Рішення

від 26.08.2024 по справі 925/738/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/738/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Приватного підприємства «Агросервіс-2022»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейдінвест»

про стягнення 85 563,36 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Агросервіс-2022» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейдінвест» про стягнення заборгованості за надані за договором № 2 від 11.01.2024 послуги в розмірі 115 560,36 грн.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором в частині повної оплати наданих послуг.

Ухвалою від 14.06.2024 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі, направлена відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення, не вручена адресату та повернулася за зворотною адресою до суду 02.07.2024 з довідкою про причину повернення поштового відправлення: «за закінченням терміну зберігання», що відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Крім того відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов або будь-які інші письмові заперечення по суті спору не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заявою від 12.07.2024 позивач повідомив, що 18.06.2024 відповідач сплатив 29 997,00 грн за платіжною інструкцію № @2PL59732.

Ухвалою від 26 серпня 2024 Господарський суд Черкаської області закрив провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 29 997,00 грн.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

11 січня 2024 року між Приватним підприємством «АГРОСЕРВІС-2022» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІОТРЕЙДІНВЕСТ» (замовник ) було укладено договір про надання послуг № 2, за умовами якого виконавець зобов`язується здійснити перевезення вантажів автомобільним транспортом та надати інші послуги по перевезенню вантажів на території України. Виконавець зобов`язується доставити надані замовником вантажі до пункту призначення та видати їх уповноваженій на одержанні вантажу особі - вантажоодержувачу, а замовник зобов`язується вчасно сплатити за послуги виконавця встановлену плату, відповідно до умов договору та на підставі наданих виконавцем розрахунків на перевезення (п. 1.1 - 1.2).

Перевезення здійснюються на підставі товарно-транспортної накладеної (ТТН) та/або талонів замовника та/або іншого документа узгодженого сторонами, надалі по тексту документ на перевезення (п. 2.4).

Замовник зобов`язаний: забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів; підписувати надані виконавцем акти виконаних робіт (наданих послуг) та оплачувати вартість послуг виконавця в порядку передбаченому договором (п.п. 3.2.1 - 3.2.2).

Виконавець оформлює послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, актами виконаних робіт, які виконавець складає та передає замовнику для підписання після надання замовнику послуг з перевезення вантажів (п. 4.1).

Замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів, з моменту отримання акту від виконавця, повинен підписати, завірити печаткою (у разі використання печатки) та повернути виконавцю його примірник акту або надати виконавцю вмотивовану письмову відмову від підписання Акту, (п. 4.2) .

Замовник оплачує вартість послуг виконавця протягом 3 календарних днів з моменту прийняття замовником таких послуг, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 5.3).

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 (п. 7.2).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками зазначених юридичних осіб.

16 січня 2024 року позивач надав відповідачу транспортні послуги автомобілем MAN TGA 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , за маршрутом м. Черкаси-Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл-м. Кропивницький-м. Черкаси, вартість наданих послуг склала 64 494,00 грн, що підтверджується податковою накладною № 2 від 16.01.2024, рахунком-фактурою № СФ-0000002 від 16.01.2024, актом № ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 16.01.2024, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 8 від 16.01.2024.

07 березня 2024 відповідач згідно з платіжним дорученням № 325 сплатив 64 494,00 грн.

30 січня 2024 року позивач надав відповідачу транспортні послуги

автомобілем MAN TGA 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , за маршрутом м. Черкаси-Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл-м. Кропивницький-м. Черкаси, вартість наданих послуг склала 71 373,36 грн, що підтверджується податковою накладною № 6 від 30.01.2024, рахунком-фактурою № СФ-0000006 від 30.01.2024, актом № ОУ-0000005 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 30.01.2024, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 16 від 30.01.2024.

Відповідач за надані послуги не сплатив.

02 березня 2024 позивач надав відповідачу транспортні послуги автомобілем MAN TGA 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , загальна вартість наданих послуг склала 14 190,00 грн, що підтверджується податковою накладною № 1 від 02.03.2024, рахунком-фактурою № СФ-0000017 від 02.03.2024, актом № ОУ-0000014 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 02.03.2024. Відповідачем надані послуги сплачені не були.

26 березня 2024р. позивач надав відповідачу транспортні послуги автомобілем MAN TGA 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , за маршрутом Одеська область, м. Ізмаїл- Миколаївська область, Арбузинський район, с. Благодатне - м. Черкаси, загальна вартість наданих послуг склала 29997,00 грн., що підтверджується податковою накладною №10 від 26.03.2024, рахунком-фактурою №СФ-0000025 від 26.03.2024, актом №ОУ- 0000022 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 26.03.2024.

Відповідач за надані послуги не сплатив.

Згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 16.01.2024, № ОУ-0000005 від 30.01.2024, № ОУ-0000014 від 02.03.2024, № ОУ-0000022 від 26.03.2024, підписаних сторонами без зауважень, виконавцем були проведені роботи з перевезення вантажів, а замовником -прийняті відповідні роботи.

Відповідно до картки рахунку № НОМЕР_4 по контрагенту ТОВ «БІОТРЕЙДІНВЕСТ» заборгованість станом на день звернення до суду за надані послуги становить 115 560, 36 грн. Як зазначено вище, 18.06.2024 відповідач сплатив 29 997,00 грн.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання виконав належним чином, але відповідач надані послуги повністю не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України договором (ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення боргу за договором про надання послуг (перевезення вантажів автомобільним транспортом та інші послуги по перевезенню вантажів), у зв`язку з тим, що послуги не були повністю оплачені.

Судом встановлено, що позивач надав транспортні послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Доказів наявності претензій щодо наданих послуг суду не подано.

Не містять матеріали справи й належних та допустимих доказів спростування правомірності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ст. 626-628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 ЦК України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

При цьому, як уже зазначалося, матеріали справи не містять належних доказів сплати відповідачем за отримані послуги.

За правилами ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати послуг за договором, суд дійшов до висновку про наявність у відповідача основної суми заборгованості у розмірі 85 563,36 грн, а тому позовна вимога про стягнення вказаної суми боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу становить 18 028, 00 грн.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить судові витрати покласти на відповідача. 19 серпня 2024 року від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій також просить повністю покласти понесені ним судові витрати, пов`язані з розглядом справи, на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія СА № 1088119 від 07.06.2024, копію договору № 472 про надання правової допомоги від 07.06.2024, квитанцією до прибуткового касового ордера № б/н від 15.08.2024.

Між адвокатом Кучер Юлією Вікторівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000565 (видане на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 16.05.2014 № 40) та клієнтом Приватним підприємством «Агросервіс-2022» було укладено договір, за яким клієнт доручає та оплачує, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу та здійснювати представництво інтересів клієнта в Господарському суді Черкаської області в справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОТРЕЙДІНВЕСТ» 115 560, 36 грн заборгованості.

Адвокат зобов`язується якісно, добросовісно та в мінімально можливі строки здійснювати всі дії, необхідні для виконання доручень клієнта; підготувати, подати позовну заяву про стягнення заборгованості; представляти інтереси клієнта в межах вказаної справи (п. 2.1).

Клієнт зобов`язується, поміж іншого, оплачувати послуги адвоката (гонорар) в порядку та на умовах, визначеним цим договором (п. 2.2).

Гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку визначених даним договором. За правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду (фіксований розмір гонорару) в розмірі 15 000,00 (п`ятнадцяти тисяч ) гривень в день укладення даного договору. Клієнт може здійснити адвокатові оплату за послуги у безготівковому порядку на рахунок адвоката або готівкою. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт (п. 3).

Сторони погодили розмір адвокатського гонорару у фіксованій сумі 15 000,00 грн, що вказує на те, що дана сума не потребує надання детального опису робіт

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до постанови Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 прийнятий правовий висновок про те, що адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, оскільки розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, від 09.02.2021 у справі № 922/3628/19.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надані докази в їх сукупності підтверджують факт понесення позивачем судових витрат на оплату послуг адвоката на суму 15 000,00 грн.

Від відповідача не надходило до суду жодних заяв (заперечень) щодо неспівмірності витрат позивача на послуги адвоката, а також не надходило клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо покладення судового збору на відповідача.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, сплачений у мінімально визначеному розмірі 3028,00 грн. При цьому позивач не підтримує своїх вимог у розмірі 29 997,00 грн унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, звернувся з заявою про стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача, тому суд покладає судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, ст. 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОТРЕЙДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39553347, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Сінна, 1 (Добровольського)) на користь Приватного підприємства «АГРОСЕРВІС-2022» (код ЄДРПОУ 44921335, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Зелінського, 12/1)

85 563,36 грн заборгованості за надані послуги,

3028,00 грн судового збору,

15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя О.В. Чевгуз