Ухвала

від 22.08.2024 по справі 522/7252/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 522/7252/21

провадження № 61-11557ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-фінанс», товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебет плюс», публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , акціонерне товариство «Укрсиббанк», про скасування рішень скасування реєстраційної дії, виключення записів про іпотеку та визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02 серпня 2024 року засобами кур`єрського поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року (повне судове рішення складено 01 липня 2024 року) та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 червня 2024 року.

На підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Постанова Одеського апеляційного суду ухвалена 06 червня 2024 року (повне судове рішення складено 01 липня 2024 року), а ухвала Одеського апеляційного суду постановлена 21 червня 2024 року. Касаційну скаргу подано до Верховного Суду 02 серпня 2024 року, що підтверджується відповідною відміткою щодо дати відправлення на поштовій накладній. Тобто з пропущенням, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року було 31 липня 2024 року, а ухвали Одеського апеляційного суду від 21 червня 2024 року (ураховуючи вихідні дні) - 22 липня 2024 року.

У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що повний текст оскарженої постанови оприлюднено є ЄДРСР 02 липня 2024 року, а ухвали - 24 червня 2024 року. Так як ОСОБА_1 не була повідомлена про розгляд справи, то з оскарженими судовими рішеннями ознайомилась в ЄДРСР 15 липня 2024 року. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не була присутньою при ухваленні постанови та ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження та ураховуючи, що дана касаційна скарга подана протягом короткого строку з дня оприлюднення повного тексту оскаржених судових рішень, ОСОБА_1 просить поновити їй строк на касаційне оскарження.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

У частині другій та третій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Однак, вказані у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави, не можна вважати поважними, оскільки ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (довідка суду, копії матеріалів справи, тощо), які б свідчили про те, постанова та ухвала апеляційного суду не вручалася (видавалася або надсилалась) їй раніше апеляційним судом.

Верховний Суд позбавлений можливості перевірити доводи щодо неотримання копії постанови суду апеляційної інстанції, оскільки у розпорядженні суду наявні лише матеріали касаційної скарги.

Посилання в касаційній скарзі на неотримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції та його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не змінює строк касаційного оскарження, визначений частиною першою статті 390 ЦПК України, а відповідно до частини другої або третьої цієї статті може бути підставою для його поновлення у разі заявлення відповідного клопотання і надання відповідних доказів.

На підставі викладеного, згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.

Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п`ята статті 392 ЦПК України).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додає документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, слід надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Окрім цього, 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати як ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 червня 2024 року, так і постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року.

Проте, у касаційній скарзі не зазначено підстав касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року.

Окрім цього, ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на неповідомлення про розгляд справи. Так, пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. Особі, яка подала касаційну скаргу слід обґрунтувати підстави касаційного оскарження у цій частині, зазначивши про дату, час і місце судового засідання, про яке учасника справи належним чином не було повідомлено та послатися на відповідний пункт частини першої статті 411 ЦПК України.

У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 червня 2024 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат