Рішення

від 07.08.2024 по справі 910/5196/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2024Справа №910/5196/24за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана Мед»

до відповідачів:

1. Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Індев»

про визнання недійсними рішення та договору, визнання договору укладеним

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Одинцова К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сана Мед» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», Товариства з обмеженою відповідальністю «Індев», у якому просить суд:

1) визнати недійсним рішення Уповноваженої особи Комунального некомерційного підприємства Харківської облради «Обласна клінічна лікарня», оформлене протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 11.04.2024, яким відхилено пропозицію переможця відбору запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі Товариства з обмеженою відповідальністю «САНА МЕД» щодо закупівлі ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник: 33140000-3 Медичні матеріали (витратні матеріали для проведення стентування) (ідентифікатор закупівлі - UA-2024-04-02-005055-a);

2) визнати недійсним договір про закупівлю товарів від 19.04.2024 №07/04-3ПП-24, укладений між комунальним некомерційним підприємством Харківської облради «Обласна клінічна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДЕВ" на суму 2 861 021,25 грн. (два мільйони вісімсот шістдесят одна тисяча двадцять одна гривня 25 копійок), у тому числі ПДВ 187 169,61 грн. (сто вісімдесят сім тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 61 копійка);

3) визнати укладеним договір про закупівлю товарів між Комунальним некомерційним підприємством Харківської облради «Обласна клінічна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сана Мед».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.06.2024.

Через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Індев» 20.05.2024 надійшов відзив на позовну заяву.

Через діловодство суду від представника Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» 21.05.2024 надійшов відзив на позовну заяву.

Через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Індев» 19.06.2024 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання договору.

Протокольною ухвалою суду 19.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.07.2024.

Через діловодство суду від представника позивача 17.07.2024 надійшли письмові пояснення по справі.

Протокольною ухвалою суду від 17.07.2024 відкладено судовий розгляд справи на 07.08.2024.

У судовому засіданні 07.08.2024 суд заслухав вступне слово представників сторін.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

У судовому засіданні 07.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.04.2024 Комунальним некомерційним підприємством Харківської облради «Обласна клінічна лікарня» оголошено закупівлю товарів ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник: 33140000-3 Медичні матеріали (витратні матеріали для проведення стентування) (ідентифікатор закупівлі - UA-2024-04-02- 005055-a) (далі - Закупівля).

Для участі у закупівлі було подано пропозиції від таких учасників: Товариства з обмеженою відповідальністю «САНА МЕД», Приватного підприємства «Віксав груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Індев».

Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій від 05.04.2024 системою автоматично була визначена найбільш економічно вигідна пропозиція, а саме тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана Мед».

08.04.2024 на електронну пошту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана Мед», вказану у тендерній пропозиції, надійшло повідомлення з системи Prozorro info@dzo.com.ua про визнання останнього переможцем відбору.

09.04.2024 представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана Мед» у телефонному режимі зв`язалися з представником Харківської облради «Обласна клінічна лікарня» Бабай Наталією Анатоліївною, телефон якої було вказано у системі Prozorro, яка запросила у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана Мед» додаткову інформацію щодо продукції, що є предметом закупівлі, а саме: фото позиції №16, сертифікат та декларації відповідності.

Витребовану представником Харківської облради «Обласна клінічна лікарня» Бабай Наталією Анатоліївною інформацію у телефонному режимі було направлено 10.04.2024 на визначену в системі Prozorro електронну адресу Харківської облради «Обласна клінічна лікарня», а саме: tk_okb@ukr.net.

Також 10.04.2024 на вказану електронну адресу Товариством з обмеженою відповідальністю «Сана Мед» було направлено сканкопію підписаного договору про закупівлю, який був розміщений Харківською облрадою «Обласна клінічна лікарня» за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-04-02-005055-a та гарантійного листа.

Паперову версію договору направлено Харківській облраді «Обласна клінічна лікарня» за допомогою сервісу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» експрес-накладною №59001133288232 від 10.04.2024 о 17:40:53.

Вказаний договір Харківська облрада «Обласна клінічна лікарня» отримала 11.04.2024, що підтверджується інформацією з вебсайту Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта».

11.04.2024 уповноваженою особою Харківської облради «Обласна клінічна лікарня» прийнято рішення, оформлене протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою, яким відхилено пропозиції переможця відбору запиту пропозицій постачальників щодо закупівлі відповідно до пункту 1 пункту 64 «Порядку формування та використання електронного каталогу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822.

Після цього системою автоматично була визначена найбільш економічно вигідна пропозиція приватного підприємства «Віксав груп», яка була відхилена Харківською облрадою «Обласна клінічна лікарня» у зв`язку з тим, що постачальник повідомив про відмову від укладення договору.

Далі системою була визначена найбільш економічно вигідна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Індев» та 19.04.2024 між Харківською облрадою «Обласна клінічна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Індев» укладено договір про закупівлю товарів №07/04-3ПП-24 на суму 2 861 021,25 грн, у тому числі ПДВ 187 169,61 грн.

Позивач вважає, що рішення Уповноваженої особи Харківської облради «Обласна клінічна лікарня», оформлене протоколом від 11.04.2024, та договір про закупівлю товарів від 19.04.2024 №07/04-3ПП-24 підлягають визнанню недійсними, оскільки не відповідають вимогам законодавства України.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Індев» не погоджується з позовними вимогами та вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «САНА МЕД» не було вчинено належних дій, щодо своєчасного укладення договору закупівлі, а тому рішення Харківської облради «Обласна клінічна лікарня» оформлене протоколом від 11.04.2024 про відхилення пропозиції переможця відбору на підставі підпункту 1 пункту 65 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок №822) є обґрунтованим та законним. Також наголошено на тому, що укладений 19.04.2024 договір між Харківською облрадою «Обласна клінічна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Індев» №07/04-3ПП-24 виконано в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними №79 від 10.06.2024 та №81 від 14.06.2024 та платіжними інструкціями від 10.06.2024 №1655 та від 14.06.2024 №1709 про оплату поставленого товару.

Представник Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказує на наступне.

Так, Харківська облрада «Обласна клінічна лікарня» зазначає, що пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «САНА МЕД» визнана найбільш економічно вигідною 05.04.2024 о 15:00, а відтак кінцевим терміном для підписання договору є 10.04.2024. Однак, підписаний позивачем проект договору направлений ним за допомогою сервісу ТОВ "Нова пошта" 10.04.2024 та доставлений Харківській облраді «Обласна клінічна лікарня» 11.04.2024, тобто після спливу п`ятиденного терміну на підписання договору, визначеного Порядком №822.

Представник Харківської облради «Обласна клінічна лікарня» вважає, що вказане є належною підставою для прийняття спірного рішення, оформленого протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 11.04.2024, яким відхилено пропозицію переможця відбору запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі Товариства з обмеженою відповідальністю «САНА МЕД» щодо закупівлі ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник: 33140000-3 Медичні матеріали (витратні матеріали для проведення стентування) (ідентифікатор закупівлі - UA-2024-04-02-005055-a), на підставі пп. 1 п. 64 та п. 66 «Порядку формування та використання електронного каталогу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822.

Таким чином, після відхилення пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «САНА МЕД», електронна система закупівель визначила переможцем відбору постачальника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Індев», з яким і було укладено договір в п`ятиденний термін.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Законодавець у частинах першій та другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановив, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" зазначено, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Таким чином, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність); відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

У постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18.

Спосіб захисту опосередковується позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи із змісту статті 215 Цивільного кодексу України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

В якості способу захисту позивач обрав визнання недійними договору, укладеного за результатом відкритих торгів та рішення уповноваженої особи.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вищевикладене можливо прийти до висновку, що визначені позивачем вимоги, повинні були мати матеріальний вираз, проте обраний товариством спосіб захисту таких прав, без вимоги про застосування реституції або відшкодування шкоди чи збитків, не може забезпечити їх реального захисту, а отже не призведе до відновлення можливо порушеного права.

При цьому, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (згідно з абз.2 ч 5 ст.215 ЦК таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів).

Отже, суд вважає, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Разом з цим, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні докази того, що Договір №07/04-3ПП-24 від 19.04.2024 є виконаним. Так, за спірним договором між сторонами підписані видаткові накладні, які містяться в матеріалах справи, а також замовником було здійснено повну оплату поставленого товару, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.07.2020 у справі №905/1562/20 викладено наступну позицію:

"Верховний Суд вважає, що визнання недійсним вже виконаного договору не відновить порушені інтереси держави через неможливість проведення нового тендеру чи двосторонньої реституції (замовник не може повернути все, отримане за таким договором, і буде змушений компенсувати вартість отриманого іншій стороні договору), а прокурор одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги про односторонню реституцію або відшкодування збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави.".

Тому у межах цієї справи спірне рішення не підлягає оцінці на предмет його правомірності, а виконаний договір - визнанню недійсним, адже відповідні обставини підлягають доведенню позивачем та оцінці судом у межах спору про захист дійсного права позивача і саме в межах розгляду такого спору позивач може посилатись на незаконність: (1) рішення уповноваженої особою від 11.04.2024, яким відхилено пропозицію переможця відбору запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі (без заявлення окремої вимоги про скасування такого рішення, адже закон відповідного не вимагає), а також (2) інших дій, вчинених в межах проведення процедури закупівлі, що в результаті не мали наслідком укладення між сторонами договору про закупівлю та досягнення сторонами очікуваного результату (поставки товару, отримання прибутку тощо), зокрема, доводячи, які саме правові наслідки для нього як учасника та переможця процедури закупівлі має прийняття уповноваженою особою відповідача рішення про відхилення пропозиції переможця.

Таким спором може бути, зокрема, спір про стягнення збитків, який направлений на захист дійсних прав позивача у спосіб відшкодування упущеної вигоди, як потенційного прибутку неотриманого товариством внаслідок неукладення договору про закупівлю через прийняття уповноваженою особою відповідача рішення про відхилення пропозиції переможця.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана Мед» про визнання недійсним рішення уповноваженої особи Комунального некомерційного підприємства Харківської облради «Обласна клінічна лікарня», оформленого протоколом від 11.04.2024 про відхилення пропозицію переможця, визнання недійсним договору про закупівлю товарів від 19.04.2024 №07/04-3ПП-24 та визнання укладеним договір про закупівлю товарів між Комунальним некомерційним підприємством Харківської облради «Обласна клінічна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сана Мед» - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.08.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна