Ухвала

від 23.08.2024 по справі 362/2963/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2963/24

Провадження № 2/362/1919/24

У Х В А Л А

23.08.2024 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

Судом відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22.08.2024 р. судом отримано клопотання представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - адвоката Безштанька В.В. про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Зокрема, клопотання обґрунтовано тим, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин справи.

Насамперед, відповідно до положень цивільного процесуального закону, «незгода сторони із розглядом справи в спрощеному провадженні», не є підставою для розгляду справи в загальному провадженні.

Також, вирішуючи дане клопотання, слід виходити з наступного.

Суд наголошує на тому, що за своєю юридичною структурою дана справа не відноситься до складних.

При цьому, відповідач має право належним чином скористатися своїми процесуальними правами та надати суду будь-які докази.

Суд обов`язково їх дослідить і врахує при винесенні рішення у справі.

Таким чином, відповідач реалізує своє право надати пояснення, доводи і міркування та заявити клопотання.

Тобто, навіть при розгляді справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідач не позбавлений і має право надати пояснення, доводи і міркування у письмовому вигляді та заявити будь-які клопотання, які суд обов`язково розгляне. Вказані процесуальні дії абсолютно не залежать від виду і порядку провадження, що здійснюється судом.

При вирішенні питання про порядок розгляду справи, суд керувався нормами частин 2, 3 і 4 статті 274 ЦПК України, які дозволяють проводити розгляд справи за даним позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Як наслідок, дана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Одночасно, суд наголошує на тому, що розгляд справи в порядку спрощеного провадження абсолютно не завадить суду дослідити письмових доказів, на які посилаються сторони.

Також, відповідно до норм цивільного процесуального закону, в порядку спрощеного провадження суд не позбавлений можливості вирішити питання про обґрунтованість позову.

У зв`язку із цим, оскільки, характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання за участю сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Суд зауважує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи, суду достатньо дослідити письмові пояснення учасників процесу та дати аналіз письмовим доказам по справі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР(далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

До того ж, необхідно врахувати, що у зв`язку із введенням воєнного стану на усій території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні» та його подальшим продовженням, розгляд справи в судовому засіданні може бути значно ускладнений або взагалі неможливий через неможливість прибуття до суду сторін по справі.

За таких обставин, клопотання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184 187, 274 277 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кравченко Л.М.