Ухвала

від 26.08.2024 по справі 541/3039/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3039/24

Провадження № 2/541/1120/2024

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 серпня 2024 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро 2012» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Каращук Катерина Леонідівна,

в с т а н о в и в :

До Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 13 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким принцип узгоджується з обов`язком позивача, встановленим ст. 175 ЦПК України, зазначити в позовній заяві зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, підставою звернення з позовом про зняття арешту з майна в порядку цивільного провадження є факт порушення цивільного права особи (права власності) та наявність у позивача підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, належить саме йому. Такий позов заявляється одночасно з позовом про визнання права власності на майно.

Відповідно до Аналізу практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України Верховного Суду України, застосовуючи передбачений п. 1 ст. 2, ст. 16 ЦК спосіб захисту цивільного права чи інтересу у справах за позовом про зняття арешту з майна деякі суди не враховують положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» (зі змінами), що ці вимоги мають ґрунтуватися на праві власності або володіння, і тому задовольняють їх без визнання права власності на спірне майно або за позовами не власників або володільців (кредиторів, що не є заставодержателями, в інших зобов`язаннях).

У таких випадках повинні застосовуватись інші відповідні способи судового захисту (наприклад, оскарження постанови державного виконавця про арешт майна, припинення дії, яка порушує право).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 постанови N 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 передбачено, що відповідачами в справі за позовною заявою про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, позивачу, з урахуванням обставин якими він обґрунтовує позовні вимоги, слід уточнити та конкретизувати зміст позовних вимог.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2, п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Отже, у разі пред`явлення позову про визнання права власності позивачем у позовній заяві повинна бути вказана ціна позову.

Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог статі 175 ЦПК України, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро 2012» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Каращук Катерина Леонідівна залишити без руху, встановивши позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.

Інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. А. Морозовська