Ухвала

від 23.08.2024 по справі 914/2010/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.08.2024 Справа № 914/2010/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали заяви Львівської міської ради

про забезпечення позову

у справі №914/2010/24

за позовом Львівської міської ради

до відповідача Приватного підприємства Фірма "Інфобуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Клевер Сторс"

про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно збудованого нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява (вх.№3128/24 від 21.08.2024) про забезпечення позову у справі №914/2010/24 за позовом Львівської міської ради до відповідача Приватного підприємства Фірма "Інфобуд", за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Сторс" про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно збудованого нежитлового приміщення.

У позовній заяві позивач просить усунути перешкоди у розпорядженні земельною ділянкою за адресою м. Львів, вул. Липинського, 60 шляхом знесення самовільно збудованого нежитлового приміщення площею 96,6 кв.м, що знаходиться по вул. Липинського, 60 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1394763446101) з припиненням права власності Приватного підприємства фірма "Інфобуд" на приміщення площею 96,6 кв.м, що знаходиться по вул. Липинського, 60 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1394763446101).

У заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити вчинення сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь яких реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення площею 96,6 кв.м, що знаходиться по вул. Липинського, 60 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1394763446101).

Позов у даній справі позивач обґрунтовує тим, що приміщення площею 96,6 м. кв., що знаходиться по вул. Липинського, 60, є самочинним будівництвом.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначив, що оскільки відповідач є власником приміщення площею 96,6 м. кв., що знаходиться по вул. Липинського, 60, тому він вправі у будь який момент в ході розгляду справи звернутись до державного реєстратора із заявою про переоформлення права власності.

Як вказано у заяві про забезпечення позову, у випадку відчуження майна під час розгляду справи, рішення суду буде неможливо виконати, оскільки потрібно буде замінювати відповідача у справі. Тобто як зазначив позивач, відсутність забезпечення позову призведе до додаткових зусиль для захисту порушеного права позивача або унеможливить виконання рішення суду.

Позивач звертає увагу, що відсутність заходів забезпечення позову у цій категорії справ, в якій виконання судового рішення передбачає необхідність наявності даних про «власника» майна відповідача у реєстрі речових прав на нерухоме майно створює умови унеможливлення виконання судового рішення.

Як зазначає позивач, у випадку відчуження майна під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції або при апеляційному перегляді справи, зміниться власник майна згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У такому випадку рішення суду неможливо буде виконати.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Предметом позову у даній справі є усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності шляхом знесення самовільно збудованого нежитлового приміщення.

Суд звертає увагу, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог та доведеності обставин, на яких вони ґрунтуються, буде предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Суть забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи; полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивач до позовної заяви долучив інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформовану 12.08.2024, відповідно до якої 01.11.2017 внесено запис про право власності Приватного підприємства Фірма «Інфобуд» на будівлю, загальною площею 96,6 кв. м, за адресою м. Львів, вул. Липинського В, будинок 60 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1394763446101).

Суд звертає увагу, що позивач як власник земельної ділянки здійснює захист своїх прав на земельну ділянку у спосіб зобов?язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самовільно збудованого нежитлового приміщення.

Так, усталеною і послідовною є судова практика стосовно того, що коли позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Так, суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співвідносним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Суд враховує, що заходи забезпечення позову, виконуючи роль гарантії виконання судового рішення з конкретним предметом спору, водночас не повинні припиняти чи іншим чином негативно впливати на діяльність сторони зобов`язання чи інших осіб.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

За таких обставин і усталеної судової практики, враховуючи достатню імовірність розпорядження відповідачем належним йому на праві власності майном, стосовно якого позивач заявляє позовні вимоги для відновлення захисту своїх прав як власника земельної ділянки, на якій об`єкт нерухомості розташований, суд зазначає, що позивачем обрано відповідний та співвідносний із предметом спору спосіб забезпечення позову.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі N 753/22860/17).

Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи перебуватиме у власності відповідача будівля, то суд погоджується з думкою заявника, що застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову та є способом забезпечити гарантії виконання судового рішення.

Також суд зазначає, що заборона вчиняти дії стосовно предмета спору не створює перешкод відповідачу в здійсненні господарської діяльності та не обмежує використання об`єкта нерухомості для своїх цілей. Об`єкт не вилучається із володіння та користування відповідача, а вжиті заходи забезпечення позову мають на меті збереження об`єкта нерухомості в тому стані, в якому він знаходиться на цей час і на час вирішення спору по суті. Обрані позивачем способи забезпечення позову не призводять до невиправданого обмеження майнових прав відповідача і не порушують збалансованість інтересів сторін у цій справі.

Судом встановлено, що 18.05.2022 між Приватним підприємством Фірма «Інфобуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Сторс» укладено договір оренди об`єкта нерухомості № 3131, відповідно до якого, об`єктом оренди є нежитлове приміщення будівля громадського харчування загальною площею 96,6 кв. м, за адресою м. Львів, вул. Липинського В, будинок 60. Строк оренди до 18.05.2027.

Проте, у суду відсутні докази, що вжитими заходами забезпечення позову можуть порушуватись права інших осіб, зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Сторс», адже право розпорядження (відчуження) нерухомим майном належить саме його власнику і всі наступні правочини та дії вчиняються саме з волевиявлення власника.

Втім, суд вважає, що достатньо обгрунтованим заходом забезпечення позову є заборона сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України) вчиняти не будь-які реєстраційні дії, а лише будь-які реєстраційні дії щодо відчуження у будь-який спосіб будівлі громадського харчування загальною площею 96,6 кв. м, за адресою м. Львів, вул. Липинського В, будинок 60.

Суд зауважує, що у випадку невжиття таких заходів і постановлення рішення на користь позивача, об`єкт нерухомості може бути відчужений чи змінений і відповідно задоволений позов у цій справі стане не ефективним способом захисту прав позивача і останній буде змушений ініціювати нові позовні вимоги до нових власників.

З огляду на викладене, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у обраний позивачем спосіб є обґрунтованим, відповідає приписам п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, проте заява з урахуванням вищевикладеного підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 73, 74, 136, 137, 138, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Львівської міської ради про забезпечення позову у справі №914/2010/24 задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження у будь-який спосіб нежитлового приміщення будівлі громадського харчування загальною площею 96,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1394763446101).

Стягувач: Львівська міська рада (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 04055896).

Боржник: Приватне підприємство Фірма "Інфобуд" (79061, м. Львів, вул. Під Голоском, будинок, 2 А, ідентифікаційний код юридичної особи 35444159).

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

4. Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання становить три роки, починаючи з 23.08.2024.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Повний текст ухвали складено 26.08.2024.

Суддя Петрашко М.М.