Рішення

від 28.01.2025 по справі 137/890/24

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/890/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2025 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

сторін у справі: позивачки ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Літин заяву ОСОБА_1 подану через її представника - адвоката Чуприну О.М. про стягнення понесених судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 26.08.2024 позов задоволено, встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 . Стягнуто з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60грн та повернуто позивачці ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 605,60грн. Одночасно, у відповідності до ч.8ст.141ЦПК України позивачці ОСОБА_1 надано можливість протягом п`яти днів після ухвалення рішення подати докази щодо розміру витрат, які позивачка сплатила у зв`язку з розглядом справи.

Представником позивачки-адвокатом Чуприною О.М. подано до суду заяву про розподіл судових витрат, у якій просила стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 витрати з надання правничої допомоги в розмірі 15000,00грн, до якої представник позивача додала документи на підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 01.01.2025 заяву про розподілсудових витрат призначено до розгляду в судовому засіданні.

Від відповідачки ОСОБА_2 надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат до 3000грн. Клопотання мотивовано тим, що наявного споруне було, аданий позовподавався зметою створеннявідповідачці проблемдля подальшоговиселення. Зазначає,що відповідачкавизнала заявленіпозивачкою позовнівимоги,адже визнаєїї правона користуванняквартирою пропорційнодо їїрозміру частки.У зв`язкуіз викладеним,розгляд справивідбувся унайкоротші строки,а рішеннясуду ухваленена стадіїпідготовчого судовогозасідання,у порядкувимог ст.206ЦПК Українита безучасті сторіну справіта представникапозивача.Дана справане малазначної складності.За підсумкомвикладеного,вона непогоджується зтим,що знеї підлягаютьдо стягненнявитрати узаявленому розмірі15000грн.Згідно умовп.3.5договору пронадання правничоїдопомоги №3від 17.05.2024,вартість годинироботи адвокатастановить 1500грнза 1годину.Однак вонане погоджуєтьсяз актомвиконаних таприйнятих робіт,адже для кваліфікованого адвоката із значним досвідом роботи у галузі права (з 2003 року) для підготовки позовної заяви не є необхідним витрата часу 5 годин, ознайомлення із обставинами справи 2 години, 1 години на складання заяви про витребування доказів та 1 години на складання заяви про розподіл судових витрат. При тому, що вона визнавала позовні вимоги не було необхідним звертатись із клопотанням про витребування копії спадкової справи. Вважає, що в сукупному такий час міг становити 2-3 години, а вартість години роботи є завищеним, хоча і погоджений сторонами договору. Вважає, що сторона позивача не надає доводів закріплених належними доказами про те, що обставини розглянутої справи та її складність потребували витрат у заявленому розмірі. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Для неї стягнення 15000грн як на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має вагоме значення, адже її щомісячний дохід на даний час не перевищує 8000грн та у неї на утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_3 , 2014 р.н., а старший син ОСОБА_4 зник безвісти обороняючи та відстоюючи незалежність держави Україна.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги про стягнення судових витрат підтримала з підстав викладених у заяві та просила задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 проти задоволення заяви заперечила та просила зменшити розмір судових витрат, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні про зменшення розміру судових витрат.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зіст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2ЦПК України).

Відповідно до ч.5 ст.135 ЦПК України, сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Приписами ч.8 ст.141ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача - адвокатом Чуприною О.М. надано: договір про надання правничої допомоги №3 від 17.05.2024; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1028038 від 17.05.2024; квитанцію до прибуткового касового ордера №8 від 18.08.2024 на суму 15000грн; акт виконаних та прийнятих робіт по наданню правничої допомоги ОСОБА_1 по справі №137/890/24 від 29.08.2024; розрахунок вартості виконаної роботи по справі за №137/890/24 від 29.08.2024 на суму 15000грн

Згідно ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачкою порушено питання розміру заявлених витрат на оплату правничої допомоги, які вона не визнає та просить зменшити суму витрат на оплату правничої допомоги, оскільки вважає її значно завищеною та такою, що несправедлива по відношенню до неї.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З огляду на зазначене, положеннямиЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Аналізуючи докази,надані стороноюпозивача напідтвердження понесенихвитрат направову допомогута доказинадані відповідачкою,враховуючи предметпозову,конкретні обставинисправи,обґрунтованість тареальність понесенихпозивачем витратна професійнуправничу допомогу,розумність їхньогорозміру,принцип співмірностісудових витрат,розмір наданоїправничої допомоги,складність справита виконаніадвокатом послуги, час, витрачений вказаним адвокатом для надання послуг, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд вважає слушними заперечення відповідачки.

Належить також зазначити, що суд не взмозі втручатись в договірні взаємовідносини між адвокатом і клієнтом, які оформлені відповідним договором про надання правової допомоги, з-поміж іншого, й в фінансові зобов`язання, що складаються внаслідок реалізації такого договору, втім, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що відповідачка визнала позовні вимоги, рішення суду ухвалене на стадії підготовчого судового засідання, справа не мала значної складності, матеріали справи не потребували і не містять великої кількості доказів, зважаючи на час, витрачений вказаним адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, зазначеного в детальному розрахунку наданих правничих послуг, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для його виконання фахівцем у галузі права, з огляду на усталену практику по вказаним спорам, суд, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, вважає, що сума 15 000 грн. не є співмірною, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат позивачки на професійну правничу допомогу до 6000 грн.

Керуючись ст.2, 15, 133,137,139,141,270, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , понесені судові витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00грн (шість тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя : Верещинська Я. С.