Рішення

від 26.08.2024 по справі 137/890/24

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/890/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2024 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 . Просила стягнути з відповідачки на її користь суму сплаченого судового збору та витрати з надання правничої допомоги.

Позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона та відповідачка ОСОБА_2 є співвласниками спірної квартири. Їй у вказаній квартирі належить на праві власності 2/3 частки, а відповідачці - 1/3 частка. На даний час у квартирі мешкає відповідачка, яка вважає, що вся квартира повинна перебувати у її розпорядженні та користуванні, тому забороняє їй увійти у квартиру у її відсутність. Заперечує щодо її користування спадковим майном. З цих підстав між ними постійно виникають сутички та конфлікти. Спокійно вирішити жодне питання неможливо. Визначити порядок користування квартирою відповідачка не бажає. Таким чином, своїми неправомірними діями ОСОБА_2 позбавляє її можливості вільно та безперешкодно володіти та користуватись належною їй на праві власності 2/3 частками у квартирі, чим порушує її майнові права. Тому, на даний час вона вважає необхідним звернутись в суд за захистом свого порушеного права власності. Зазначає, що загальна площа їх спільної квартири 63,7кв.м., житлова площа 40,00кв.м. і складається з трьох житлових кімнат площею 16,4кв.м, 14,5кв.м, 9,1кв.м., кухні 7,3кв.м., коридору 12,5кв.м., ванної кімнати 2,6кв.м., вбиральні 1,3кв.м. Житлові приміщення у квартирі всі ізольовані, тому відповідачці можливо виділити кімнату, якою вона буде користуватись безперешкодно та вільно. 2/3 частини квартири, що належать позивачці, будуть складати 26,66кв.м. житлової площі, що в натурі буде приблизно відповідати площі кімнат 16,1кв.м. та 9,1кв.м. Відповідачці належить 1/3 частка, тому частка відповідачки становить 13,33кв.м., що дає їй можливість виділити кімнату площею 14,5кв.м., що навіть перевищує в натурі розмір її частки в праві власності на квартиру. Підсобні приміщення можливо залишити у спільному користуванні. За вище викладених обставин, виниклих між ними, правовідносин та вимог діючого законодавства, що регулюють відносини з приводу користування спільною частковою власністю, просить встановити запропонований нею порядок користування спірною квартирою.

Рух справи в суді

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 13.06.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.07.2024, яке відкладено на 07.08.2024 за заявою представника позивачки. Підготовче судове засідання, яке призначено на 07.08.2024 відкладено на 26.08.2024 у зв`язку з витребуванням доказів.

Розгляд справи

Позивачка ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Зазначила, що заяву про розподіл судових витрат буде подано протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала та не заперечила проти їх задоволення.

Згідно із ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачкою та вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у даному судовому засіданні за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належала на праві спільної сумісної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом комунального майна Літинського району Вінницької області 15 червня 1994 року на підставі розпорядження Літинської районної ради, Літинського району Вінницької області №35-р від 14 червня 1994 року, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» і записано в реєстрову книгу за №13-1461 (а.с.9).

ОСОБА_1 змінила своє прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » в результаті укладення шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.23).

ОСОБА_1 успадкувала 2/3 частки, а ОСОБА_2 успадкувала 1/3 частки з 2/5 часток квартири під номером АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про спадщину за законом від 18.07.2023, зареєстрованим в реєстрі за №2-550 та копії спадкової справи №130/2022 (а.с.21, 61-81).

На підставі вказаного свідоцтва, державним нотаріусом Малаховою Д.С. зареєстровано за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 4/15 квартири під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №339560636 від 18.07.2023 (а.с.22).

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 10.01.2024 у справі №137/1212/23 вирішено: визначити, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить 1/5 частки у квартирі під номером АДРЕСА_1 ; визначити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 належить 1/5 частки у квартирі під номером АДРЕСА_1 ; визначити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить 1/5 частки квартирі під номером АДРЕСА_1 , згідно копії рішення, яке набрало законної сили (а.с.10-16).

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вказаного рішення, державним реєстратором Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області Морозюк Н.А. зареєстровано за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/5 квартири під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №368784246 від 06.03.2024 (а.с.17).

ОСОБА_10 подарувала ОСОБА_1 1/5 квартири під номером АДРЕСА_1 , згідно договору дарування квартири від 22.03.2024, зареєстрованого в реєстрі за №451 (а.с.18,19).

На підставі вказаного договору дарування квартири, державним нотаріусом Жуковською І.В. зареєстровано за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/5 квартири під номером АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №371035517 від 22.03.2024 (а.с.20).

У спірній квартирі під номером АДРЕСА_1 , проведено технічну інвентаризацію та встановлено, що загальна площа 63,7кв.м., житлова площа 40,00кв.м., яка складається з трьох житлових кімнат площею: 16,4кв.м., 14,5кв.м., 9,1кв.м., кухня 7,3кв.м., коридор 12,5кв.м., ванна кімната 2,6кв.м., вбиральня 1,3кв.м., що підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та копією технічного паспорта (а.с.24-28).

За адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані особи відсутні, в тому числі малолітні і неповнолітні діти, згідно довідки №1149, виданої 20.05.2024 Літинською селищною радою Вінницького району Вінницької області (а.с.32).

За квартирою АДРЕСА_1 , рахується заборгованість за комунальні послуги в сумі 1645,77грн, згідно довідки №115, виданої 23.05.2024 КНП «Комунсервіс» Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області (а.с.33).

Станом на 23.05.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , наявна заборгованість за даними ТОВ «Газорозподільна компанія «Нафтогаз Україна» в розмірі 5600,94грн, згідно акту звірки №3437183-в від 23.05.2024 (а.с.34).

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Ст. 379 Цивільного кодексу України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України N20 від 22.12.95 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, відповідно до розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 року № 6-1500 цс 15.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №363/928/16-ц (провадження № 61-24395св18) зроблено висновок, що при здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток. У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов`язковим.

Оскільки сторони у позасудовому порядку не дійшли згоди та не домовилися про порядок користування житлом (приміщенням квартири), то такий порядок встановляється судом.

Судом встановлено, що спірна квартира загальною площею 63,7кв.м., житловою площею 40,00кв.м., складається з трьох житлових кімнат площею: 16,4кв.м., 14,5кв.м., 9,1кв.м., кухні 7,3кв.м., коридору 12,5кв.м., ванної кімнати 2,6кв.м., вбиральні 1,3кв.м.

Зважаючи на визнання позову відповідачкою та те, що спірна квартира складається з трьох окремих ізольований кімнат, приймаючи до уваги частки сторін у праві власності, суд вважає, що запропонований позивачкою варіант встановлення порядку користування квартирою є допустимим та не буде порушувати право власності другого співвласника.

А тому, суд вважає за доцільне та справедливе встановити запропонований позивачем порядок користування квартирою по АДРЕСА_1, а саме:

- виділити в користування ОСОБА_1 виділити житлові кімнати площею 16,4кв.м. та кімнату площею 9,1кв.м;

- виділити в користування ОСОБА_2 виділити житлову кімнату, площею 14,5кв.м;

- у спільному користуванні сторін залишити: кухню 7,3кв.м., коридор 12,5кв.м., ванну кімнату 2,6кв.м., вбиральню 1,3кв.м.

З огляду на викладене, зважаючи, що вказаний вище порядок користування спірною квартирою є таким, що не погіршує житлові умови сторін, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат

Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20грн.

Відповідно до ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма передбачена ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Судом встановлено, що відповідачка визнала позов до початку розгляду справи по суті, а тому суд вважає за необхідне повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивачки 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при подачі позову у розмірі 605,60грн.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять. Враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 у своїй заяві від 26.08.2024 зазначила, що заяву про розподіл судових витрат буде подано нею протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, питання про розподіл таких витрат може бути вирішене у спосіб ухвалення судом додаткового рішення.

Керуючись ст.2, 4, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 200, 206, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином:

у користування ОСОБА_1 виділити житлові кімнати площею 16,4кв.м. та кімнату площею 9,1кв.м.;

у користування ОСОБА_2 виділити житлову кімнату, площею 14,5кв.м;

в загальному користуванні залишити кухню 7,3кв.м., коридор 12,5кв.м., ванну кімнату 2,6кв.м., вбиральню 1,3кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, шляхом зобов`язання Головного управління державної казначейської служби України у Вінницькій області повернути сплачений ОСОБА_1 , судовий збір у сумі 605,60грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок), відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки АТ КБ «Приватбанк» від 11.06.2024 №0.0.3696055457.1.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України позивачці ОСОБА_1 надати можливість протягом п`яти днів після ухвалення рішення подати докази щодо розміру витрат, які позивачка сплатила у зв`язку з розглядом справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя : Верещинська Я. С.