Ухвала

від 26.08.2024 по справі 910/8846/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

26.08.2024Справа № 910/8846/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропетротрейд»

про забезпечення позову

у справі № 910/8846/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропетротрейд» (вул.Титова, буд.5, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 51600; ідентифікаційний код 38517444)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (вул.Глибочицька, буд.17Е, нежитлове приміщення 501, м.Київ, 04052; ідентифікаційний код 44125251)

про стягнення 3 462 454,14 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропетротрейд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» про стягнення 3 462 454,14 грн, з яких 3 427 249,00 грн авансу, 3 020,00 грн переплати, 3 427,24 грн неустойки, 7 584,90 грн 3% річних та 21 173,00 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару за договором купівлі-продажу товарів № 118П/05/2022 від 10.05.2022 відповідно до здійсненої позивачем попередньої оплати.

Одночасно із пред`явленням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться (обліковуються) у банківських установах або інших фінансово-кредитних установах у межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 3 462 454,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропетротрейд» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.08.2024.

07.08.2024 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, у межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 3 462 454,14 грн, що належать відповідачу та знаходяться (обліковуються) на рахунках відповідача у банківських установах або інших фінансово-кредитних установах.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, окрім доводів, що були викладені у попередній заяві, позивач додатково вказує на те, що відповідно до інформаційної довідки № 388199867 від 25.07.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у відповідача відсутнє будь-яке нерухоме майно, а відтак, лише наявність у відповідача достатнього розміру грошових коштів забезпечить фактичне виконання судового рішення (у разі задоволення позову). Поряд з цим у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває низка справ про стягнення грошових коштів з відповідача, в одній з яких, постановляючи ухвалу про забезпечення позову було встановлено відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» дизельного палива іншій особі у той час, як відповідач мав прострочене зобов`язання перед позивачем. Зважаючи на викладене, з метою гарантування виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.

У зв`язку з перебуванням судді Капцової Т.П. з 05.08.2024 по 16.08.2024 у відпустці та тимчасовою непрацездатністю судді з 19.08.2024 по 23.08.2024, заява позивача про забезпечення позову від 07.08.2024 вирішується суддею Капцовою Т.П. 26.08.2024.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропетротрейд» про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1) та забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2).

Отже, забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Предметом заявленого позову є вимога позивача про стягнення з відповідача авансового платежу (переплати), внаслідок неналежного виконання ним умов договору купівлі-продажу товарів № 118П/05/2022 від 10.05.2022, а також 3% річних, неустойки, нарахованих за неналежне виконання зобов`язань, і збитків.

Як зазначає позивач, відповідач визнає наявність у нього обов`язку сплатити позивачу 3 430 060,00 грн, про що свідчить підписання ним акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.05.2024 - 31.05.2024, однак жодних дій щодо виконання своїх зобов`язань не вчиняє та ігнорує претензії позивача.

Суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Натомість, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії»).

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Стверджуючи про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, позивач зазначає про поставку відповідачем дизельного палива іншій особі, про що зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі № 910/8314/24, в той час, як він мав прострочене зобов`язання з поставки перед позивачем.

Крім того позивач вказує на те, що відповідно до інформаційної довідки № 388199867 від 25.07.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у відповідача відсутнє будь-яке нерухоме майно, а відтак, лише наявність у відповідача достатнього розміру грошових коштів забезпечить фактичне виконання судового рішення (у разі задоволення позову).

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів наявності у відповідача рухомого майна та відсутність у нього нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення з метою задоволення вимог позивача у випадку задоволення позову, відчуження відповідачем майна іншій особі та не спрямування виручених коштів для розрахунків з позивачем, у поєднанні з іншими доводами позивача, як-от ігнорування претензій позивача, неповідомлення відповідачем позивача про зміну свого місцезнаходження, свідчить про обґрунтоване побоювання позивача щодо можливості виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, а відтак невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно (у тому числі грошові кошти), суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 916/10/18, від 13.10.2020 у справі № 917/273/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 09.06.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20).

Накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно (грошові кошти) фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

На переконання суду, накладення арешту саме на кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, розмір яких обмежується ціною позову, є адекватним та співмірним заходом забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

З огляду на вищенаведене, оскільки позивачем обґрунтовано та доведено наявність обставин, з якими процесуальний закон пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити його заяву та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 3 462 454,14 грн, що належать відповідачу та знаходяться (обліковуються) на його рахунках у банківських установах або інших фінансово-кредитних установах.

Необхідності в зустрічному забезпеченні суд не вбачає, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач понесе збитки у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропетротрейд» про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 3 462 454 (три мільйони чотириста шістдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн 14 коп., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (вул.Глибочицька, буд.17Е, нежитлове приміщення 501, м.Київ, 04052; ідентифікаційний код 44125251) та знаходяться (обліковуються) на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» у банківських установах або інших фінансово-кредитних установах.

3. Ухвала про забезпечення позову, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», має силу виконавчого документу, набирає законної сили з моменту її підписання, 26.08.2024, та може бути пред`явлена до виконання у строк до 26.08.2027 включно.

4. Стягувачем у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропетротрейд» (вул.Титова, буд.5, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 51600; ідентифікаційний код 38517444);

5. Боржником у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (вул.Глибочицька, буд.17Е, нежитлове приміщення 501, м.Київ, 04052; ідентифікаційний код 44125251).

6. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Капцова