Постанова

від 03.12.2007 по справі 32/74-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/74-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03.12.2007м.Київ№ 32/74-А

За позовомАкціонерного страхового товариства “Придніпров'я”

ДоТретя особаДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. КиєваДержавна податкова адміністрація у м. Києві

Провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Колегія суддів у складі: Хрипун О.О. - головуючий

                                                                                  Ковтун С.А.

                                                                                       Копитова О.С.

Секретар судового засідання Ковальчук О.В.

Представники:

від позивача       Ляшко О.В. –предст.

від відповідачавід третьої особи   Мишковець О.В. –нач.від.Джерелюк Ю.В. –гол.держ.под.інсп., Білоус Ю.В. –нач.від., Онуфрійчук В.А. –гол.держ.под.інсп.

ОБСТАВИНИ   СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від  16.06.2006 №0000302307/0, від 30.08.2006 №0000302307/1, від 14.11.2006 №0000302307/2, від 30.08.2006 №0000492307/0, від 24.10.2006 №0000492307/1, від 14.11.2006 №0000492307/2.

Заявою від 26.02.2007 позивач доповнив позовні вимоги та просить визнати недійсними (нечинними) податкові повідомлення –рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 29.01.2007 №0000302307/3 і №0000492307/3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення, не відповідають фактичним обставинам та чинному законодавству, оскільки позивачем не було занижено податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток.

Відповідач та третя особа позовні вимоги заперечують, посилаючись на те, що факти порушень позивачем податкового законодавства зафіксовані актом перевірки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2007 провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням у справі судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Справа №32/74-А направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Після надходження до суду матеріалів справи  та висновку проведеної у справі судово-бухгалтерської експертизи від 11.10.2007 №5852/5853 ухвалою від 19.10.2007 провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2006 відповідачем видане податкове повідомлення –рішення №0000302307/0, яким згідно з п.п. “б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3, п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Наказу ДПА України від 31.03.2003  №146 “Про затвердження форми декларації з податку на доход (прибуток) страховика та Порядку її заповнення” позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі 3875410 грн., в тому числі 1937705 грн. основного платежу та 1937705 грн. штрафних санкцій.

Рішенням від 28.08.2006 №13116/10/25-011 про результати розгляду первинної скарги, яке прийнято відповідачем в ході процедури адміністративного оскарження, податкове повідомлення –рішення від 16.06.2006 №0000302307/0 залишене без змін, а також збільшено розмір донарахованого цим податковим повідомленням-рішенням податку на прибуток на 50,25 грн. та застосованих штрафних санкцій по податку на прибуток на 100,50 грн.

На підставі рішення про результати розгляду первинної скарги від 28.08.2006 №13116/10/25-011 відповідачем 30.08.2006 прийняті: податкове повідомлення –рішення №0000302307/1, яке за змістом та розміром донарахованих зобов'язань повністю співпадає з податковим повідомленням-рішенням від 16.06.2006 №0000302307/0, та податкове повідомлення –рішення №0000492307/0, яким позивачу донараховано 50,25 грн. податку на прибуток та 100,50 грн. штрафних санкцій по податку на  прибуток.

Рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 18.10.2006 №15671/10/25-011 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення –рішення від 30.08.2006 №0000492307/0 скасовано в частині донарахування 50,25 грн. штрафних санкцій. У зв'язку з цим, відповідач видав податкове повідомлення –рішення від 24.10.2006 №0000492307/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 50,25 грн. та по штрафним санкціям по податку на прибуток в розмірі 50,25 грн.

Рішенням ДПА у м. Києві від 09.11.2006 №2944/10/25-114 про результати розгляду скарги податкові повідомлення –рішення відповідача від 16.06.2006 №0000302307/0, від 30.08.2006 №000302307/1 та №0000492307/0, від 24.10.2006 №0000492307/1 залишені без змін.

На підставі рішення ДПА у м. Києві від 09.11.2006 №2944/10/25-114 про результати розгляду скарги відповідачем 14.11.2006 видані: податкове повідомлення –рішення від 14.11.2006 №0000302307/2, яким позивачу визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі 3875410 грн., в тому числі 1937705 грн. податку на прибуток та 1937705 грн. штрафних санкцій по податку на прибуток, а також податкове повідомлення –рішення №0000492307/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 100,5 грн., в тому числі 50,25 грн. основного платежу та 50,25 грн. штрафних санкцій.

Рішенням  ДПА України від 20.01.2007 №573/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення –рішення відповідача від 14.11.2006 №0000302307/2 та №0000492307/2 залишені без змін. У зв'язку з цим 29.11.2007 відповідач видав податкові повідомлення –рішення №000492307/3 та №0000302307/3, які за змістом повністю співпадають з податковими повідомленнями-рішеннями від 14.11.2006 №0000302307/2 та №0000492307/2.

Спірні податкові повідомлення –рішення прийняті на підставі акта “Про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Акціонерного страхового товариства “Придніпров'я” (код 13436940) за період з 01.04.2003р. по 31.03.2006р.” від 07.06.2006 №340/1-22-01-13436940, який складено ДПА у м. Києві.

Згідно з висновками, що викладені у акті перевірки (розділ 3.1.2 “Валові витрати”), позивачем завищено загальну суму валових витрат за 1 квартал 2004року в розмірі 36900грн. та за 1 півріччя 2004 року в розмірі 7160 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 17900 грн., в тому числі: за 1 квартал 2004 року –на 9225 грн., за 1 півріччя 2004 року –на 17900 грн.

Завищення валових витрат та донарахування податку на прибуток відповідач обґрунтовує тим, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та Наказу ДПА України від 31.03.2003 №146 “Про затвердження форми декларації з податку на доход (прибуток) страховика та Порядку її складання”, оскільки до валових витрат віднесено витрати, що прямо не пов'язані з отриманням доходів від діяльності, іншої ніж страхування, а саме витрати за  договорами про надання інформаційно-консультаційних та інших послуг.

З висновками акта перевірки суд не погоджується з наступних підстав.

Як свідчать обставини справи, позивачем укладені наступні договори:

-          №001-11/03 від 03.11.2003 із суб'єктом підприємницької діяльності  Лебедєвим Д.М. на надання консультацій з питань правового регулювання фінансово-господарської діяльності АСТ “Придніпров'я”;

-          без номера від 01.11.2003 та від 05.01.2004 із суб'єктом підприємницької діяльності  Шоха С.І. на надання юридичних та інформаційно-консультаційних послуг АСТ “Придніпров'я”;

- №7 від 19.01.2004 із приватним підприємцем Морозовим Д.М. на представлення своїх інтересів та надання юридичних послуг;

- без номера від 18.03.2004 із суб'єктом підприємницької діяльності  Фісуном І.Л. на надання інформаційних  послуг.

Згідно договору, укладеного позивачем (Замовник) з суб'єктом підприємницької діяльності  Лебедєвим Д.М. (Виконавець), предметом договору (п.п. 1.1-1.8) є:

-          розробка для клієнтів Замовника проектів основних внутрігосподарських документів та господарських договорів;

-          збирання, систематизація, узагальнення  і надання інформації;

-          надання клієнтам пояснень і коментарів нормативних документів, які регулюють питання здійснення страхування, оподаткування і бухгалтерського обліку;

-          надання консультацій клієнтам Замовника по фінансових і податкових питаннях;

-          розробка аналітичних матеріалів консультативного характеру;

-          представництво клієнтів Замовника;

-          юридичний супровід діяльності клієнтів Замовника.

Сторонами погоджено, що в кожному конкретному випадку буде узгоджуватися перелік і вартість послуг (п.2), а виконання зобов'язань буде підтверджуватися Актами прийому-передачі, підписаними представниками сторін (п.2.5). Договір підписано від імені сторін, підпис Замовника  скріплено печаткою.

Виконання умов зазначеного договору документально підтверджується складеними від імені сторін актами приймання-передачі юридичних послуг від 26.01.2004, від 29.01.2004, від 22.03.2004 та від 07.06.2004  згідно з якими позивачем  прийнято, а Виконавцем надано юридичні послуги загальною вартістю 42200 грн., перелік та вартість яких зазначено в Актах. У відповідності до п. 1.1 договору від 01.11.2003, укладеного позивачем (Замовник)  з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Шохою С.І. (Виконавець), предметом договору є надання юридичних  та інформаційно-консультаційних послуг з питань застосування законодавства України по питаннях, що виникають у процесі господарської діяльності. Сторонами погоджений порядок виконання робіт: послуги надаються за заявками замовника, заявка може бути зроблена як в усній, так і в письмовій формі, і результатом надання послуг можуть бути усні і письмові консультації. За результатами надання послуг сторонами підписується Акт виконаних робіт (п.2.).За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцю щомісячно 2750,00грн. (п.4.). Термін дії Договору –до 31.12.2003р.(п.7). Виконання зобов'язань за договором підтверджується актом №2 від 05.01.2004 за період з 01.12.2003р. по 31.12.2003р. У акті зазначено, що послуги, передбачені в Договорі без номера від 01.11.2003, надані в повному обсязі на суму 2750,00 грн.(п.1). У Акті №2  зазначено перелік наданих послуг з питань розробки нових установчих та статутних документів, внутрішніх документів стосовно охорони праці тощо (п.2). Виконання зобов'язань фізичною особою Шохою С.І. щодо надання послуг АСТ “Придніпров'я” прийнято без претензій і зауважень (п.3). Акт №2  підписано від імені сторін, підписи скріплено печатками.

За договором від 05.01.2004, укладеним позивачем (Замовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Шохою С.І. (Виконавець), предметом якого є надання юридичних та інформаційно-консультаційних послуг, позивачем отримано від Виконавця послуги вартістю 1375 грн. Сторонами погоджено, що заявка може бути зроблена як в усній, так і в письмовій формі, і результатом надання послуг можуть бути усні та письмові консультації (пп.2.1,2.2). Згідно договору за результатами надання послуг сторонами підписується Акт виконаних робіт (п.2.6). Термін дії Договору –до 30.01.2004. (п.7.1). Виконання зобов'язань за договором підтверджується актом №1 від 30.01.2004 за період з 05.01.2004р. по 30.01.2004р. У акті зазначено, що послуги, передбачені в Договорі без номера від 05.01.2004, надані в повному обсязі на суму 1375,00грн. (п.1). У Акті №1  зазначено конкретний перелік наданих послуг  (п.2). Виконання зобов'язань фізичною особою Шохою С.І. щодо надання послуг АСТ “Придніпров'я” прийнято без претензій і зауважень (п.3). Акт №1  підписано від імені сторін, підписи скріплено печатками.

Згідно договору №7  від 19.01.2004, укладеного між АСТ “Придніпров'я” (Замовник) та Приватним підприємцем Морозовим Д.М. (Виконавець), предметом договору є представництво інтересів Замовника та надання юридичних послуг  Виконавцем на постійній основі. Виконавець зобов'язується надавати послуги з представництва інтересів Замовника, інформувати про проведену роботу і своєчасно відповідати на запити Замовника (пп.2.1,2.2). Сторони домовились, що юридичні послуги оплачуються у відповідності до Акту виконаних робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору (п.3.1). Додатково до сплати юридичних послуг Замовник зобов'язується відшкодувати всі понесені Виконавцем збитки, до складу яких входять, але не обмежують їх: державне мито, міжміські та міжнародні телефонні дзвінки, факси, ксерокопії, рекомендована пошта, відрядження (білети, таксі, харчування, тощо), та інші подібні витрати (п.4.1). Договір підписано сторонами, підписи скріплено печатками. Згідно з  Актом від 31.01.2004 здачі-приймання робіт по Договору №7 від 19.01.2004 юридичні послуги інформаційно-консультативного характеру за січень 2004р., а саме: підготовка проектів протоколів рішень засновників та учасників компаній, в яких АСТ “Придніпров'я” виступає учасником, підготовка  установчих документів  для них та подання документів на реєстрацію, моніторинг банківського сектору для розміщення коштів на депозитних рахунках, організація зустрічей з керівниками банків з приводу співпраці, надані в повному обсязі на суму 3300,00грн. Акт підписано від імені сторін, підписи скріплено печатками.

Також між АСТ “Придніпров'я” (Замовник) та суб'єктом підприємницької діяльності- фізичною особою Фісуном І.Л. (Виконавець) значиться укладеним  договір  без номера від 18.03.2004 щодо надання інформаційних послуг з питань інвестування. Відповідно до пункту 1.1 Договору, Виконавець зобов'язується надавати Замовнику інформаційні послуги з питань інвестування, згідно погодженого сторонами переліку послуг, а саме:

- вивчення ринку  інвестування;

-          визначення пріоритетних напрямків інвестування в різних областях України;

-          пошук можливих проектів для інвестування та вивчення їх доцільності, ефективності та рентабельності;

-          надання пропозицій щодо інвестування в різні галузі народного господарства і впровадження окремих проектів, та інше.

Замовник зобов'язується оплатити надані послуги відповідно до умов даного Договору. Результатом надання послуг можуть бути усні консультації, письмові висновки, проекти, пропозиції з питань, що цікавлять Замовника (п.2.2). Пунктом 2.3 Договору від 30.05.2005 сторонами погоджено, що за результатами  надання послуг сторонами складається і підписується  Акт виконаних робіт. Оплата послуг Виконавця провадиться згідно Акту виконаних робіт (п.4.1). Договір підписано від імені сторін, підписи скріплено печатками.

Виконання умов договору підтверджується складеним між сторонами актом №1 від 25.06.2004, згідно з яким  послуги, передбачені в договорі  від 18.03.2004, за період з 18.03.2004р. по 25.06.2004р. надані в повному обсязі на загальну суму 20000,00 грн. (п.1). В Акті зазначено докладний перелік наданих інформаційних послуг з питань інвестування (п.2). Виконання зобов'язань фізичною особою Фісуном І.Л. щодо надання консультативно-інформаційних послуг з питань інвестування АСТ “Придніпров'я” прийнято без претензій і зауважень (п.3). Акт підписано від імені сторін, підписи скріплено печатками. В матеріалах справи наявний Звіт СПД - фізичної особи Фісуна І.Л. “Про надання інформаційних послуг з питань інвестування згідно Договору б/н від 18.03.2004р.”, яким  підтверджується надання послуг на користь позивача.

Крім, зазначених вище договорів, згідно акта перевірки зі складу валових витрат виключено такі послуги:

- послуги по розміщенню інформації про прийняття рішення про емісію цінних паперів згідно акту виконаних робіт б/н від 09.04.2004 з ТОВ “Інтерсіті” на суму 98,00грн.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура ТОВ “Інтерсіті” №209 від 07.04.2004, виданий платнику АСТ “Придніпров'я”, на здійснення платежу за послуги по розміщенню інформації, надрукованої 09.04.2004 в газеті “Бюлетень. Цінні папери України”. Тобто, документально така операція підтверджується.

- послуги по розміщенню інформації про фінансові звіти згідно акту виконаних робіт №412 від 29.05.2004. з ВАТ “РГ ”Україна Бізнес” на суму 960,00грн.

Кошти за послуги у розмірі 960,00грн., сплачені АСТ “Придніпров'я” на підставі рахунку-фактури ВАТ “Редакції газети ”Україна Бізнес” №СФ-0000412  від 21.05.2004, акт №412 здачі-приймання робіт (надання послуг) підписаний від імені сторін, підписи скріплено печатками. Звітність АСТ “Придніпров'я” за 2003р. оприлюднена в газеті “Україна-Бізнес”, спецвипуск №14 від 29.05.2004.

- комплекс послуг зі збору для оприлюднення річного звіту емітента на веб-сайті згідно акту виконаних робіт б/н від 24.05.2004. на суму 200,00грн.

Послуги оплачені замовником АСТ “Придніпров'я” на підставі рахунку №С-119 від 21.05.2004. ПП “Допомога–1”. Виконання робіт підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийому наданих послуг від 24.05.2004 на суму 200,00грн.

- послуги з абонентської плати за відкриття рахунку у цінних паперах.

На підставі договору №420/03/Д від 24.11.2003 АСТ “Придніпров'я” сплачено грошові кошти  в сумі 170,00 грн. товариству “Зберігач КОМЕКС БРОК”. Отримання послуг підтверджується належним чином оформленими актами прийому-передачі виконаних робіт до Договору про відкриття рахунку у цінних паперах №420/03/Д від 24.11.2003на суму 45,00грн.,  80,00грн. і 45,00грн., відповідно.

- послуги з розрахунково-касового обслуговування у розмірі 500 грн., які підтверджені виписками банку.

Відповідач вважає, що перелічені вище послуги не можуть бути віднесені до складу валових витрат, оскільки згідно положень Закону України “Про страхування” предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування  і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням та розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Відповідно до п. 7.2 ст. 7 “Оподаткування страхової діяльності” Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” за виключенням страхування життя оподатковувані доходи від страхової діяльності оподатковуються за ставкою у розмірі 3 відсотки суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності (пп.7.2.1).

Для цілей оподаткування страхової діяльності доходом є сума валових внесків - страхові платежі, страхові внески, страхові премії, одержані (нараховані) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у  тому ж податковому періоді.

За нормами пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у підпунктах 7.2.1 та 7.2.2 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Положення Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не містять визначення поняття “дохід”. Економічний зміст поняття “дохід” визначений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999. Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення, “доходи –збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників)”.

Згідно класифікації, що наведена в  пункті 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Доходи”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - Положення (стандарт) 15), дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є одним з видів  доходів, що визнані. За визначенням пункту 5 Положення (стандарту) 15,  дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу.

Згідно статті 42 Господарського Кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.  

Нормами статті 44 Господарського Кодексу України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі:

-          вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

-          самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

-          вільного найму підприємцем працівників;

-          комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

-          вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

-          самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Метою створення позивача згідно Статуту товариства є здійснення страхової, фінансової діяльності та надання послуг, направлених на отримання прибутку в інтересах Акціонерів. Предметом діяльності товариства є:

-          усі види добровільного та обов'язкового страхування;

-          перестрахування;

-          фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням;

-          здійснення перелічених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків;

-          надання послуг, якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними вище видами діяльності;

-          здійснення будь-яких операцій для забезпечення власних господарських потреб товариства;

-          зовнішньоекономічна діяльність;

-          здійснення інших видів фінансової та інвестиційної діяльності, що не заборонені чинним законодавством України та відповідають меті створення Товариства та особливостям його діяльності, визначеним спеціальним законодавством в галузі страхування.

Як вбачається із змісту Договорів та актів наданих послуг на виконання умов цих Договорів, інформаційно-консультаційні та юридичні послуги, отримані позивачем за укладеними Договорами, призначені для використання їх у своїй підприємницькій діяльності і відповідають меті створення та предмету діяльності товариства, визначених статутом.

Згідно з положеннями п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, витрати належать до складу валових витрат підприємства, якщо вони підтверджені відповідними документами.

Бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій у відповідності до  вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-ХІV від 16.07.1999 та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 05.06.1995 (Положення №88).

Згідно пункту 2.1 Положення №88, первинний документ –це письмове свідоцтво, що підтверджує господарську операцію. У відповідності до підпункту 2.1 пункту 2 Положення №88, господарські операції  –це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів, а у відповідності до пункту 2.4 - первинні документи для надання їм доказовості та юридичної сили повинні мати всі обов'язкові реквізити. Аналогічні норми містяться і у  статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, в  статті 9 якого визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Наявні в справі договори та акти приймання-передачі послуг мають необхідні реквізити для надання документам юридичної сили та доказовості у відповідності  до вимог  пункту 2.4 Положення №88 від 24.05.1995.  

Порядок надання послуг та їх документальне оформлення регулюють статті 901-907 Цивільного кодексу України, якими не встановлено будь-яких вимог щодо особливого порядку підтвердження надання та отримання інформаційно-консультаційних послуг. Відтак, оформлені належним чином первинні документи є підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з придбання позивачем консультаційно-інформаційних та юридичних послуг .

Норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не містять будь-яких застережень або обмежень щодо порядку віднесення інформаційно-консультаційних послуг та інших, зазначених вище послуг, до валових витрат підприємства і не відносять їх до витрат подвійного призначення.

Відтак, консультаційно-інформаційні, юридичні та інші послуги, що отримані позивачем відповідно до умов вищезазначених договорів та первинних бухгалтерських документів, призначені для використання  у власній господарській діяльності.

Таким чином, включення витрат у розмірі 71553,00 грн. на оплату інформаційно-консультаційних, юридичних та інших послуг до валових витрат підприємства відповідає вимогам Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, тому такі витрати відносяться до складу валових витрат позивача.

Оскільки нормами пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у підпунктах 7.2.1 та 7.2.2, тобто доходи від страхової діяльності та доходи від страхування життя фізичних осіб,  такі доходи оподатковуються за базовою ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, то у зв'язку з отриманням таких доходів з метою оподаткування враховуються і інші витрати, в тому числі і за вищезазначеними операціями, на оплату інформаційно-консультаційних та юридичних  послуг.

Також в акті перевірки зазначено (розділ 3.3.1-3.3.3), що позивачем у 4 кварталі  2003р. не включено до валового доходу суму  2 708 605,20 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 812 482грн. за 2003 рік.

Зазначені кошти позивач відображав в обліку як внески засновника, в той час як перевіркою ці кошти визначені як доходи з інших джерел. Позиція відповідача мотивована тим, що отримання вказаних коштів саме як внеску акціонера  товариства документально не підтверджується.

Висновки акта перевірки визнаються судом помилковими з огляду на наступне.

Згідно протоколу загальних зборів акціонерів від 21.07.2003 №18 АСТ “Придніпров'я” прийняте рішення про збільшення статутного фонду Товариства шляхом випуску простих іменних акцій у кількості 9000000 шт., номінальною вартістю 2,00грн. на загальну суму 18000000 грн. Відповідні зміни внесені до статуту підприємства та зареєстровані в Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації 05.11.2003 за №2215.

Статут у новій редакції зареєстровано 16.01.2004 за №2517. В п.4.2 Статуту зазначено: “Згідно вимог чинного законодавства та для забезпечення діяльності Товариства за рахунок коштів, одержаних від оплати акцій акціонерами, створений статутний фонд Товариства”.

17.11.2003 між громадянином Арабської республіки Сирія Талал Рдван (Покупець), від імені якого і на підставі доручення від 08.05.2002. діє громадянин України Дубинський А.О., при посередницькій участі торговця цінними паперами ТОВ “Індекс-Стокс”,  та АСТ “Придніпров'я” (Продавець), в особі Голови Правління Морочковської К.О., укладено договір купівлі-продажу №К-164/01. Укладенню договору №К-164/01 від 17.11.2003 між сторонами передувала угода №17 від 25.09.2003 “Про визначення умов здійснення іноземної інвестиції шляхом купівлі акцій додаткової емісії АСТ “Придніпров'я”, де визначено за яких умов Акціонер має наміри  здійснити іноземні інвестиції.

Предметом договору №К-164/01 від 17.11.2003 є зобов'язання Продавця  передати у власність, а Покупця - прийняти і оплатити в порядку і на умовах Договору цінні папери, прості іменні акції емітента - АСТ “Придніпров'я”, номінальною вартістю  –2,00грн. за одну акцію, в кількості –8965800 штук (п.1.1).

Право власності на цінні папери переходить від Продавця до Покупця в момент підписання Акта приймання-передачі цінних паперів, оформленого після здійснення всіх, передбачених діючим законодавством, заходів по реєстрації випуску акцій в Державній комісії по цінних паперах і фондовому ринку (п.1.3).

Сума Договору складає 17 931 600,00грн. (п.2.1).

Із зазначеної вартості цінних паперів, Покупець сплачує продавцю самостійно  2 708 610,00грн., що складає 1354305 штук акцій. Вартість 7611495 штук акцій  в розмірі 15 222 990,00грн. буде оплачена Продавцю або Покупцем, або Торгівцем, який діє в рамках договору доручення №к-164 від 17.11.2003 (п.2.2,2.3).      

Оплата здійснюватиметься наступним чином - в рахунок оплати 2708605,00грн. сторони зараховують суму завдатку, сплачену Покупцем за умовами Угоди №17 від 25.09.2003 в розмірі 508000,00 долларів США. Грошові кошти  в сумі 4,8 0грн. будуть внесені Покупцем готівкою (п.2.4).

Факт передачі цінних паперів підтверджується Актом приймання-передачі цінних паперів, оформленим  після здійснення всіх передбачених діючим законодавством заходів з реєстрації випуску акцій в Державній комісії по цінних паперах і фондовому ринку (п.2.5).

Договір купівлі-продажу №К-164/01 від 17.11.2003 підписаний від імені сторін за участю торговця цінними  паперами (ТОВ “Індекс-Стокс”), підписи скріплено печатками.

Між громадянином України Дубинським А.О., Покупцем, який діє від імені громадянина Арабської республіки Сирія Талал Рдван на підставі доручення від 08.05.2002 №652,  при посередницькій участі ТОВ “Індекс-Стокс”, торгівця цінними паперами, та АСТ “Придніпров'я”, Продавцем, 02.12.2003укладено Додаткову угоду №1 до Договору №К-164/01 від 17.11.2003, яка є невід'ємною частиною Договору.

Сторонами погоджено, що статтю 1 “Предмет Договору” доповнено наступним змістом: “при проведенні другого етапу підписки, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити в порядку і на умовах, передбачених Договором, цінні папери - прості іменні акції емітента - АСТ “Придніпров'я” номінальною вартістю однієї акції –2,00грн., в кількості –32700 штук (п.1.1).

Вартість цінних паперів складає 65400 грн. (п.2.1).

Вартість цінних паперів буде оплачена Продавцю або Покупцем, або Торгівцем (п.4)

Додаткова угода до Договору купівлі-продажу №К-164/01 від 17.11.2003 підписана від імені сторін, за участю торговця цінними  паперами (ТОВ “Індекс-Стокс”).

Оплата іноземним інвестором грошових коштів за акції підтверджується банківським документом - PAYMENT ORDER  N C405256OCP103003 від 30.10.2003, на підставі якого 508 000 дол. США зараховані  на розрахунковий рахунок АСТ “Придніпров'я”  у ФЕБ банку м. Одеса. Копія цього документу завірена від імені заступника голови ТОВ “Фінростбанк” (правонаступник ТОВ КБ “ФЕБ”) Карпенко Т.О.

У графі “деталізація платежу” латинськими буквами зазначено: “Insotrannaia investicia v vide oplaty za akcii ASO Pridneprovie ot RDVANA TALALA  na osnovanii dog 17 od 25.09.03”.

Зазначене перерахування підтверджено і змістом листа ТОВ “Фінростбанк” (м. Одеса), вих. №352 від 15.05.2006, адресованого Голові правління АСТ “Придніпров'я” Морочковській К.О., в якому вказано: “підтверджуємо, що на валютний рахунок №2603731543840, який відкрито АСТ “Придніпров'я” в ТОВ “Фінростбанк” (який є правонаступником ТОВ КБ “ФЕБ”), 30.10.2003 була зарахована іноземна валюта у сумі 508000,00доларів США”. Лист підписаний від імені заступника голови Правління Карпенко Т.О.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка банку-відправника валютних коштів (PAREX BANK, Рига, вих.№2.1.16.2-04/176 від 15.06.2006), якою банк підтверджує, що 30.10.2003 із рахунку № LV 20PARX 0001038301019  (власник TALAL RDWANA) був здійснений платіж в розмірі 508000,00 доларів  на користь КБ “ФЕБ”, Одеса, Україна, одержувач АСТ “Придніпров'я” із зазначенням призначення платежу: “Inostrannaia investicia v vide oplaty za akcii ASO Pridneprovie ot RDWANA TALALA  na osnovanii dog 17 od 25.09.03”, № трансакції FT0330390716.

Довідка підписана від імені начальника відділу обслуговування клієнтів Шибаєва І.

Таким чином, документально підтверджується  сплата за акції на рахунок АСТ “Придніпров'я” саме інвестором  - Талал Рдваном,  у розмірі 508000,00 доларів США.

Відповідно до приписів Закону України “Про інвестиційну діяльність  від 18.09.1991 № 1560-XII (стаття 1), інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

У даному випадку цінностями є кошти, сплачені за акції власної емісії АСТ “Придніпров'я”.

По характеру участі в інвестуванні інвестиції класифікуються на:

пряме інвестування - безпосередня участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладенні коштів;

посередницьке інвестування - інвестиції, здійснювані третіми особами.

Нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (п. 1.28.2 ст. 1) фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

У цьому ж пункті  наведене визначення терміну “пряма інвестиція”- це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

У відповідності до ст.167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Аналогічне за змістом, але більш розширене визначення терміну “корпоративні права” законодавчо врегульовано п.1.8. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 № 283/97-ВР. Корпоративні права цією нормою Закону визначається як право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Придбавши акції АСТ “Придніпров'я”, інвестор Талал Рдван отримав в обмін корпоративні права.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.1991 №1201-ХІІ акцією називається цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Таким чином, визначення валових доходів за операціями з акціями здійснюється за правилами, встановленими для визначення валових доходів за операціями з цінними паперами.

Згідно ч. 1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”  валовий дохід –це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У частині другій п. 4.1 ст. 4 цього Закону наведено перелік видів доходів платника податку, що включаються до складу валових доходів.

Приписами п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 Закону №283/97-ВР визначено, що валовий дохід включає доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно з  ч. 3 п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону №283/97-ВР, до складу валових доходів включається прибуток, отриманий за операціями з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Однак, ч. 1 п.п. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону №283/97-ВР встановлено, що норми пункту 7.6 поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Частина 5 п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону №283/97-ВР містить виключення стосовно корпоративних прав, і передбачає, що норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Отже, Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачені різні правила визнання валових доходів за операціями, які здійснюються емітентами цінних паперів –операціями з первинного випуску (розміщення) цінних паперів та операції з їх кінцевого погашення (ліквідації), та за операціями, які здійснюються власниками цінних паперів –операціями з торгівлі цінними паперами.

Пунктом 4.1 цього Закону передбачено відображення у складі валового доходу платника податку прибутку за операціями, які здійснюються платником податку –власником цінних паперів.

Разом з тим, п. 4.1 зі складу валових доходів платника податку виключено доходи, що надходять платнику податку –емітенту цінних паперів за операціями з первинного випуску (розміщення) цінних паперів.

Таким чином, за змістом п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку в оплату за емітовані ним акції, не включаються до складу валового доходу такого платника податку.

Згідно з п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону до складу валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Виходячи із вищенаведеного визначення терміну “корпоративні права”, акції, випущені платником податку (Емітентом), з метою збільшення статутного фонду, для цілей оподаткування визнаються корпоративними правами, емітованими таким платником податку.

Як було встановлено вище, господарська операція, яка передбачає внесення коштів до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою, є прямою інвестицією.

Таким чином, за змістом п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку в оплату за емітовані ним акції, не включаються до складу валового доходу такого платника податку, та відповідно, не впливають на розмір валових доходів звітного періоду платника податків.

При цьому положення зазначеної норми не ставляться у залежність від термінів та порядку державної реєстрації статутного фонду платника податку як взагалі, так і, зокрема у зв'язку з  рішенням про додаткову емісію акцій.

Також відповідно до Закону №283/97-ВР, кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної кінцевої ліквідації такої юридичної особи —емітента, але не вище номінальної вартості акцій (часток, паїв), також не включаються до валового доходу платника податку (пп. 4.2.12 ст. 4 ). Вказана норма свідчить про те, що прямі інвестиції здійснюються на поворотній основі.

Отже, з усіх перелічених вище підстав, 2708605,20 грн., сплачені інвестором за акції в обмін на корпоративні права, є прямими інвестиціями і не включаються до валового доходу АСТ “Придніпров'я”.

Із наведених підстав, кошти у розмірі 2708605,20грн. не можуть розглядатися доходами з інших джерел на підставі норм пп.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону №283/97-ВР, так як операції із внесення до статутного фонду прямих інвестицій за рахунок випуску акцій АСТ “Придніпров'я” за своєю сутністю не підпадають під доходи із інших джерел, у тому числі і до сум безповоротної фінансової допомоги та поворотної фінансової допомоги.

Таким чином твердження  відповідач про заниження позивачем валового доходу у 4 кварталі 2003р. на 2 708 605,20 грн. та заниження податку на прибуток в розмірі 812 482грн. за 2003 рік не ґрунтується на положеннях Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно з висновками, що викладені у акті перевірки (розділ 3.3.1-3.3.3), позивачем у 2005 році не включено до валового доходу суму 4 430 495,00грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2005 рік розмірі   1 107 623,00грн.

Заниження валового доходу та донарахування податку на прибуток відповідачем мотивовано  тим, що позивачем порушено вимоги п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки до валового доходу не включено суму грошових коштів у розмірі 4429095 грн., отриманих від ТОВ “Індекс-Стокс”, яка  не є доходом від продажу цінних паперів.

Як свідчать матеріали справи, між АСТ “Придніпров'я” (Продавець) та ТОВ “Індекс-Стокс” ( Покупець) укладено договір №Т-1 купівлі - продажу цінних паперів від 31.03.2005(місце складання - м. Харків), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець –прийняти і оплатити на умовах договору  цінні папери (прості акції), емітовані:

-  ВАТ “Укртрансгазсервіс” номінальною вартістю 0,25 грн. в кількості 2276206 шт. вартістю 3808030 грн.,

- ВАТ “Нафтогазтехніка” номінальною вартістю 0,25 грн. в кількості 150000 шт. вартістю 136050 грн.,

- ВАТ “Укрнафтогазпереробка” номінальною вартістю 0,25 грн. в кількості 350484 шт. вартістю 409715 грн.,

- ВАТ “Будмеханізація” номінальною вартістю 0,25 грн. в кількості 383486 шт. вартістю 76 700 грн.

Загальна вартість цінних паперів за договором складає 4 430 495,00грн., без ПДВ.

Умовами п.2.2 Договору передбачено, що Покупець перераховує на поточний рахунок Продавця загальну суму Договору протягом 10 днів з моменту підписання  сторонами договору.

Відповідно до п.2.3 Договору Продавець передає Покупцю цінні папери у межах депозитарної системи протягом 20 днів з моменту отримання суми Договору, факт передачі цінних паперів у власність Покупця засвідчується актом прийому-передачі (п.2.4).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і зупиняє свою дію у разі виконання зобов'язань або взаємної згоди сторін.

Згідно виписки банку КБ „Новий”(МФО 305062 м. Дніпропетровськ) за 31.03.2005 на рахунок №26509330315401.980, який належить АСТ “Придніпров'я”, зараховано 4 430 495,00 грн. на підставі платіжного доручення №1 від 31.03.2005 ТОВ „Індекс-Стокс”, призначення платежу: “сплата за цінні папери згідно договору купівлі продажу №Т-1 від 31.03.2005р без ПДВ”.

За договором №Т-1, між Продавцем та Покупцем було складено Акт приймання-передачі від ЗІ.03.2005, згідно з яким цінні папери, зазначені у договорі, АСТ “Придніпров'я” передані ТОВ “Індекс-Стокс”.

Суд відзначає, що за операціями з торгівлі цінними паперами складання такого акту ще не свідчить про фактичну передачу цінних паперів у власність покупця. Законодавцем встановлені для цього спеціальні правила, які визначені у Законі України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в України” від 10.12.1997 №710/97-ВР. Саме цей Закон визначає правові основи обігу цінних паперів у Національній депозитарній системі та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні.

Відповідно до ст. 5 “Перехід та реалізація  права  власності  на  цінні папери в Національній депозитарній системі” названого Закону, іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються новому власнику шляхом повного індосаменту. У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів, право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі —виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Відповідно до вимог чинного законодавства, сторони після укладання договору надали розпорядження своїм зберігачам на списання та зарахування цінних паперів відповідно.

Згідно з наданими документами, 23.05.2005 ТОВ “Індекс-Стокс” отриманий лист від його зберігача з відмовою від здійснення цієї операції (вих.№20-01 від 23.05.2005). Зберігач –АКІБ „УкрСиббанк” –аргументував свою відмову тим, що відповідно до Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 80 від 02.03.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2005 за № 335/10615 обслуговування обігу цінних паперів в Національній депозитарній системі здійснюється виключно за наявності у відповідних цінних паперів міжнародного ідентифікаційного номеру (коду ISIN).

Отже, неможливість ТОВ “Індекс-Стокс” та АСТ “Придніпров'я” реалізувати досягнуті домовленості та виконати прийняті на себе за Договором зобов'язання було зумовлено незалежними від сторін за договором причинами, пов'язаними з оформленням третьою особою переходу права власності на цінні папери до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Складанням простого акта приймання-передачі цінних паперів від 31.03.2005, без здійснення обов'язкових процедур зберігачами за операціями з торгівлі цінними паперами, які передбачені Законом України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в України”, зобов'язання по переходу права власності на цінні папери від АСТ “Придніпров'я” до  ТОВ „Індекс-Стокс” не можливо вважати такими, що виконані. Тому посилання відповідача на  ст.ст. 180, 203 Господарського кодексу України і твердження про те, що після підписання акту приймання-передачі строк дії договору закінчився виконанням зобов'язань належним чином, є безпідставними.

Судом встановлено, що листом № 27/05 від 01.06.2005 ТОВ “Індекс-Стокс” запропонувало АСТ “Придніпров'я” анулювати дію договору №Т-1 купівлі-продажу цінних паперів від 31.03.2005 у зв'язку з відмовою зберігача АКІБ “УкрСиббанк” зарахувати цінні папери. Після цього, між сторонами за договором укладено Додаткову угоду від 01.06.2005 до договору купівлі-продажу цінних паперів   №Т-1 від 31.03.2005, за умовами якої сторони домовились анулювати дію договору №Т-1 від 31.03.2005. Згідно п. 3 додаткової угоди дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу цінних паперів №Т-1 від 31.03.2005.

Угодою від 02.06.2005 до додаткової угоди від 01.06.2005 внесено зміни, відповідно до яких з моменту підписання цієї додаткової угоди Сторони повертаються в початкове становище, тобто загальна вартість цінних паперів (сума Договору) в розмірі 4 430 495,00 грн. без ПДВ підлягає поверненню Продавцем Покупцю в порядку і формі, встановленими цією додатковою угодою, а цінні папери, зазначені у пункті 1.1 договору №Т-1 від 31.03.2005р., залишаються у власності Продавця. В угоді від 02.06.2005 визначено, що враховуючи неможливість для Продавця повернути грошові кошти, отримані в якості оплати вартості цінних паперів, Сторони домовились про наступне:

- Покупець зацікавлений у придбанні від Продавця інших цінних паперів, а саме акцій АТ ”СК ”Аврора“;

- сторони встановлюють, що купівля-продаж зазначених цінних паперів має відбутися на підставі окремого договору, який повинен бути укладений у строк до 31.12.2007 і в якому будуть встановлені суттєві умови щодо такого правочину (кількість цінних паперів, їх номінальна вартість та вартість відчуження і т. і.).

- відповідно до положень статті 570 ЦК України, Сторони встановлюють, що грошові кошти в сумі 4 430 495,00 грн., отримані Продавцем в рамках договору №Т-1 від 31.03.2005 в якості оплати вартості цінних паперів будуть вважатися завдатком, виданим Покупцем на підтвердження зобов'язання щодо оплати акцій АТ ”СК ”Аврора“ і на забезпечення виконання такого зобов'язання;

- з метою гарантування прав Покупця на повернення грошових коштів у разі не укладення договору купівлі-продажу акцій АТ ”СК ”Аврора“ Продавець видасть на користь Покупця вексель на повну суму завдатку, який, у разі укладення зазначеного договору у передбачені строки, підлягає поверненню Продавцю.

- дана угода набирає чинності з моменту її підписання та є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу цінних паперів №Т-1 від 31.03.2005.

Тобто, на підставі угоди від 02.06.2005 АСТ “Придніпров'я” мало право у податковому обліку відкоригувати раніше відображену операцію у І кварталі 2005 року (додаток К2 до Декларації про прибуток підприємств) у складі валових доходів по цінних паперах на суму 4430495,00грн. і валових витрат на суму 4429015,78грн. (собівартість придбання), так як операція не здійснена - продаж фактично не відбувся, оскільки первинним документом, що підтверджує перехід права власності на цінні папери, крім акту приймання-передачі між сторонами, є виписка по рахунку в цінних паперах, що засвідчує перехід права власності і дає підстави для списання таких цінних паперів у продавця і оприбуткування у покупця.

Враховуючи вищенаведене господарська операція з купівлі-продажу цінних паперів не була здійснена, так як відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку господарські операції —це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Стосовно зобов'язань  АСТ “Придніпров'я” повернути покупцю сплачені за акції грошові кошти, то сторонами в угоді від 02.06.2005 було досягнуто домовленості, викладені у п.3 (конкретний зміст домовленостей наведений вище). Незалежно від того, яким шляхом будуть погашені зобов'язання, які настали за результатами  повернення сторін у початкове становище стосовно купівлі-продажу цінних паперів за договором №1-Т від 31.03.2005, чи то будуть повернені кошти, чи поставлені інші цінні папери, кошти у розмірі 4 430 495,00грн. є для АСТ “Придніпров'я” кредиторською заборгованістю.

Угодою від 02.06.2005 встановлено, що купівля-продаж цінних паперів має відбутися на підставі окремого договору, який повинен бути укладений у строк до 31.12.2007.

Критерії визнання доходу наведені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 “Доходи”, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999., які застосовуються окремо до кожної операції виходячи із суті такої господарської операції.  

Не визнаються доходами, зокрема, такі надходження від інших осіб (п.6):

- сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

- сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

- сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.

- надходження, що належать іншим особам.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий дохід –це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Серед доходів, які приймають участь у оподаткуванні, відсутні доходи у вигляді поточної кредиторської заборгованості.

У акті перевірки сума заборгованості у розмірі 4 430 495,00 включена до валового доходу АСТ “Придніпров'я” за 2005 рік на підставі норм 4.1.6. Закону України”Про оподаткування прибутку підприємств”, при цьому контролюючим органом не зроблено посилання на те, яким саме іншим джерелом є ці кошти.

Відповідно до п. 4.1.6. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України “Про списання вартості несплачених обсягів природного газу”;

- сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону;

- сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

- сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

- сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

- вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

- сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

- сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

- сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

- доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);

- сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

До жодного із вище перелічених джерел кредиторська заборгованість, яка утворилася у результаті невиконання умов договору №Т-1 з незалежних від позивача причин, не належить. Між АСТ “Придніпров'я” і товариством “Індекс-Стокс” не укладались договори про надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги, не отримувались безоплатно надані платнику податку товари (роботи, послуги), не використовувались матеріальні цінності, передані платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використані ним у власному виробничому чи господарському обороті тощо.

Також до моменту визнання кредиторської заборгованості безнадійною, поточна заборгованість позивача перед товариством “Індекс-Стокс” не підлягає включенню до валових доходів згідно з нормами ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки кредиторська заборгованість відноситься до доходів боржника не під час її виникнення, а тільки тоді, коли стає безнадійною. У пункті 1.25 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” чітко визначено, що безнадійною заборгованістю є заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності, а в даному випадку термін позовної давності не сплинув.

          З урахуванням викладеного, висновок відповідача про необхідність включення заборгованості позивача перед ТОВ “Індекс-Стокс” до складу валового доходу визнається судом необґрунтованим.

Відповідно до п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства. Наявними у справі доказами, в тому числі і висновком проведеної у справі судово-бухгалтерської експертизи від 11.10.2007 №5853, спростовані твердження відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, а тому застосування штрафних санкцій до позивача є неправомірним.  

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в  адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта  владних повноважень  обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій  чи бездіяльності покладається на відповідача,  якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності виданих ним податкових повідомлень-рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Разом з цим, позов підлягає частковому задоволенню.

Так, згідно з п.п. “б” п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних  санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження. У випадках, визначених підпунктом “б” п.п. 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття  контролюючим  органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і  штрафних санкцій) або податкового боргу (п.п. 6.4.3 п.6.4 ст. 6 зазначеного Закону).

Отже, з дня прийняття рішення  про скасування податкових повідомлень-рішень останні вважаються відкликаними на підставі п.п. 6.4.3 п. 6.4 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Відповідно, на момент розгляду даної справи судом податкове повідомлення –рішення відповідача від 30.08.2006 №0000492307/0, яке частково скасовано рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 18.10.2006 №15671/10/25-011 про результати розгляду первинної скарги, є відкликаним.

Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відкликане податкове повідомлення –рішення не порушує прав та інтересів позивача, а тому підстав для задоволення позову в частині визнання такого податкового повідомлення –рішення недійсним суду не вбачається.

Враховуючи викладене, позов підлягає  частковому задоволенню.

Згідно з пп. 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. “б” п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, тобто –3, 40 грн.

У зв'язку з частковим задоволенням позову судові витрати в розмірі 1,70 грн. судового збору та витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи в сумі 2289,00 грн. відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись  ст. ст.  71, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -                        

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 16.06.2006 №0000302307/0.

Визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 30.08.2006 №0000302307/1.

Визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 14.11.2006 №0000302307/2.

Визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 24.10.2006 №0000492307/1.

Визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 14.11.2006 №0000492307/2.

Визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 29.01.2007 №0000302307/3.

Визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 29.01.2007 №0000492307/3.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного страхового товариства “Придніпров'я” (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код 13436940) 1,70 грн. судового збору та 2289,00 грн. витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Відповідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

На постанову в 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.

Головуючий суддя

Суддя

СуддяО. О.Хрипун

С.А.Ковтун

О.С.Копитова