Постанова

від 25.12.2024 по справі 160/30231/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/30231/23Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. у справі №160/30231/23за позовом:Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до: про:Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці визнання незаконним та скасування припису ВСТАНОВИВ:

17.11.2023р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі АТ «Криворізький залізорудний комбінат») до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі Держпраці) про визнання незаконним та скасування припису /а.с. 1-5, 59/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2023р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/30231/23 та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін /а.с. 60-61/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що припис Держпраці про усунення порушень законодавства про працю № ПС/ДН/29497/0351/П від 13.09.2023р., який складено за результатами проведеного відповідачем позапланового заходу державного нагляду, є незаконним та безпідставним , оскільки містить інформацію про порушення, які позивачем не вчинялись, просив суд визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушень законодавства про працю №ПС/ДН/29497/0351/П від 13.09.2023р. винесений Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. у справі №160/30231/23 адміністративний позов АТ «Криворізький залізорудний комбінат» задоволено, визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушень законодавства про працю №ПС/ДН/29497/0351/П від 13.09.2023р., винесений Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці / а.с. 96-103/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 29.07.2024р. за допомогою засобів системи «Електронний Суд», подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 27.09.2024р. / а.с. 107-110, 121/ .

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024р. у справі №160/30231/23 Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції від 22.01.2024р. у цій справі залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги /а.с. 122/.

У межах наданого судом строку відповідачем на виконання вимог суду подано заяву про усунення недоліків та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 160/30231/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. у справі № 160/30231/23 та витребувано матеріали адміністративної справи №160/30231/23 з суду першої інстанції /а.с. 135/

Матеріали адміністративної справи №160/30231/23 надійшли до суду апеляційної інстанції 25.10.2024р. /а.с. 136/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.10.2024р. у справі №160/30231/23 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 05.11.2024р. /а.с. 137/, про що судом було повідомлено учасників справи /а.с. 138-140/.

Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 22.01.2024р. у цій справі та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені ним у справі позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 141-144/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи з`ясовано усі обставини справи, які мали суттєве значення для її вирішення та постановлено обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні позову через його необґрунтованість та безпідставність, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 22.01.2024р. у цій справі залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що 18.08.2023р., Держпраці, на підставі звернення ОСОБА_1 від 18.08.2023р. про проведення перевірки законності та правомірності її звільнення з АТ «Кривбасзалізрудком» , відповідно до абз. 5 ч. 1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V, пунктів 1,9 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. №4569 (із наступними змінами), п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96 (із наступними змінами), пп. 5 п. 4 Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022р. №167, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від 13.03.2022р. №303 (далі Постанова №303), наказу Міністерства економіки України «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від 16.06.2023р. №5782, за погодженням Державної служби України з питань праці №ЦА-3888/1/2.3.1 від 25.08.2023р., на підставі наказу від 29.08.2023р. №213/ПС-ЗК, проведено позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки АТ «Криворізький залізорудний комбінат» з питань законності припинення трудових договорів.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідачем складено акт №ПС/ДН/29497/0351 від 13.09.2023р. (далі акт).

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту /а.с. 40-45/ вбачається, що відповідачем за результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) зроблено висновки про порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 10 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ від 15.03.2022р., а саме наказом голови правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» № 1766-к від 28.07.2022р. «Про звільнення», було: скасовано п.1.1.1 наказу № 1443 від 15.04.2022р. «Про призупинення дії трудового договору з працівниками УКЦ»; звільнено ОСОБА_1 фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) Учбово-курсового центру АТ «Криворізький залізорудний комбінат» з 04.03.2022р., згідно п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, тобто працівника звільнили раніше дати видання наказу про звільнення, що порушує вимоги статті 47 КЗпП України, а саме: роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника порушення встановлений строків виплати заробітної плати працівника;

- ч. 1 ст. 49-2 КЗпП, а саме у п.4 та 6 наказу №2171-к від 14.09.2022р. підприємством розпочато виключення зі штатного розпису УКЦ посаду фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) з пропозицією переведення ОСОБА_1 на іншу вакантну посаду на Підприємстві. Фактично ОСОБА_1 у передбачені законом строки про скорочення її посади та про можливість переведення на іншу вакантну посаду персонально ознайомлена не була..

Також у акті зазначено, що перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу до позивача відповідно до заяви та наказу №1999-к від 01.10.2010р. на посаду спеціаліста служби організації труда та мотивації персоналу. Відповідно до наказу №856-к від 26.03.2012р. остання переведена на посаду фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) Учбово-курсового центру, та за заявою ОСОБА_1 наказом голови правління №1013 від 11.03.2022р. «Про переведення на дистанційну роботу по УКЦ» з 01.03.2022р. місцем здійснення дистанційної роботи ОСОБА_1 визначено її місце проживання: АДРЕСА_1 ., та виїзною комісією, що відображено у акті перевірки знаходження за місцем дистанційної роботи від 11.04.2022р., у зв`язку з чим наказом №1289-В від 12.04.2022р. було скасовано попередній наказ №1013 від 11.03.2022р. «Про переведення на дистанційну роботу по УКЦ», і наказом голови правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» №1443 від 15.04.2022р. (пункт 1.1.1) з метою врегулювання трудових відносини з працівниками, які припинили виконання своєї роботи у період дії воєнного стану, призупинено до закінчення або скасування воєнного стану дію трудового договору з ОСОБА_1 , дата призупинення дії трудового договору - 25.03.2022р.. Наказом голови правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» №176б-к від 28.07.2022р. скасовано п.1.1.1 наказу №1443 від 15.04.2022р. «Про призупинення дії трудового договору з працівниками УКЦ»; звільнено ОСОБА_1 фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) Учбово-курсового центру АТ «Криворізький залізорудний комбінат» з 04.03.2022р., згідно п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. Чинним законодавством передбачено обов`язок роботодавця провести розрахунок з працівником. Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Наказом голови правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - АТ «Кривбасзалізрудком») №2171-к від 14.09.2022р. внесено зміни до наказу №1766-к від 28.07.2022р. та ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) УКЦ на умовах припинення трудового договору, як це було передбачено наказом №1443 від 15.04.2022р.. У п.4 та 6 наказу №2171-к від 14.09.2022р. підприємством розпочато виключення зі штатного розпису УКЦ посаду фахівця (зі складання та стандартизації посадових інструкцій) з пропозицією переведення ОСОБА_1 на іншу вакантну посаду на підприємстві. Статтею 49-2 КЗпП передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, ОСОБА_1 фактично не ознайомлена. На роботу ОСОБА_1 вийшла 03.10.2022р., що підтверджено табелем обліку використання робочого часу, а 18.10.2022р. була звільнена за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) наказом голови правління АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» № 2407 к/4 від 18.10.2022р..

З наданою суду ксерокопії заяви ОСОБА_1 від 18.10.2022 /а.с. 13/ вбачається, що остання подала заяву про звільнення її за власним бажанням у зв`язку з доглядом за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку.

Питання призупинення дії трудового договору під час дії військового стану, вивільнення працівників, звільнення працівників, строки виплати заробітної плати тощо, регулюються Кодексом Законів про працю України (далі КЗпП), Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон № 2136-ІХ).

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 10 Закону № 2136-IX врегульовані питання оплати праці, частиною 1 якої визначено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2023р. у справі № 212/4431/22 часткового задоволено позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнуто з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 27600 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено./а.с. 33-36/.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.06.2023 у справі № 212/4431/22, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу АТ «Криворізький залізорудний комбінат» залишено без задоволення, стягнуто з АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., в іншій частині рішення залишено без змін./а.с.23-32/.

Приймаючи рішення по суті заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у межах справи № 212/4431/22 суд першої інстанції, зокрема, виходив із того, що звільнення ОСОБА_1 відбулося без законних підстав. 28 липня 2022 року відповідач видав наказ № 1766-к «Про звільнення», посилаючись на відсутність ОСОБА_2 протягом березня-липня 2022 року на роботі і відсутності інформації про її місцеперебування, та вирішив цим наказом не тільки звільнення позивача (пункт 2-6), але і призупинення дії трудового договору із ОСОБА_1 (пункт 1). 14 вересня 2022 року АТ «Кривбасзалізрудком» видало наказ № 2171-к «Про внесення змін до наказу та внесення змін до штатного розпису», яким внесено зміни до наказу «Про звільнення» № 1766-к від 28.07.2022 шляхом скасування пунктів 2-6 наказу з дати його видання (28.07.2022). Таким чином, відповідач своїм наказом № 2171-к вніс зміни до наказу № 1766-к від 28.07.2022, але при цьому скасував його пункти 2-6 наказу № 1766-к, таким чином визнавши їх недійсними з моменту їх видання 28.07.2022р., і як наслідком такого скасування є поновлення ОСОБА_1 на роботі з 04.03.2022р., що підтверджується записом у трудовій книжці позивачки, яким запис № 15 від 04.03.2022р. про звільнення визнано недійсним. Вирішуючи ці позовні вимоги, суд звертає увагу, що видаючи наказ про скасування звільнення ОСОБА_1 , роботодавець скористався наданим йому на це правом, але при цьому не визнав звільнення незаконним, а зазначив інші причини, зокрема бажання позивачки працювати, але суд не може змінити підстави розірвання трудового договору чи скасувати наказ, який вже скасований роботодавцем, а тому вважає за необхідне відмовити в цій частині позову, констатуючи при цьому про незаконність звільнення, що має наслідком вирішення іншої позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Доводи представника позивача про те, що наказ про звільнення ОСОБА_1 не скасований, оскільки відповідачем не перераховано страхові внески за період звільнення з 04.03.2022р., тобто не вирішено питання оплати праці позивачки, суд відхиляє, оскільки оплата праці до звільнення, зарахування трудового і страхового стажу не є предметом розгляду у цій справі, що не позбавляє позивача права на звернення до суду за захистом порушених, на його думку, відповідних трудових прав.

Також у рішенні суду у справі № 212/4431/22 судом зроблено висновок стосовно того, що ОСОБА_1 з 28.07.2022р. має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з чим необхідно стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2022р. (дата незаконного звільнення позивача) по 30.09.2022р. (дата, коли позивач дізналася про відновлення її прав), при цьому суд відхилив доводи представника позивача щодо стягнення середнього заробітку починаючи з 04.03.2022р., так як звільнення ОСОБА_1 відбулося 28.07.2022р., при цьому, роботодавець, хоча і зазначив датою звільнення останній робочий день 04.03.2022р., однак період з 04.03.2022р. по 28.07.2022р. не охоплюється поняттям вимушеного прогулу і невиплата заробітної плати за цей час повинна бути предметом розгляду у іншій справі, якщо позивач вважатиме за необхідне звернутися до суду з відповідним позовом, також судом відхилені доводи відповідача про відсутність вимушеного прогулу у період з 28.07.2022р. по 22.08.2022р. через перебування ОСОБА_1 в цей час за кордоном, оскільки саме наказом від 28.07.2022р. було скасовано призупинення дії трудового договору і ОСОБА_1 могла виконувати свої трудові обов`язки, принаймні дистанційно, що однак було неможливо через її звільнення.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у справі № 212/4431/22 не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Строки розрахунку при звільненні визначені положеннями статті 116 КЗпП України, якою визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Враховуючи, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 212/4431/22 від 04.04.2023р., яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 була відсутня в Україні з 09.03.2022р. по 22.08.2022р., звільнення її з роботи у позивача відбулось згідно з наказом № 1766-к від 28.07.2022р. і в день звільнення ОСОБА_1 не працювала, вимога ОСОБА_1 про здійснення розрахунку була виконана підприємством своєчасно та з дотриманням ст.116 КЗпП України з огляду на те, що вимога про розрахунок від ОСОБА_1 надійшла підприємству 26.08.2022р. (п`ятниця), фактичний розрахунок проведений 29.08.2022р. (понеділок), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, констатуючи за результатами проведеної ним перевірки порушення АТ «Криворізький залізорудний комбінат» вимог ч.1 ст.10 Закону № 2136-IX, не встановив ані дати пред`явлення звільненою працівницею вимоги до підприємства про розрахунок після її звільнення у липні 2022р., ані дати фактичного перерахування підприємством розрахункових сум останній, у зв`язку з чим висновок відповідача, про допущення позивачем порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівника, є безпідставним.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем порядку вивільнення працівників, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).

Вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період, а також у зв`язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;

не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Як встановлено судом, у судовому рішенні у справі № 212/4431/22, яке набрало законної сили, наказом голови правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» від 14.02.2022р. № 2171-к «Про внесення змін до наказу та внесення змін до штатного розпису» у зв`язку з отриманням додаткових відомостей від працівника, враховуючи бажання останнього реалізувати своє конституційне право на працю та з метою забезпечення працівника роботою, внесені зміни до наказу «Про звільнення» № 1766-к від 28.07.2022р. шляхом скасування пунктів 2-6 наказу з дати його видання (28.07.2022) /а.с. 16-17/.

В матеріалах справи також міститься попередження про вивільнення від 30.09.2022р., згідно з яким ОСОБА_3 повідомлено про те, що з 15.11.2022р. посада останньої виключається зі штатного розпису Учбово-курсового центру та запропоновано останній переведення на вакантні посади (11 посад) і з цим попередженням ОСОБА_1 ознайомлена 30.09.2023р. /а.с. 11/.

Приймаючи до уваги вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень законодавства про працю № ПС/ДН/29497/0351/П від 13.09.2023р., оскільки ОСОБА_3 звернулась до Голови правління АТ «Кривбасзалізрудком» із заявою від 18.10.2022р. про звільнення її за власним бажанням у зв`язку з доглядом за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку, на підставі якої позивачем видано наказ від 18.10.2022р. №2407к/4 про припинення трудового договору (контракту) на підставі ст.38 КЗпП України, що свідчить про те, що припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 відбулось з ініціативи працівника, а не в порядку процедури вивільнення за ініціативою роботодавця, що свідчить про безпідставність висновків Держпраці щодо наявності порушень трудового законодавства позивачем.

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог повністю, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 22.01.2024р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південно Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. у справі №160/30231/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 329,331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 25.12.2024р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова