Ухвала

від 26.08.2024 по справі 340/5522/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5522/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України, у якій просить:

- визнати поважними причини пропуску строку товариством з обмеженою відповідальністю «БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії;

- поновити товариству з обмеженою відповідальністю «БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» строк на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області №3624184/43303581 від 05.01.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №86 від 30.11.2021 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю «БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частинами першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг).

Згідно з приписами частини десятої статті 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

При перевірці платіжної інструкції № 670 від 16.05.2024 на суму 3028,00 грн. про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судом встановлено, що вказана платіжна інструкція вже подавались до Кіровоградського окружного адміністративного суду під час звернення з позовом у справі №340/3282/24.

Отже, позивачем до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору долучено платіжну інструкцію № 670 від 16.05.2024 на суму 3028,00 грн., яка вже долучалася позивачем на підтвердження сплати судового збору у іншій справі.

Ухвалою суду від 07.06.2024 у справі №340/3282/24, позовну заяву повернуто особі, яка її подала.

Водночас суд зауважує, що згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка сплатила судовий збір, у разі повернення заяви або скарги.

Таким чином, у цьому випадку позивач має право повернути сплачений ним судовий збір згідно платіжної інструкції №670 від 16.05.2024 на суму 3028,00 грн., однак така не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, оскільки судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Зважаючи на викладене, суд зауважує, що неможливість використання документа про сплату судового збору, який подавався до первинної позовної заяви, яку суд повернув позивачу, не обмежує та не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Закону №3674-VI такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була йому повернута.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №9901/447/21.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою порушено вимоги частини третьої статті 161 КАС України, а саме щодо сплати судового збору.

Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням особливостей.

Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 сформулював правовий висновок про те, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 4 статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Предметом спору в даній справі є законність рішення №3624184/43303581 від 05.01.2022 року, прийнятого комісією Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області. Позивач скористався процедурою досудового вирішення спору та звернувся зі скаргою на це рішення комісії регіонального рівня до комісії центрального рівня.

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України №2440/43303581/2 від 17.01.2022 року скаргу ТОВ "БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" залишено без задоволення, а оскаржуване рішення №3624184/43303581 від 05.01.2022 року - без змін.

Звернувшись до суду з цим позовом 21.08.2024 року, позивач пропустив тримісячний строк, встановлений частиною 4 статті 122 КАС України, який розпочався 18.01.2022 року і закінчився 18.04.2022 року.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У позовній заяві представник позивача просить поновити строк звернення до суду з цим позовом, посилаючись на введення в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану.

Також зазначає, що через окупацію приміщень підприємства, руйнування будівель на території Херсонської області внаслідок обстрілів, а також через перебування Кіровоградської області під регулярними обстрілами, господарська діяльність ТОВ «БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» була значно ускладнена.

Водночас первинна документація фактично була відсутня в період з 01.04.2022 по 13.03.2021 у зв`язку з її переміщенням у Васильківський район Київської області для збереження, що унеможливило зібрання необхідних первинних документів для подачі позову.

Поряд з цим, відключення електроенергії та припинення інтернет-зв`язку також позбавило підприємство належним чином проводити господарську діяльність та унеможливило доступ до електронного кабінету платника податків.

Вказує, що знаходження працівників підприємства в офісі (Кіровоградська область, місто Бобринець, вулиця Промислова, будинок 1) під час повітряних тривог, загальна кількість яких у період з лютого 2022 року по травень 2024 року становила 1932, мало загрозу для їх життя і здоров`я, з огляду на що нормальна діяльність підприємства була неможлива та у позивача не було достатньо часу для звернення до суду з цим позовом.

Суд вважає, що наведені позивачем доводи не є переконливими, оскільки місцезнаходження позивача зареєстроване на території міста Бобринець Кіровоградської області. Між тим, Кіровоградська область не належить до території, що є тимчасово окупованою, території, що знаходиться в оточенні (блокуванні) та/або території, на якій ведуться активні бойові дії.

Незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, безперервно здійснював та здійснює свою діяльність, забезпечував усім особам можливість реалізації права на судовий захист.

Позивач не надав доказів, які б доводили, що він не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку, та які унеможливили його звернення до суду з цим позовом аж до серпня 2024 року.

Зміст позовної заяви, обсяг долучених до неї доказів та спосіб звернення до суду не свідчать про те, що дії з підготовки та направлення цього позову до суду потребували б такого тривалого часу.

Суд також враховує позицію Верховного суду, наведену в ухвалі від 10.03.2023 у справі №540/1285/22, згідно якої питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках. Посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру.

Водночас, з аналізу даних автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що позивач уже звертався до Кіровоградського окружного адміністративного суду з ідентичним позовом до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з однакових підстав, зареєстрований за номером - №340/3282/24. У позовній заяві було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, обгрунтоване такими ж підставами.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 позовну заяву повернуто позивачу з підстав пропуску строку звернення до суду. При цьому, судом було надано оцінку поважності причин пропуску такого строку та доказам, якими підтверджуються обставини та підстави його пропуску.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. в межах даної справи; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК