справа № 619/335/24
провадження № 2/619/412/24
РІШЕННЯ
іменем України
23 серпня 2024 року Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Остропільця Є.Р.,
при секретарі Носачової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Агенство нерухомості «Квартал» «Про стягнення суми»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Агентство нерухомості «Квартал», в якому просить стягнути на її користь з відповідача гроші у сумі 38000 грн набуті ними без належної правової підстави, згідно п.2.2.2 Договору; стягнути на її користь з відповідача гроші в сумі 38000 грн за невиконання умов договору, згідно п.4.1; стягнути з відповідача понесені судові витрати на її користь.
В обґрунтування позову після уточнення посилається на те, що 20 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та агенством нерухомості «Квартал» підписано договір про надання послуг №15-16. Предметом договору є надання послуг з пошуку нерухомості для придбання останньою у власність.
Урозділі 4«Відповідальність сторін»вказаного договору,п.4.1повідомляє,що «Заненалежне виконанняобов`язків задоговором сторонинесуть відповідальністьвідповідно до Закону України».
Відповідно до п.4.2 вказаного Договору «У випадку придбання нерухомості Замовником без відома Виконавця, до останнього не можуть пред`явлені претензії щодо неналежного виконання цього договору».
21.02.2022 ОСОБА_1 разом з відповідачем ОСОБА_2 , підписано договiр «Про наміри укласти договір купівлі-продажу (оформлюється виключно в oфici АН «Квартал»)» предметом Договору є намір укласти Договір купівлі-продажу будинку, розташованого у АДРЕСА_1 .
Серед обов`язків покупця п.2.2.2. Договору «Для виконання зобов`язань, взятих на себе продавцем за даним договором... покупець у момент укладання цього договору передає продавцю гроші у розмірі 1000 дол.США». У розділі 4. відповідальність сторін, п.4.1. «У разі невиконання зобов`язань взятих на себе продавцем, він сплачує покупцеві суму зазначену у п.2.2.2. i неустойку у розмірі 1000 дол.США».
З тим договiр купівлі-продажу, вказаного об`єкта нерухомості укладено не було. За зверненням до продавця дому, було отримано відповідь про відмову виконувати свої договірні зобов`язання.
Таким чином, відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором завдатку від 21.02.2022 року, договір купівлі-продажу не підписав, грошові кошти, які були передані йому в якості завдатку, не повернув, від спілкування ухиляється, у зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду з позовом.
20.02.2024 від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив, відповідно до якого просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження вказаного факту, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Відповідно до договору завдатку, яким «для забезпечення укладення договору купівлі-продажу вище вказаного будинку передбачена передоплата в розмірі 1000 дол.США» - не свідчить про передачу грошових коштів позивачем та отримання цих коштів відповідачем. Позивач не надав жодних доказів на підтвердження факту передачі відповідачу коштів у рахунок майбутніх платежів за придбання майна.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справ за її відсутності, свої позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.
У судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі відповідача ОСОБА_2 , просить відмовити в задоволенні позову.
У відповідності дост. 247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено,що20 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та АН «Квартал» підписано договір про надання послуг №15-16. Предметом договору є надання послуг з пошуку нерухомості для придбання останньою у власність. У розділі 4 «Відповідальність сторін» вказаного договору, п.4.1 повідомляє, що «За неналежне виконання обов`язків за договором сторони несуть відповідальність відповідно до Закону України» п.4.2 вказаного Договору «У випадку придбання нерухомості Замовником без відома Виконавця, до останнього не можуть пред`явлені претензії щодо неналежного виконання цього договору».
Після цього, 21.02.2022 ОСОБА_1 разом з відповідачем ОСОБА_2 , підписано договiр «Про наміри укласти договір купівлі-продажу (оформлюється виключно в oфici АН «Квартал»)» предметом Договору є намір укласти Договір купівлі-продажу будинку, розташованого у АДРЕСА_1 . Серед обов`язків покупця п.2.2.2. Договору «Для виконання зобов`язань, взятих на себе продавцем за даним договором... покупець у момент укладання цього договору передає продавцю гроші у розмірі 1000 дол.США». У розділі 4. відповідальність сторін, п.4.1. «У разі невиконання зобов`язань взятих на себе продавцем, він сплачує покупцеві суму зазначену у п.2.2.2. i неустойку у розмірі 1000 дол.США».
Відповідно договору від 21.02.2022 «Про намір укласти договір купівлі-продажу» ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 1000 дол. США, що засвідчив власноручно підписом. Вказаний факт представник відповідача не заперечував.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань.
За правилами ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов`язання.
Правові наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами ст. 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Згідно з положеннями ст. ст. 546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов`язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.
Відповідно до частини першої ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Оскільки договору купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана позивачкою грошова сума у розмірі 1 000,00 дол. США, станом на день укладення Попереднього договору є авансом, який підлягає поверненню, а не завдатком.
Отже, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1000 дол.США сплаченого нею авансу.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом України у постановах від 13.02.2013 у справі № 6-176цс12 та від 04.08.2021 у справі №61-1015ск20.
Посилання відповідача на те, що саме з вини позивача сторони не уклали основний договір, а тому позивач втратила право вимагати повернення коштів, є безпідставними, оскільки сума грошових коштів, що за своєю правовою природою є авансом, підлягає поверненню особі, яка їх сплатила, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору.
Разом з тим, суд зазначає, що статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
Водночас, Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові в справі № 373/2054/16-ц від 16 січня 2019 року, відповідно до ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
З огляду на положення ст. 533 ЦК України та те, що позивач у своїй заяві просила суд стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені за попереднім договором купівлі-продажу будинку саме в національній валюті, суд з огляду на частину другу статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, а, відтак, стягненню підлягає сплачена сума авансу в гривнях в розмірі 41054,00 грн., що на дату винесення рішення еквівалентно 1 000,00 доларів США.
Враховуючи викладене, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Згідно з положеннямист. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.5,10,12,13,76,81,141,247,259,263,264,265ЦПК України суд,-
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 41054 /сорок одна тисяча п`ятдесят чотири/ грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 сплачений судовий збір в сумі 536, 80 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Є. Р. Остропілець
Суд | Дергачівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2024 |
Оприлюднено | 28.08.2024 |
Номер документу | 121212555 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Дергачівський районний суд Харківської області
Остропілець Є. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні