Ухвала

від 27.08.2024 по справі 733/10/22

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-др/733/7/24

Єдиний унікальний №733/10/22

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2024 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Карапиш Т.В.

за участю секретаря Щур О.П.,

представника заявника

Товариства з обмеженою

відповідальністю

«АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС» Черевка А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня в режимі відеоконференції заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС» Черевка Андрія Павловича про компенсацію понесених витрат відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України, пов`язаних з розглядом справи № 733/10/22 за позовом ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС», третя особа ТОВ«ТАС АГРОПІВНІЧ» про визнання протиправними та скасування рішень сесії Парафіївської селищної ради Чернігівської області, визнання незаконним поділу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС» Черевко А.П. звернувся до суду із заявою про компенсацію понесених витрат відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України, пов`язаних з розглядом справи № 733/10/22 за позовом ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС», третя особа ТОВ«ТАС АГРОПІВНІЧ» про визнання протиправними та скасування рішень сесії Парафіївської селищної ради Чернігівської області, визнання незаконним поділу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки.

Заявник вказує, що відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05.07.2024 року у відкритому підготовчому судовому засіданні позовну заяву було залишено без розгляду згідно п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, оскільки представник позивача до початку розгляду справи по суті звернувся досуду ззаявою прозалишення поданоїним позовноїзаяви безрозгляду.

Щодо заздалегідь необґрунтованих дій позивача заявник вказує, що згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України при пред`явленні позову позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Ці докази він збирає сам у позасудовому порядку. Однак в порушення ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано докази, що обґрунтовують позовні вимоги.

Також позивач визначив Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС» відповідачем у даній справі, проте не заявив жодної позовної вимоги до останнього.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення 57 сесії 7 скликання Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області № 404 від 03.08.2020 року про відмову у виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та зобов`язання розглянути заяву позивача, вважає, що позивачка порушила правила об`єднання позовних вимог, оскаржуючи в рамках однієї позовної заяви як рішення суб`єкта владних повноважень, яке має бути перевірене на законність виключно в порядку адміністративного судочинства, так і заявляючи позовні вимоги щодо захисту права цивільного (скасування рішень про передачу у власність земельних ділянок третім особам та скасування державної реєстрації), які взагалі не є пов`язаними між собою, не є основними та похідними одні від одних. Так як спір щодо скасування рішення № 404 від 03.03.2020 року не стосується інших учасників даної справи, окрім як позивача та селищної ради, підставою для відмови в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою не стало перебування земельної ділянки у власності третіх осіб, а сам спір виник виключно у рамках реалізації органом місцевого самоврядування своїх повноважень у сфері земельних відносин, він підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Стосовно інших позовних вимог, заявлених до відповідачів 2,3,4,5,6,7,8,9, позивачкою не доведено та не підтверджено належними, допустимими та достатніми засобами доказування факту та обставин порушення її права довічного успадковуваного володіння на земельну ділянку площею 12,3 га без кадастрового номера, для ведення фермерського господарства, яка розташована в межах Парафіївської селищної ради (за межами с. Іваниця) Ічнянського району Чернігівської області, адже позивачкою не надано до позовної заяви жодних доказів, які б підтверджували факт знаходження земельної ділянки площею 12,3 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7421785200:10:000:0487, з якої в подальшому відповідачами 2,3,4,5,6,7,8,9 отримано відповідні земельні ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства.

Позивачка зверталася до суду з клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі з метою збору відповідних доказів, які не були долучені до позовної заяви та 11.06.2024 року ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області клопотання позивачки було задоволено та призначено по цивільній справі № 733/10/22 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_10 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво НОМЕР_1 ) із залученням спеціаліста-землевпорядника для виконання камеральних робіт ОСОБА_11 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 014126 від 12.03.2019 року), а провадження у справі на час проведення експертизи зупинено. Проте, зрозумівши в подальшому безперспективність заявлених вимог, 28 червня 2024 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області надійшла заява представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Сакун І.А. про відновлення провадження та залишення позову без розгляду, а тому позивачка подала завідомо безпідставний позов, який має штучний характер та з моменту відкриття провадження у справі 17.01.2022 року остання намагалася зібрати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, подаючи клопотання про витребування доказів, про проведення судової експертизи, в зв`язку з чим проведення підготовчих судових засідань неодноразово відкладалося та що свідчить про наявність необґрунтованих дій позивачки.

Просив вимогу про компенсацію понесених відповідачем ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС» витрат в розмірі 35000,00 гривень задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС» витрати на правничу допомогу у розмірі 35000,00 гривень.

Заявник представник відповідача ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС» адвокат Черевко А.П. в судовому засіданні подану заяву підтримав та просив її задовольнити із зазначених у ній підстав.

Позивачка ОСОБА_1 та її представники адвокати Сакун І.А. та Дуденок О.О. в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Інші учасники справи про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте в судове засідання не з`явилися.

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, заслухавши заявника, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 59 Конституції Українигарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ч.1, ч.3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 та ч.2ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч.ч. 5, 6ст.142 ЦПК України,у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті,суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвалипро закриття провадження у справі абозалишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятоїстатті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч.9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно Постанови Верховного Суду України від 31.01.2022 року у справі № 462/1026/19, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 359/9512/17 зробив висновок, що з системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статті 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивачів як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивачів, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (ч.2ст.44 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05.07.2024 року у відкритому підготовчому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС», третя особа ТОВ«ТАС АГРОПІВНІЧ» про визнання протиправними та скасування рішень сесії Парафіївської селищної ради Чернігівської області, визнання незаконним поділу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки залишено без розгляду згідно п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

У зазначеній ухвалі питання про розподіл між сторонами судових витрат не вирішувалося.

Заявник, обґрунтовуючи подану заяву, вказує, що позивачка порушила правила об`єднання позовних вимог, оскаржуючи в рамках однієї позовної заяви як рішення суб`єкта владних повноважень, яке має бути перевірене на законність виключно в порядку адміністративного судочинства, так і заявляючи позовні вимоги щодо захисту права цивільного (скасування рішень про передачу у власність земельних ділянок третім особам та скасування державної реєстрації), які взагалі не є пов`язаними між собою, не є основними та похідними одні від одних в частині визнання незаконним та скасування рішення Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області № 404 від 03.08.2020 року про відмову у виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та зобов`язання розглянути заяву позивача. Також спір щодо скасування рішення № 404 від 03.03.2020 року не стосується інших учасників даної справи, окрім як позивача та селищної ради, підставою для відмови в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою не стало перебування земельної ділянки у власності третіх осіб, а сам спір виник виключно у рамках реалізації органом місцевого самоврядування своїх повноважень у сфері земельних відносин, він підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до21ЦК України,суд визнаєнезаконним таскасовує правовийакт індивідуальноїдії,виданий органомдержавної влади,органом владиАвтономної РеспублікиКрим абоорганом місцевогосамоврядування,якщо вінсуперечить актамцивільного законодавстваі порушуєцивільні праваабо інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ч. 2 ст. 31-1 ЗУ «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень», Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

З наведеного вбачається, щоЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.

Зазначене також кореспондується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду № 28/29-6-43/212-2012 від 30 липня 2019 року та № 909/968/16 від 11 вересня 2018 року.

Згідно ч.2ст.50ЦПК України,участь усправі кількохпозивачів і(або)відповідачів (процесуальнаспівучасть)допускається,якщо: 1)предметом спорує спільніправа чиобов`язки кількохпозивачів абовідповідачів; 2)права таобов`язки кількохпозивачів чивідповідачів виниклиз однієїпідстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Як видно з рішення першої сесії восьмого скликання ІІ засідання Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області від 14 грудня 2020 року № 87-01/08, затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачці по справі ОСОБА_4 площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0581 для ведення особистого селянського господарства, яка утворилась внаслідок поділу земельної ділянки 7421785200:10:000:0487 та передано у власність останній (т. 1, а.с. 24).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.10.2021 року № 281957040, власником земельної ділянки 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0581 для ведення особистого селянського господарства, на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 30, виданого 28.01.2021 року приватним нотаріусом Ічнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагер Л.Ф., є Приватне акціонерне товариство «НИВА-ПЛЮС», код ЄДРПОУ: 14223494 (т.1, а.с. 25).

Як видно з рішення першої сесії восьмого скликання ІІ засідання Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області від 14 грудня 2020 року № 86-01/08, затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачці по справі ОСОБА_3 площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0582 для ведення особистого селянського господарства, яка утворилась внаслідок поділу земельної ділянки 7421785200:10:000:0487 та передано у власність останній (т. 1, а.с. 26).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.10.2021 року № 281958874, власником земельної ділянки 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0582 для ведення особистого селянського господарства, на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 29, виданого 28.01.2021 року приватним нотаріусом Ічнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагер Л.Ф., є Приватне акціонерне товариство «НИВА-ПЛЮС», код ЄДРПОУ: 14223494 (т.1, а.с. 27).

Крім того, відповідно до копій Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.10.2021 року № 2819611, № 281966307, № 281964328, Приватне акціонерне товариство «Нива-Плюс» є орендарем земельних ділянок площею кожна по 1,8927 га з кадастровими номерами 7421785200:10:000:0584, власником якої є ОСОБА_6 (т.1, а.с. 29); 7421785200:10:000:0585, власником якої є ОСОБА_7 (т.1, а.с. 31); 7421785200:10:000:0587, власником якої є ОСОБА_5 (т.1, а.с. 35).

В даній справі у прохальній частині позовної заяви позивачка ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати рішення першої сесії восьмого скликання Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412521) від 14 грудня 2020 року № 87-01/08 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу у власність ОСОБА_4 із земель запасу комунальної власності Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області земельної ділянки площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0581 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки 7421785200:10:000:0487 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу); визнати незаконним та скасувати рішення першої сесії восьмого скликання Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412521) від 14 грудня 2020 року № 86-01/08 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу у власність ОСОБА_3 із земель запасу комунальної власності Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області земельної ділянки площею 1,8927 га кадастровий номер 7421785200:10:000:0582 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки 7421785200:10:000:0487 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спір щодо скасування рішення 57 сесії 7 скликання Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області № 404 від 03.03.2020 року стосується ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС», а отже, він правильно зазначений в позовній заяві як відповідач та при поданні позивачкою ОСОБА_12 вказаного позову не було порушено правила об`єднання позовних вимог і вони підлягають розгляду в порядку цивільного провадження.

Що стосується тверджень представника заявника про те, що позивачка з моменту відкриття провадження у справі 17.01.2022 року намагалася зібрати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, подаючи клопотання про витребування доказів, про проведення судової експертизи, в зв`язку з чим проведення підготовчих судових засідань неодноразово відкладалося та в підсумку подала заяву про залишення позову без розгляду до початку проведення земельно-технічної експертизи, яка була призначена ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11.06.2024 року, що свідчить про наявність необґрунтованих дій позивачки та подання нею завідомо безпідставного позову, суд зазначає наступне.

Згідност. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 77 ЦПК Українивстановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно дост. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.10.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» якщо сторона не в змозі зібрати докази, а без них правильно вирішити справу неможливо за клопотанням сторін суд сам має витребувати такі докази.

Слід зауважити, що у даній справі судом не було встановлено зловживання процесуальними правами з боку позивачки, до останньої не застосовувалися будь-які заходи у зв`язку із зловживанням правами та позовну заяву залишено без розгляду саме за заявою позивачки, а не через зловживання нею процесуальними правами.

У Постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 741/1681/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у зв`язку із закриттям провадження у справі, послався, що законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача (ч. 5ст. 142 ЦПК України). При цьому звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55,124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Таким чином, саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачки, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивачки, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином суд дійшов висновку, що стороною відповідача не доведено обставин та не надано на їх підтвердження доказів, які б дали змогу зробити висновок про необґрунтованість дій позивачки по справі, що зумовили понесення відповідачем заявлених до стягнення витрат, що в свою чергу виключає можливість для задоволення заяви про їх компенсацію із застосуванням ч. 5ст. 142 ЦПК України.

Керуючисьст.ст.133,142,260-261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В заяві представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС» Черевка Андрія Павловича про компенсацію понесених витрат відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України, пов`язаних з розглядом справи № 733/10/22 за позовом ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС», третя особа ТОВ«ТАС АГРОПІВНІЧ» про визнання протиправними та скасування рішень сесії Парафіївської селищної ради Чернігівської області, визнання незаконним поділу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т. В. Карапиш