Ухвала

від 06.11.2024 по справі 910/3881/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/3881/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Студенця В.І.,

розглянув касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(головуюча - Шапран В.В., судді - Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)

від 17.10.2024

у справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінторіс"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

1. У березні 2024 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінторіс" про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у сумі 1 200 604,75 грн.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солінторіс" на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету 538 182,00 грн безпідставно збережених коштів пайової участі, в іншій частині в позові відмовлено.

3. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оскаржив рішення суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду.

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 апеляційну скаргу Департаменту залишено без руху на підставі частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надано скаржникові строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору.

5. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 9 538,89 грн, однак сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником, становить 11 923,61 грн та розраховується наступним чином: 9 936,34 грн (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в межах оспорюваної скаржником суми)*150 % (при поданні апеляційної скарги)*0,8 (понижуючий коефіцієнт, оскільки скаргу подано в електронній формі). Тому, скаржнику слід здійснити доплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги у розмірі 2 384,72 грн.

6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 апеляційну скаргу повернуто заявнику без розгляду на підставі частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 ГПК України, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк.

7. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху вручено Департаменту 24.09.2024, а тому передбачений абзацом першим частини другої статті 174 ГПК України десятиденний строк закінчився 04.10.2024, однак скаржник не усунув недоліки поданої апеляційної скарги у встановлений процесуальний строк.

8. 01.11.2024 Департамент надіслав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції від 17.10.2024 скасувати та направити справу до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував підпункти 1, 4 пункту 2 частини другої статті 4 з урахуванням частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" і дійшов помилкового висновку, що Департаменту необхідно сплатити 11 923,61 грн судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху протиправно зазначив, що Департамент при поданні позовної заяви сплатив 9 936,34 грн, тобто суд апеляційної інстанції не врахував, що Департамент звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою через систему ЄСІТС, у зв`язку з чим скористався правом для застосування понижуючого коефіцієнту 0,8, що підтверджується ухвалами суду першої інстанції про залишення без руху позовної заяви, відкриття провадження у справі та платіжною інструкцією № 190. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції обмежив право Департаменту на справедливий суд, передбачене статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

10. Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

11. За змістом частини другої статті 260, частини четвертої статті 174 ГПК України апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.

12. В оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції встановив наявність підстави для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у визначений судом строк, а саме не надав докази доплати розміру судового збору за подання апеляційної скарги.

13. Статтею 258 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

14. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

15. Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

16. Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

17. За приписами підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

18. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

19. Системне тлумачення зазначеної норми дає можливість дійти висновку, що вказаний коефіцієнт підлягає застосуванню одноразово, тобто розмір судового збору розраховується без врахування фактично сплаченого судового збору за звернення до суду першої інстанції.

20. Пониження ставки судового збору застосовується кожен раз при вчиненні такої процесуальної дії через систему "Електронний суд", тобто розрахунок судового збору за подання апеляційної скарги ведеться не від пониженої ставки за подання позову, а від звичайної ставки, яка підлягала сплаті за подання позову.

21. Отже, посилаючись на вищевказані норми регулювання сплати судового збору, апеляційний господарський суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 23.09.2024 правильно застосував норми процесуального права та правильно розрахував суму судового збору, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги.

22. Частинами другою та четвертою статті 13 ГПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

23. Згідно з частиною четвертою статті 174 ГПК України процесуальним наслідком невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, є повернення заяви особі, що її подала.

24. Враховуючи невиконання вимог ухвали апеляційного господарського суду про залишення скарги без руху в зазначені строки, Суд вважає правильним висновок, викладений в оскаржуваному судовому рішенні, про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявнику.

25. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо правомірності їх застосування.

26. Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

27. З огляду на зазначене, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм ГПК України під час ухвалення оскаржуваного судового рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

28. Верховний Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою і відмовляє у відкритті касаційного провадження відповідно до частини другої статті 293 ГПК України.

Керуючись нормами статті 234, частини другої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/3881/24 за касаційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець