Рішення

від 23.10.2024 по справі 362/2963/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2963/24

Провадження № 2/362/1919/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської областіу складі:

головуючого- судді Кравченко Л.М.,

за участі секретаря -Шмагун М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської областів порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про захист прав споживача, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила суд визнати незаконною вимогу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональені електромережі» про укладення Ле ОСОБА_2 договору з оператором системи розподілу на розподіл та постачання електричної енергії згідно з призначенням об`єкту як непобутовому споживачу.

Заявлені вимоги мотивує тим, що 17.04.2024 р. працівниками відповідача у відсутності споживача складено акт пропорушення № К 046673, згідно якого встановлено порушення обліку електричної енергії п. 2.3.12 ПРРЕЕ споживання електричної енергії на не побутові потреби, а саме виявлено факт споживання електроенергії на потреби готельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є позивач.

21.05.2024 р. Акт пропорушення № К 046673 було розглянуто на засіданні комісії оператора системи. Заходи, що були та необхідно вжити для усунення порушення: заключити договір на розподвл та постачання електроенергії згідно з призначенням об`єкту.

Предметом спору, як вказує позивач, є незаконність вимог відповідача заключити договір на розподіл та постачання електричної енергії згідно з призначенням об`єкту, тобто як непобутовому споживачу, про що позивачу висунуто вимогу, зафіксовану в акті про порушення № К 046673 від 17.04.2024, а така вимога порушує право споживача як побутового споживача та, у разі невиконання цієї вимоги, має негативні наслідки, пов`язані з припиненням відповідачем електропостачання по об`єкту АДРЕСА_1 , згідно п.п. 2.3.12, 7.6. ПРРЕЕ без попердження споживача.

Предметом доказування, на переконання позивача, є встановлення факту використання/не використання житлового будинку позивача для підприємницької діяльності.

Позивач оскаржує не факт складання акту про порушення, а вимогу про укладання нового договору з відповідачем на інших умовах, а саме за тарифами для непобутового споживача, викладену у зазначеному акті, що відповідає положенням ст.ст. 15, 16 ЦК України та вимусило позивача звернути досуду даний позов.

06.06.2024 р. ухвалою суду вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вимоги не визнав, вказуючи на те, що Акт про порушення складено у чіткій відповідності з ПРРЕЕ та на підставі нього 24.06.2024 р. ухвалено протокол № 197, за яким споживач повинен здійснити організацію окремого обліку на непобутові потреби, впорядкувати договірні відносини та усунути порушення (на підставі п. 2.3.12 ПРРЕЕ). Електрична енергія, яка використовується на об`єкті побутового споживача на непобутові потреби, має обліковуватись окремим комерційним обліком з укладанням відпвоідних договорів, починаючи з 17.04.2024 р. Нарахування по акту про порушення згідно видів порушень визначених главою 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ не проводити.

Суд, на підставі повно та всебічно досліджених письмових доказів, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. {Абзац дванадцятий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017}.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі рішення № 7 від 20.01.2012 р., Ле ОСОБА_2 є власницею домоволодіння по АДРЕСА_1 , загальною площею 744,3 кв.м, житловою 508,7кв.м, 2009 року забудови, та земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221485601:01:021:0003, набутої на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого 18.03.2008 р. в реєстрі за № 988.

07.07.2022 р. ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (надалі відповідач, оператор систмеми розподілу, Товариство) надіслано Ле ОСОБА_2 (надалі позивач, Споживач) повідомлення про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з додатками, що регулююьть організаційні та технічні особливості розпоідлу електричної енергії, а саме: Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії, Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, Однолінійна схема електпропостачання Споживача, Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі споживача.

Додатково звернуто увагу Споживача, що відповідно до положень ЗУ «Про ринок електричної енергії» побутові мають право на універсальні послуги.

З огляду вказаних вище додатків, об`єктом Споживача, як побутового, є житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , з приєднаною потужністю 100 кВА, дозволеною 90кВт. Особовий (контокорентний) рахунок Споживача № НОМЕР_1 .

17.04.2024 р., під час здійснення перевірки об`єкта споживання буд. АДРЕСА_2 . Митниця, трьома представниками відповідача за участі споживача адміністратора ОСОБА_3 , з використанням фото та відеореєстрації, складено Акт № К046673 про порушення п. 2.3.12 ПРРЕЕ: споживання електричної енергії на непобутові потреби, а саме виявлено факт споживання електроенергії на потреби готельного комплексу (надалі - Акт).

Пунктом 9 «Заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення порушення» Акту: заключити договір на розподіл та постачання електроенергії згідно з призначенням об`єкту.

Пунктом 11 Акту, Спроживача повідомлено про те, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про поруення буде проводити засідання 21.05.2024 р. за адресою: АДРЕСА_3 .

З актом про порушення ознайомлений споживач ОСОБА_4 .

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» Споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила/ПРРЕЕ).

Як визначено п. 1.1.1 Правил, вони регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Згідно п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Відповідно до 2.1.6 ПРРЕЕ фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Згідно п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 ПРРЕЕ на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ Споживач електричної енергії, зокрема зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу та цими Правилами, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу шляхом укладення окремого договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (або у формі додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії); забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

При цьому, відповідно до п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами.

В свою чергу, відповідно до пп. 8.2.5, 8.2.6 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

21.05.2024 р. протоколом № 286 засідання комісії по розгляду Акту перенесено на іншу дату, про що повідомити Споживача.

24.06.2024 р. рішенням комісії, оформленим протоколом № 197, вирішено нарахування по акту про порушення згідно видів поршкень визначених главою 8.4. розділу VІІІ ПРРЕЕ не проводити. Елетроенергія, яка використовуєтся на об`єкті побутового споживача на непобутові потреби, має обліковуватись окремим комерційним обліком з укладенням відповідних договорів, починаючи з 17.04.2024 р.

25.06.2024 р. рішення комісії направлено Споживачу.

Велика Палата Верховного Суду, в результаті розгляду справи №522/12901/17-ц (провадження №14-503цс18) від 06.06.2019, зауважила, що складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення перевірки, а оскарження самого лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом) під час вирішення іншого спору, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Захист права це використання передбачених законом способів (можливостей, інструментів) для поновлення свого порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права. «Право на захист особа здійснює на свій розсуд» (стаття 20 ЦК). Ефективність (англ. efficiency; performance; нім. Effektivitat f, Wirkunsgrad m, Wirksamkeit f) - відношення корисного ефекту (результату) до витрат на його одержання. Це властивість певного процесу, яка зумовлена його якістю та кількістю засобів, що беруть участь у процесі, а також конкретною ситуацією; Ефективність уможливлює виконання певної задачі; характеризується певним співвідношенням між отримуваним сумарним ефектом та сумарними витратами на створення і використання засобів, що беруть участь у процесі, його організацію та здійснення.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Верховним судом у постанові № 127/19583/21 від 16.11.2022 року закріплено, що частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПРРЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Вимога про скасування рішення комісії є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з оператором системи розподілу, та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 р. у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19), а також у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 р. у справі № 537/5354/18 (провадження № 61-13779св19), від 19 лютого 2020 р. у справі № 263/15158/18 (провадження № 61-14131св19), від 22 квітня 2020 р. у справі № 265/5305/18 (провадження № 61-13782св19), від 16 вересня 2020 р., у справі № 390/2231/17 (провадження № 61-18151св19). Ця судова практика є незмінною.

Відповідно до правової позиції, сфоромованої Верховним Судому постанові № 465/5980/17 від 22.02.2023, при оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. пункт 9.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 р. у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання незаконною вимоги ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про укладення Ле ОСОБА_2 договору з оператором системи розподілу на розподіл та постачання електричної енергії згідно з призначенням об`єкту як непобутовому споживачу, де позивач оскаржує не факт складання акту про порушення, а вимогу про укладання нового договору з відповідачем на інших умовах, а саме за тарифами для непобутового споживача, викладену у зазначеному акті, сам собою не сприяє ефективному відновленню порушеного права, оскільки Рішення комісії, як акт індивідуальної дії з аналогічною вимогою є чинним та не оскаржується Споживачем, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.3-5,7-13,76-81,258,259,263-265,352,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про захист прав споживача, -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Кравченко Л.М.