Рішення

від 13.08.2024 по справі 910/3881/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2024Справа № 910/3881/24

За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб 14»

про стягнення 1.200.604,75 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Павлов Р.В., самопредставництво

від відповідача Курдибаха І.І., адвокат за довіреністю від 05.04.2023

Суть спору :

29.03.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб 14» про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у сумі 1.200.604,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що зареєстрована Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.04.2021 за № КВ 101210401677. Згідно з п.п. 3,4 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію. Оскільки відповідачем порушені права та інтереси територіальної громади міста Києва та позивача, на адресу відповідача була направлена вимога № 050/08-1439 від 11.04.2023 щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі у розмірі 1.200.604,75 грн.

Позивачем одночасно з позовною заявою подано клопотання про витребування у ТОВ «Клуб 14» доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3881/24 від 03.04.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

05.04.2024 та 08.04.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 відкрито провадження у справі № 910/3881/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.05.2024. В порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб 14» технічний паспорт та/або довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди щодо усіх фактично збудованих об`єктів за проєктом: «Будівництва житлового будинку (садибного типу) за адресою вул. Лубенська, 14 у Печерському районі м. Києва».

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.04.2024 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600262389879 за адресою: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, кім. 415, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, 30.04.2024 конверт разом з ухвалою від 15.04.2024 (номер відправлення 0600262389879) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 26.04.2024 з позначкою «неправильно зазначена (відсутня) адреса».

09.05.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що посилання позивача на прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-ІХ від 20.09.2019, як на норму права, якими законодавець встановлює обов`язок зі сплати пайової участі, на думку відповідача, є лише особистим трактуванням законодавства позивачем з метою безпідставного стягнення грошових коштів з відповідача. Якби Законом № 132-ІХ від 20.09.2019 і встановлювався обов`язок щодо здійснення пайової участі замовниками будівництва у 2020-му році у зв`язку зі здійсненням будівництва протягом цього року, позивач зобов`язаний був би надати докази виконання таких будівельних робіт відповідачем саме у 2020-му році, чого зроблено не було. Також, якщо б у відповідача і виникав обов`язок зі сплати пайової участі, згідно з приписами Закону № 132-ІХ від 20.09.2019, розмір пайового внеску підлягав би визначенню згідно з приписами цього Закону. Разом з тим, з наданого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що останній здійснено всупереч положень останнього. Крім цього відповідач вважає, що позивач не лише здійснив розрахунок розміру пайової участі всупереч приписів Закону №132-ІХ від 20.09.2019, на який посилається як на підставу позову, а і свідомо вдався до маніпуляцій з площею об`єкта для збільшення розміру «теоретичного пайового внеску».

14.05.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 28.05.2024.

24.05.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

27.05.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 27.05.2024 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

27.05.2024 від відповідача до суду надійшли уточнення до відзиву на позовну заяву.

28.05.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та заява про ознайомлення з матеріалами справи.

28.05.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

28.05.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.07.2024.

08.07.2024 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

09.07.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.07.2024.

Позивач в судовому засіданні 23.07.2024 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 23.07.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

23.07.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.08.2024.

В судовому засіданні 13.08.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.06.2020 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві зареєстрував повідомлення про початок будівельних робіт № КВ 061201781079 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:125:0051.

01.04.2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № КВ 101210401677, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) у зв`язку з будівництвом житлового будинку (садибного типу) на вул. Лубенській, 14 Печерському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:82:125:0051). Замовником будівництва є Товариство з обмеженою відповідальністю «Клуб 14».

12.04.2023 позивач направив відповідачу вимогу № 050/08-1439 від 11.04.2023 з розрахунком обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 1.142.511,75 грн у двох примірниках. У вимозі відповідачу було встановлено строк не більше 5 робочих днів з дня ознайомлення, але не пізніше 24.04.2023, для підписання та повернення розрахунків для реєстрації із відповідним зверненням.

Позивач здійснив розрахунок пайової участі на підставі пп. 6.4.3 п. 6.4 розділу VІ Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 №460/8033) наступним чином: 1.200.604,75 грн = 2 412,50 кв. м х 24.883,00 грн х 2%, де:

1.200.604,75 грн - розмір пайової участі об`єкта;

2 412,50 кв. м - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

24.883,00 грн - норматив одиниці створеної потужності для індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не сплатив пайову участь грошовими коштами до прийняття об`єкта в експлуатацію у розмірі 1.200.604,75 грн.

Відповідач в свою чергу заперечує обґрунтованість пред`явлених позивачем вимог у повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

З 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 (пункти 10-13), якими виключено ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що регулювали пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що діяла до 01.01.2020) визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію.

За змістом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 та Прикінцевих та Перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Відповідно підпункту 5 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради № 460/8033 від 19.12.2019) затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3.1. розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/ реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Згідно з підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. розділу V Порядку підставою для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про пайову участь. Таке звернення подається щодо кожного об`єкта будівництва окремо.

З огляду на норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 144 Конституції України Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва розповсюджується на всю територію міста Києва та підлягає обов`язковому виконанню замовниками будівництва/реконструкції об`єктів, розташованих на його території, тобто є муніципальним нормативно-правовим актом, який має обов`язкову юридичну силу на відповідній території.

Отже, обов`язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX, а також положеннями приведеного у відповідність до цього Закону Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, який в свою чергу передбачає залучення замовників до пайової участі на підставі укладеного з ним договору.

Суд зазначає, що передбачений Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Таким чином, обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведені вище правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21.

Оскільки, у даній справі будівництво об`єкту розпочате у 2020 році, а у 2021 його введено в експлуатацію, абзацом 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX та пунктом 4.1 Порядку визначено обов`язок щодо перерахування відповідачем до відповідного місцевого бюджету кошти пайової участі - «для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020».

Замовник будівництва (відповідач) зобов`язаний перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (постанови Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 та від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21).

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до п.п. 6.4.3. п. 6.4 Порядку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/ реконструкції визначається за формулою для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями

РПУ = Sоб`єкта х Nінд х 2 %, де

РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн);

Sоб`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

Nінд - норматив одиниці створеної потужності для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв. м будинків садибного типу з госпбудівлями, яка визначена Міністерством розвитку громад та територій України в установленому порядку і діє на дату здійснення розрахунку (грн/ кв. м).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 260721846 від 09.06.2021 за відповідачем зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Лубенська, 14, загальною площею 1740 кв. м. Підстава для державної реєстрації: декларація про готовність об`єкта до експлуатації № КВ 101210401677, видавник Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Здійснений позивачем розрахунок пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, що становить 1.142.511,75 грн, яку відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача не відповідає наведеним вище приписам Порядку та за висновками суду є необґрунтованим, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку застосовано площу об`єкта в розмірі 2412,50 кв. м. та показник опосередкованої вартості спорудження житла у м. Києві станом на 01.01.2024 в розмірі 24.833,00 грн (затверджені наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 72 від 28.01.2024).

Оскільки будівництво розпочато у 2020 році та встановлений законом обов`язок про сплату пайової участі мав бути виконаний відповідачем у 2020 році, тому в даному випадку підлягають застосуванню такі показники як площа житлового будинку та опосередкована вартість житла станом на 2020 рік.

Однак, згідно поданої позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 327933347 станом на 04.04.2023 житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Лубенська, 14, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:82:125:0051 що має площу 2.412,50 кв. м зареєстрований на праві спільної власності іншим особам, а не відповідачу.

Згідно показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01.10.2020), затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 311 від 16.12.2020, вартість 1 кв. м. загальної площі квартир (з урахуванням ПДВ) у м. Києві становила 15.465,00 грн.

Розмір пайової участі на підставі пп. 6.4.3 п. 6.4 розділу VІ Порядку за наступними розрахунками суду становить: 538.182,00 грн = 1740,00 кв. м х 15.465,00 грн х 2%.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, позовні вимоги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солінторіс» (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 12; код ЄДРПОУ 42469727) на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ - 37993783, код доходів 24170000, рахунок ІВАN: UA538999980314131921000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП) 538.182 (п`ятсот тридцять вісім тисяч сто вісімдесят дві) грн 00 коп. безпідставно збережені кошти пайової участі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солінторіс» (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 12; код ЄДРПОУ 42469727) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 04633423) 6.458 (шість тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн 18 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст складено 23.08.2024.

СуддяВ.В.Сівакова