Рішення

від 14.08.2024 по справі 348/526/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/526/24

14 серпня 2024 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

з участю: представника позивача:

Переріслянської сільської ради

Надвірнянського району

Івано-Франківської області - Насадюк Л.С.,

представника третьої особи:

Служби у справах дітей

Надвірнянської міської ради

Івано-Франківської області - Білецької Г.Р.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна цивільну справу за позовом Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, як представника органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2024 року Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, як представник органу опіки та піклування звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Просить суд ухвалити рішення, яким позбавити батьківських (материнських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з підстав ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини піклуванню про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а також стягнути з ОСОБА_1 щомісячні аліменти на дитину в розмірі частки з всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, яка передбачена законодавством, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні представник позивача вимоги Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, як представника органу опіки та піклування підтримала з підстав, наведених в позовній заяві та просила їх задоволити в повному обсязі. Крім того зазначила, що не заперечує щодо заочного розгляду даної справи.

Представник третьої особи: Служби у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області в судовому засіданні також підтримала заявлені Переріслянською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області, як представником органу опіки та піклування вимоги, і просила їх задоволити в повному обсязі, оскільки таке позбавлення не буде відповідати інтересам дитини.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася заздалегідь та належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Крім того, про час і місце слухання справи відповідач повідомлена належним чином, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки відповідач не повідомила, заяви про слухання справи у її відсутність на адресу суду не надходило.

Враховуючи наведене, зі згоди представника позивача, згідно ухвали від 14.08.2024 року про розгляд вказаної справи в порядку заочного розгляду, суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи: Служби у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно статті 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Україною 21.02.1990 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти.

У відповідності до положень вказаної Конвенції, ЗУ «Про охорону дитинства», Європейської Конвенції «Про здійснення прав дітей», ратифікованої Україною 03.08.06 року, гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків.

Згідно ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.

Відповідно до ч.2 ст.157 СК України той з батьків, що проживає окремо зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 12 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці…».

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення від виконання батьківських обов`язків має місце тоді, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Зі змісту ст.81 ЦПК України випливає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , тобто відповідач по даній справі, є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7, 8).

Як вбачається із матеріалів справи, відомості про батька дитини ОСОБА_2 , яка народилась в с.Перерісль, Надвірнянського району Івано-Франківськоі області записані відділом реєстрації актів цивільного стану Надвірнянського району Івано-Франківської області згідно ст.133 СК України. Відповідно до листа Надвірнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 20.02.2024 року №218/32.13.6-18/54, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується копією вказаного листа (а.с.9).

Останній ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 знятий з обліку реєстрації с.Лісна Тарновиця 13.02.2020 року і на даний час реєстрація місця його проживання невідома.

Мати дитини, ОСОБА_1 , згідно характеристики, виданої за місцем проживання, на даний час зареєстрована по АДРЕСА_1 , де фактично проживає, освіта середня, не працює, розлучена. Відповідач проживає з співмешканцем гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з бабусею в с.Лісна Тарновиця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 перебувають за межами України.

Як встановлено в ході розгляду справи та не спростовано відповідачем, за час проживання в с.Перерісль, остання зарекомендувала себе з негативної сторони. Зокрема, неодноразово до виконкому сільської ради стосовно неї надходили усні скарги. Громадянка із співмешканцем зловживають спиртними напоями, конфліктують з сусідами та жителями села, примушували дочку, ОСОБА_2 продавати сухоцвіт. Активну участь у вихованні дітей громадянка не приймає: жодного разу не була присутня на батьківських зборах в Переріслянському ліцеї, не контролює виконання дітьми домашніх завдань, живе виключно на кошти державної соціальної допомоги. Не являється депутатом Переріслянської сільської ради (а.с.10).

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 05.02.2024 року за №64, за вищевказаною адресою до складу сім`ї (зареєстрованих) входять повнолітня дочка відповідача, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується копією даної довідки (а.с.11).

Як з`ясовано судом, 02.02.2024 року малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулася до Переріслянської сільської ради із усним повідомленням про те, що не хоче повертатися додому. Остання пояснила, що вдома мати і її співмешканець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який уже тривалий час проживає у їх сім`ї, недбало до неї відносяться. Вона часто пропускає уроки у навчальному закладі, щоб їхати до м.Надвірна та продавати сухоцвіт, а потім кошти у неї забирають. Мати з співмешканцем випивають алкогольні напої, карають її, ставлять на горох, можуть вдарити, заставляють продавати, забороняють іти до бабусі, яка живе у с.Лісна Тарновиця.

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини, комісією зроблено висновок про необхідність вжиття заходів для безпеки та захисту дитини та тимчасово влаштовано її у сім`ю бабусі по батьковій лінії - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12-16, 17).

Розпорядженням сільського голови від 05.02.2024 року №15-Р, яке міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 тимчасово влаштована в сім`ю рідної бабусі, у зв`язку з настанням на даний момент обставин та її самозвернення (мати ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських (материнських) обов`язків, батько ОСОБА_3 (не виконує свої батьківські обов`язки, не проживає разом з сім`єю, перебуває у місцях позбавлений волі) та залишенням без батьківського піклування (а.с.18).

З метою обстеження умов проживання неповнолітніх дітей, комісія двічі відвідувала сім`ю за місцем їх проживання, а саме по АДРЕСА_1 , про що складено відповідні акти (а.с.19, 20). Будинок двічі був зачинений, хоча після обіду діти мали прийти з ліцею додому. За другим візитом також ніхто дверей не відчиняв. Комісією було зроблено висновок, що мати навмисне ігнорує відвідини комісії і не бажає співпрацювати з працівниками ліцею та служби у справах дітей.

Листом від 02.02.2024 року за №64, адміністрація Переріслянського ліцею звернулася до Переріслянської сільської ради з проханням вжиття заходів щодо сім`ї ОСОБА_1 , діти якої є учнями 5-А, 8, 9 класів ліцею, та систематично пропускають заняття без поважних причин. Часто не виконують домашні завдання. На неодноразові зауваження класних керівників мати не робила відповідних висновків, не відповідає на телефонні дзвінки, батьківські збори не відвідує. У разі потреби, до класних керівників телефонує співмешканець ОСОБА_10 , з яким мати проживає. Учителі часто бачать у пізній час біля супермаркету «АТБ» в с.Назавизів Надвірнянського району Івано-Франківської області Юлю, ученицю 8-го класу, яка торгує букетами (а.с.21).

Згідно характеристики, копія якої долучена до матеріалів справи, у навчальному закладі ОСОБА_2 зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна учениця. Має навчальні досягнення середнього рівня. Навчається не в повну міру своїх можливостей, потребує постійного контролю. Повільно запам`ятовує навчальний матеріал. Виявляє творче мислення. Домашні завдання переважно виконує, але неякісно. Трапляються випадки пропусків уроків без поважної причини. Мати не підтримує контакт з класним керівником, а також не з`являється до школи за проханням адміністрації ліцею та вчителів, не відвідує батьківські збори, зовсім не приділяє уваги вихованню доньки, не підтримує її, не допомагає у навчанні (а.с.22).

ОСОБА_1 належним чином (спочатку листом, потім особисто) була повідомлена про те, що її малолітня дочка ОСОБА_11 тимчасово влаштована у сім`ю рідної бабусі відповідно до розпорядження сільського голови від 05.02.2024 №15-Р «Про тимчасове влаштування дитини, яка перебуває в складних життєвих обставинах», у зв`язку з її ухиленням від виконання батьківських (материнських) обов`язків відносно малолітньої дитини. Також повідомлена, що з метою соціального захисту неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті сільської ради розглядатиметься питання про неналежне виконання нею батьківських (материнських) обов`язків, доцільності відібрання дітей без позбавлення чи позбавлення батьківських прав.

08.02.2024 комісія знову прибула до сім`ї ОСОБА_1 за місцем їхнього проживання. З матір`ю було проведено бесіду з метою встановлення обставин, що привели до небажання дитини повертатись у її сім`ю. За результатами обстеження умов проживання встановлено, що мати створила частково задовільні умови проживання дітей. Житловий будинок з двома спальнями, коридором, кухнею та місцем для вмивання та приймання душу. У ванній кімнаті немає води в умивальнику та душовій кабіні. На час відвідин у кімнатах було прибрано, проведене свіже вологе прибирання, все поскладане та застелене, але відчутний запах тютюнового диму. Наявне електропостачання, відсутній газ, їжу готують на плиті з газовим балоном. Діти мають окремі спальні місця, шафу з одягом, в іншій кімнаті є телевізор, стіл для навчання. Всі діти поживають у одній дитячій кімнаті. Між дитячою кімнатою та спальнею дорослих відсутні двері. Продукти харчування наявні, їжа приготовлена. Присутні діти, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 (яка прийшла по підручники і особисті речі) розповідають, що дорослі позичають кошти, самі не працюють, часто кричать, можуть вдарити, вживають алкоголь. Матері рекомендовано змінити своє ставлення до дітей, цікавитися ними працевлаштуватися, погасити заборгованість за газ, відремонтувати постачання води до вмивальника і душу, що зафіксовано у відповідному акті (а.с.23).

22.02.2024 року було проведено бесіду з малолітньою ОСОБА_13 та встановлено, що вона на вказаний час проживала у бабусі ОСОБА_9 . У них хороші стосунки, доброзичливі та теплі. Щодня вона ходить з с.Лісна Тарновиця до Переріслянського ліцею на навчання. До міста продавати сухоцвіт вона більше не їздить. З сестрами спілкується в ліцеї, але повертатись додому наміру не має. Мати один раз приходила до ліцею, щоб поспілкуватись з нею та її сестрами. Другий раз з співмешканцем, але спілкування не відбулось. Більше мати не приходить до ліцею, не цікавиться її навчанням, вихованням, самостійно не телефонує, не приїжджає в с.Лісна Тарновиця. Дитина з дому забрала кілька своїх речей ї більше не приходить. З співмешканцем не спілкується. З батьком ОСОБА_14 , який перебуває у виправній колонії, спілкується по телефону (а.с.24).

Також працівниками ССД Надвірнянської міської ради було обстежено умови проживання ОСОБА_15 у сім`ї бабусі та встановлено, що по АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_9 та ОСОБА_2 . Бабуся з внучкою проживають в літній кухні, яка розміщена поруч житлового будинку на одній території. Умови проживання задовільні. В літній кухні є одна житлова кімната та кухня, є місце для сну та відпочинку дитини. В кімнаті чисто, прибрано, санітарно-гігієнічні норми не порушено. Для дитини є місце для сну, підготовки уроків та відпочинку. Між ними склалися дружні та теплі стосунки, дівчинка слухняно виконує доручення бабусі та прислухається до її думки. Бабуся не проти щоб ОСОБА_11 проживала та перебувала у її сім`ї, а також готова опікуватися нею, дбати про її фізичний та розумовий розвиток і фінансово забезпечувати (а.с.25).

Отже, працівниками проведено бесіду з Юлею та встановлено, що повертатися до своєї матері вона не хоче, у зв`язку з тим, що її вдома постійно ображають, принижують, кричать на неї, заставляють її продавати квіти в місті Надвірна, виганяли з дому, зароблені кошти від продажу квітів та горіхів мати разом з вітчимом забирали від неї. І надалі неповнолітня хоче залишатися та проживати у своєї бабусі, яка на належному рівні здійснює догляд та піклується за нею, матеріально її утримує (а.с.26).

Відповідно до інформації, наданої управлінням соціального захисту населення Надвірнянської РДА на звернення Переріслянської сільської ради від 08.02.2024 року за №18/12-21, відповідач за 2023 рік отримала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям у загальному розмірі 123104 грн. 22 коп. З 01.01.2024 року по 30.06.2024 року їй призначено у розмірі 11363 грн. - щомісячно і відповідач отримає у березні за 3 місяці 2024 року державну соціальну допомогу у загальному розмірі 34089 грн. 00 коп. (а.с.27). Також даним зверненням Переріслянська сільська рада просила здійснити контроль за правильністю надання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї ОСОБА_1 та цільовим використанням коштів державного бюджету за призначенням, оскільки відомо, що неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває за межами України, а малолітня дочка ОСОБА_2 тимчасово влаштована у сім`ю рідної бабусі.

Крім того, відповідно до листа від 28.022024 року №1572/108/50/04, працівниками Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводилась робота в межах компетенції, з гр. ОСОБА_1 щодо належного виконання нею батьківських обов`язків щодо її неповнолітніх дітей, також відносно останньої протягом 2023 року неодноразово складались протоколи щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей).

Працівниками ювенальної превенції неодноразово проводились профілактичні бесіди з ОСОБА_2 , і у ході спілкування неповнолітня запевняла, що мати та її співмешканець ОСОБА_4 добре до неї відносяться та не вчиняють протиправних дій відносно неповнолітньої, а також не заставляють її продавати сухоцвіт, а робить це вона виключно за своїм бажанням, у вільний після навчання час. Також громадянка ОСОБА_1 неодноразово запрошувалась у Надвірнянський РВП, проте вона відмовлялась, або ігнорувала запрошення працівників поліції.

20.02.2024 року працівниками ювенальної превенції відвідано сім`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , однак на час перевірки будинок був зачинений, двері ніхто не відчиняв.

На наявних обліках у Надвірнянському РВП відповідачка не перебуває (а.с.28).

Відповідно до даних інформаційної підсистеми ІПНП, батько малолітньої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 30.05.2022 року засуджений Надвірнянським районним судом до позбавлення волі на термін 3 роки 6 місяців за ч.3 ст.185 КК України (вирок суду набрав законної сили 28.09.2022 року) і на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі

З матір`ю проводилась профілактична робота в 2020 році, про що складено протокол бесіди (а.с.29) і комісією вирішено - матері провести бесіду з дітьми щодо систематичного відвідування занять у навчальному закладі, доглядати за дітьми, раціонально використовувати кошти державної соціальної допомоги.

Із законодавством України щодо обов`язків батьків з утримання, виховання та навчання неповнолітніх дітей відповідача ознайомлено і в 2021 році, попереджено про адміністративну, кримінальну відповідальність та можливість позбавлення її батьківських прав. Зобов`язано належним чином здійснювати свої батьківські (материнські) обов`язки, піклуватися про стан здоров`я дітей, моральний та фізичний розвиток (30). Також відвідано сім`ю за місцем їх проживання (а.с.31) та встановлено, що діти з матір`ю перебували вдома, навчання дистанційно не відвідували, а дочка ОСОБА_11 , якій на той час було 11 років, зі слів матері продавала у місті квіти, в навчальний час та без супроводу дорослих.

Комісією з питань захисту прав дитини на засіданні 14.12.2021 року уже розглядалось питання про неналежне виконання батьківських (материнських) обов`язків ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу з протоколу від 14.12.2021 №7 (а.с.32-33), комісія розглянула письмове повідомлення з навчального закладу, акт обстеження умов проживання неповнолітніх дітей, вислухала позицію матері, враховуючи пропозиції членів комісії з питань захисту прав дитини, керуючись ч.2, ч.5 ст.19, п.2 ч.1 ст.164 СК України, ст.ст.8, 12 ЗУ «Про охорону дитинства», захищаючи права та інтереси неповнолітніх дітей, вважала за доцільне: рекомендувати матері ОСОБА_1 змінити ставлення до виконання батьківських (материнських) обов`язків щодо виховання неповнолітніх дітей, здобуття ними повної загальної середньої освіти; зобов`язати матір усунути причини, що призводять до невідвідування дітьми занять в ліцеї та не допускати перебування дітей в місті Надвірна беї супроводу дорослих у нічний та урочний час в громадських місцях; відвідувати батьківські збори, цікавитися рівнем знань та успішністю дітей їх творчими здібностями та вибором майбутньої професії; дбати про власне здоров`я та здоров`я своїх дітей, вести здоровий спосіб життя, матеріально забезпечувати дітей, дбати про задоволення їх основних потреб; в разі невиконання рішення комісії взяти неповнолітніх дітей на облік як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах; інспекторам Надвірнянського РВП притягнути до адміністративної відповідальності матір за неналежне виконання своїх батьківський (материнських) обов`язків.

Також, відповідно до характеристики ОСОБА_2 , складеної 13.12.2021 року адміністрацією Переріслянського ліцею вбачається, що на вказаний час дівчинка навчалася в 6-Б класі ліцею. Учениці важко давалося засвоєння програмового матеріалу. Мала недовготривалу пам`ять, не зосереджену увагу на уроках, не дуже активна. Домашнє завдання старалася виконувати, але не завжди. За час дистанційного навчання учениця жодного разу не виходила на онлайн-уроки, тому ці обставини й вплинули на рівень успішності школярки. ОСОБА_11 завжди мала охайний вигляд, старалася брати участь у загально-шкільних заходах та заходах класу, сумлінно виконувала покладені на неї доручення. Самооцінка у дівчинки в нормі, час від часу соромиться, не вміє висловити свою думку, проте у спілкуванні та поведінці переважають позитивні риси.

Батьки ОСОБА_16 не цікавились успіхами та досягненнями дитини у ліцеї. Не відвідували батьківські збори, важко виходили на контакт з класним керівником, ігнорували телефонні дзвінки (а.с.34).

Отже, з вищевикладеного можна зробити висновок, що мати неодноразово ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дитини, не реагувала на рекомендації та зобов`язання комісії, не займалася вихованням дитини та не цікавились її навчанням.

У зв`язку з усними повідомленнями односельчан про те, що бачили неодноразово як діти сім`ї ОСОБА_17 продають квіти, сухоцвіт на площі, біля універмагу в м.Надвірна або біля «АТБ» в с.Назавизів, часто без супроводу дорослих, у денний час під час уроків або у пізній вечірній час, з матір`ю проводились профілактичні роботи і в наступні роки, сім`я відвідувалась за місцем проживання дітей (а.с.35, 37).

29.02.2024 року вдруге на засіданні комісії з питань захисту прав дитини було розглянуто питання про неналежне виконання батьківських (материнських) обов`язків ОСОБА_1 відносно трьох неповнолітніх дітей щодо їх навчання та виховання.

Враховуючи думку виступаючих, письмове звернення з навчального закладу, акти обстежень та інші матеріали справи, діючи в інтересах малолітньої дитини, комісією рекомендовано виконавчому комітету Переріслянської сільської ради прийняти рішення про доцільність позбавлення батьківській (материнських) прав ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 з підстав ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини, піклуванню про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток. У службі у справах дітей малолітня ОСОБА_11 та її сестри ОСОБА_18 та ОСОБА_12 перебувають на обліку дітей, які знаходяться в складних життєвих обставинах, з підстав ухилення батьків від виконання своїх обов`язків відносно дітей (не цікавляться навчальною діяльністю дітей, не контактують з педагогами ліцею, недбало ставляться до виховання дітей, умови проживання створюють частково, мати зловживає алкогольними напоями, складні сімейні відносини, батько перебуває у місцях позбавлення волі.

Обов`язок батьків - піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття повної загально середньої освіти та готувати дитину до самостійного життя.

Однак, мати малолітньої ОСОБА_16 не змінила свого ставлення до дитини, тому можна зробити висновок, що вона свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дівчинки, не проживає з нею, не цікавиться її життям, навчанням, станом здоров`я, фізичним, духовним та моральним розвитком, примушувала дівчинку продавати сухоцвіт, запевняючи що дитина самостійно виявляє бажання до торгівлі (у навчальний та пізній вечірній час без супроводу матері), при цьому мати або її співмешканець привозили знову сухоцвіт та розпоряджалися коштами від продажу, не працює, живе виключно на кошти державної соціальної допомоги, яка призначена і на дитину, з моменту тимчасового влаштування дитина проживає в сім`ї бабусі, яка добре ставиться до неї, бере участь у вихованні, забезпечує її усім необхідним.

Наведені факти в своїй сукупності суд розцінює, як ухилення відповідача від виховання дитини та нехтування своїми батьківськими обов`язками. Таким чином, суд вважає, що з боку ОСОБА_1 мала місце винна поведінка, яка проявилась в свідомому ухиленні нею від виконання своїх батьківських (материнських) обов`язків.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» при вирішенні спорів про позбавлення батьківських прав суди повинні виходити не з формальних міркувань, а з фактичних інтересів дітей та умов їх нормального виховання.

Враховуючи положення ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України, у відповідності до якого регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За встановлених судом фактичних обставин, суд вважає заявлені вимоги про позбавлення батьківських (материнських) прав відносно неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - обгрунтованими.

Враховуючи вище наведене суд вважає, що відповідач ухиляється від виховання та утримання своєї неповнолітньої дитини, а тому прийшов до висновку, що є передбачені п.2 ч.1 ст.164 СК України підстави для позбавлення відповідача батьківських (материнських) прав щодо дитини, сприятимуть захисту інтересів останньої.

Судом перевірено, що відповідач ОСОБА_1 , як мати, неповнолітньою дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зовсім не цікавиться, не займається нею та не виховує.

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських (материнських) прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області за №21-2/2024 від 29.02.2024 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських (материнських) прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку: АДРЕСА_1 , відносно неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з підстав ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини, піклуванню про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Зазначені висновок про доцільність позбавлення батьківських прав та рішення виконавчого комітету долучені до матеріалів даної справи (а.с.38-40).

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, беручи до уваги наведене, а також ту обставину, що відповідач свою поведінку не змінила, суд вважає, що вимоги позивача щодо позбавлення батьківських (материнських) прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають до задоволення.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.4 ст.81 ЦПК України, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

На переконання суду, встановлені обставини не спростовані в судовому засіданні стороною відповідача, зокрема щодо ухилення відповідача від виконання батьківських (материнських) обов`язків щодо своєї неповнолітньої дочки, а тому враховуючи вищенаведене, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, виходячи з інтересів дитини, суд приходить до висновку, що позов Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, як представника органу опіки та піклування, в цій частині підлягає до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про стягнення аліментів, суд зазначає наступне:

Згідно ч.ч.2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідач ОСОБА_1 не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, що є її обов`язком.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, частин 7, 8 ст.8 СК України в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст.ст.2, 8 Закону України «Про охорону дитинства» завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Відповідно із ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 вересня 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

У відповідності до ст.ст.180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини, аліменти, присуджуються в частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 01 січня 2024 року становить 2563 гривні, а для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Згідно абз.2 ч.2 ст.182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Врахувавши всі обставини справи, встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для неповнолітньої дитини відповідного віку, матеріальне становище дитини, а також матеріальний стан платника аліментів, суд прийшов до висновку, що вона взмозі утримувати свою дитини в розмірі, достатньому для її нормального фізичного та духовного розвитку.

За вказаних обставин і з урахуванням також того, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька, суд вважає, що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і аліменти можуть бути визначені судом у відсотковому відношенні, а саме по частці всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Таким чином, вирішуючи питання з якого часу на відповідача покладається обов`язок по сплаті аліментів, суд констатує, що згідно вимог ст.191 СК України аліменти слід стягувати від дня пред`явлення позову, тобто з 11.03.2024 року.

Крім того, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Також, як визначено п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

За таких обставин позивач у справі про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини звільнений від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст.141 ЦПК України - 6056 грн. 00 коп. судового збору в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 157, 164, 165, 166, 171, 180, 182, 183 СК України, постановою №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.4, 12, 19, 76, 77, 78, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, як представника органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянку України, зареєстровану: АДРЕСА_1 , батьківських (материнських) прав відносно неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки: с.Перерісль, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, актовий запис про народження № 11 від 16.04.2010 року, складений виконавчим комітетом Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , в користь опікуна або закладу, в якому перебуває дитина, - аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнення аліментів розпочати з 11.03.2024 року і проводити щомісячно до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 на користь держави - 6056 грн. 00 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення

складено 23.08.2024 року.

Суддя Грещук Р.П.