ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
26 серпня 2024 р.Справа №160/22673/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши заяву Дніпровського апеляційного суду про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Дніпровського апеляційного суду до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування наказу,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпровського апеляційного суду до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування наказу.
Від позивача 26.08.2024 року надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 26.08.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та позовну заяву залишено без руху.
Від позивача також надійшла заява про забезпечення позову.
Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що остання подана без додержання вимог, встановлених статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини четвертої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Натомість, до заяви про забезпечення не додано квитанцію про сплату судового збору, а заявлено клопотання про відстрочення його сплати.
З цього приводу суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Стаття 133 КАС України також передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Враховуючи положення статті 8 Закону України «Про судовий збір», позивач не підпадає під категорію платників судового збору відносно яких можливе прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог частини четвертої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву Дніпровського апеляційного суду про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Л.Є. Букіна
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2024 |
Оприлюднено | 28.08.2024 |
Номер документу | 121198704 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні