Рішення

від 19.08.2024 по справі 44/258-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2024Справа № 44/258-б (910/19204/23)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Трак" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8)

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (02121, м. Київ, вул. Світла, 3)

про відшкодування збитків у розмірі 97 040, 69 грн.

В межах справи № 44/258-б

За заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство

суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 44/258-б за заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2013.

18.12.2023 до Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Трак" з позовом до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про відшкодування збитків у розмірі 97 040, 69 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.01.2024 передано справу №910/19204/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Трак" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про відшкодування збитків у розмірі 97 040, 69 грн. на розгляд до Господарського суду міста Києва в межах справи №910/19204/23 про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.01.2024 матеріали справи № 44/258-б (910/19204/23) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Трак" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про відшкодування збитків у розмірі 97 040, 69 грн. до розгляду в межах справи № 44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", постановлено позовну заяву розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

13.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на відзив позивача.

15.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про долучення доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Трак» (далі - позивач, орендар) та Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - відповідач, орендодавець) існували зобов`язання відповідно до Договору оренди нерухомого майна №50-07 від 12.04.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі №44/258-б (910/6736/22), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №44/258-б (910/6736/22) на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» стягнуто заборгованість з орендної плати в розмірі 407 977,06 грн. за Договором оренди нерухомого майна №50-07 від 12.04.2021.

Вказана сума сплачена позивачем відповідно до Договору від 21.07.2023 про реструктуризацію заборгованості до Договору оренди нерухомого майна №50-07 від 12.04.2021, що підтверджується платіжними інструкціями №578 від 21.07.2023, №640 від 10.08.2023, №780 від 29.08.2023, №821 від 25.08.2023, №942 від 24.10.2023, №1011 від 10.11.2023, копії яких містяться в матеріалах справи.

Загальна сума, яка була перерахована відповідачу становить - 582 244,15 грн. в тому числі ПДВ 97 040,69 грн.

Згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та на виконання приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України постачальник (орендодавець, відповідач) зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних на користь покупця (орендар, позивач).

Покладені зобов`язання щодо складення податкових накладних та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних на користь позивача, відповідачем не виконані.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, оскільки відсутність податкових накладних, зареєстрованих відповідачем, позбавляє позивача можливості включення суми ПДВ до складу податкового кредиту, що, на думку позивача, призвело до понесення збитків останнім в розмірі суми незареєстрованих податкових накладних, а саме 97 040,69 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу приписів статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. (ч. 2 ст.218 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки відповідач є платником податку на додану вартість, то невиконання відповідачем обов`язку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавляє позивача можливості

включення суми ПДВ до податкового кредиту.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 640/3515/19 платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Таким чином, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Водночас, відповідач у відзиві зазначає, що з 01.04.2022 - 01.08.2023 Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» перейшло на спрощену систему оподаткування, а також зазначає, що порушення відповідачем порядку оформлення та реєстрації податкових накладних, не позбавляло відповідача права на включення спірної суми до податкового кредиту.

Також відповідач посилається, на те, що обов`язок здійснення реєстрації податкових накладних не є господарським зобов`язанням, а тому до вказаних відносин не застосовується положення цивільного та господарського законодавства щодо нарахування збитків. Як приклад, відповідач посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2018 у справі №918/216/17, постанову Вищого господарського суду України від 02.07.2016 у справі №913/1045/15, постанову Вищого господарського суду України від 04.10.2017 у справі №920/1190/16, рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.05.2018 у справі №921/27/18.

В свою чергу, позивач вказує, що відповідач не повідомив його про зміну системи оподаткування та долучає до матеріалів справи Додаткову угоду №1 від 15.10.2022 до Договору оренди №50-07 від 12.04.2021, пунктом 2 якої передбачено: "З дати укладення цієї Додаткової угоди до Договору та Акту приймання-передачі майна всі зобов`язання сторін за договором вважаються припиненими, крім обов`язків орендаря в повному обсязі сплатити орендодавцю заборгованість з орендної плати та оплатити вартість інших, наданих орендодавцем послуг та обов`язку орендодавця провести реєстрацію податкових накладних, згідно норм чинного законодавства".

З огляду на викладене, відповідач зобов`язаний був зареєструвати податкові накладні, відповідно до положень Додаткової угоди №1 від 15.10.2022 до Договору оренди №50-07 від 12.04.2021, а також норм чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача був направлений лист №01/309 від 28.09.2023 з вимогою оформити та зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідачем вказані податкові накладені зареєстровані не були.

Згідно із правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17 бездіяльність контрагента щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні зумовлює неможливість покупця послуг включення сум ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, тобто зазначена сума, фактично, є збитками цієї особи.

В свою чергу, згідно із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 належним способом захисту для позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Таким чином, наведене в сукупності свідчить, що бездіяльність відповідача щодо реєстрації податкових накладних призвела до неможливості позивача щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту, а відтак, і до зменшення податкового зобов`язання на суму незареєстрованих податкових накладних. Як наслідок, сума в розмірі 97 040,69 грн. є збитками, які поніс позивач, у зв`язку з порушенням відповідачем норм податкового законодавства.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України (02121, м. Київ, вул. Світла, 3, код ЄДРПОУ 33096517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Трак" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 41030210) збитки у розмірі 97 040 (дев`яносто сім тисяч сорок) грн. 69 коп., судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам, керуючому санацією, Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України та Київській обласній прокуратурі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк