/24 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручив Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Одночасно суд зупинив провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Вінницька обласна прокуратура звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу № 902/413/24 направити Господарському суду Вінницької області для продовження розгляду. Вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 74, 236 ГПК України.

Прокурор не погоджується із висновком суду першої інстанції, що призначення судової товарознавчої експертизи та зупинення провадження у справі обумовлено тим, що позиції учасників справи щодо коливання цін на електричну енергію є суперечливими, а під час розгляду цієї справи необхідно з`ясувати обставини щодо ситуації на ринку електричної енергії з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р. до моменту укладення додаткових угод (чи допустили сторони порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» при внесенні змін до договору про закупівлю).

Прокурор пояснює, що предметом доказування у цьому спорі не є наявність чи відсутність коливання ціни на електричну енергію, натомість, враховуючи специфіку спірних правовідносин, оцінці судом підлягають обставини укладення додаткових угод, якими збільшено ціну за електричну енергію на 93,6% у порівнянні з ціною, визначеною договором про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р., а також - дослідженню підлягають документи, які надані відповідачем на підтвердження коливання ціни на ринку.

Звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.07.2023 р. у справі № 916/944/22, де зазначено, що виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Доводить, що зі змісту питань, поставлених судом експерту, вбачається, що ним має досліджуватись ціна, за якою продається електрична енергія не кінцевим споживачам, яким є у даному спорі позивач - Відділ освіти Мурованокуриловецької селищної ради, а ціна, за якою купується електрична енергія постачальниками, яким у даному спорі є відповідач ТОВ «Вінницягаз збут». Таким чином, дослідження експертом ціни (чи її коливання), за якою купував електричну енергію відповідач як постачальник, не відображатиме коливання середньоринкової ціни на ринку, учасником якого є Відділ освіти Мурованокуриловецької селищної ради як споживач.

Звертає також увагу, що при призначенні експертизи судом першої інстанції поставлено питання: «...чи мало місце коливання середньоринкової ціни електричної енергії...», тоді як відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок.

Стверджує таким чином, що суд першої інстанції не врахував спеціальних норм законодавства та не визначив, на якому ринку електричної енергії необхідно визначити наявність коливання цін, тому судом неправильно установлені обставини, які мають значення для справи та, як наслідок, для проведення судової товарознавчої експертизи поставлено експерту питання, які не є предметом з`ясування в межах даної справи.

Доводить, що відсутні взагалі підстави для призначення судової товарознавчої експертизи, тому ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 р. про зупинення провадження у справі № 902/413/24 необхідно скасувати, а справу направити до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки доводи прокурора є безпідставними та необґрунтованими, тоді як ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, які мають значення для справи, і судом надано належну оцінку всім доказам у справі в їх сукупності.

Зазначає, що призначення експертизи у цій справі спрямовано на виконання вимоги щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи з метою дотримання положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).

Вважає, що враховуючи суперечливість позицій учасників справи щодо коливання цін на ринку та щодо документів, які долучені учасниками як докази на підтвердження чи/та спростування такого коливання; а також те, що під час розгляду цієї справи підлягають з`ясуванню обставини щодо ситуації на ринку електричної енергії з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 до моменту укладення додаткових угод (чи допустили сторони порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" при внесенні змін до договору про закупівлю), тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що для вирішення таких питань необхідні спеціальні знання.

Наголошує, що предметом дослідження у цій справі є наявність законних прав у відповідача на зміну ціни електричної енергії в сторону збільшення на підставі укладених додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, а тому посилання прокурора, що ціна (чи її коливання) не відображатиме коливання середньоринкової ціни на ринку, учасником якого є Відділ освіти Мурованокуриловецької селищної ради є незрозумілим.

Просить залишити ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 р. у справі № 902/413/24 без змін, а апеляційну скаргу Вінницької обласної прокуратури - без задоволення.

Вінницька обласна прокуратура подала письмові пояснення на відзив, зазначивши, що доводи відповідача, викладені у відзиві, не спростовують обґрунтованості заявлених прокурором позовних вимог.

Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 р. у справі № 922/2321/22 та доводить, що у цьому спорі питання, які поставлені експерту для проведення судової експертизи, не є предметом з`ясування в силу специфіки відносин у сфері функціонування ринку електричної енергії та відносин щодо закупівлі такого виду товару.

Посилається на ст. 74, 76, 86 ГПК України та зауважує, що проведення експертизи у цій справі є недоцільним, чим спростовуються заперечення відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

Просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Позивач Відділ освіти Мурованокуриловецької селищної ради відзиву на апеляційну скаргу не подав та не забезпечив явку представників у судове засідання 15.08.2024 р., тоді як був повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа /а.с. 258 у т.1/.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі позивача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 15.08.2024 р. прокурор підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задоволити. Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області із позовною заявою в інтересах держави в особі Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 30.04.2021 р., № 2 від 30.07.2021 р., № 3 від 19.08.2021 р., № 4 від 30.09.2021 р., № 6 від 29.10.2021 р., № 7 від 30.11.2021 р., № 8 від 22.12.2021 р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р., а також стягнення 298665,84 грн сплаченої за товар грошової суми /а.с. 1-32 у т.1/.

Підставою позовних вимог в частині визнання недійсними додаткових угод прокурором визначено невідповідність означених додаткових угод нормам п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Прокурор доводить, що на час укладання спірних додаткових угод не було коливання цін на ринку електричної енергії, при цьому в результаті укладання додаткових угод ціна за одиницю товару збільшилася на 93,6 %, хоча Законом України «Про публічні закупівлі» передбачена можливість підняття ціни за одиницю товару максимум на 10 %.

Ухвалою від 15.04.2024 р. Господарський суд Вінницької області прийняв позовну заяву прокурора до розгляду та відкрив провадження у справі /а.с. 167 у т.1/.

Ухвалою від 25.06.2024 р. суд першої інстанції, за власною ініціативою, призначив у справі № 902/412/24 судову товарознавчу експертизу /а.с. 225 227 у т.1/.

На розгляд судової товарознавчої експертизи у справі № 902/413/24 суд першої інстанції поставив наступне питання: чи мало місце коливання середньоринкової ціни електричної енергії в сторону збільшення, і якщо мало, то в якому розмірі (в грошовому та відсотковому співвідношенні) за такі періоди:

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 1 від 30.04.2021 р.;

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 2 від 30.07.2021 р. та з моменту укладення додаткової угоди № 1 від 30.04.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 2 від 30.07.2021 р.;

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 3 від 19.08.2021 р. та з моменту укладення додаткової угоди № 2 від 30.07.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 3 від 19.08.2021 р.;

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 4 від 30.09.2021 р. та з моменту укладення додаткової угоди № 3 від 19.08.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 4 від 30.09.2021 р.;

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 6 від 29.10.2021 р. та з моменту укладення додаткової угоди № 4 від 30.09.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 6 від 29.10.2021 р.;

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 7 від 30.11.2021 р. та з моменту укладення додаткової угоди № 6 від 29.10.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 7 від 30.11.2021 р.;

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 8 від 22.12.2021 р. та з моменту укладення додаткової угоди № 7 від 30.11.2021 р. до моменту укладення додаткової угоди № 8 від 22.12.2021 р?

Одночасно суд зупинив провадження у справі до одержання висновку експерта.

Суд першої інстанції виснував, що для вирішення таких питань необхідні спеціальні знання та врахував суперечливість позицій учасників справи щодо коливання цін на ринку та щодо документів, які долучені ними як докази на підтвердження/спростування такого коливання; а також те, що під час розгляду цієї справи підлягають з`ясуванню обставини щодо ситуації на ринку електричної енергії з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р. до моменту укладення додаткових угод (чи допустили сторони порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" при внесенні змін до договору про закупівлю).

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції про призначення експертизи з огляду на предмет спору у даній справі та норми ст. 76, 99 ГПК України.

Так, відповідно до норм ст..74, 76 Господарського процесуального кодексу України, належними доказами є дані, на підставі яких суд може встановити обставини, які входять до предмету доказування у спорі. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Висновок експерта є одним з доказів згідно зі ст. 73 ГПК України

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватись лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

При цьому неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 р. у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 р. у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 р. у справі № 927/110/18.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору є відповідність умов додаткових угод № 1 від 30.04.2021 р., № 2 від 30.07.2021 р., № 3 від 19.08.2021 р., № 4 від 30.09.2021 р., № 6 від 29.10.2021 р., № 7 від 30.11.2021 р., № 8 від 22.12.2021 р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р. законодавству, а саме нормам ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі». Похідною є позовна вимога про стягнення 298665,84 грн сплаченої за товар грошової суми в порядку реституції.

За змістом додаткових угод вбачається і судом першої інстанції в межах предмету спору має бути встановлено, що сторони збільшували ціну на одиницю товару, а саме:

- додаткова угода № 1 від 30.04.2021 р., відсоткове збільшення ціни, від тієї, яка визначена у договорі складає 9,9 %;

- додаткова угода № 2 від 30.07.2021 р., відсоткове збільшення ціни, від тієї, яка визначена у договорі складає 20,7 %;

- додаткова угода № 3 від 19.08.2021 р., відсоткове збільшення ціни, від тієї, яка визначена у договорі складає 32,7 %;

- додаткова угода № 4 від 30.09.2021 р., відсоткове збільшення ціни, від тієї, яка визначена у договорі складає 45,8 %;

- додаткова угода № 6 від 29.10.2021 р., відсоткове збільшення ціни, від тієї, яка визначена у договорі складає 60,3 %;

- додаткова угода № 7 від 30.11.2021 р., відсоткове збільшення ціни, від тієї, яка визначена у договорі складає 80,9 %;

- додаткова угода № 8 від 22.12.2021 р., відсоткове збільшення ціни, від тієї, яка визначена у договорі складає 93,6 %.

Колегія судів частково погоджується з доводами скаржника/прокурора про те, що предметом доказування у цьому спорі є не наявність чи відсутність коливання ціни на електричну енергію. Враховано при цьому, що виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. Натомість при формуванні питань експерту суд не врахував норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо можливості збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку і правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 р. у справі № 922/2321/22.

Враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів вважає, що дослідженню судом підлягають обставини укладення додаткових угод № 2 від 30.07.2021 р., № 3 від 19.08.2021 р., № 4 від 30.09.2021 р., № 6 від 29.10.2021 р., № 7 від 30.11.2021 р., № 8 від 22.12.2021 р., якими збільшено ціну за одиницю товару (електричну енергію) на понад 93,6 % у порівнянні з ціною, визначеною договором № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р., а не наявність чи відсутність коливання ціни на електричну енергію ринку "на добу наперед" та на внутрішньодобовому ринку. Таке питання є правовим і має бути встановлено судом, а не експертом відповідно до ч.2 ст.98 ГПК України.

При цьому судом мають бути з`ясувані обставини щодо коливання ціни на ринку електричної енергії при укладенні додаткової угоди № 1 від 30.04.2021 р., якою було піднято ціну на одиницю товару на 9,9 %, що в межах визначених п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Звертається увага, що дослідження експертом ціни (чи її коливання), за якою купував електричну енергію відповідач як постачальник, не відображатиме коливання середньоринкової ціни на ринку, учасником якого є Відділ освіти Мурованокуриловецької селищної ради як споживач.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням умов п. 13.7 договору про постачання електричної енергії позивачу № 47/60С217-3926-21 від 09.03.2021 р. мають бути досліджені судом документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару, і за умовами договору такими доказами мають бути довідки/інформації (або в іншій документальній формі), видані торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики. З урахуванням умов договору документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару/на будь-яку дату після укладення договору та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару/на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни.

За змістом ухвали про призначення експертизи, зокрема, питань, які поставлені перед експертом, суд першої інстанції не обґрунтував неможливість самостійно встановити обставини в межах предмета спору з урахуванням умов договору та спеціальних норм законодавства. Висновок експерта відповідно до ст. 104 ГПК України не має заздалегідь встановленої сили для суду і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Натомість висновок експерта з питань, які поставлені судом першої інстанції, та з урахуванням вищенаведеного не буде належним доказом у даному конкретному спорі.

При цьому порушення порядку призначення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

За таких обставин суд першої інстанції, призначивши судову експертизу та зупинивши провадження у справі, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, тому ухвала суду про призначення експертизи та зупинення провадження у справі постановлена без належного обґрунтування із порушенням наведених вище норм процесуального законодавства, тому підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 р. про призначення експертизи і зупинення провадження у справі на підставі п.4 ст.280 ГПК України та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, питання розподілу витрат по сплаті судового збору не вирішувалося колегією суддів і має бути вирішене за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 280 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Вінницької обласної прокуратури задоволити, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.06.2024 р. у справі № 902/413/24 скасувати.

Справу № 902/413/24 направити Господарському суду Вінницької області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складений 22.08.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Петухов М.Г.