Рішення

від 26.08.2024 по справі 380/16596/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2024 рокусправа № 380/16596/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (місцезнаходження: 81100, Львівська область, Пустомитівський р-н, м.Пустомити, пров. Тихий-1, буд. 11, кв. 21, код ЄДРПОУ 42402050, ел. пошта llc.leotrading@gmail.com) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ ВП 43968090), в якому просить:

-визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України в Львівській області № 20405 від 09.07.2024 яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період здійснення господарської діяльності позивач не мав будь-яких відносин господарського характеру із суб`єктами підприємництва з ознаками фіктивності. Наголошує на тому, що здійснює господарську діяльність, що підтверджується наявністю найманих працівників, основних засобів, укладенням господарських договорів, рухом коштів. Також представник позивача вказує на те, що в оскаржуваному рішенні відповідача не зазначено конкретні підстави його прийняття, а саме: не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Тобто позивач вважає, що відповідач не деталізував податкову інформацію, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 02.08.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надав.

Згідно з ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» зареєстроване у встановленому законодавством порядку 17.08.2018, як юридична особа, за адресою: 81100, Львівська область, Пустомитівський р-н, м.Пустомити, пров. Тихий-1, буд. 11, кв. 21 , код ЄДРПОУ 42402050, що підтверджується Інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що розміщена на офіційному сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), набуло правового статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів (обов`язкових платежів), знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основні види діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю ««ЛЕО ТРЕЙДІНГ»: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси; 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 81.21 Загальне прибирання будинків; 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 4.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.11 Рекламні агентства; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками.

Господарська діяльність Товариства здійснюється за адресою місцезнаходження орендованих виробничих потужностей:

склад, площею 500 кв. м., що знаходиться за адресою - 81100, Львівська область, м. Пустомити, вулиця Стуса, будинок 9, згідно Договору суборенди нежитлових приміщень від 14.01.2022 року укладеного із ТзОВ «БІСЕР Транс» (орендодавець);

склад, площею 80 кв. м., що знаходиться за адресою - 81100, Львівська область, м. Пустомити, вулиця Стуса, будинок 9, згідно Договору оренди складського приміщення №01- 04-2022 від 01.04.2022 року укладеного із ТзОВ «Прімієр» (орендодавець).

Факт оренди об`єктів нерухомості підтверджується Повідомленнями про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20 - ОПП) та чинними договорами оренди (суборенди) нерухомого майна.

Також у господарській діяльності Товариство використовує електронавантажувач (ідентифікатор об`єкта оподаткування 71000001), що підтверджується Повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20 - ОПП).

У Товаристві працює 5 осіб (директор, бухгалтер, завідувач складом, помічник керівника, водій автотранспортних засобів), що підтверджується Штатним розписом Товариства від 01.07.2024 . Кількість працівників станом на момент прийняття оскаржуваного рішення дозволяла здійснити господарські операції з контрагентами, що спростовує твердження Відповідача про недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАРПАК» (платник податку, який відповідає критеріям ризиковості) укладено Договір купівлі - продажу товарів № 01-09-2020 від 01 вересня 2020 року.

Відповідно до умов цього Договору купівлі - продажу товарів (п.1.1), продавець (ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ») зобов`язується продати (передати у власність) Покупцю (ТзОВ «ДАРПАК»), а Покупець зобов`язується купити (прийняти у власність) і оплатити картонну продукцію та/або паперову продукцію санітарно - гігієнічного призначення.

На виконання умов Договору купівлі - продажу товарів № 01-09-2020 від 01 вересня 2020 року у період з січня 2024 року по червень 2024 року позивачем було здійснено поставку обумовленого договором товару.

Даний факт підтверджується видатковими накладними підписаними сторонами вищевказаного господарського договору, а саме: видаткові накладні № 56 від 16 січня 2024 р, № 57 від 16 січня 2024р., № 74 від 19 січня 2024р., № 82 від 22 січня 2024 р., № 98 від 26 січня 2024р., № 103 від 30 січня 2024р., №124 від 2 лютого 2024р., №165 від 13 лютого 2024, № 218 від 07 березня 2024р., № 219 від 07 березня 2024 р., № 248 від 15 березня 2024р., № 249 від 18 березня 2024р., № 284 від 25 березня 2024р., № 314 від 03 квітня 2024р., №436 від 15 травня 2024р., №460 від 23 травня 2024 р., № 521 від 12 червня 2024 р.

На підтвердження господарських операцій по кожній із перелічених вище видаткових накладних є первинні бухгалтерські документи - рахунок, товарно - транспортна накладна, Акт наданих послуг, банківські виписки про зарахування коштів, митні декларації, інвойси, міжнародні товарно - транспортні накладні.

На підтвердження проведення взаєморозрахунків між сторонами Договору купівлі - продажу товарів № 01-09-2020 від 01 вересня 2020 року за період 01 січня 2024 року по 16 липня 2024 року, підписано Акт звірки взаємних розрахунків.

Поставку товару (картонної продукції, паперової продукції санітарно - гігієнічного призначення) ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» здійснювало шляхом придбання (імпорт/купівля) товару відповідно до укладених господарських Контрактів (Договорів), а саме:

-Контракт з ООО РАРЕК.РКО011КТ - ЬЬС БЕО ТКАОО №5 від 01.04.2022;

-Договір з ТОВ «ПРІМІЄР» - ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДNG № 01-02-2021 від 01.02.2021;

-Контракт з ЕМІRSОN GLОВАL DIS ТІС - LLС LЕО ТRАDING № 71 від 06.10.2021;

-Договір з ТОВ «КАРТОННО-ПАПЕРОВА КОМПАНІЯ» - ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» №32/2021 від 31.08.2021.

Перевезення вантажу (товару) здійснювали транспортні компанії - ТОВ «БВБ-ГРУП», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «СКОНТО ТРАНС», ТОВ «СКОНТО», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Бета-Інвест Логістик» з якими ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» укладено господарські договори на перевезення (транспортне обслуговування).

Вищевказані письмові докази (договори, зовнішньо - економічні контракти, видаткові накладні, акти надання послуг, рахунки, товарно - транспортні накладні, банківські виписки про зарахування коштів, митні декларації, інвойси, СМК (міжнародні товарно - транспортні накладні) були надані контролюючому органу.

09.07.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» надійшло Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 20405, яким визначено, що Товариство відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, який зазначений у Додатку № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (надалі також Порядок № 1165).

Підставою прийняття оскаржуваного рішення стала податкова інформації за такими кодами: 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 постачання товарів (послуг) платнику(-ам) податку, щодо якого(-их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з вказаним рішенням, інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є «постачання» з 25.01.2024 по 01.07.2024 за кодом УКТЗЕД 4803003100 у платника податку задіяного в ризиковій операції за податковим номером 23512240 (ТзОВ «ДАРПАК»), «постачання» з 25.01.2024 по 01.07.2024 за кодом УКТЗЕД 4818909000 у платника податку задіяного в ризиковій операції за податковим номером 23512240.

З метою виключення Товариства з переліку ризикових, останнім подано до контролюючого органу скаргу на рішення про відповідність платників ПДВ критеріям ризиковості платника від 18.07.2024 реєстраційний номер 9201318211 (з додатками) щодо спростування обставин, які вказані в оскаржуваному рішенні.

За результатами розгляду цієї скарги на рішення про відповідність платників ПДВ критеріям ризиковості платника від 18.07.2024 та доданих до них документів, контролюючим органом прийнято Рішення від 24.07.2024 № 21947, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 09.07.2024 №20405 про відповідність ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» критеріям ризиковості платника податку; наявності підстав для зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд, при вирішенні спору по суті, зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1.Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 підпункту 49.18статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з пункту 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області №20405 від 09.07.2024 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якості підстави для відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку, відповідачем вказаний п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

-договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

-інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як видно з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Крім цього висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується в тому числі і на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, до суду не надано.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг, адже у комерційній діяльності виконання послуг не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеному у постанові від 23.07.2020 у справі №240/6806/17.

Крім того, така позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, в яких суд дійшов висновку, що порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості суд зазначає таке.

Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд ураховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідають критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, та порушують права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд приходить до висновку про наявність підстав для виключення позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності своїх дій, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

При вирішенні клопотання про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. та судового збору у розмірі 6056,00грн., суд зазначає таке.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно з ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд врахував, що у позовній заяві, підписаній позивачем, зазначено, що орієнтований розрахунок судових витрат позивача становить 20000,00грн.

Згідно з абзацами 1-3 ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач не надав суду доказів понесених ним судових витрат, окрім сплати судового збору. Не надав доказів оплати позивачем гонорару адвоката або інших витрат, доказів його роботи.

Отже, не доведено, що до часу вирішення спору позивач поніс згадані вище витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 3, 4 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Отже, подання доказів понесення витрат на правову допомогу після вирішення спору можливе лише за умови, що з поважних причин такі документи щодо понесених витрат не можуть бути подані вчасно.

Оскільки позивач не повідомив і не надав доказів суду щодо перешкод для своєчасного повного їх надання, не навів доводів щодо поважних причин неможливості їх надання, відсутні підстави для їх розподілу.

Судовий збір, сплачений позивачем, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (місцезнаходження: 81100, Львівська область, Пустомитівський р-н, м.Пустомити, пров. Тихий-1, буд. 11, кв. 21, код ЄДРПОУ 42402050) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України в Львівській області № 20405 від 09.07.2024 яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (місцезнаходження: 81100, Львівська область, Пустомитівський р-н, м.Пустомити, пров. Тихий-1, буд. 11, кв. 21, код ЄДРПОУ 42402050) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість)грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.