Ухвала

від 20.08.2024 по справі 991/7201/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/7201/24

Провадження 1-кс/991/7229/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

детектива ОСОБА_3 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2021 року за № 52021000000000296,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 09 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор прохав накласти арешт на:

- мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro s/n НОМЕР_1 ;

- мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro s/n НОМЕР_2 ;

- моноблок Apple iMac A1312 (EMC 2309) s/n НОМЕР_3 ,

які було виявлено та вилучено під час обшуку, проведеного 31 липня 2024 року за адресою:

АДРЕСА_1 . Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2021 року за № 52021000000000296, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в ході якого встановлено, що службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області, з метою безоплатного відчуження земельних ділянок на користь ряду юридичних осіб, в порушення ст. 20, 122 Земельного кодексу України змінено цільове призначення земельної ділянки 3222486200:04:001:5006, відчужено її з власності Києво-Святошинської (Бучанської) районної державної адміністрації Київської області та безоплатно передано з державної власності 18 га земель, загальна ринкова вартість яких, відповідно до експертної грошової оцінки від 28 травня 2021 року (звіти про експертну грошову оцінку №№ 11-210528-007, 11-210528-002, 11-210528-004, 11-210528-003, 11-210528-008, 11-210528-009, 11-210528-005, 11-210528-00111-210528-006) складає 19 177 398,00 грн.

Прокурор повідомив, що 31 липня 2024 року проведено обшук за місцем здійснення господарської діяльності суб`єктів господарювання, які пов`язані з ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час проведення обшуку було виявлено та вилучено мобільні телефони Apple iPhone 14 Pro s/n НОМЕР_1 та Apple iPhone 15 Pro s/n НОМЕР_2 , належні першому заступнику виконавчого директора ТОВ «Столиця Груп» ОСОБА_7 .

Крім того, в робочому кабінеті співробітника ТОВ «Столиця Груп» ОСОБА_8 виявлено та вилучено моноблок Apple iMac A1312 (EMC 2309) s/n НОМЕР_3.

Прокурор прохав накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, пославшись на існування ризику їх втрати, знищення, використання чи перетворення.

1.3. 13 серпня 2024 року представником ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_4 було подано заперечення, у яких зазначено, що:

- вилучене у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 майно було вилучено незаконно та повинно було бути повернуто законному володільцю, позаяк прокурор пропустив 48-годинний строк на звернення із клопотанням;

- ОСОБА_7 не обмежувався доступ до мобільних телефонів, позаяк він їх розблокував, як і ОСОБА_8 не обмежувався доступ до моноблоку;

- не наведено жодних обґрунтувань неможливості залучення до проведення обшуку спеціаліста для копіювання необхідної інформації;

- віднайдене листування у телефоні ОСОБА_7 у месенджері «Telegram» (у груповому чаті «Столичний (концепт)») було розпочато 21 липня 2022 року, тобто через значний проміжок часу після внесення відомостей до ЄРДР про вказане кримінальне провадження до ЄРДР, в цілому вилучені мобільні телефони та моноблок не містять доказової інформації;

- ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не мають статусу підозрюваних чи обвинувачених у цьому провадженні.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Детектив клопотання підтримав з наведених у ньому мотивів та вказав, що наразі відсутня потреба у накладенні арешту на моноблок Apple iMac A1312 (EMC 2309) s/n НОМЕР_3.

2.2. Представник ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про арешт з мотивів, викладених ним у запереченнях.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

3.2.1. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:

- збереження речових доказів;

- спеціальної конфіскації;

- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна, який накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя має враховувати (ч. 3 ст. 170, ч. 2 ст. 173 КПК України):

- правову підставу для арешту майна;

- відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч. 1 ст. 173 КПК України):

- необхідність такого арешту;

- наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

3.3. Оцінка та висновки слідчого судді

Оскільки у судовому засіданні детектив відмовився від підтримання клопотання в частині вилученого у ОСОБА_8 . моноблоку, слідчий суддя надає оцінку виключно в частині існування підстав для арешту двох мобільних телефонів, належних ОСОБА_7 .

Так, прокурор та детектив повідомили, що з метою уникнення процедури купівлі земельних ділянок на конкурентних умовах, особами, які є фактичними контролерами ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний», реалізовано схему, в результаті якої з державної власності вибуло 18 га земель сільськогосподарського призначення ринковою вартістю близько 20 млн. грн, які розташовані в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради.

На переконання сторони обвинувачення, кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» 11 вересня 2012 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 157,4240 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:5006, яка розташована в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Зазначена земельна ділянка, власником якої є Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням «Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури «адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку».

З огляду на те, що механізм безкоштовної приватизації земельних ділянок поширюється виключно на землі сільськогосподарського призначення, 31 березня 2021 року кадастровим реєстратором територіального відділу ГУ Держгеокадастру у Київській області внесено зміни у поземельну книгу земельної ділянки кадастровий номер 3222486200:04:001:5006, в результаті яких категорія зазначеної земельної ділянки змінена з земель житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення.

При цьому, вказана зміна відбулась за заявою ТОВ «РСП «Столичний», всупереч положенням ст. 31 Закону України «Про землеустрій» та п.150 Порядку ведення державного земельного кадастру, якими передбачено внесення змін виключно на підставі нової документації з землеустрою.

Надалі, 06 квітня 2021 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області як орендодавцем, ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» та ТОВ «Оілсі» укладено посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 договір про внесення змін до договору від 11 вересня 2021 року, відповідно до положень якого новим орендарем земельної ділянки визначено ТОВ «Оілсі».

Надалі, 15 квітня 2021 року на підставі відповідної технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 розділена на 4 земельні ділянки, в тому числі - земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5595.

На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 24 травня 2021 року № 10-2300/15-21-сг за рахунок земель з кадастровим номером 3222486200:04:001:5595 сформовано 9 ділянок площею 2 га з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897, які передано у власність фізичних осіб, якими, в свою чергу, в подальшому, впродовж 10-11 червня 2021 року вказані земельні ділянки відчужено на користь юридичних осіб - ТОВ «Профальянс Сервіс», ТОВ «Ділвай», ТОВ «Демол Україна».

Таким чином, службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області, з метою безоплатного відчуження земельних ділянок на користь ряду юридичних осіб, в порушення ст. 20, 122 Земельного кодексу України змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, відчужено її з власності Києво-Святошинської (Бучанської) районної державної адміністрації Київської області та безоплатно передано з державної власності 18 га земель, загальна ринкова вартість яких, відповідно до експертної грошової оцінки від 28 травня 2021 року складає 19 177 398,00 грн.

Прокурор вказав, що до процесу відчуження на користь третіх осіб земель, сформованих за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3222486200:04:001:5006, причетна ОСОБА_6 , яка є фактичним контролером ряду суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері житлового та комерційного будівництва в м. Києві.

Зокрема, ОСОБА_6 здійснено планування загальної схеми, в результаті реалізації якої з використанням механізму безоплатної приватизації право власності на земельний масив загальною площею 18 га зареєстровано на ряд юридичних осіб.

3.3.1. Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими прокурором матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання.

Слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.

3.4. Щодо підстав для арешту майна

3.4.1. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 липня 2024 року було надано дозвіл на проведення обшуку адміністративних приміщень, що на праві власності належать ТОВ «ТВ-Тоніс» за адресою: АДРЕСА_2 (за місцем здійснення господарської діяльності суб`єктів господарювання, які пов`язані з ОСОБА_6 ).

31 липня 2024 року за вказаною адресою проведено обшук, під час якого у кабінеті першого заступника виконавчого директора ТОВ «Столиця груп» ОСОБА_7 було віднайдено два мобільних телефони: Apple iPhone 14 Pro s/n НОМЕР_1 та Apple iPhone 15 Pro s/n НОМЕР_2 .

На прохання детектива НАБУ ОСОБА_7 надав такі телефони для огляду шляхом самостійного введення паролю логічного захисту (без повідомлення такого паролю детективам).

Під час огляду першого мобільного телефону Apple iPhone 14 Pro, у його вмісті було віднайдено месенджер «Telegram», у якому наявний груповий чат «Столичный (концепт)», розпочатий 21 липня 2022 року. Учасники чату обговорюють концепцію забулови ЖК Столичний, ймовірно на земельних ділянках, які стосуються обставин справи. Також, відшукано файл «BDO-Звіт - Столичний ринок», у якому є відомості про оцінку прав на земельну ділянку прощею 125 га з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006.

У другому мобільному телефоні ОСОБА_7 - Apple iPhone 15 Pro встановлено листування у месенджері «WhatsApp» з абонентами « ОСОБА_10 », « ОСОБА_6 », « ОСОБА_11 ». Детектив дійшов висновку, що оскільки листування з вказаними абонентами за період вчинення злочину відсутнє, такі обставини можуть вказувати на його видалення.

Спеціаліст, присутній на обшуку, повідомив, що на місці проведення обшуку відсутні технічні засоби, які дозволять повністю скопіювати пам`ять мобільних терміналів. А тому, зважаючи на не, що інформація у цих мобільних телефонах має важливе доказове значення для досудового розслідування, з метою відновлення видаленої інформації у межах експертного дослідження, прийнято рішення про їх вилучення.

Постановою детектива від 01 серпня 2024 року вказані мобільні телефони було визнано речовими доказами.

У подальшому, 01 серпня 2024 року детектив НАБУ ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_7 , однак ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06 серпня 2024 року таке клопотання було повернуто.

Постановами детектива від 02 серпня 2024 року призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій таких телефонів.

07 серпня 2024 року прокурор звернувся із даним клопотанням, у якому прохав накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

За твердженням детектива, у мобільних телефонах ОСОБА_7 може знаходитись інформація, яка має значення для кримінального провадження, а саме - документи в електронному вигляді та листування у програмних продуктах миттєвого обміну повідомленнями, які можуть бути використані у якості доказів у зазначеному кримінальному провадженні, у тому числі видалені та пошкоджені файли.

Встановлені обставини переконують слідчого суддю у тому, що такі мобільні телефони відповідають критеріям речових доказів, адже можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, під час попереднього огляду цих телефонів під час проведення обшуку детективами було встановлено відомості (листування, електронний документ), які стосуються обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий суддя відхиляє доводи представника в частині відсутності значення для досудового розслідування листування у месенджері «Telegram» (у груповому чаті «Столичний (концепт)»), яке було розпочато 21 липня 2022 року, оскільки на етапі прийняття рішення про вилучення мобільного телефону детективом не має встановлюватись відповідність вмісту такого телефону приписам ст. 98 КПК України. Достатнім є встановлення відповідних даних, які можуть мати значення для кримінального провадження, із їх подальшим дослідженням та прийняттям відповідного рішення, зокрема, щодо копіювання інформації, дослідження, повернення власнику тощо.

3.4.2. Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків (1) коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або (2) якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також (3) якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як вбачається з протоколу обшуку від 31 липня 2024 року та пояснень детектива, ОСОБА_7 не надав паролі до систем логічного захисту мобільних телефонів, та такі телефони переведені в режим «без інтернету» задля унеможливлення виявлення файлів. Крім того, з огляду на виявлений під час обшуку вміст таких мобільних телефонів, є необхідність у проведенні їх експертного дослідження.

Таким чином, орган досудового розслідування мав передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення такого мобільного телефону.

3.4.3. Окремо слідчий суддя відхиляє доводи заперечень представника власника майна.

Так, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що мобільні телефони ОСОБА_7 було вилучено незаконно, позаяк їх було віднайдено під час проведення обшуку, дозвіл на проведення якого було надано слідчим суддею, а рішення про їх вилучення приймалось у зв`язку із виявленим вмістом таких телефонів, який може мати значення для цього кримінального провадження, обмеження ОСОБА_7 доступу до них та з урахуванням необхідності проведення їх експертного дослідження. При чому, тимчасове розблокування ОСОБА_7 цих мобільних телефонів не є тотожним повідомленню паролів від систем їх логічного захисту, позаяк носить виключно тимчасовий характер, який обмежений налаштуваннями пристрою щодо інтервалу блокування. Крім того, приписи ст. 168, 236 КПК України не містять обов`язку залучати до проведення обшуку спеціаліста.

Також, слідчий суддя зазначає, що приписи ст. 170 КПК України передбачають, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної особи, а тому доводи представника власника майна щодо неможливості накладення арешту на майно ОСОБА_7 , оскільки він не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого, відхиляються.

Разом з тим, слідчий суддя відхиляє доводи щодо пропуску прокурором строку на звернення із цим клопотанням.

Так, проведення обшуку адміністративних приміщень, що на праві власності належать ТОВ «ТВ-Тоніс», було закінчено о 22 годині 08 хвилин 31 липня 2024 року.

А 01 серпня 2024 року, у межах 24 годин після проведення обшуку та вилучення майна, детектив НАБУ ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_7 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06 серпня 2024 року таке клопотання було повернуто. Прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна наступного для після постановлення цієї ухвали, тобто 07 серпня 2024 року.

Приписи кримінального процесуального законодавства не обмежують уповноважену особу у зверненні з відповідним клопотанням, навіть за умови не встановлення слідчим суддею строку для усунення недоліків. А приписи ст. 173 КПК України, які регулюють вирішення питання про арешт, не передбачають підстави для відмови слідчого судді у задоволенні такого клопотання у зв`язку з повторним зверненням уповноваженої особи після повернення попереднього клопотання про арешт.

3.5. Щодо співмірності втручання у право власності

3.5.1. Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора та детектива про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

3.5.2. Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Враховуючи характер майна, тимчасове застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для осіб.

3.5.3. Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України може бути накладений арешт.

Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити.

2. Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, яке належить ОСОБА_7 , а саме:

-

Apple iPhone 14 Pro s/n НОМЕР_1; Apple iPhone 15 Pro s/n НОМЕР_2 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1