Рішення

від 22.01.2024 по справі 160/30231/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року Справа № 160/30231/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання незаконним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

17.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у якій позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушень законодавства про працю №ПС/ДН/29497/0351/П від 13.09.2023, винесений Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що припис про усунення порушень законодавства про працю №ПС/ ДН/29497/0351/П від 13.09.2023 є незаконним, оскільки містить інформацію про порушення, які підприємством не вчинялись. У Акті про проведення заходу контролю не зазначена об`єктивна сторона правопорушення, а саме в чому полягає порушення роботодавцем строків виплати заробітної плати, тобто не зазначені: коли за законом заробітна плата підлягала виплаті працівниці та коли фактично була виплачена. Факт порушення позивачем строків виплати заробітної плати заявниці не констатований. Міститься виключно загальна вимога закону, а в чому полягає фактична протиправна дія роботодавця, яка складає об`єктивну сторону правопорушення, перевіркою не встановлено. Обов`язковим для встановлення факту вчинення даного правопорушення є отримання від підприємства документів, які б містили інформацію: 1. про дату пред`явлення звільненою працівницею вимоги до підприємства про розрахунок після її звільнення у липні 2022 року; 2. про дату фактичного перерахування підприємством розрахункових сум останній. Вищенаведені документи у позивача не запитувались. На виконання вимоги про надання документів № ПС/ДН/29497/НД від 31.08.2023 всі документи за вимогою були надані особі, яка здійснювала перевірку, ОСОБА_1 . Зауважень щодо обсягу наданих документів від відповідача протягом перевірки не надходило, додаткових вимог про надання документів не виносилось, у будь-якій інший спосіб додаткові документи чи інформація не запитувались. При цьому орган державного нагляду (контролю) не обмежений у праві запитувати у об`єкта контролю додаткові документи чи пояснення з питань, що виникають в ході здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Крім того, з акту за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) вбачається, що відповідач володів інформацією про звільнення заявниці 28.07.2022 у зв`язку з відсутністю на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль, починаючи з 09.03.2022 до моменту звільнення, до того ж до перевірки була надана копія наказу про звільнення. Тому відповідачу було відомо, в тому числі з рішення суду, що в день звільнення працівниця не працювала, а відтак для перевірки дотримання строку розрахунку з нею відповідач був зобов`язаний для перевірки строку проведення з нею розрахунку, запитати інформацію про дату її звернення до підприємства з вимогою про розрахунок та про дату фактичної виплати розрахункових сум. Таким чином, висновок відповідача про порушення підприємством строку виплати заробітної плати не підтверджений доказами (документами, поясненнями тощо) у обсязі, що дозволяє беззаперечно стверджувати про виявлені факти. Факт дотримання строків розрахунків із заявницею скарги відповідачем не перевірявся, вважаємо в цій частині припис про усунення порушень законодавства про працю є незаконним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. В акті перевірки зазначено, що «у п.4 та 6 наказу № 2171-к твід 14.09.2022 підприємством розпочато виключення зі штатного розпису УКЦ посаду фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) з пропозицією переведення ОСОБА_2 на іншу вакантну посаду на підприємстві . Фактично ОСОБА_2 у передбачені законом строки про скорочення її посади та можливість переведення на іншу вакантну посаду персонально ознайомлена не була.». Цим підприємство начебто порушило ч.1 ст.49-2 КЗпП. Зазначена інформація не відповідає дійсності. Підприємство під час перевірки надавало письмові пояснення щодо порядку звільнення працівниці. процедура вивільнення фактично до ОСОБА_2 не застосовувалась, оскільки остання звільнилась 18.10.2022 р. за власним бажанням до закінчення строку попередження про вивільнення, при цьому копії заяви про звільнення та наказу про звільнення за ст.38 КЗпП було надано до перевірки. Після виявлення працівницею наміру бути поновленою та надалі працювати за займаною посадою на підприємстві, а саме 30.09.2022 року, коли остання з`явилася на підприємстві, її було в той же день (30.09.2022) попереджено про наступне вивільнення та запропоновані вільні вакансії. Наступне вивільнення працівниці було заплановано у зв`язку з виключенням з 15.11.2022 зі штатного розпису структурного відділу посади, яку обіймала ОСОБА_2 , про що безпосередньо зазначено в наказі № 2171-к від 14.09.2022, копія якого була надана до перевірки. У той же час до перевірки були надані копія заяви працівниці від 18.10.2022 про звільнення за власним бажанням та копія наказу про припинення трудового договору №2407к/4 від 18.10.2022 за ст.38 КЗпП за заявою ОСОБА_2 . Письмове попередження про наступне вивільнення та докази ознайомлення працівниці з вакансіями особами, які проводили захід державного нагляду (контролю), не вимагались, а тому підприємством не надавались. Вимога про надання документів №ПС/ДН/29497/НД від 31.08.2023 містили вимоги надати копії документів, які слугували підставами для звільнення ОСОБА_2 , копію заяви та наказу про звільнення. Оскільки звільнення працівниці відбулось за її власним бажанням, підприємство надало до перевірки копію заяви про звільнення за власним бажанням та копію наказу про припинення трудового договору за даною заявою. Вимога про надання документів № ПС/ДН/29497/НД від 31.08.2023 не містить документів, які стосуються дотримання процедури вивільнення працівниці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідачадля залучення до матеріалів справи додаткові докази у справі та встановлено строк для їх подання.

За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 06.12.2023 о 22:29 надіслало одержувачам АТ «Криворізький залізорудний комбінат», Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронний кабінет, а копію адміністративного позову відповідачу 17.11.2023, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням ч.6 ст. 251 КАС України до 22.12.2023.

21.12.2023 від Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що на підставі звернення ОСОБА_3 про проведення перевірки щодо законності та правомірності її звільнення з АТ «Кривбасзалізрудком». Міжрегіональним управлінням з метою з`ясування обставин викладених у зверненні заявниці відповідно до абзацу 5 частини 1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877), пунктів 1,9 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №4569 (із змінами), пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (із змінами), підпункту 5 пункту 4 Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 року №167, пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від 13.03.2022 №303 (далі Постанова №303), наказу Міністерства економіки України «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від 16.06.2023 №5782, на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам, за погодженням Державної служби України з питань праці №ЦА-3888/1/2.3.1 від 25.08.2023 видано наказ №213/ПС-ЗК від 29.08.2023 про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю). В результаті проведеної перевірки, встановлено порушення частини першої ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ від 15.03.2022 (далі - Закон №2136) та частини першої ст. 49-2 КзПП, про що видано оскаржуваний припис №ПС/ДН/29497/0351/П. Наказом голови правління АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" № 1766-к від 28.07.2022 «Про звільнення», було: скасовано п.1.1.1 наказу № 1443 від 15.04.2022 «Про призупинення дії трудового договору з працівниками УКЦ»; звільнено ОСОБА_2 фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) Учбово-курсового центру АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" з 04.03.2022, згідно п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, тобто працівника звільнили раніше дати видання наказу про звільнення, що порушує вимоги статті 47 КЗпП України, а саме: роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Вказане порушення відображено в акті від 13.09.2023 ПС/ДН/29497/0351, за результатами якого виданий припис від 13.09.2023 № ПС/ДН/29497/0351/П. Терміни виплати заробітної плати зазначені в частині першій ст.24 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 про те, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Окрім того, слід зазначити, що статтею 58 Конституції України зазначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Нарахування остаточного розрахунку ОСОБА_2 проведено згідно документів бухгалтерського обліку підприємства 01.08.2022, на підставі наказу голови правління АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" №1766-к від 28.07.2022, дату звільнення зазначено в наказі 15.04.2022, що не відповідає вимогам ст. 116 КЗпП. З метою здійснення державного нагляду (контролю) посадовій особі Позивача вручено вимогу про надання документів від 31.08.2023 № ПС/ДН/29497/0351/НД з вичерпним переліком затребуваних документів. Позивачем посадовій особі Відповідача було надано, в тому числі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу про поновлення заявниці на роботі. Заявницю наказом № 2171-к від 14.09.2022 поновлено на роботі на посаді фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) УКЦ на умовах припинення трудового договору, як це було передбачено наказом № 1443 від 15.04.2022, наказ було видано до набрання законної сили рішення суду. Посадова особа при проведенні державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності керується нормами вищезазначеного законодавства, якими не передбачено припинення проведення заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) або обмеження питання розгляду такого заходу. Відповідно до п.4, п.6 наказу № 2171-к від 14.09.2022 підприємством розпочато виключення зі штатного розпису УКЦ посаду фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) з 15.11.2022. На час видання наказу ОСОБА_2 була відсутня на робочому місці. Так як, посадовці Держпраці мають сумлінно виконувати покладені на них обов`язки, то під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки, не могли не звернути уваги на розпочату АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ", процедуру виключення зі штатного розпису УКЦ посаду фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій). Заявницю наказом № 2171-к від 14.09.2022 поновлено на роботі на посаді фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) УКЦ на умовах припинення трудового договору, як це було передбачено наказом № 1443 від 15.04.2022, наказ було видано до набрання законної сили рішення суду. Чинним законодавством не передбачено норму якою розгляд страви у суді призупиняє проведення заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) або обмежує питання розгляду такого заходу. Відповідно до п.4, п.6 наказу № 2171-к від 14.09.2022 підприємством розпочато виключення зі штатного розпису УКЦ посаду фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) з 15.11.2022. На час видання наказу ОСОБА_2 була відсутня на робочому місці. Статтею 49-2 КЗпП передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, ОСОБА_2 приступила до роботи 03.10.2022, що підтверджено табелем обліку використання робочого часу, на виконання вимог законодавства роботодавець зобов`язаний був персонально попередити працівника про наступне вивільнення, що фактично не проведено. 18.10.2022 ОСОБА_2 була звільнена за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), наказом голови правління АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" № 2407 к/4 від 18.10.2022. Звільнення працівника за ініціативою самого працівника не скасовує обов`язок роботодавця дотримуватись вимог під час звільнення за ініціативою роботодавця. Таким чином порушено вимоги ст. 49-2 КЗпП. Враховуючи вищевикладене, Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці при проведенні державного нагляду (контролю) діяло лише на підставі, в межах повноважень, які надані Конституцією та законами України.

22.12.2023 від АТ «Криворізький залізорудний комбінат» через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, яка з даними КП «ДСС» доставлено до електронного кабінету відповідача 22.12.2023. Тобто, строк на подання заперечень до 27.12.2023.

Відповідач в ході судового розгляду правом на заперечень не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

На ім`я начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшло звернення ОСОБА_3 від 18.08.2023 про проведення перевірки щодо законності та правомірності її звільнення з АТ «Кривбасзалізрудком» (№Н-1739/ПС-23 від 18.08.2023).

Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці з метою з`ясування обставин викладених у зверненні заявниці відповідно до абзацу 5 частини 1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V, пунктів 1,9 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №4569 (із змінами), пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (із змінами), підпункту 5 пункту 4 Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 року №167, пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від 13.03.2022 №303 (далі Постанова №303), наказу Міністерства економіки України «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від 16.06.2023 №5782, на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам, за погодженням Державної служби України з питань праці №ЦА-3888/1/2.3.1 від 25.08.2023 видано наказ від 29.08.2023 №213/ПС-ЗК «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)», яким посадовим особам доручено провести у період з 31.08.2023 по 13.09.2023 позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки у АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», код ЄДРПОУ 00191307, місцезнаходження: 50029, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Симбірцева, будинок 1А з питань законності припинення трудових договорів.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складений Акт від 13.09.2023 №ПС/ДН/29497/0351, у висновках якого встановлено порушення АТ «Криворізький залізорудний комбінат»:

-частини першої ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ від 15.03.2022 наказом голови правління АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" № 1766-к від 28.07.2022 «Про звільнення», було: скасовано п.1.1.1 наказу № 1443 від 15.04.2022 «Про призупинення дії трудового договору з працівниками УКЦ»; звільнено ОСОБА_2 фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) Учбово-курсового центру АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" з 04.03.2022, згідно п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, тобто працівника звільнили раніше дати видання наказу про звільнення, що порушує вимоги статті 47 КЗпП України, а саме: роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника порушення встановлений строків виплати заробітної плати працівника;

-частини першої ст. 49-2 КЗпП, про що видано оскаржуваний припис №ПС/ДН/29497/0351/П у п.4 та 6 наказу №2171-к від 14.09.2022 Підприємством розпочато виключення зі штатного розпису УКЦ посаду фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) з пропозицією переведення ОСОБА_2 на іншу вакантну посаду на Підприємстві. Фактично ОСОБА_2 у передбачені законом строки про скорочення її посади та про можливість переведення на іншу вакантну посаду персонально ознайомлена не була порушення порядку вивільнення працівників.

У акті вказано, що перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 була прийнята на роботу до АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ", згідно заяви та наказу №1999-к від 01.10.2010, на посаду спеціаліста служби організації труда та мотивації персоналу. Відповідно до наказу №856-к від 26.03.2012 переведена на посаду фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) Учбово-курсового центру. За заявою ОСОБА_2 , наказом голови правління №1013 від 11.03.2022 «Про переведення на дистанційну роботу по УКЦ» з 01.03.2022, місцем здійснення дистанційної роботи, визначено її місце проживання: АДРЕСА_1 . У той самий день, виїзною комісією, була проведена перевірка знаходження за місцем дистанційної роботи працівника, в ході котрої встановлено, що ОСОБА_2 за місцем дистанційної роботи відсутня. За результатом заходу, складом виїзної комісії було складено акта перевірки знаходження за місцем дистанційної роботи від 11.04.2022. Наказом №1289-В від 12.04.2022 було скасовано попередній наказ №1013 від 11.03.2022 «Про переведення на дистанційну роботу по УКЦ». Наказом голови правління АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" №1443 від 15.04.2022 (пункт 1.1.1) з метою врегулювання трудових відносини з працівниками, які припинили виконання своєї роботи у період дії воєнного стану, призупинено до закінчення або скасування воєнного стану дію трудового договору з ОСОБА_2 , дата призупинення дії трудового договору - 25.03.2022. Наказом голови правління АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" №176б-к від 28.07.2022 «Про звільнення», було: скасовано п.1.1.1 наказу №1443 від 15.04.2022 «Про призупинення дії трудового договору з працівниками УКЦ»; звільнено ОСОБА_2 фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) Учбово-курсового центру АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" з 04.03.2022, згідно п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. Чинним законодавством передбачено обов`язок роботодавця провести розрахунок з працівником. Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Наказом голови правління АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" №2171-к від 14.09.2022 «Про внесення змін до наказу та внесення змін до штатного розпису», внесено зміни до наказу №1766-к від 28.07.2022 «Про звільнення»: ОСОБА_2 поновлено на роботі на посаді фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) УКЦ на умовах припинення трудового договору, як це було передбачено наказом №1443 від 15.04.2022. У п.4 та 6 наказу №2171-к від 14.09.2022 підприємством розпочато виключення зі штатного розпису УКЦ посаду фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) з пропозицією переведення ОСОБА_2 на іншу вакантну посаду на Підприємстві. Статтею 49-2 КЗпП передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, ОСОБА_2 фактично не ознайомлена. На ОСОБА_4 вийшла 03.10.2022, що підтверджено табелем обліку використання робочого часу, а 18.10.2022 була звільнена за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), наказом голови правління АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" № 2407 к/4 від 18.10.2022.

Не погодившись з висновками Акту, позивач подав до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці зауваження до Акту.

На підставі встановлених в акті від 13.09.2023 ПС/ДН/29497/0351 порушень відповідачем виданий припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 13.09.2023 № ПС/ДН/29497/0351/П, яким позивача зобов`язано у строк до 22.09.2023 усунути порушення вставлених строків виплати заробітної плати працівникам та порядку вивільнення працівників. Означений припис отримав представником позивача 13.09.2023.

Не погодившись з приписом про усунення виявлених порушень, АТ «Криворізький залізорудний комбінат» подало до Державної служби з питань праці скаргу від 22.09.2023 №2196, на яку листом Державної служби з питань праці «Про розгляд скарги» від 19.10.2023 №3620/1/2.3-23а повідомлено позивача, що скаргу на дії інспекторів праці, які проводи захід контролю у Підприємства, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , направлено начальнику Міжрегіонального управління ОСОБА_6 для розгляду та вжиття відповідних заходів.

Вважаючи протиправним припис від 13.09.2023 № ПС/ДН/29497/0351/П, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення №96, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп. 1 п. 3 Положення №96, одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Як передбачено пунктом 7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває, як станом на час приняття оскаржуваного припису, так і станом на час судового розгляду справи.

24.03.2022 року набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX, який визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Статтею 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачені особливості здійснення державного нагляду(контролю) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану, а саме:

У період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів (ч. 1).

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленомуЗаконом України"Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 2).

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються:

за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбаченістаттею 265Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» регламенту порядок здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Згідно положень ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

За приписами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як встановлено судом, підставою для призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю) стало звернення ОСОБА_3 від 18.08.2023 щодо законності та правомірності її звільнення.

У ході проведеного позапланового заходу контролюючим органом було встановлено порушення АТ «Криворізький залізорудний комбінат» частини першої ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ від 15.03.2022 та частини першої ст. 49-2 КЗпП.

Статтею 10 Закону № 2136-IX врегульовані питання оплати праці, частиною 1 якої визначено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Водночас, суд враховує, що в силу положень частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2023 року у справі № 212/4431/22 позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 27 600 (двадцять сім тисяч шістсот) гривен.

В означеному судовому рішенні судом встановлено, зокрема, таке:

«05 січня 2022 року між АТ «Кривбасзалізрудком» та ОСОБА_2 був укладений індивідуальний строковий трудовий договір № 1028, згідно з умовами якого з 05.01.2022 між роботодавцем та працівником виникають трудові відносини, працівник приймається на посаду фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) учбово-курсового центру у строк до 30.12.2022 (пункти 1.1, 1.2, 6.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 трудового договору працівнику встановлюється ненормований робочий тиждень з п`ятиденним робочим тижнем, з двома вихідними днями.

Відповідно до Додатку № 1 до трудового договору працівнику ОСОБА_2 встановлений договірний оклад 13 200 грн.

ОСОБА_2 звернулася із письмовою заявою до голови правління АТ «Кривбасзалізрудком» про переведення її на дистанційну роботу з 01.03.2022 у зв`язку з воєнним станом, службою її чоловіка в Збройних силах України, необхідністю догляду за неповнолітньою дитиною ОСОБА_7 , 2013 року народження, з можливістю віддаленого доступу до робочого комп`ютера, визначивши робочим місцем її місце проживання АДРЕСА_2 .

11 березня 2022 року наказом по підприємству відповідача № 1013 з 01 березня 2022 року переведено на дистанційну роботу з можливістю віддаленого доступу до робочого комп`ютера, без зміни інших умов праці, визначивши місце проживання працівника АТ «Кривбасзалізрудком» Настич Анастасію, фахівця учбово-курсового центру місце дистанційної роботи: 50049, м. Кривий Ріг, вул. Галілея, 33.

Підставами для прийняття цього наказу відповідач зазначає рекомендації Міністерства охорони здоров`я та КМУ України на період встановленого карантину, а також наказ ПАТ «Кривбасзалізрудком» № 1066 від 12.03.2020 «Про попереджувальні заходи в організації роботи», розпорядження № 78 від 23.03.2020 «Про попереджувальні заходи щодо розповсюдження короно вірусної інфекції COVID-19.

12 квітня 2022 року АТ «Кривбасзалізрудком» у зв`язку з проведеною перевіркою, якою встановлено, що 09.03.2022, 11.04.2022 ОСОБА_2 була відсутня за місцем дистанційної роботи, наказом № 1289-В скасував з 09.03.2022 наказ № 1013 від 11.03.2022 «Про переведення на дистанційну роботу по УКЦ».

Наказом голови правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» № 1443 від 15.04.2022 (пункт 1.1.1) з метою врегулювання трудових відносин з працівниками, які припинили виконання своєї роботи у період дії воєнного стану, призупинено до закінчення або скасування воєнного стану дію трудового договору з ОСОБА_2 , фахівцем учбово-курсового центру, що припинила виконання своєї роботи з 09.03.2022, дата призупинення дії трудового договору 25.03.2022.

Наказом голови правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» № 1766-к від 28 липня 2022 року «Про звільнення» скасовано з 15.04.2022 п. 1.1.1 наказу № 1443 від 15.04.2022 «Про призупинення дії трудового договору з працівниками УКЦ»; звільнено ОСОБА_2 фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) учбово-курсового центру АТ «Кривбасзалізрудком» з 04.03.2022, згідно п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль».

Підставою звільнення ОСОБА_2 у наказі зазначено, що ОСОБА_2 відсутня на роботі понад чотири місяці поспіль з 09.03.2022, інформації про причини такої відсутності на роботі немає, зв`язок з працівником відсутній, що підтверджується доповідною запискою начальника УКЦ, витягом з табелю використання робочого часу за березень-липень 2022 року.

14 вересня 2022 року наказом голови правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» № 2171-к «Про внесення змін до наказу та внесення змін до штатного розпису» у зв`язку з отриманням додаткових відомостей від працівника, враховуючи бажання останнього реалізувати своє конституційне право на працю та з метою забезпечення працівника роботою, внесені зміни до наказу «Про звільнення» № 1766-к від 28.07.2022 шляхом скасування пунктів 2-6 наказу з дати його видання (28.07.2022).

Листом від 14.09.2022 за вих. 2241/53-02 на ім`я ОСОБА_8 директор з персоналу АТ «Кривбасзалізрудком» повідомлено про самостійне скасування підприємством наказу № 1766 від 28.07.2022 «Про звільнення» в частині її звільнення з роботи та необхідність не пізніше наступного дня після отримання даного повідомлення стати до роботи)».

Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції, зокрема, виходив із такого, звільнення ОСОБА_2 відбулося без законних підстав. 28 липня 2022 року відповідач видав наказ № 1766-к «Про звільнення», посилаючись на відсутність ОСОБА_9 протягом березня-липня 2022 року на роботі і відсутності інформації про її місцеперебування, та вирішив цим наказом не тільки звільнення позивача (пункт 2-6), але і призупинення дії трудового договору із ОСОБА_2 (пункт 1). 14 вересня 2022 року АТ «Кривбасзалізрудком» видало наказ № 2171-к «Про внесення змін до наказу та внесення змін до штатного розпису», яким внесено зміни до наказу «Про звільнення» № 1766-к від 28.07.2022 шляхом скасування пунктів 2-6 наказу з дати його видання (28.07.2022). Таким чином, відповідач своїм наказом № 2171-к вніс зміни до № 1766-к від 28.07.2022, але при цьому скасував його пункти 2-6 наказу № 1766-к, таким чином визнавши їх недійсними з моменту їх видання 28.07.2022, і як наслідком такого скасування є поновлення ОСОБА_2 на роботі з 04.03.2022, що підтверджується записом у трудовій книжці позивачки, яким запис № 15 від 04.03.2022 про звільнення визнано недійсним. Вирішуючи ці позовні вимоги, суд звертає увагу, що видаючи наказ про скасування звільнення ОСОБА_2 , роботодавець скористався наданим йому на це правом, але при цьому не визнав звільнення незаконним, а зазначив інші причини, зокрема бажання позивачки працювати, але суд не може змінити підстави розірвання трудового договору чи скасувати наказ, який вже скасований роботодавцем, а тому вважає за необхідне відмовити в цій частині позову, констатуючи при цьому про незаконність звільнення, що має наслідком вирішення іншої позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Доводи представника позивача про те, що наказ про звільнення ОСОБА_2 не скасований, оскільки відповідачем не перераховано страхові внески за період звільнення з 04.03.2022, тобто не вирішено питання оплати праці позивачки, суд відхиляє, оскільки оплата праці до звільнення, зарахування трудового і страхового стажу не є предметом розгляду у цій справі, що не позбавляє позивача права на звернення до суду за захистом порушених, на його думку, відповідних трудових прав.

В означеному рішенні суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 з 28.07.2022 має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд дійшов висновку, що необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2022 (дата незаконного звільнення позивача) по 30 вересня 2022 року (дата, коли позивач дізналася про відновлення її прав). Суд відхилив доводи представника позивача щодо стягнення середнього заробітку починаючи з 04.03.2022, так як звільнення ОСОБА_2 відбулося 28.07.2022, при цьому, роботодавець, хоча і зазначив датою звільнення останній робочий день 04.03.2022, однак період з 04.03.2022 по 28.07.2022 не охоплюється поняттям вимушеного прогулу і невиплата заробітної плати за цей час повинна бути предметом розгляду у іншій справі, якщо позивач вважатиме за необхідне звернутися до суду з відповідним позовом. Cуд також відхилив доводи відповідача про відсутність вимушеного прогулу у період з 28.07.2022 по 22.08.2022 через перебування ОСОБА_2 в цей час за кордоном, оскільки саме наказом від 28.07.2022 було скасовано призупинення дії трудового договору і ОСОБА_2 могла виконувати свої трудові обов`язки, принаймні дистанційно, що однак було неможливо через її звільнення.

В подальшому, постановою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі № 212/4431/22:

-апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Чепурнов Віталій Іванович, - задоволено частково;

-апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - залишенго без задоволення;

-рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2023 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення;

-стягнуто з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Суд наголошує, що Закон № 2136-IX не встановлює строків виплати заробітної плати, тоді строки розрахунку при звільненні визначені положеннями статті 116 КЗпП України, якою визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Суд звертає увагу, що представником підприємства зазначалось у наданих поясненнях та підтверджено рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 212/4431/22 від 04.04.2023, що набрало законної сили, наданим до перевірки, що ОСОБА_2 була відсутня в Україні з 09.03.2022 по 22.08.2022 р. Звільнення працівниці відбулось згідно з наказом № 1766-к від 28.07.2022 р. Працівниця в день звільнення не працювала. Вимога ОСОБА_2 про здійснення розрахунку була виконана підприємством своєчасно та з дотриманням ст.116 КЗпП. Вимога про розрахунок від ОСОБА_2 надійшла підприємству 26.08.2022 (п`ятниця), фактичний розрахунок проведений 29.08.2022 (понеділок).

Суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідач, констатуючи порушення АТ «Криворізький залізорудний комбінат» вимог ч.1 ст.10 Закону № 2136-IX, не встановив ані дати пред`явлення звільненою працівницею вимоги до підприємства про розрахунок після її звільнення у липні 2022 року, ані дати фактичного перерахування підприємством розрахункових сум останній. З огляду на вищевикладене, суд вважає висновок контролюючого органу про допущення позивачем порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівника безпідставним.

Водночас, статтею 49-2 КЗпП України регламентовано порядок вивільнення працівників, якою передбачено таке.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно достатті 48Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначенучастиною другоюстатті 49-4цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).

Вимогичастин першої - третьоїцієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період, а також у зв`язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно доЗакону України"Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

у разі вивільнення працівників на підставіпункту 1частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положеннячастини другоїстатті 40 цього Кодексу та положеннячастини другоїцієї статті;

не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Вивільнення працівників відповідно допункту 6частини першої статті 41 цього Кодексу здійснюється в такому порядку:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 10 календарних днів;

не пізніше ніж за 10 календарних днів до запланованого вивільнення працівників первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини вивільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. У разі якщо вивільнення працівників є масовим відповідно достатті 48Закону України "Про зайнятість населення", роботодавець за 10 календарних днів до проведення звільнення повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників, а також протягом п`яти календарних днів проводить консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Як вже зазначено судом вище, у судовому рішенні у справі №№ 212/4431/22, яке набрало законної сили, 14 вересня 2022 року наказом голови правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» № 2171-к «Про внесення змін до наказу та внесення змін до штатного розпису» у зв`язку з отриманням додаткових відомостей від працівника, враховуючи бажання останнього реалізувати своє конституційне право на працю та з метою забезпечення працівника роботою, внесені зміни до наказу «Про звільнення» № 1766-к від 28.07.2022 шляхом скасування пунктів 2-6 наказу з дати його видання (28.07.2022). Крім того, копія означеного наказу міститься у матеріалах справи.

У матеріалах справи також міститься попередження про вивільнення від 30.09.2022, згідно з яким ОСОБА_10 повідомлено про те, що з 15.11.2022 посада останньої виключається зі штатного розпису Учбово-курсового центру та запропоновано останній переведення на вакантні посади (11 посад). З означеним попередженням про звільнення ОСОБА_2 ознайомлена 30.09.2023, про що свідчить особистий підпис останньої на вказаному попередженні, копія якого міститься у матеріалах справи.

В подальшому, ОСОБА_10 звернулась до Голови правління АТ «Кривбасзалізрудком» із заявою від 18.10.2022 про звільнення її за власним бажанням у зв`язку з доглядом за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку, на підставі якого видано наказ від 18.10.2022 №2407к/4 про припинення трудового договору (контракту) на підставі ст.38 КЗпП України. Тобто, припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_2 відбулось з ініціативи працівника.

Суд зазначає, що висновки контролюючого органу про порушення АТ «Криворізький залізорудний комбінат» порядку вивільнення працівників суд вважає передчасними та безпідставними, оскільки ОСОБА_2 була звільнена саме з ініціативи працівника, а не в порядку процедури вивільнення за ініціативою роботодавця.

У контексті спірних правовідносин слід зазначити, що Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в Акту позапланового заходу контролюючий орган дійшов передчасних висновків про порушення АТ «Криворізький залізорудний комбінат», у зв`язку з чим у суду наявні підстави для визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень законодавства про працю №ПС/ДН/29497/0351/П від 13.09.2023, винесеного Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, у зв`язку з чим позовні вимоги на підставі ч.2 ст.9 КАС України підлягають коригуванню судом.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Таким чином, судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до платіжної інструкції від 15.11.2023 №29185 підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь позивача.

Керуючись ст.ст.9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (місце проживання: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 44729283) про визнання незаконним та скасування припису задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень законодавства про працю №ПС/ДН/29497/0351/П від 13.09.2023, винесений Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.

Стягнути на користь акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2684, 00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно