Рішення

від 15.08.2024 по справі 910/3767/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.08.2024Справа № 910/3767/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАХТА 1-3 "НОВОГРОДІВСЬКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ ЛЕНД ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович;

2) приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шабанов Віталій Валерійович;

3)Товариство з обмеженою відповідальністю "САНРАЙС МАРКЕТИНГ";

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАНЄЖ ПЛЮС"

про визнання недійсним простого векселю серії АА 1705241, скасування протесту простого векселя серії АА 1705241 у неплатежі, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

Представники сторін:

Від позивача: Романюха Д.М., Малюк М.В.

Від відповідача: не з`явились

Від третіх осіб: не з`явились

У судовому засіданні 15.08.2024, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАХТА 1-3 "НОВОГРОДІВСЬКА" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ ЛЕНД ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ" про визнання недійсним простого векселя серії АА 1705241, скасування протесту простого векселя серії АА 1705241 у неплатежі, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що простий вексель позивачем не видавався та відсутністю грошових зобов`язань між Позивачем та Відповідачем.

Ухвалою суду від 04.04.2024 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоду Олександра Миколайовича; 2) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шабанова Віталія Валерійовича; 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "САНРАЙС МАРКЕТИНГ"; 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАНЄЖ ПЛЮС". Підготовче засідання у справі призначено на 22.04.2024.

22.04.2024 від позивача до суду надійшли клопотання про долучення доказів, клопотання про витребування доказів (у порядку статті 91 ГПК України), клопотання про витребування доказів (у порядку статті 81 ГПК України), клопотання про витребування доказів (у порядку статті 81 ГПК України).

Ухвалою суду від 22.04.2024 частково задоволено клопотання позивача та витребувано докази. Підготовче засідання відкладено на 03.06.2024.

10.05.2024 на виконання вимог ухвали суду від 22.04.2024 від приватного нотаріуса надійшли витребувані судом докази. Третьою особою також зазначено, що в разі встановлення обставин підробки векселя, ним позовні вимоги підтримуються у повному обсязі.

03.06.2024 через електронний суд від позивача до суду надійшли клопотання про долучення доказів, клопотання про подання заяви свідка, клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 03.06.2024 підготовче засідання у справі відкладено на 17.06.2024 та вирішено повторно витребувати докази у відповідача та третьої особи-3.

17.06.2024 через електронний суд від позивача до суду надійшли додаткові пояснення по справі.

Суд протокольною ухвалою від 17.06.2024 визнав причини неподання позивачем у встановлений законом строк доказів поважними та поновив пропущений процесуальний строк на подання доказів, долучив докази до матеріалів справи.

Представником позивача заявлено клопотання про подання заяви свідка та додаткові пояснення по справі.

Протокольною ухвалою 17.06.2024 судом приймаються та долучаються до матеріалів справи заявлені позивачем клопотання з додатками.

Суд протокольною ухвалою 17.06.2024 відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів у зв`язку з необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 17.06.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 04.07.2024.

В судовому засіданні 04.07.2024 оголошено перерву до 11.07.2024.

11.07.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 11.07.2024 оголошено перерву до 15.08.2024.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 15.08.2024 не з`явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 15.08.2024 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

До матеріалів справи долучено простий вексель серії АА1705241, складений 28.06.2023 у місті Києві Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська", зі строком платежу: "за пред`явленням", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Маркетинг", на суму 19000000,00 грн. На зворотному боці векселя міститься передавальний напис від Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Маркетинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканєж Плюс", та наступний передавальний напис на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Ленд Дженерал Трейдінг".

20.03.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою Олександром Миколайовичем вчинено протест у неплатежі за простим векселем, зареєстрований у реєстрі за № 1651. В протесті зазначено, що нотаріусом, на проханням ТОВ "Май Ленд Дженерал Трейдінг", законного векселедержателя векселя серії АА1705241, виданого ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" 28.06.2023 зі строком платежу "за пред`явленням", на суму 19000000,00 грн, який подав цей вексель 19.03.2024 для вчинення протесту про неоплату, пред`явив до векселедавця ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" вимоги про оплату від 15.03.2024 та не отримав платежу. В зв`язку з зазначеним, нотаріус опротестував вказаний вексель у неплатежі.

20.03.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою Олександром Миколайовичем вчинено виконавчий напис, за реєстраційним номером № 1652, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська", код ЄДРПОУ 37909199 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Ленд Дженерал Трейдінг", код ЄДРПОУ 41995234 заборгованості у розмірі 19190000,00 (дев`ятнадцять мільйонів сто дев`яносто тисяч гривень 00 копійок) грн. за простим векселем серії АА 1705241, виданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська" 28 червня 2023 року у місті Києві, зі строком платежу "за пред`явленням".

З виконавчого напису вбачається, що зазначена вище сума включає заборгованість за векселем у сумі 19000000,00 грн. та суму плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 190000,00 грн.

Як зазначає позивач, ним не видавався простий вексель серії АА1705241, складений 28.06.2023, директором товариства він не підписувався, грошові зобов`язання, за якими міг бути виданий вексель у позивача перед відповідачем відсутні. З огляду на зазначене, позивач просить визнати вексель серії АА1705241, складений 28.06.2023, як правочин, недійсним.

В підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, до матеріалів справи долучено наступні докази.

Згідно довідки №26/03/2024-1 від 26.03.2024, за період з 01.01.2020 по 26.03.2024 в бухгалтерському обліку підприємства на рахунку 621 "Короткострокові векселі, видані в національній валюті" не обліковувались векселі. До довідки додано оборотно-сальдові відомості по рахунку 621 «Короткострокові векселі видані в національній валюті» за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, січень - березень 2024 року. Довідка підписана Головним бухгалтером ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська".

Відповідно до пункту 4 Порядку ведення реєстру виданих векселів, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.10.2017 № 774, векселедавець (трасант) складає Реєстр, форму якого наведено у додатку до Порядку. Векселедавець має внести до Реєстру інформацію щодо складання векселя, платежу, погашення, прострочення, пролонгації, протесту у неплатежі за векселем та іншу інформацію, передбачену формою Реєстру, не пізніше 3 робочих днів з дня вчинення відповідної дії чи настання події.

З поданої довідки та долучених до неї доказів вбачається, що в період з 01.01.2020 по 26.03.2024 векселі позивачем не видавались.

Згідно наказу № 7-к від 09.04.2019 та рішення № 04/04/2019 від 04.04.2019 єдиного учасника ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" вбачається, що з 09.04.2019 директором ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" призначено ОСОБА_1.

До матеріалів справи в порядку ст. 88 ГПК України подано заяву свідка ОСОБА_1 , який є директором ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська". В заяві зазначено наступне: "21.03.2024 десь о 10-ій годині ранку Петущак Олена Юріївна, яка займає посаду головного бухгалтера ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська», повідомила, що рахунки Товариства, відкриті у відділеннях банків, заблоковані, на кошти накладено арешт. Пізніше поінформувала, що з рахунків здійснюється списання наявних коштів. Пояснила що менеджерами банків було надане пояснення, що стягнення відбувається за виконавчим провадженням, відкритим приватним виконавцем на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Шкоди О.М. від 20.03.2024. Оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на майно підприємству не надходили, я доручив юридичній службі з`ясувати підстави арешту та списання грошей з рахунків ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська». За результатами пошуку відомостей в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за кодом ЄДРПОУ підприємство дізналося, що причиною таких дій щодо ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» стало виконавче провадження ВП № НОМЕР_1, відкрите 20.03.2024 приватним виконавцем Пишним А.В., стягувачем виступає ТОВ «Май Ленд Дженерал Трейдінг». За результатами ознайомлення з матеріалами ВП № НОМЕР_1 в Автоматичній системі виконавчого провадження стало відомо, що виконавче провадження відкрите вказаним приватним виконавцем 20.03.2024 на підставі виконавчого документа, виконавчого напису, виданого 20.03.2024 приватним нотаріусом КМНО Шкодою О.М. №1652 про стягнення з ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» в безспірному порядку заборгованості на суму понад 19 млн. грн. Цей виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом на підставі протесту в неплатежі за простим векселем серії АА №1705241, виданим ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» 28.06.2023. У матеріалах електронної справи ВП № НОМЕР_1 міститься копія простого векселя АА №1705241, векселедавцем якого зазначено підприємство, яке я очолюю. Цей вексель начебто був виданий 28.06.2023 у місті Києві на користь ТОВ «Санрайс Маркетинг», код ЄДРПОУ 44187461, зі строком платежу «за пред`явленням» на суму 19 млн.грн. Повноваження на видачу векселя згідно Статуту маю лише я, як директор ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська». Цією заявою я засвідчую, що простий вексель серії АА № 1705241 Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» ніколи не видавався. Крім того, ознайомившись із копією простого векселя серії АА № 1705241, без жодного сумніву стверджую, що цей вексель я ніколи не підписував, проставлений на ньому підпис начебто від імені ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» власно мені не належить. Наголошую, що за час мого керівництва ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська», з квітня 2019 року донині, підприємство бланки векселів, ані простих, ані переказних, у тому числі, простого векселя серії АА №1705241, не придбавало. Згідно з даними бухгалтерського обліку - векселі не видавало. Копію простого векселя серії АА № 1705241 вперше на очі побачив 21 березня 2024 року із матеріалів електронної справи ВП № НОМЕР_1, після того як дізнався про звернення стягнення на майно Товариства. Зауважую, що 28.06.2023 я ніяк не міг посвідчити своїм підписом видачу підприємством простого векселя серії АА №1705241 у місті Києві, тому що в цей день знаходився на робочому місці в місті Покровську. 28 червня 2023 року до міста Києва не відряджався, у відпустці або на вихідному не знаходився. Таким чином засвідчую, що простий вексель серії АА № 1705241 має ознаки підроблення щодо підпису векселедавця, оскільки я не ставив свій підпис на цьому документі. До того ж повідомляю про відсутність у ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» господарських відносин із ТОВ «Санрайс Маркетинг», на користь якого начебто видано вексель. Жодні договори, зокрема, щодо поставки продукції, надання послуг, виконання робіт між ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" та ТОВ «Санрайс Маркетинг» не укладалися, зобов`язання зі сторони підприємства, яке очолюю, перед ТОВ «Санрайс Маркетинг» відсутні."

Директор товариства у заяві свідка підтвердив обізнаність щодо кримінальної відповідальності за неправдиві свідчення.

До матеріалів справи долучено довідку ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» від 20.05.2024 №109 щодо роботи директора ОСОБА_1 28 червня 2023 року, Витяг з табеля обліку використання робочого часу ОСОБА_1 (директор) з 01 по 30.06.2023, в підтвердження обставин перебування директора на своєму робочому місці (м. Покровськ), а не у місті Києві.

Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 24.05.2024 №20.1.0.0.0/7-240521/46518 ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» не купувало у банку бланк простого векселя серії АА1705241.

Відносини, пов`язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930р.), а також законами України від 5 квітня 2001р. №2374-III "Про обіг векселів в Україні" (ст.2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23 лютого 2006р. N3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", від 6 липня 1999р. N826-ХIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", тощо.

Розглядаючи спори, пов`язані з обігом векселів, суди мають перевіряти, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір (вексель).

Відповідно до статті 194 ЦК України цінним папером є документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи кількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у паперовій формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов`язань та стягнення за векселями визначаються Законом України "Про обіг векселів в Україні".

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені). Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов`язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах. Вексель підписується: від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель.

Перелік обов`язкових реквізитів для простого векселя наведено у статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі. Простий вексель містить: 1. назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2. безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей; 3. зазначення строку платежу; 4. зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5. найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; 6. зазначення дати і місця видачі простого векселя; 7. підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно статті 76 Уніфікованого закону передбачено, що документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

При вирішення питання про наявність вексельних зобов`язань судам слід звертати увагу на додержання вимог вексельного законодавства щодо підписів зобов`язаних за векселем осіб.

Як уже було зазначено вище, згідно зі ст 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" вексель підписується: від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами.

Як підтверджено вірогідними доказами у справі, вексель серії АА1705241, складений 28.06.2023, не підписувався директором ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" ОСОБА_1.

Крім того, подані у справі докази підтверджують, що штатним розписом ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" передбачена посада головного бухгалтера (до матеріалів справи подані документи, підписані головним бухгалтером позивача, та в заяві свідка вказано про наявність у позивача головного бухгалтера). З означеного вбачається, що вексель серії АА1705241, складений 28.06.2023, мав бути підписаний, в тому числі головним бухгалтером ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська". Проте, такий обов`язковий реквізит, як підпис головного бухгалтера на векселі серії АА1705241 від 28.06.2023 взагалі відсутній.

Таким чином, спірний простий вексель серії АА1705241 від 28.06.2023, не містить підпису директора ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" ОСОБА_1 та не містить підпису головного бухгалтера товариства.

Отже, спірний вексель не відповідає вимогам статей 75, 76 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі та, відповідно, не має сили простого векселя, як наслідок є недійсним.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або -векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Проте, жодних первинних документів (угоди, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг) тощо) про поставлені товари, виконані послуги відповідачем та третіми особами до суду не надано.

Отже, доказів того, що вексель був виданий позивачем, в зв`язку з наявністю у нього перед третьою особою-3 грошових зобов`язань за поставлені товари чи виконані роботи, суду надано не було. Натомість позивач заперечує та вірогідними доказами підтверджує відсутність у нього зобов`язань перед третьою особою-3 чи відповідачем.

Позивач просить визнати вексель серії АА1705241, складений 28.06.2023 недійсним, як правочин, за відсутності грошових зобов`язань між позивачем та третьою особою-3.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Отже вексель є цінним папером, який підтверджує (посвідчує) наявність грошового зобов`язання, яке виникло з правочину (договору між векселедавцем (або трасатом) та векселедержателем (ремітентом)). Тобто вексель не є правочином, а є документом, що посвідчує наявність грошового зобов`язання за іншим вчиненим контрагентами правочином.

Оскільки, судом встановлено, що вексель серії АА1705241 від 28.06.2023 оформлений з дефектом форми, за відсутності обов`язкових реквізитів у вигляді підписів повноважених осіб, він є таким, що не має вексельної сили і як наслідок є недійсним. Проте, вважає вимогу позивача про визнання векселя недійсним як правочину, не обґрунтованою, оскільки вексель не є правочином. А тому, задовольняє означену позовну вимогу частково, шляхом визнання векселя серії АА1705241, складеного 28.06.2023, недійсним.

Позивачем також заявлено вимогу про скасування протесту простого векселя серії АА 1705241, виданого 28 червня 2023 року, у неплатежі, як нотаріальної дії, оформленої 20.03.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою Олександром Миколайовичем, і зареєстрованого в реєстрі за № 1651 та визнання Виконавчого напису, вчиненого 20 березня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою Олександром Миколайовичем, зареєстрованого в реєстрі за № 1652, таким, що не підлягає виконанню.

Суд відзначає, що третя особа-1: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода О.М. підтримав позовні вимоги позивача в частині, що стосується вчинених ним нотаріальних дій, у разі визнання судом недійсним векселя серії АА1705241, складеного 28.06.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Закону України "Про нотаріат", протест векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України "Про нотаріат"). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (надалі - Порядок).

Відповідно до законодавства, що регулює вексельний обіг в Україні, векселі опротестовуються в неплатежі, неакцепті, недатуванні акцепту. Неоплачений вексель пред`являється нотаріусу для вчинення протесту: про неоплату - за місцезнаходженням платника або за місцем платежу (п.п. 2.1., 2.2. глави 17 Порядку).

Згідно з п. 3.1. глави 17 Порядку векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусом після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.

За положеннями пунктів 4.1-4.4. глави 17 Порядку протест векселя - це нотаріальна дія, яка офіційно засвідчує факт повної неоплати за векселем. Протести векселів вчиняються нотаріусом відповідно до Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, Закону України „Про обіг векселів в Україні". Протест векселя про неоплату вчинюється у разі, якщо: вексель неоплачений (вексель було акцептовано, але не сплачено платником); оплата здійснена у валюті, яка не зазначена у векселі; платник відсутній у місці платежу або у місцезнаходженні, яке зазначено у векселі. Протест векселя про неоплату вчинюється як щодо простого, так і щодо переказного векселя.

Згідно з п. 4.12. глави 17 Порядку для вчинення протесту векселя векселедержатель або його уповноважена особа подають нотаріусу: - оригінал векселя (його копію - якщо це було передбачено самими учасниками вексельних правовідносин та про це є відповідні застереження); - заяву векселедержателя (кредитора) про протест векселя, підписану векселедержателем (кредитором) та скріплену печаткою (у разі наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом було прийнято від Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Ленд Дженерал Трейдінг" спірний вексель до протесту 19.03.2023 (вхідний номер 8/02-29 від 19.03.2024).

Згідно з п. 4.14. глави 17 Порядку, при прийнятті векселя до опротестування нотаріус повинен: перевірити наявність усіх необхідних реквізитів векселя та правильність їх заповнення, наявність підписів і печаток та послідовність індосаментів; переконатися, що вексель поданий для протесту в установлені законом строки; встановити місце здійснення протесту; перевірити факт пред`явлення векселя до сплати. Підтвердженням факту пред`явлення векселя до сплати є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі.

Як вбачається з поданих приватним нотаріусом до суду документів, йому було надано вимогу ТОВ "Май Ленд Дженерал Трейдінг" від 15.03.2024 про сплату боргу за векселем, адресовану ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська". Однак, на вимозі відсутня письмова відмітка позивача про прийняття вимоги про сплату векселя, як і відсутні докази відправлення вимоги ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська" поштою чи телеграфом.

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо строку платежу (статті 33 - 37).

Відповідно до ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред`явленням; у визначений строк від пред`явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Статтею 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що переказний вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явленні. Він повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Відповідач не пред`явив вексель для сплати позивачу до звернення до приватного нотаріуса, а останній не перевірив під час прийняття векселя до опротестування факту пред`явлення векселя до сплати.

Отже в матеріалах справи відсутні докази пред`явлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Май Ленд Дженерал Трейдінг" як векселедержателем векселя серії АА1705241 від 28.06.2023 до сплати.

Із урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було направлено вимогу про оплату коштів за простим векселем серії АА1705241 від 28.06.2023, строк платежу, який зазначено у векселі, не настав.

Відтак, протест у неплатежі, вчинений без пред`явлення векселя до платежу у визначеному в ньому місці, не може вважатися належним доказом відсутності платежу і бути підставою для задоволення вексельних вимог.

При цьому, суд зазначає, що для реалізації майнового права, яке міститься у векселі, необхідно його пред`явити. Оскільки на день вчинення протесту векселя не було підтверджено факту пред`явлення відповідачем вимоги про сплату векселя, це свідчить про недотримання приватним нотаріусом при прийнятті від відповідача спірного векселя до опротестування вимог п. 4.14 глави 17 Порядку.

Відповідно до п. 4.15, 4.16 глави 17 Порядку у день прийняття векселя до протесту нотаріус зобов`язаний від свого імені пред`явити письмову вимогу про оплату або акцепт векселя до векселедавця (платника). Підтвердженням факту пред`явлення вимоги про сплату векселя є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі. У тексті вимоги нотаріус зазначає про надходження заяви про протест векселя з усіма його реквізитами та пропозицією сплатити чи акцептувати вексель у певний строк або повідомити про оплату чи акцепт векселя: якщо вексель протестується в неплатежі, нотаріус вимагає від особи, проти якої протестується вексель, оплатити суму за векселем.

Відповідно до п. 4.18. глави 17 Порядку, якщо на вимогу нотаріуса не надійшла відповідь від особи, яка має платити за векселем, про його оплату або у разі відмови платника (доміциліата) оплатити або акцептувати вексель нотаріус опротестовує вексель.

Нотаріусом було долучено до матеріалів справи його вимогу про здійснення платежу за векселем від 19.03.2024 № 242/02-29. З вимоги від 19.03.2024 вбачається, що він пропонував позивачу терміново оплатити вексель у строк до 12 години 13.03.2024. Тобто нотаріусом було встановлено строк на оплату, який сплинув ще до звернення відповідача до нотаріуса з заявою про опротестування векселя. В підтвердження направлення вимоги долучено фіскальний чек від 19.03.2024.

В матеріалах справи наявний лист позивача від 29.03.2024 № 74, адресований приватному нотаріусу, в якому підтверджено отримання позивачем 26.03.2024 вимоги нотаріуса про здійснення платежу за векселем серії АА1705241 від 28.06.2023.

Отже, нотаріусом не було надано строку на здійснення оплати за векселем, який був виконуваний, оскільки, дата вказана нотаріусом для оплати станом на день направлення ним вимоги, 6 днів як сплинула. Крім того, протест векселя був вчинений на наступний день після направлення вимоги, що також фізично унеможливлювало надання позивачем заперечень щодо вимоги, з огляду на знаходження позивача в іншій області та встановлені строки пересилання поштових відправлень.

Вказане свідчить про передчасність вчинення приватним нотаріусом 20.03.2024 протесту простого векселя серії АА1705241 від 28.06.2023, оскільки останній мав пересвідчитись, що вимога була отримана адресатом, і у разі відсутності відповіді на таку вимогу - опротестувати вексель.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Тобто, з аналізу наведеного вбачається, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

З урахуванням приписів наведених норм права захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі 916/1269/18.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню необхідно встановити обставини безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника; перевірити відповідність надання стягувачем документів визначених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів № 1172 (надалі - Перелік № 1172) та дослідити питання щодо моменту виникнення права вимоги до боржника (такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 906/230/20).

Пунктом 11 вказаного Переліку № 1172 передбачено, зокрема, стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку, для одержання виконавчого напису за якими подаються: а) оригінал опротестованого векселя; б) акт про протест векселя.

Згідно з пп. 2.1, 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Відповідач звернувся до нотаріуса з заявою (вх. № 9/02-20 від 20.03.2024) про вчинення виконавчого напису на векселі серії АА1705241 від 28.06.2023, в якій вказано прострочення оплати за векселем на суму 19000000,00 грн на два дні.

Суд зазначає, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17).

Відтак, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05.06.2017 у справі № 6-887цс17.

В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил процесу за наслідками перевірки доводів сторін та оцінки наданих ними доказів.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до приписів статей 46, 46-1 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них. Інформація з єдиних та державних реєстрів, отримана нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій, залишається у відповідній справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Відповідно до п. 2.2. глави 16 Порядку, у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Однак, приватним нотаріусом не було в повному обсязі реалізовано наданих йому законодавством повноважень та вчинено всіх можливих та необхідних дій з метою отримання повної інформації задля встановлення безспірності заборгованості позивача як обов`язкової умови вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Суд зазначає, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (п. 95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17).

Враховуючи зазначене, а також те, що оспорювана нотаріальна дія щодо вчинення Виконавчого напису була вчинена приватним нотаріусом на підставі векселя, який було опротестовано з порушенням встановленого законом порядку, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису від 20.03.2024 за реєстровим № 1652 таким, що не підлягає виконанню.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.2004, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

З вищезазначеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним простий вексель серії АА 1705241 виданий 28 червня 2023 року.

3. Скасувати протест простого векселя серії АА 1705241 виданого 28 червня 2023 року у неплатежі, як нотаріальної дії, оформленої 20.03.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою Олександром Миколайовичем, і зареєстрованого в реєстрі за № 1651.

4. Визнати Виконавчий напис вчинений 20 березня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою Олександром Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 1652, таким, що не підлягає виконанню.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙ ЛЕНД ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ» (04053, м. Київ, провулок Киянівський, будинок 3-7, офіс 102А, код ЄДРПОУ 41995231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТА 1-3 «НОВОГРОДІВСЬКА» (85300, Донецька область, м. Покровськ, вулиця Центральна, будинок 149, код ЄДРПОУ 37909199) судовий збір у розмірі 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп.

6. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

7. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 27.08.2024

Суддя І.В.Усатенко