Рішення

від 21.08.2024 по справі 160/14583/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 рокуСправа №160/14583/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани,-

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просив суд:

- скасувати наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2024 №14-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани начальника Кам`янського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він займає посаду начальника Кам`янського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області та на підставі доповідної записки від 13.02.2024 року №154/04-36-14-15 начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області Є. Киричка, було ініційоване дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з наявністю потенційного конфлікту інтересів при виконанні ОСОБА_1 власних службових повноважень відносно ТОВ «РИТМ»-М, оскільки директором товариства є дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , а засновником мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . За результатами проведеного дисциплінарного розгляду справи, було складено подання Дисциплінарної комісії від 14.03.2024 року №347/04-36-14-15, за висновками якого в діях ОСОБА_1 . комісія вбачала ознаки дисциплінарного поступку та наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності за п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889. Позивач зазначає про те, що норма закону, вказана у висновку Дисциплінарної комісії, передбачає відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, в той час як дисциплінарна справа була відкрита у зв`язку з наявністю потенційного конфлікту інтересів при виконанні ОСОБА_1 власних службових повноважень відносно ТОВ «РИТМ»-М, тобто, позивач вважає, що з Подання дисциплінарної комісії, потенційного конфлікту не встановлено. Також позивач вказав, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності вказано п. 3.6. Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, при цьому в поданні не зазначено, які саме службові обов`язки не було виконано ОСОБА_1 . Позивач звернув увагу на відсутність (недоведеність) факту вчинення ним дисциплінарного проступку. Окремо позивач зауважив, що було пропущено річний строк для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки річний строк минув 30 серпня 2023 року, що, на думку позивача, виключає притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та є підставою для скасування спірного наказу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року було задоволено клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також витребувано від відповідача копії дисциплінарної справи №18 про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскаржуваного наказу ГУ ДПС у Дніпроптеровській області від 20.03.2024 року №14-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виглдяі догани начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1, а також копії всіх документів, що стали підставою або були прийняті до уваги під час прийняття рішення, що оскаржується позивачем, також запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

01.07.2024 року до суду надійшов відзив від ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Вказав, що управлінням з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено аналіз декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, а саме - працівників ГУ ДПС у Дніпропетровській області. За результатами проведеного аналізу було встановлено, що начальником Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 в деклараціях за 2021 та 2022 роки в розділі 11 (доходи, в тому числі подарунки) відображено отримання заробітної плати дружиною ОСОБА_2 від ТОВ «РИТМ»-М (код 02969277). В подальшому встановлено що ОСОБА_2 є посадовою особою, а саме - директором зазначеного товариства, а мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 є засновником зазначеного товариства. Також Управлінням встановлено, що ТОВ «РИТМ»-М знаходиться і здійснює господарську діяльність на території обслуговування Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Вивченням посадової інструкції ОСОБА_1 від 25.07.2022 та положення про Кам`янський відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.01.2024 року встановлена можливість наявного потенційного конфлікту інтересів при виконанні ОСОБА_1 власних службових повноважень відносно ТОВ «РИТМ»-М. Відповідач зазначив про порушення позивачем вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та п.3.6. Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 №52 та про не врегулювання позивачем потенційного конфлікту інтересів. З урахуванням вищенаведеного, відповідач вказав про доведеність факту наявності складу дисциплінарного проступку в діях позивача. Отже, відповідач вважає оскаржуваний наказ правомірним, а позовні вимоги безпідставними.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що згідно з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 12 січня 2021 року № 34-о, ОСОБА_1 з 12 січня 2021 року у порядку переведення з ГУ ДПС у Дніпропетровській області, був призначений на посаду начальника Кам`янського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.07.2022 року №381-0 ОСОБА_1 з 19 липня 2022 року було переведено на рівнозначну посаду начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

25.07.2022 року ОСОБА_1 ознайомився з посадовою інструкцією начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як державного службовця (категорія посади державної служби «Б»), зокрема, з положеннями, що умови проходження служби, режим роботи визначаються законодавством про державну службу, законодавством про працю, розпорядчими документами ДПС та ГУ ДПС.

13.02.2024 року за №154/04-36-14-15 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла доповідна записка начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області Євгенія Киричко, тема: щодо порушення начальником Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (зі змінами) від 14.10.2014 №1700-VII та п. 3.6. Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 №52. Суть питання, викладеного у доповідній записці: за результатами проведеного аналізу декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування встановлено, що начальником Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 в деклараціях особи уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2021 та 2022 роки в розділі 11 (доходи, у тому числі подарунки) відображено отримання заробітної плати дружиною ОСОБА_2 від ТОВ «РИТМ»-М (код 02969277). В подальшому встановлено, що ОСОБА_2 є посадовою особою, а саме - директором зазначеного СГД, а матір ОСОБА_1 - громадянка ОСОБА_3 є засновником ТОВ «РИТМ»-М. Також встановлено, що ТОВ «РИТМ»-М (код 02969277) зареєстроване у Верхньодніпровській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Яблунева, буд 55, вид діяльності - виробництво іншого одягу, ТОВ «РИТМ»-М має стан 0 - платник податків за основним місцем обліку, здійснює господарську діяльність та має найманих працівників. Таким чином, ТОВ «РИТМ»-М знаходиться та здійснює діяльність на території обслуговування Кам`янського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області, начальником якого є ОСОБА_1 . Вивченням посадової інструкції ОСОБА_1 від 25.07.2022 та Положення про Кам`янський відділ податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.01.2024 встановлено можливість наявності потенційного конфлікту інтересів при виконанні ОСОБА_1 власних службових повноважень відносно ТОВ «РИТМ»-М. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (зі змінами) від 14.10.2014 №1700-VII та п. 3.6. Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 №52, та не врегульовано потенційний конфлікт інтересів. Доповідною запискою було запропоновано ініціювати дисциплінарне провадження відносно начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 .

Наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.02.2024 року №27-дп було порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника Кам`янського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 , утворено дисциплінарну комісію у складі (згідно з додатком до наказу): ОСОБА_4 - заступник начальника управління - начальник відділу організації заходів з питань запобігання та виявлення корупції управління з питань запобігання та виявлення корупції, ОСОБА_5 - заступник начальника управління - начальник відділу розвитку персоналу управління персоналу, ОСОБА_6 - в.о. заступника начальника управління - начальник відділу правового супроводження діяльності управління правового забезпечення, ОСОБА_11 - головний державний інспектор відділу організації та планування роботи управління організації роботи, ОСОБА_7 - заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб, ОСОБА_13 - головний державний інспектор відділу організації заходів з питань запобігання та виявлення корупції управління з питань запобігання та виявлення корупції. Термін здійснення дисциплінарного провадження - з 21.02.2024 до 20.03.2024 включно.

22.02.2024 року за №52/04-36-11-01-04 заступником начальника управління начальника відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_12 було надано довідку щодо ОСОБА_1 .

Протоколом засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.02.2024 року №1 було постановлено розпочати розгляд та формування дисциплінарної справи відносно начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1.

Листом голови Дисциплінарної комісії від 28.02.2024 року за №451/04-36-01-12 у ОСОБА_1 було витребувано пояснення щодо порушень та повідомлено про місце та час проведення засідання Дисциплінарної комісії.

Листом голови Дисциплінарної комісії від 28.02.2024 року за №452/04-36-01-12 у начальника управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Кібкало було витребувано характеристику державного службовця і пояснення щодо обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку.

12.03.2024 року ОСОБА_1 на ім`я Голови Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ОСОБА_8 було надано пояснення, в яких ОСОБА_1 пояснив, що прийняттю ОСОБА_1 рішення щодо застосування штрафних санкцій у відношенні ТОВ «РИТМ»-М (код 02969277), передує складання акту камеральної перевірки, після якого вже може виникнути конфлікт інтересів. ОСОБА_1 було зазначено, що факти прийняття ним, як уповноваженою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області, у відношенні ТОВ «РИТМ»-М будь-яких рішень, відсутні. Також, в поясненнях вказано про те, що якщо розглядати потенційний конфлікт інтересів, виходячи з норм ст. 62 Конституції України, якою визначено презумпцію невинуватості, то доки вина недоведена, є безпідставними звинувачення в порушенні ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та п. 3.6. Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби.

12.03.2024 року ОСОБА_9 , начальником управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області, було надано характеристику начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 та надано пояснення про те, що порушення ОСОБА_1 могло мати місце, однак, вчинене не навмисно. В поясненнях вказано про те, що за час роботи в органах податкової служби ОСОБА_1 проявив себе як грамотний спеціаліст, який завжди своєчасно та якісно виконує свої посадові обов`язки згідно зі своєю посадовою інструкцією та з дотриманням вимог чинного законодавства України.

За результатами засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Дніпропетровській області (протокол від 12.03.2024 року №2), керуючись ст. 33 Порядку постанови КМУ №1039, було прийнято рішення про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (зі змінами), в якому було рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани та, керуючись п. 34 Порядку постанови КМУ №1039, підготувати подання Дисциплінарної комісії в.о. начальника ГУ ДПС Шкоді Елеонорі.

14.03.2024 року Дисциплінарною комісією було подано подання в.о. ГУ ДПС у Дніпропетровській області Елеонорі Шкоді, в якому міститься висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, а саме: за результатами розгляду дисциплінарної справи №18 Дисциплінарною комісією зроблено висновок про наявність в діях начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності (п.5 ч.2 ст. 65 Закону України «Про державну службу»); вид дисциплінарного стягнення: дисциплінарною комісією рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (п.2 ч.1 ст.66 Закону України «Про державну службу») за неналежне виконання посадових обов`язків та недотримання п. 3.6 «Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби», затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 №52 (п.5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».)

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2024 року №14-дс «про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на підставі статей 65, 66 та 77 Закону України №889 було оголошено догану начальнику Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1, підстава: подання Дисциплінарної комісії від 14.03.2024 №347/04-36-14-15, пояснення начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 18.03.2024 б/н; заступнику начальника управління - начальнику відділу кадрового адміністрування управління персоналу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенії Кунах забезпечити вжиття заходів, передбачених частинами шостою та сьомою статті 77 Закону України №889.

Позивач не погоджується з наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2024 року №14-дс «про притягнення до дисциплінарної відповідальності», вважає його протиправним, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 889-VIII, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 4 Закону № 889-VIII, державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Аналогічно, пункт 3.6 розділу 3 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом за №52 від 02.09.2019 передбачає, що працівники зобов`язані вживати заходів щодо запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів, дотримуватись вимог фінансового контролю.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону № 889-VIII, на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII).

За правилами статті 1 Закону № 1700-VІІ, корупційне правопорушення діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону № 1700-VІІ, особи, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Відповідно до частини 1-3, статті 28 Закону № 1700-VІІ, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII, дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Як вже було встановлено судом, наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2024 року №14-дс «про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на підставі статей 65, 66 та 77 Закону України №889 було оголошено догану начальнику Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_10 , в частині неповідомлення про наявність конфлікту інтересів, накладено (оголошено) дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Підставою для видання такого наказу було подання Дисциплінарної комісії від 14.03.2024 №347/04-36-14-15, згідно з яким у начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 було виявлено ознаки дисциплінарного проступку та рекомендовано накласти (оголосити) дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Встановлюючи наявність потенційного конфлікту інтересів, комісією зазначено, що начальник Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 своїми діями ймовірно порушив вимоги ст. 28 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами), а також п. 3.6. Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 №52, а саме, не врегульовано потенційний конфлікт інтересів по підприємству ТОВ «РИТМ»-М (код 02969277), на якому його близькі особи є посадовими особами СГД, а саме: дружина ОСОБА_2 є директором, а матір ОСОБА_3 є засновником.

В контексті спірного питання суд не може погодитися з доводами відповідача щодо наявності у позивача потенційного конфлікту інтересів та з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1700-VІІ, потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Згідно з методичними рекомендаціями «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції», наданих Національним агентством з питань запобігання корупції від 21.10.2022 № 13, роз`яснено, що приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Згідно пункту 1.6. розділу І Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5 дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Згідно з пунктом 2.4. розділу ІІ Методології проведення антикорупційної експертизи, дискреційні повноваження мають такі ознаки:

1) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд оцінювати юридичний факт (фактичний склад), внаслідок чого можуть виникати, змінюватись або припинятись правовідносини;

2) дозволяють на власний розсуд обирати одну із декількох запропонованих у нормативно-правовому акті, проекті нормативно-правового акта форм реагування на цей юридичний факт;

3) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд вибирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації;

4) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) обрати форму реалізації своїх повноважень - видання нормативного або індивідуально-правового акта, вчинення (утримання від вчинення) адміністративної дії;

5) наділяють орган (особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення;

6) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд визначати спосіб виконання управлінського рішення, у тому числі передавати виконання прийнятого рішення підлеглим особам, іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, встановлювати строки і процедуру виконання.

Основні посадові обов`язки начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області визначені в розділі 3 посадової інструкції, затвердженої в.о. начальника ГУ ДПС У Дніпропетровській області Мариною Твердохліб 25.07.2022 року:

3.1. забезпечення діяльності для здійснення усіх стадій бюджетного процесу;

3.2. організація, забезпечення контролю у межах компетенції за виконання відділом законів України, указів Президента України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, доручень керівництва Міністерства фінансів України, наказів Мінфіну з питань, що належать до компетенції ДПС, рішень (протоколів) Колегії ДПС, листів-доручень Голови ДПС, доручень керівництва ДПС, ГУ ДПС (визначених наказами і розпорядженнями ДПС, ГУ ДПС, протоколами дорученнями апаратних та інших нарад за участі креівницвта ГУ ДПС, планами роботи, тощо), за наданням відповіді на запити і звернень народних депутатів України, запити територіальних підрозділів ЦОВВ, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, громадян та платників податків.

3.3. забезпечення формування єдиної державної податкової політики в частині аналізу та прогнозування надходжень закріплених платежів. Організація заходів щодо додаткових джерел надходжень податків шляхом розширення кола платників податків.

3.4. надання обов`язкових до виконання доручень працівникам відділу з питань, що належить до сфери діяльності відділу, контроль їх виконання. Здійснення внутрішнього контролю у відділі. Внесення керівництву ГУ ДПС пропозицій щодо заохочення і притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу.

3.5. організація планування роботи відділу. Участь у роботі Колегії ДПС, заслуховуваннях, нарадах, що проводить керівництво ГУ ДПС. Прийняття участі у нарадах з питань, що належать до компетенції відділу (у межах компетенції), у т.ч. з працівниками відділу.

3.6. оцінка результатів роботи, ділових якостей працівників при виконанні покладених на відділ завдань. Проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

3.7. забезпечення додержання працівниками відділу виконавчої дисципліни, порядку ведення діловодства, своєчасності реєстрації вихідної кореспонденції, правил внутрішнього розпорядку, вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил пожежної безпеки.

3.8. організація виконання у відділі існуючих вимог щодо режиму секретності у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці працівників відділу; порядку поводження з відкритою інформацією та інформацією з обмеженим доступом працівниками відділу: захисту інформації (режиму секретності) в автоматизованих системах (автоматизованих робочих місць) працівниками відділу.

3.9. прийняття участі у нарадах, які проводять місцеві органи виконавчої влади: прийняття участі у підготовці матеріалів для виступів перед представниками ЗМІ.

3.10. здійснення вжиття заходів у межах компетенції щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією. У разі виявлення чи одержання інформації про вчинення підлеглими корупційного, пов`язаного з корупцією або іншого правопорушення у сфері службової діяльності, здійснює вжиття заходів у межах компетенції щодо припинення та негайного повідомлення про такі факти Управлінню з питань запобігання та виявлення корупції.

Досліджуючи посадову інструкцію начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області, судом не встановлено, що позивач перебував в умовах суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень у відношенні до ТОВ «РИТМ»-М (код 02969277), директором якого є дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , а засновником мати позивача - ОСОБА_3 .

Аналізуючи сутність поняття конфлікту інтересів у розумінні Закону №1700-VII, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №826/15347/17 зазначив, що поняття потенційного конфлікту інтересів, включає в себе поняття неупередженості та об`єктивності при вчиненні чи не вчиненні певних дій під час виконання повноважень. При цьому поняття потенційного конфлікту інтересів значно ширше і потребує з`ясування інших ознак, а саме, наявності у особи приватного інтересу.

Потенційний конфлікт інтересів - це конфлікт інтересів, який може виникнути в майбутньому. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Крім того, у вищевказаній постанові у справі № 826/15347/17 Верховний Суд наголосив на тому, що потенційний конфлікт інтересів, як і реальний конфлікт інтересів має три елементи.

Перший елемент - це наявність у державного службовця повноваження, які можуть бути використані для задоволення приватного інтересу. Другий елемент - це наявність у державного службовця приватного інтересу в тій сфері, в якій він виконує зазначені вище повноваження. І третій елемент - це ризик впливу приватного інтересу державного службовця на об`єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених обов`язків та повноважень в майбутньому.

При цьому, всі три елементи повинні бути доведені, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що під час судового розгляду справи відповідач не зазначив, в чому полягав потенційний конфлікт інтересів ОСОБА_1 , не проаналізував усі три елементи потенційного конфлікту інтересів, фактично висновок базується на припущеннях суб`єкта владних повноважень, а не реальних доказах.

Крім того, передбачений пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону «Про запобігання корупції» обов`язок державного службовця повідомити керівника про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався про наявність такого конфлікту, має на меті забезпечення вжиття керівником заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів підлеглої особи шляхом прийняття відповідного рішення у дводенний строк. Момент, коли державний службовець дізнався про наявність у нього конфлікту інтересів, має бути зумовлений об`єктивними обставинами, за яких у сфері його службових повноважень виникає приватний інтерес або приватні інтереси перетинаються зі службовими повноваженнями. Водночас, Закон прямо не вказує на форму такого повідомлення, у якій державний службовець має донести інформацію про конфлікт інтересів до керівника, та не передбачає порядок обліку таких повідомлень в державному органі.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про застосування дисциплінарного стягнення, а також, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, не зазначив та не навів жодного випадку розгляду та вирішення питання щодо реалізації та здійснення такої реалізації позивачем своїх службових повноважень за посадою начальника Кам`янського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області стосовно ТОВ «РИТМ»-М, також не надав суду будь-яких належних доказів існування таких обставин при проходженні позивачем державної служби в органах податкової служби.

Як наслідок, позивач, виконуючи свої службові повноваження державного службовця, реалізація яких не стосувалася ТОВ «РИТМ»-М, не перебував в умовах суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, тобто, не перебував в умовах конфлікту інтересів, визначеного Законом України «Про запобігання корупції».

Відсутність у позивача конфлікту між приватним інтересом та службовими повноваженнями і сферою їх реалізації, за таких обставин не утворює порушення ним вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 3.6 розділу 3 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом за №52 від 02.09.2019, висновок про допущення якого слугував підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та винесення оскаржуваного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Відтак, на переконання суду, в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», вимог п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889, пункту 3.6 розділу 3 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України за №52 від 02.09.2019, що виразився в не врегулюванні потенційного конфлікту інтересів по підприємству, на якому близькі особи позивача є посадовими особами.

При цьому, суд не досліджує порушення чи дотримання відповідачем строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки суд дійшов висновку про відсутність факту дисциплінарного проступку зі сторони ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарний проступок - це протиправна винна дія або бездіяльність чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина 1 статті 65 Закону № 889).

Поряд з цим, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

У той же час, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 (далі - Порядок № 1039).

Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Слід зауважити, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом № 889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.

Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 року у справі № 140/2819/19, від 26 січня 2021 року у справі № 420/2949/19, від 04 вересня 2020 року у справі № 826/6165/17.

Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 140/2819/19 суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Приймаючи до уваги цей факт, суд зазначає, що висновок службового розслідування не підтверджує порушення ОСОБА_1 пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», в частині не врегулювання потенційного конфлікту інтересів, що вказує на відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, оскільки матеріалами справи підтверджено протилежне.

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.

Суб`єкт владних повноважень, у свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами дисциплінарної справи, тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновках за результатами дисциплінарного провадження фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення дисциплінарного провадження, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час такого провадження поясненнями та документами, тобто обґрунтовано з урахуванням всіх обставин, що мають значення для подальшого прийняття рішення за наслідками такого провадження.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З аналізу вказаних положень та зважаючи на докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2024 №14-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 не може вважатися прийнятим безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, а відтак, не може відповідати критеріям правомірності, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани - задовольнити.

Скасувати наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2024 №14-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани начальника Кам`янського відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник