Ухвала

від 09.09.2024 по справі 340/5522/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5522/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України, у якій просить:

- визнати поважними причини пропуску строку товариством з обмеженою відповідальністю БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії;

- поновити товариству з обмеженою відповідальністю БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР строк на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області №3624184/43303581 від 05.01.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №86 від 30.11.2021 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Ухвалою суду від 26.08.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" було залишено без руху.

Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. в межах даної справи; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.

05.09.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви із доказами сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (платіжна інструкція №711 від 04.09.2024) та клопотанням про поновлення пропущеного строку.

В обгрунтування причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що 24.06.2024 позивач уклав з адвокатом Босонченко Оленою Миколаївною договір про надання правової допомоги. Водночас постійні відключення електроенергії у місті Кропивницький ускладнили роботу адвоката та у сукупності з перешкодами в діяльності позивача позбавили можливості оперативно підготувати позовну заяву та сформувати додатки. Просить суд врахувати вказані обставини у сукупності з обставинами, що наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, що міститься у позовній заяві, визнати причини пропущеного строку звернення до суду поважними та поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.

Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням особливостей.

Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 сформулював правовий висновок про те, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 4 статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Предметом спору в даній справі є законність рішення №3624184/43303581 від 05.01.2022 року, прийнятого комісією Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області. Позивач скористався процедурою досудового вирішення спору та звернувся зі скаргою на це рішення комісії регіонального рівня до комісії центрального рівня.

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України №2440/43303581/2 від 17.01.2022 року скаргу ТОВ "БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" залишено без задоволення, а оскаржуване рішення №3624184/43303581 від 05.01.2022 року - без змін.

Звернувшись до суду з цим позовом 21.08.2024 року, позивач пропустив тримісячний строк, встановлений частиною 4 статті 122 КАС України, який розпочався 18.01.2022 року і закінчився 18.04.2022 року.

Саме прийняття цього рішення є обставиною, з якою позивач пов`язує порушення його прав. Лише з моментом коли позивач дізнався про прийняття рішення, яке на його думку порушує його права та інтереси, процесуальний закон пов`язує початок обрахунку строку звернення до суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоби право на доступ до суду було ефективним, особа має мати зрозумілу та реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) від 4 грудня 1995 року, заява № 23805/94, § 36).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У заяві про поновлення строку звернення до суду, що міститься у позовній заяві, представник позивача просила поновити цей строк, посилаючись на збройну агресію російської федерації проти України та введення в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану. Вказувала, що через окупацію приміщень підприємства, руйнування будівель на території Херсонської області внаслідок обстрілів, а також через перебування Кіровоградської області під регулярними обстрілами, господарська діяльність ТОВ «БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» була значно ускладнена. Первинна документація фактично була відсутня в період з 01.04.2022 по 13.03.2021 у зв`язку з її переміщенням у Васильківський район Київської області для збереження, що унеможливило зібрання необхідних первинних документів для подачі позову. Поряд з цим, відключення електроенергії та припинення інтернет-зв`язку також позбавило підприємство належним чином проводити господарську діяльність та унеможливило доступ до електронного кабінету платника податків. Крім того, знаходження працівників підприємства в офісі (Кіровоградська область, місто Бобринець, вулиця Промислова, будинок 1) під час повітряних тривог, загальна кількість яких у період з лютого 2022 року по травень 2024 року становила 1932, мало загрозу для їх життя і здоров`я, з огляду на що нормальна діяльність підприємства була неможлива та у позивача не було достатньо часу для звернення до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що факт введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року є загальновідомим, проте сам по собі не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.

Позивач та його представник не надали належних та достатніх доказів того, що між введенням в Україні воєнного стану та значним пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом (який становить понад 2 роки) є безпосередній та прямий причинний зв`язок.

Щодо посилання представника позивача на оголошення на території Кіровоградської області значної кількості повітряних тривог, то суд зазначає, що повітряні тривоги оголошуються у різних регіонах України, не носять постійного та безперервного характеру. Кіровоградська область не належить до території, що є тимчасово окупованою, території, що знаходиться в оточенні (блокуванні) та/або території, на якій ведуться активні бойові дії.

Суд вважає, що наведені позивачем доводи не є переконливими, оскільки місцезнаходження позивача зареєстроване на території міста Бобринець Кіровоградської області. Між тим, Кіровоградська область не належить до території, що є тимчасово окупованою, території, що знаходиться в оточенні (блокуванні) та/або території, на якій ведуться активні бойові дії.

Незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, безперервно здійснював та здійснює свою діяльність, забезпечував усім особам можливість реалізації права на судовий захист.

Юридична необізнаність також не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 540/2097/18.

Труднощі в пошуку кваліфікованого спеціаліста для оформлення позовної заяви належним чином не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку в межах встановленого законодавством строку звернення до суду. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07 серпня 2018 року у справі № 826/4213/18.

В ухвалі про залишення позову без руху суд роз`яснив позивачу про необхідність надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності причин та додати відповідні докази.

Однак, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не надав жодних належних, які б доводили, що він не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку, та які унеможливили його звернення до суду з цим позовом аж до серпня 2024 року.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, у разі не подання особою заяви у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За правилами пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БОБРИНЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 09 вересня 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК