Рішення

від 25.06.2024 по справі 465/7168/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 465/7168/23

Провадження № 2/752/3596/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 червня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання - Ахмеяна Б.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

у вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Поліковський Г.М. звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом, в якому просив стягнути з Приватного акціонерного Товариства «Страхова компанія «ВУСО» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», відповідач) страхове відшкодування у розмірі 14 770,52 грн та судові витрати.

Мотивуючи позов, позивач зазначив, що 27.07.2023 року відбулось ДТП за участі ТЗ Reno Logan д.з.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та ТЗ Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3

ТЗ Renault Logan д.з.н. НОМЕР_1 належить позивачу ОСОБА_1 , який 27.04.2023 року уклав з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» Договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту, що підтверджується Полісом «КАСКО БАЗОВИЙ» комплексного добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) та фінансових ризиків 20526503 (далі - Договір).

Про ДТП відповідача повідомлено 27.07.2023 року.

Однак листом від 16.08.2023 року ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» відмовило позивачу у виплаті суми страхового відшкодування у зв`язку з тим, що на момент виплати страхового відшкодування встановлено, що в період дії Договору застрахований Авто використовувався в якості таксі.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача вказуючи на те, що в період дії Договору застрахований Авто не використовувався позивачем в якості таксі; авто не перебуває на інформаційному забезпеченні в службі таксі під керуванням позивача, авто не використовується позивачем для надання послуг з перевезення пасажирів.

Таким чином вважає відмову у виплаті страхового відшкодування безпідставною та незаконною і такою, що порушує права позивача.

Згідно зі звітом № ФД-0246 від 30.08.2023 року, замовленого позивачем, вартість відновлювального ремонту ТЗ Renault Logan д.з.н. НОМЕР_1 складає 14770,52 грн.

Також просив стягнути судові витрати, зокрема за складання Звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ у розмірі 2500 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

25 жовтня 2023 року на адресу суду надійшов відзив відповідача у якому заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Автомобіль Reno Logan д.з.н. НОМЕР_1 зареєстрований в онлайн-сервісі з 09.03.2023 року та використовувався при виконанні замовлень 09.08.2023 року, партнер ОСОБА_4 є в договірних відносинах з ТОВ «УКЛОН УКРАЇНА» на підставі договору про надання доступу до онлайн-сервісу.

Таким чином згідно з умовами Договору та доказами про використання застрахованого КТЗ в режимі таксі, якими відповідач керувався під час прийняття рішення, відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування збитків.

Стягнення 2500 грн судових витрат у зв`язку з визначенням вартості ремонту КТЗ також вважає безпідставним.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04.01.2024 року цивільну справу № 465/7168/23 передано до Голосіївського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2024 головуючим у справі визначено суддю Плахотнюк К.Г.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 95).

Ухвалою від 21.06.2024 року у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Поліковського Г.М. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

У судовому засіданні сторони відсутні, про дату, місце та час сторони повідомлені належним чином.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» - адвокат Шилін В.А. надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника за наявними письмовими заявами по суті. Просив позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи убачається, що позивач є власником автомобіля Renault Logan д.з.н. НОМЕР_1 (а.с.8).

27.04.2023 року між ПрАТ "СК"ВУСО" та ОСОБА_1 було укладено Договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту, що підтверджується Полісом «КАСКО БАЗОВИЙ» комплексного добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) та фінансових ризиків 20526503 строком дії з 28.04.2023 по 27.04.2024 року.

Предметом Договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим наземним транспортним засобом, вказаним в п. 4 Договору; фінансовими (матеріальними) збитками внаслідок непередбачених фінансових витрат на оплату послуг технічного асистансу щодо застрахованого Авто - страхування «Фінансових ризиків».

Ціна договору в цілому становить 210 700 грн.

Страховим випадком КАСКО є пошкодження, знищення, втрати Авто або його частин внаслідок настання зокрема ДТП «без вини», якщо особа, винна в скоєнні ДТП встановлена і ця особа - не водій застрахованого Авто, безумовна франшиза - 3,5% (п. 7).

Відповідно до розділу 12 Договору у разі настання події, яка має ознаки страхового випадку, страхувальник (особа, допущена до керування застрахованого авто) зобов`язаний: не пізніше, ніж через 2 (дві) години з моменту настання події, повідомити про це Страховика і виконувати його інструкції (п. 12.1.2.1); зафіксувати дані іншого учасника та вжити заходи для забезпечення Страховику можливості реалізації права регресу до особи, винної у події (п.п. 12.1.4); протягом 3 (трьох) робочих днів з дати настання випадку подати Страховику Заяву на виплату страхового відшкодування встановленої Страховиком форми (п. 12.1.7 Договору).

П. 21.2 Договору передбачено, що при укладенні Договору страхування страхувальник зобов`язаний надати Страховику інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику та обставини, які істотно впливають на умови Договору страхування (зокрема про будь-які факти використання Авто в іншому режимі, ніж зазначено у Договорі в тому числі використання Авто в якості таксі) (а. с. 11).

27.07.2023 року позивачем повідомлено відповідача про ДТП.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 27.07.2023 року близько 09.30 год. за адресою: м. Львів, вул. Чорновола, 45, відбулась ДТП за участі ТЗ Renault Logan д.з.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та ТЗ Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 (а.с. 7).

Листом від 16.08.2023 № 3004/2309272 ПрАТ СК «ВУСО» повідомило позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування, керуючись підставами для відмови, передбаченими розділом 17 Договору. Страховиком встановлено факт використання ЗТЗ в якості таксі, а тому виплата суми страхового відшкодування по події за участі автомобіля Renault Logan д.з.н. НОМЕР_1 , яка відбулася 27.07.2023 року, в результаті якої ЗТЗ було пошкоджено, не здійснюється (а.с. 5).

У відповідь на адвокатський запит листом від 10.08.2023 року № 645 ТОВ «УКЛОН УКРАЇНА» повідомило ПрАТ СК «ВУСО» , що станом на 09.08.2023 року автомобіль Renault Logan д.з.н. НОМЕР_1 зареєстрований в онлайн-сервісі з 09.03.2023 року та використовується при виконанні замовлень 09.08.2023, партнер: ОСОБА_5 ; автомобіль Renault Logan д.з.н. НОМЕР_1 зареєстрований в онлайн-сервісі з 21.07.2023 року, партнер: ОСОБА_6 (а.с. 66).

У відзиві представник відповідача вказав на те, що використання застрахованого КТЗ в режимі таксі виключає виплату страхового відшкодування збитків за наслідками ДТП.

Позивач, не погодившись з відмовою у виплаті страхового відшкодування, 21.08.2023 року самостійно звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7 про проведення незалежної експертної оцінки транспортного засобу.

Згідно зі звітом № ФД-0246 від 30.08.2023 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (розмір збитків) транспортного засобу Renault Logan д.з.н. НОМЕР_1 становить 14 770,52 грн (а.с. 27).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Відповідно до статей 980-983 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтею 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

За положеннями ч. 3 ст. 991 ЦК України рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

За змістом ст. 26 Закону України «Про страхування» рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку. Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону України «Про страхування»).

За змістом ст. 6 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 17.1.13 Договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо на момент виплати страхового відшкодування буде встановлено, що в період дії Договору застраховане Авто використовувався в якості таксі, в тому числі якщо така діяльність не мала систематичного характеру. За цим Договором Авто вважається таким, що використовується як таксі, якщо протягом дії Договору згідно з фотографіями, свідченнями свідка або даних результату огляду Авто, проведеного представниками компетентних органів або представниками страховика, або за даними з мережі Інтернет, мала місце хоча б одна з ознак: … Авто перебуває (перебував) на інформаційному забезпеченні в службі таксі (в тому числі, але не включно: Uber, Bolt, Uklon, Bla BlaCar та інші) (п. 17.1.14).

Сторони домовилися, що за наявності будь-якої з ознак, вказаних в п. 17.1.14 Договору, Авто вважається таким, що використовується як таксі, незалежно від того, чи видані на Авто, службу таксі, сервіс, посередника або провайдера інформаційних послуг з організації перевезень пасажирів відповідні ліцензія та/або ліцензійна картка та/або інші документи згідно з чинним законодавством щодо надання послуг з перевезення пасажирів та/або багажу (п. 17.1.15).

У цій справі суд встановив, що в період дії укладеного між ПрАТ "СК"ВУСО" та ОСОБА_1 . Договору від 27.04.2023 року комплексного добровільного страхування наземного транспорту 27.07.2023 сталася дорожно-транспортна пригода.

Суд погоджується з відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 з тих підстав, що в автомобіль Renault Logan д.з.н. НОМЕР_1 використовувався в якості таксі, і позивачем не було вчинено дій щодо переукладання Договору за умовами, що передбачають експлуатацію автомобіля в якості таксі.

Матеріалами справи підтверджено дані обставини, а позивачем не надано доказів, які б їх спростовували.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування.

Крім того, відсутні також підстави для задоволення вимоги про стягнення з відповідача витрат понесених позивачем за проведення оцінки вартості відновлювального ремонту як похідної.

Представник відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» - адвокат Шилін В.А. просив відшкодувати відповідачу витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі №756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Як встановлено судом, між ПрАТ «СК «ВУСО» та адвокатом Шиліним В.А. укладено договір про надання правової допомоги від 12.06.2020, видано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 19.10.2023, підписано додаток №1 від 19.10.2023 до договору б/н від 12.06.2020, а також акт приймання наданих послуг від 24.10.2023, на підставі яких вартість надання правової допомоги (а саме: ознайомлення з наявними документами замовника, підставами позовної заяви, її обґрунтованості, вивчення актуальної судової практики з цих питань та визначення правової позиції, збір письмових доказів, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення, супровідні заходи розгляду справи у суді) склала 8000 грн, які у відповідності до п.2 додатку №1 до договору про надання правової допомоги мають бути сплачені відповідачем не пізніше 30 днів після набрання рішенням законної сили.

Згідно з актом приймання наданих послуг правова допомога надана адвокатом відповідача полягала, зокрема, у супровідних заходах розгляду справи в суді, натомість представник відповідача участі в судових засіданнях не приймав, у відзиві на позов міститься клопотання представника відповідача здійснювати розгляд справи за його відсутності, тобто фактично правова допомога, яка надавалась відповідачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме відзиву на позов.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн та стягнути їх з позивача на користь відповідача.

Керуючись положеннями ст. ст. 8, 20, 26 Закону України «Про страхування», ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування, залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (місцезнаходження за адресою: вул. Казимира Малевича, 31, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 31650052, адреса електронної пошти: vuso@vuso.ua) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: К.Г. Плахотнюк