Рішення

від 20.08.2024 по справі 465/6276/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6276/23

2/465/180/24

РІШЕННЯ

Іменем України

20.08.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі Сеньків А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у Західному регіоні Фірма «Західтрансбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та про відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

позивач звернувся з позовом до відповідача ТЗОВ «Західтрансбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та про відшкодування моральної шкоди, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по невиплаченій заробітній платі, премій, компенсації за дні невикористаної відпустки 80158,46 грн, компенсації за дня невикористаної відпуски, компенсацію середнього заробітку за період затримки з 16.10.2019 року по 27.07. 2023 року и173217,60 грн., компенсацію за затримку розрахунку заборгованості при звільненні працівника 26148,80 грн, вирахувавши та сплативши податки та збори; стягнути з відповідача на користь позивача 12000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивач був працевлаштований у ТЗОВ "ЗАХІДТРАНСБУД" наказом № 58-к від 16.12.2018 року на посаду головного бухгалтера, та працював в період 17.12.2018 року - 15.10.2019 року, звільнений за угодою сторін п. 1 ст. 36 К3пП України наказом № 37-к від 15.10.2019 року.

Станом на дату звільнення та станом на даний час, ТзОВ "Західтрансбуд" ще не повністю виплачено позивачу заборговану зарплату (премію) за 2019 рік, що підтверджується відомостями нарахованої (і не виплаченої зарплати за травень - жовтень 2019 року.

Приписом про усунення виявлених порушень від 06.11.2019 року ГУ Держпраці у Львівській області, на підставі інспекційного відвідування було встановлено ряд порушень трудового законодавства.

Зокрема, було виявлено «при звільненні працівнику ОСОБА_1 не виплачено всіх належних йому до виплати сум від Товариства, та не виплачено зокрема і грошову компенсацію з невикористану відпустку, що є невиконанням ст. 83 КЗпП України». Порушення не усунуті.

Таким чином, відповідач зобов`язаний погасити перед позивачем як основний борг по заробітній платі так і нарахувати компенсацію за несвоєчасно виплачену зарплату.

Проте всупереч вимогам законодавства, а саме Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, в трудовій книжці у день звільнення працівника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 ) Роботодавцем ТЗОВ "ЗАХІДТРАНСБУД (код ЄДРПОУ:30478068) не було проведено повний розрахунок з працівником. У день звільнення з роботи. А саме, не виплачено нараховану (і не виплачену заробітну плату), не виплачено компенсацію за невикористані відпустки , не нараховано і не виплачено компенсацію за затримки у виплаті заробітної плати. Отже, у день звільнення а також на наступний день, І дотепер, позивачу ніякі виплати не проведені.

Згідно Відомостей нарахованої (і не виплаченої) зарплати ТзОВ «Західтрансбуд» за період травень-жовтень 2019 року, Роботодавцем ТЗОВ "ЗАХІДТРАНСБУД" не було виплачено позивачу наступні суми коштів:

1.Травень 2019 року: зарплата 3864,00 грн. - виплачена, та премія 11136,00 грн. - не виплачена; сукупний залишок боргу - не виплачено 11136, грн.;

2.Червень 2019 року: зарплата 3891,03 грн. - виплачена, та премія 11108,97 грн. не виплачена, сукупний залишок боргу - не виплачено 11108,97 грн.;

3.Липень 2019 року: зарплата 3971,51 грн. - виплачена, та премія 11028,49 грн. не виплачена, сукупний залишок боргу - не виплачено 11028,49 грн.;

4.Серпень 2019 року: зарплата 3918,94 грн., із них - виплачено 3000,00 грн., а 918,9 грн. - не виплачено, та премія 11081,06 грн. - не виплачена, сукупний залишок борг - не виплачено 12000,00 грн.;

5.Вересень 2019 року: зарплата 3988,68 грн. - не виплачена, та премія 11011,32 грн. не виплачена, сукупний залишок боргу - не виплачено 15000,00 грн.;

6.Жовтень 2019 року: зарплата 5434,71 грн. - не виплачена, премія 1385,29 грн. не виплачена, компенсація за невикористану відпустку при звільненні з роботи в сумі 13065,00 грн. - не виплачена, сукупний залишок боргу - не виплачено 19885,00 гривень.

Загальна сума боргу не виплаченої заробітної плати, премій та компенсації за не використаною відпустку ТЗОВ "ЗАХІДТРАНСБУД" позивачу становить в сумі 80 158, 46 грн.

Розрахунок компенсації за невчасно виплачену заробітну плату 26148,80 грн.

Щодо вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку прі звільненні.

Середньоденний заробіток позивача на день його звільнення складає 7907,62/42 = 188,28 грн.

Сума середнього заробітку за період затримки з 16.10.2019 року по 27.07.2023 року складає 1381 день, (920 робочих днів), тобто сума середнього заробітку за період затримки складає: - 920 дні * 188,28 грн./день = 173217,60 грн.

Невиплата розрахункових коштів при звільненні позивача мала місце з вини роботодавця.

Щодо вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивач зазначає наступне.

В результаті затримки з невиплатою заробітної плати при звільненні позивач поніс моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів на проживання протягом певного періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, принизило позивача, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню частково з урахування розміру невиплачених відповідачем су розміру та тривалості завданих моральних страждань. Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його житті, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», вважає виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягає задоволенню в розмірі 12000,00 грн.

У зв`язку з вище викладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.

21.11.2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступні обставини.

Так, позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими такими, що не підлягають до задоволення.

Позивач зазначає, що за період з 01.05.2019 року по 15.10.2019 року йому від підприємства не було виплачено: травень 2019 року - премія 11136,00 грн., червень 2019 року - премія 11108, 97 грн, липень 2019 року премія 11028, 49 грн., серпень 2019 року - 918,94 грн. - заробітна плата , 11081, 06 грн премія, вересень 2019 року - 3988, 68 грн. - заробітна плата , 11011, 32 грн - премія , жовтень 2019 року 5434, 71 - заробітна плата, 11385, 29 грн - премія, 13065, 00 грн. - компенсація за не використану відпустку .

Позивач в позові не зазначає розміру свого посадового окладу. Його посадовий оклад встановив 4800 грн., щомісяця .

В додаток до позову ним надано відомості нарахованої і невиплаченої заробітної плати за період з травня по жовтень 2019 року. Всі датовані станом на 19.11.2019 року, підписані - ОСОБА_2 - підпис.

Ці відомості є сфальсифіковані. По підприємству такої форми відомостей ніколи не вели. Відомість по заробітній платі має бути підписана керівником і бухгалтером .

Позивач був звільнений з підприємства 15.10.2019 року. В цих відомостях зазначено, що підпис бухгалтера ОСОБА_2

Бухгалтер ОСОБА_2 , яка в той період часу працювала на підприємстві має зовсім інший підпис, що підтверджується копіями банківських документів, які ми долучаємо в якості письмових доказів до матеріалів справи.

Як вбачається з розрахункових листків ОСОБА_1 , за червень 2019 року нарахована заробітна плата - 4833, 57грн., перераховано податок 870, 04 грн., військовий збір -72, 50 грн. , належало до виплати 3891, 03 грн.

На початок місяця борг становив 11240, 73, на кінець місяця -15131, 76 грн.

Розрахунковий листок за липень 2019 року: нараховано заробітної плати 4933,55 грн., податок - 888, 04 грн., військовий збір 74,00 грн., до виплати 3971,51 грн.

В липні 2019 року виплачено: 23.07.2019 року - за травень 3864,00 грн., за червень 3891, 07 грн. Борг за підприємством на кінець липня 2019 року становив 107,51 грн.

В серпні 2019 року нараховано 4868, 24 грн., податок 891, 88 грн., військовий збір 74,32 грн., до виплати 3918, 94 грн. . Борг на кінець місяця 4026,45 грн.

В вересні 2019 року нараховано 4954,88 грн., податок 891,88 грн., військовий збір 74,32 грн., до виплати 3988, 68 грн. Борг на початок місяця 4026,45 грн. , на кінець 8015,13 грн..

Жовтень 2019 року нараховано 2181,82 грн. заробітні плата, 4414,50 грн. компенсація за невикористану відпустку 1215,22 податок 101,27 грн військовий збір, виплачено 3971, 51 грн. борг на кінець місяця 9478, 33 коп. Крім того щомісяця нараховувалась індексація заробітної плати.

Відповідно до відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам ОСОБА_1 нараховано заробітну плату - травень 2019 року 4800 грн., червень 2019 року - 4833, 50 грн, липень 2019 року 4933,55 грн . серпень 2019 року 4868,24 грн , вересень 2019 року 4954,88 грн. , жовтень 2019 року 2336 ,70 грн.

Всі відомості по нарахуванні заробітної плати ОСОБА_1 особисто надавав податковим органам через електронної кабінет .

Безпідставною є вимога позивача щодо існування заборгованості по виплаті премій. В 2019 році по підприємству не видавалось жодного наказу про проведення преміювання. ОСОБА_1 премії не нараховувались, що підтверджується відомостями про нарахування заробітної плати за страхованим особам, відомостями на виплату заробітної плати .

Вимоги щодо стягнення суми премій в розмірі 56751, 13 грн. є безпідставними.

Також безпідставною є вимога щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні в розмірі 13065,00 грн. . Позивачу при окладі 4800 грн. нарахована компенсація в сумі 4414, 50 грн.

У підприємства на кінець серпня 2019 року перед ОСОБА_3 був борг (107,51 + 3918,94 = 4026,45 грн.). На кінець вересня 2019 року (4026,45 +3988,68 = 8015,13 ) на кінець жовтня 2019 (8015, 13 + 5434,71 = 9478, 33). Всі кошти ОСОБА_1 виплачені в жовтні 2019 року.

Щодо нарахованої компенсації по заробітній платі.

Позивач вважає, що компенсації підлягає заробіток за період з травня 2019 року по жовтень 2019 року. В розрахунку зазначені не існуючі суми заробітної плати за цей період, які йому ніколи не нараховувались і не виплачувались .

Таким чином, жодної заборгованості у підприємства перед ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку при звільненні немає.

В зв`язку з цим, підстав для стягнення сум боргу компенсації за дні не використаної відпустки, компенсації за затримку розрахунку немає.

Крім того, безпідставно є вимога щодо відшкодування моральної шкоди. Позивач звільнений був по угоді сторін, ніякої моральної шкоди йому нанесено не було.

21.12.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (враховуючи відзив на позовну заяву, якій фактично є відповіддю на відзив, та вказано, що у своєму відзиві відповідач залишає поза увагою приписом про усунення виявлених порушень від 06.11.2019 року ГУ Держпраці у Львівській області, на підставі інспекційного відвідування було встановлено ряд порушень трудового законодавства.

Зокрема, було виявлено «при звільненні працівнику ОСОБА_1 не виплачено всіх належних йому до виплати сум від Товариства, та не виплачено зокрема і грошову компенсацію за невикористану відпустку, що є невиконанням ст. 83 К3пП України». Порушення не усунуті.

Позивач вказує, що надані ним як доказ відомості нарахованої і не виплаченої зарплати ТЗОВ "Західтрансбуд" за травень-жовтень 2019 року (станом на 19.11.2019 року) є цілком реальними і достовірними документами ТзОВ "Західтрансбуд", вони підписані бухгалтером ТзОВ "Західтрансбуд" ОСОБА_2 , яка працювала на фірмі на цей час, нею вказана дата Відомостей - 19.11.2019 року.

Щощдо тверджень відповідача що підпис не бухгалтера не збігається, це усні припущення.

???Позивач зазначає, що нічого сфальсифікованого (як стверджує ТзОВ "Західтрансбуд") в цих документах немає, а всі дані цих відомостей є достовірними і об`єктивним. Зокрема: у Відомостях вказані реальні і достовірні працівники фірми, відпрацьовані ними дні і години (людино/дні, людино/години), належна до виплати зарплата, нарахована додаткова оплата у вигляді премії (премія), всього грошей, виплачено грошей і залишок не виплачених грошей по кожному працівнику. Таким чином, оплата праці складалася як із офіційної зарплати (основної), так і з неофіційної частини зарплати (додаткової або премії). Отже, вказані Відомості є достовірним документальним підтвердженням, як належної працівникам зарплати, так і виплачених, і не виплачених працівникам грошових коштів.

Позивач хоче зауважити про те, що ТзОВ "Західтрансбуд" до відгуку було додано Розрахункові листки по зарплаті ОСОБА_1 , які не заперечують, а навпаки, підтверджують дані, що вказані у Відомостях, а саме, суми основної зарплати, які належні до виплати ОСОБА_1 , зокрема: за серпень 2019 року - 3918,94 грн.; за вересень 2019 року - 3988,68 грн.; за жовтень 2019 року - 5434,71 грн., що разом становить 13342,33 гривень.

Твердження ТОВ "Західтрансбуд" про те, що Всі кошти виплачені ОСОБА_1 в жовтні 2019 року, спростовується навіть за даними, наданих ними ж, Розрахункових листків по зарплаті поданими самим відповідачем, а саме: у Розрахунковому листку за жовтень 2019 року вказана виплата коштів в сумі 3971,51 грн. за липень 2019 року, однак відсутня інформація про виплати коштів за серпень, вересень і жовтень 2019 року. У цьому ж Розрахунковому листку за жовтень 2019 року вказано борг підприємства перед працівником в сумі 9478,33 грн., однак, з невідомих причин до загального боргу не було включено борг, який належав до виплати за квітень 2019 року в сумі 3864,00 грн. (Розрахунковий листок за квітень 2019 року взагалі не був наданий суду, і борг за квітень 2019 не був включений до загальної суми боргу), хоча виплата цієї суми 3864,00 грн. включена правильно у Розрахунковому листку за липень 2019 року.

Таким чином, до загального боргу з основної зарплати слід додати борг за квітень 2019 року в сумі 3864,00 грн., і загальна сума боргу з основної зарплати становитиме 13342,33 гривень.

Твердження ТзОВ "Західтрансбуд" про те, що "... жодної заборгованості у підприємства перед ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку при звільненні немає", заперечується даними, із наданих ними ж, Розрахункових листків по зарплаті, інформацією із Припису Державної інспекції з праці, а також даними із Відомостей, які надані позивачем.

Ухвалою суду від 18.01.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про витребування доказів задоволено.

Витребувано у Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8 (7 поверх)) документи (копії) актів проведення перевірки та приписів, щодо перевірок роботодавця ТХОВ «ЗАХІДТРАНСБУД» (код ЄДРПОУ 30478068) що стосується прав та інтересів працівника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Витребувати у Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, електрона пошта: lv.official@tax.gov.ua) відомості щодо нарахованої та/або виплачено заробітної плати працівника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та документи (копії) актів проведення перевірки та приписів, щодо перевірок роботодавця ТЗОВ «ЗАХІДТРАНСБУД» (код ЄДРПОУ: 30478068), що стосується прав та інтересів працівника ОСОБА_1 (( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Сторони в судове засідання не звились, від позивача та його представника в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити на підставі наявних у справі доказах.

Від представника відповідача в матеріалах справи міститься заява в якій вона просила суд відмовити у задоволені позову повністю, та зазначила, що 06.11.2020 року Держслужбою з питань праці складено акт в 14-00 про неможливість проведення інспекційного відвідування. Це було обумовлено поважними причинами хворобою бухгалтера, яка підтверджена листком непрацездатності. Всі бухгалтерські документи знаходились у неї, відповідно інспектор їх не оглядав.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завдання цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно з ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Судом встановлено, що 17.12.2018 року ОСОБА_1 відповідно до Наказу №58-к від 16.12.2018 року був прийнятий ТОВ «Західтрансбуд» прийнятий на посаду головного бухгалтера, що вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_2 .

Також з копії трудової книжки (серія НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 вбачається, що останнього відповідно до Наказу №37-к від 15.10.2019 року звільнено з роботи за угодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України.

Державною службою з питань правці 06.11.2019 року видано припис про усунення виявлених порушень №ЛВ4193/1553/АВ/П де вказано, що проведене інспекційне відвідування у ТзОВ з транспортного будівництва у Західному регіоні фірма «Західтрансбуд» за результатами якого складено акт інспекційного відвідування та зобов`язано директора усунути такі порушення зокрема, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, учтанови, організації, провадиться в день звільнення, а саме згідно наказу №37-К від 15.10.2019 працівника ОСОБА_1 звільнено за згодою сторін 15.10.2019, однак виплату всіх сум, що належать їм від товариства не виплачено в день звільнення; Відповідно до Наказу №37-К від 15.10.2019 працівника ОСОБА_1 звільнено за згодою сторін 15.10.2019. При звільнені працівнику не виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, що є невиконанням ст. 83 КЗпП.

Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб платників податків за період з 4 кварталу 2018 року по 4 квартал 2019 року ОСОБА_1 вбачається, що ТЗОВ «Західтрансбуд» було виплачено останньому заробітну плату у загальному розмірі 67786,17 грн.

Також відповідачем надано відомості про зарахування заробітної плати ОСОБА_5 за період з грудня 2018 року по жовтень 2019 року.

Статтею 43Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ст.94Кодексу законівпро працюУкраїни заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цимКодексом,Законом України"Прооплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно з ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зст. 21 Закону України "Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з ч.1ст.24 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Статтею 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Проте, з матеріалів справи не можливо встановити щодо нарахування премій позивачу, оскільки матеріали справи не містять відомостей, що в 2019 році по підприємству видавалися накази щодо проведення преміювання ОСОБА_1 , тому суд до цих тверджень позивача відноситься критично.

Також, з матеріалів справи не вбачається, що у підприємства перед ОСОБА_1 по виплаті заробітній платі є заборгованість, та позивачу необхідно виплати компенсацію за невикористану відпустку при звільнені.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях12і13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.77, ч. 2 ст.78, ч. 1 ст.80 ЦПК України, належними докази,які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином суд, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, премій, компенсацій за дні невикористаної відпустки, компенсацій за затримку розрахунку при звільнені працівника, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкодаполягає: 1)у фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; 2)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; 3)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Таким чином, враховуючи те, що судом відмовлено у задоволені вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по виплаті заробітної плати, премій, компенсацій за дні невикористаної відпустки, компенсацій за затримку розрахунку при звільнені працівника, а тому суд також не знайшов підстав щодо задоволення вимог стосовно стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.4,12,13,19,27,76-78,81,89,95,141,175,177,223,247,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у Західному регіоні Фірма «Західтрансбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у Західному регіоні Фірма «Західтрансбуд». Код ЄДРПОУ 30478068, місцезнаходження: 79044, м. Львів, вул. Мельника, б. 8.

Суддя Мартьянова С.М.