Постанова

від 08.08.2024 по справі 903/4/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року Справа № 903/4/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Котюбіна А.О.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Мандзя В.І. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 30.04.2024 суддею Шумом М.С. у м. Луцьк (повний текст рішення складено 10.05.2024) у справі № 903/4/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд"

про стягнення 420375, 96 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Посібл Солюшн" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ТзОВ "Агро Фонд" 420375, 96 грн., понесених судових витрат, які складаються із судового збору в сумі 6305, 64 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 40000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги товариство вказало про те, що 03.01.2022 між сторонами справи було укладено договір на транспортне експедиційне обслуговування № 03-01-01ПС, пунктом 3.11 якого передбачено зобов`язання відповідача відшкодувати здійснені в його інтересах додаткові витрати позивача, які виникли у останнього при виконанні договору. 22.11.2023 на виконання рішення Господарського суду міста Києва позивачем сплачено на користь перевізника - АТ "Укрзалізниця" плату за користування вагонами та зберігання вантажів у розмірі 420375, 96 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, оскільки такі витрати позивач поніс при виконанні договору на транспортне експедиційне обслуговування № 0301-01ПС від 03.01.2022.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 30.04.2024 у даній справі у задоволені позовних вимог ТзОВ "Посібл Солюшн" до ТзОВ "Агро Фонд" про стягнення 420375, 96 грн. відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить останнє скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги товариства у повному обсязі.

На переконання скаржника, рішення суду не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України, оскільки неповне з`ясування усіх обставин справи, допущене судом порушення норм процесуального та матеріального права призвело до обмеження прав скаржника на справедливий суд. Аргументи скарги зводяться до того, що затримка вагонів відбулась саме з вини клієнта - ТзОВ "Агро Фонд", оскільки експедитором - ТзОВ "Посібл Солюшн" вчасно надано вагони під навантаження за заявкою про здійснення перевезення до станції призначення Чорноморськ-порт (період навантаження 20.02. - 24.02.2022). Однак здійсненню перевезення завадило введення воєнного стану в Україні та встановленням Укрзалізницею обмежень перевезень, зокрема до станції призначення Чорноморськ-порт. В зв`язку з цим завантажені вагони простоювали в очікуванні і лише 20.03.2022 на підставі підписаного між сторонами додатку щодо зміни станції призначення вантажу експедитор зміг здійснити відправку вагонів з товаром. З огляду на вказане суд належно не оцінив лист відповідача від 04.03.2022, в якому останній надав згоду експедитору на простій вагонів в очікуванні нового вантажоотримувача. Також не враховано акти загальної форми, в яких зазначено причини простоювання вагонів - оформлення перевізних документів відправником і погодження плану; створення провізних документів або подальших вказівок власника вагонів; звільнення вантажного фронту тощо. При цьому не взято до уваги положення договору та Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність", за якими експедитори діють за дорученням та на виконання вказівок клієнтів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 30.04.2024 у справі № 903/4/24; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого товариство просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив та просив останню залишити без задоволення.

Від ТзОВ "Посібл Солюшн" на адресу суду надійшло клопотання, відповідно до якого товариство просило суд розгляд апеляційної скарги провести без участі представника товариства за наявними в матеріалах справи документами.

В силу ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи скаржника, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника відповідача, а також перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2022 між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) було укладено договір на транспортне експедиційне обслуговування № 0301-01ПС, згідно п. 1.1 якого експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з навантаженням, сертифікацією, митним оформленням і відправкою зернових олійних культур та мінеральних добрив, а також продуктів їх переробки, з усіх дирекцій залізниць "Укрзалізниці" за реквізитами останнього. Згідно п. 1.2. договору, експедитор зобов`язується виконувати роботу у відповідності із вказівками Клієнта, які повинні бути правомірними, здійсненими та коректними. Відповідно до п. 1.3. договору, експедитор має право відступити від вказівок клієнта, якщо по обставинам це необхідно в інтересах клієнта і експедитор не міг попередньо запитати клієнта або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Експедитор зобов`язаний негайно повідомити клієнта про допущені відступи. Згідно п. п. 1.4-1.5. договору, експедитор у разі необхідності може самостійно залучати для виконання своїх зобов`язань третіх осіб, за умови, що він залишається відповідальним перед клієнтом за виконання умов договору. Протягом усього терміну роботи експедитора з вантажем, право власності на нього належить клієнту. Згідно п. 2.2.25 договору, заявка клієнта є достатньою підставою для початку виконання експедитором своїх обов`язків за даним договором а саме, до початку відвантаження експедитор організовує проведення лабораторних досліджень з метою контролю якості продукції, сертифікацію, погодження плану перевезень в АС-Месплан та ін.

Відповідно до заявки № 11 від 15.02.2022 до договору, відповідач надав інструкцію щодо організації перевезення вантажу залізничним транспортом, а саме: Вантаж, код, рік врожаю - кукурудза, урожаю 2021 року; кількість - 3200/50 шт.; вартість перевезення - 930 грн/т; станція відправлення - 350905 Броди; місце відвантаження - ТзОВ "Агро Фонд"; період відвантаження - 20.02-24.02.2022; власник вантажу - ТзОВ "Агро Фонд"; станція призначення - Чорноморськ -порт, експорт 402103; вантажоодержувач- СП ТзОВ "Трансбалктермінал", код ЄДРПОУ 24528065, 68000, Одеська обл., Чорноморськ, проспект Миру,1, а/с 607; код вантажоодержувача - 0834; поштова адреса вантажоодержувача: 68000, Одеська обл., Чорноморськ, вул. Промислова, 14 відділення № 1.

Судами встановлено, що 18.02.2022 на станцію Броди Львівської залізниці для клієнта - ТзОВ "Агро Фонд", згідно залізничної накладної № 42082719, прибули 50 власних порожніх вагонів під навантаження зерном кукурудзи, призначення - Чорноморськ-порт Одеської залізниці.

У зв`язку із зайнятістю вантажного фронту на п/колії ТзОВ "Агро Фонд", де проходить завантаження зернових вантажів, на 50 власних вагонів-зерновозів о 20:30 хв. перевізником - АТ "Укрзалізниця" відкрито акт загальної форми ГУ-23 № 262 від 18.02.2022 про початок затримки по причині "затримка вагонів на коліях станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта".

Із акту загальної форми ГУ-23 № 262 від 18.02.2022 вбачається, що з вини ТзОВ "Посібл Солюшн" вагони були затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта.

29.03.2022 року об 11:30 хв. на 14 вагонів-зерновозів № № 58513490, 58518911, 58525916, 58528266, 58537010, 58556820, 95089413, 95100335, 95472320, 95562476, 95739371,95745832, 95745865, 95779781 складено акт загальної форми ГУ-23 № 431 про закінчення затримки та вагони згідно листа ТзОВ "Посібл Солюшн" № 29/22/1 від 29.03.2022 в кількості 14 штук подано під навантаження на підставі Письмової угоди № 7 від 06.01.2022 на під`їзну колію ТзОВ "Агро Фонд". Пам`ятка форми ГУ-45 від 29.03.2022 № 31 про подачу вагонів підписана представником ТзОВ "Посібл Солюшн" Василенко Д.В. у відповідності до вимог п. 4 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами.

02.04.2022 представником ТзОВ "Посібл Солюшн" надано лист № 04/22 про подачу під навантаження 10 порожніх вагонів № № 58510488, 58514589, 58524687, 58524851, 58526104, 58556879, 58557489, 95474276, 95591863, 95597431 на під`їзну колію ТзОВ "Агро Фонд", а після завантаження усі 24 вагони-зерновози забрати на колію станції для очікування оформлення перевізних документів.

04.04.2022 після навантаження клієнтом 24-вагонів на них було відкрито акт загальної форми ГУ-23 № 459 на віднесення відповідальності на вантажовласника в очікуванні оформлення перевізних документів відправником, погодження плану призначення, а також митного оформлення. Пам`ятка № 35 та акт № 459 підписані представником ТзОВ "Посібл Солюшн" Василенко Д.В. у відповідності до вимог п. 4 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами).

07.04.2022 дані вагони прийнято до перевезення за накладною СМГС № 37438207 призначенням станція Воля Барановська ПКП.

Разом з тим, 15.04.2021 експедитором (позивачем) підписано заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 42174050/2021-0001 від 15.04.2021, відповідно умов якої ТзОВ "Посібл Солюшн" надало АТ "Українська Залізниця" згоду про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

19.04.2021 АТ "Укрзалізниця" засвідчила прийняття ТзОВ "Посібл Солюшн" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило, що замовнику присвоєно коди: відправника/одержувача: 4050 та платника 8222886 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.

У зв`язку із зберіганням вантажу власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях, перевізником - АТ "Укрзалізниця" нараховано збір на підставі актів загальної форми на загальну суму 420375, 96 грн. з ПДВ.

З огляду на те, що зазначену суму збору за зберігання вантажу ТзОВ "Посібл Солюшн" в добровільному порядку сплачено не було, перевізник - АТ "Укрзалізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТзОВ "Посібл Солюшн" щодо стягнення вищезазначеної заборгованості у розмірі 420375, 96 грн.

07.11.2022 ТзОВ "Посібл Солюшн" звернулось до ТзОВ "Агро Фонд" з вимогою № 07-11(4) 22 оплатити заборгованість в розмірі 420375, 96 грн., яку відповідач не виконав.

Згодом, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/10648/22 позов АТ "Укрзалізниця" задоволено повністю; стягнуто з ТзОВ "Посібл Солюшн" на користь АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниці" заборгованість у розмірі 420375, 96 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 6305, 64 грн.

22.11.2023 на підставі платіжного доручення № 451 на суму 420375, 96 грн., ТзОВ "Посібл Солюшн" було сплачено на користь перевізника АТ "Укрзалізниця" плату за користування вагонами та зберігання вантажів у розмірі 420375, 96 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/10648/22, ТзОВ "Посібл Солюшн" подало апеляційну скаргу та клопотання про залучення ТзОВ "Агро Фонд" у якості третьої особи яка не заявляє вимоги на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у задоволенні відповідного клопотання було відмовлено.

За результатами розгляду апеляційної скарги ТзОВ "Посібл Солюшн", постановою Північного апеляційного суду від 06.11.2023 у справі № 910/10648/22 апеляційну скаргу ТзОВ "Посібл Солюшн" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/10648/22 - без змін.

23.11.2023 позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу № 23-11(4)/23 про оплату за користування вагонами та зберігання вантажу у розмірі 420375, 96 грн.; рахунок на оплату № 9 від 20.11.2023 на суму 420375, 96 грн.; акт надання послуг № 15 від 20.11.2023 на суму 420375, 96 грн. (2 екземпляри); платіжне доручення № 451 від 22.11.2023 на суму 420375, 96 грн.; копію розрахунку плати за користування вагонами на суму 420375, 96 грн.; копію відомості плати № 08040032р (форма ГУ-46) та Накопичувальної картки (форма ФДУ-92) № 18040217.

У свою чергу, ТзОВ "Агро Фонд" у відповіді на вимогу позивача заперечило щодо наявності підстав для оплати послуг за зберігання вантажу у вагонах в розмірі 420375, 96 грн.

Апеляційним господарським судом зазначається, що правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності врегульовано положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Законом України "Про транспортно-експедиційну діяльність".

Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, відповідно до положень ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність", експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України. Експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Як вказано вище, 18.02.2022 на станцію Броди Львівської залізниці для ТзОВ "Агро Фонд" згідно залізничної накладної № 42082719 прибули 50 порожніх вагонів під навантаження зерном кукурудзи, призначення - Чорномовськ порт, Одеської залізниці.

Разом з тим, в поданій клієнтом експедитору заявці № 11 від 15.02.2022 визначено період відвантаження - 20.02-24.02.2022. Відтак, вагони згідно залізничної накладної № 42082719 подані завчасно та всупереч термінам визначених заявкою № 11, при цьому відсутня будь-яка вина відповідача.

Водночас, колегія суддів вважає, що доводи позивача про несвоєчасне завантаження вагонів та можливість їх прийняття та завантаження 18-19.02.2022 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки останні були подані не в обумовлені заявкою № 11 терміни.

Стосовно періоду з 23.02.2022, апеляційний суд зазначає слідуюче.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з телеграмним розпорядженням № ЦЦО/99 від 24.02.2022 щодо певних напрямків призначення з 24.02.2022 до відміни вводяться обмеження перевезень, а саме: заборона приймання до перевезення всіх вантажів і порожніх вагонів до станцій призначення: Донецька Дон (48), Куп`янська дир. зал. перевезень ДН-5 (5), Сумська дир. зал. перевезень ДН-3 (3), Харківська дир. зал. перевезень ДН-2 (2), Київська дир. зал. перевезень ДН-1 (1), Конотопська дир. зал. перевезень ДН-5 (5), Коростенська дир. зал. перевезень ДН-4 (4), Одеська дир. зал. перевезень ДН-1 (1), Порт. Припорт. дир. зал. перевезень ДН-5 (5).

З огляду на вказане, заявка № 11 від 15.02.2022 станція призначення - Чорноморськ порт, відповідно до ЦЦО/99 від 24.02.2022 підпадає під дію обмеження.

Пунктом 2.2.20 укладеного договору сторони обумовили, що експедитор зобов`язаний негайно інформувати клієнта про всі обставини, які перешкоджають виконанню зобов`язань експедитора по даному договору. Пунктом 2.2.18. договору також передбачено зобов`язання експедитора повідомляти клієнту про дату відправки вагонів, всі відомості про хід виконання зобов`язань за даним договором, про додатково понесені витрати, пов`язані з організацією та оформленням перевезення. Для оперативної передачі інформації після відвантаження протягом 24 годин передати по факсимільному зв`язку та/або засобами електронної пошти зведення відправлених вагонів із зазначенням дати відвантаження, номерів вагонів, номерів відправок і ваги брутто, тара, нетто.

Проте, в порушення п. п. 2.2.18, 2.2.20 договору експедитор не повідомив клієнта про запровадження таких обмежень.

Зокрема, листом № 2 від 04.03.2022 ТзОВ "Агро Фонд" повідомило експедитора - ТзОВ "Посібл Солюшн" про неможливість виконання зобов`язань у встановлені терміни у зв`язку з введенням воєнного стану та дії вищезазначених обмежень щодо перевезень у напрямку портів України. Також повідомлено експедитора про те, що вагони завантажені і готові до відправки.

Водночас, 22.02.2022 об 20:20 на 10 вагонів зерновозів складено акт загальної форми ГУ-23 № 284 про закінчення затримки та подані під навантаження, та станом на 23.02.2022 22:50, 10 вагонів були повністю завантаженні на забрані із під`їзної колії, що підтверджується пам`яткою форми ГУ-45 № 39 про забирання вагонів та були готові до відправлення, а отже завантажені в межах терміну визначеного заявкою №11 від 15.02.2022.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та дією обмеження щодо перевезення вантажів залізничним транспортом, зокрема в область призначень Одеської дирекції залізничних перевезень та до дирекції залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій (розпорядження № ЦЦО/99 від 24.02.022), діяла заборона з доставки вантажів до станції призначення - Чорноморськ-порт, що була визначена у заявці № 11 від 15.02.2022.

Разом з тим судами встановлено, що з метою запобігання простою залізничних вагонів, забезпечення виконання своїх зобов`язань та запобігання псуванні продукції, яка вже була завантажена у вагони, відповідачем вчинялися дії щодо визначення іншого вантажоодержувача та укладання відповідних контрактів.

10.03.2022 між ТзОВ "Агро Фонд" та Agravis Ost GmbH Co.KG було укладено контракт на поставку кукурудзи № 00049057 та проводився збір всіх необхідних товаросупровідних та дозвільних документів для здійснення експорту, вчинялися всі належні дії щодо митного оформлення вантажу.

У зв`язку з чим, в поданій заявці № 11 від 15.02.2022 було змінено станцію призначення на - Воля Барановська, а 25.03.2022 здійснено відправку вагонів з товаром.

Відповідно до підписаного сторонами акту про надання послуг від 25.03.2022 № ЖД-РS000018, експедитором надано транспортно - експедиційні послуги на загальну суму 1279590, 75 грн.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що простій вагонів з 23.02.2022 (та нарахована в зв`язку з цим плата за зберігання вантажу у вагонах та власного рухомого складу) були наслідком військової агресії російської федерації проти України, введенням воєнного стану та тимчасових обмежень перевезення вантажів встановлених АТ "Укрзалізниця" (розпорядження ЦЦО/99) та дій ТзОВ "Посібл Солюшн".

У свою чергу відповідачем вчинялися всі можливі належні дії для запобігання простою вагонів та псування продукції, що перевозилася, що в свою чергу виключає наявність вини останнього у простої вагонів.

В силу ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Стосовно твердження позивача про обов`язок відповідача відшкодувати додаткові витрат за зберігання вантажу у вагонах, колегія суддів зазначає, що в силу ч. 1 ст. 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Згідно ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Згідно ст. 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов`язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов`язки експедитора.

Пунктом 2.3 договору сторони обумовили, що клієнт зобов`язаний, зокрема, оплатити надані послуги експедирування; відшкодувати експедитору витрати, пов`язані з оплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізниками у разі простою транспортних засобів з вини клієнта.

Згідно п. 2.1.1. договору, експедитор має право на відшкодування погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, які виникли у нього, при виконанні цього договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах клієнта.

Згідно п. 3.11. договору, клієнт зобов`язаний відшкодувати, письмово узгоджені з ним і здійснені в його інтересах, додаткові витрати експедитора, які виникли у останнього при виконанні договору.

Підтвердженням додаткових витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), надані третіми особами (суб`єктами господарювання), які були залучені до виконання договору або органами влади. Відшкодування клієнтом документально підтверджених додаткових витрат експедитора здійснюється на підставі наданого останнім рахунку протягом 3-х (трьох) банківських днів з дня виставлення додаткового рахунку.

Судом констатується відсутність в матеріалах справи доказів узгодження (погодження) відповідачем додаткових витрат позивача на оплату послуг за зберігання вантажу у вагонах. Окрім того, відповідачем у відповіді на вимогу позивача заперечена наявність підстав для оплати послуг за зберігання вантажу у вагонах в розмірі 420375, 96 грн.

Умовами договору передбачений обов`язок клієнта (відповідача) відшкодувати експедиторові (позивачу) документально підтверджені витрати, пов`язані зі сплатою штрафних санкцій, нарахованих перевізникові у разі простою транспортних засобів з вини клієнта, однак зі змісту позовної заяви вбачається, що додаткові витрати позивача, які заявлені останнім до стягнення, пов`язані з зобов`язаннями позивача перед третіми особами.

Судом встановлено відсутність вини відповідача у простої вагонів, а отже і відсутній обов`язок відшкодування додаткових витрат за зберігання вантажу у вагонах.

З огляду на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність вини відповідача у простої вагонів, а відтак і факту настання у останнього обов`язку зі сплати позивачу заявлених додаткових витрат на підставі договору, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ТзОВ "Агро Фонд" понесених експедитором витрат в розмірі 233403, 24 грн. та, відповідно, задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції також вважає безпідставним посилання в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду, оскільки обставини у вказаних справах відрізняються від обставин у даній справі, а тому вказані висновки не підлягають до застосуванню в даному випадку.

Інші доводи скаржника не спростовують встановлених обставин та висновків, до яких суд дійшов висновку у даній справі.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, позивачем не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що доводи ТзОВ "Посібл Солюшн", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

В силу приписів ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Волинської області від 30.04.2024 у справі № 903/4/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст. ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Посібл Солюшн" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 30 квітня 2024 року у справі № 903/4/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 903/4/24 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складено "22" серпня 2024 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.