Ухвала

від 19.08.2024 по справі 915/863/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

19 серпня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/863/24

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С. Степановій

за участю представників:

від позивача Бондаренко І.О.,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області через підсистему Електронний суд ЄСІТС з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд, в якій просить суд визнати недійсним рішення ТОВ Аграрленд від 10.12.2018, оформлене протоколом №3-1 загальних зборів учасників ТОВ Аграрленд, згідно з яким зборами учасників Товариства було вирішено:

- виплатити залишок суми дивідендів за 2017 рік у сумі 1118617,08 грн. разом з дивідендами 2018 року учаснику ОСОБА_2 за умови наявності коштів, як такому, що володіє 100% частки у статутному капіталі Товариства з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету, не пізніше 30.11.2019 року, про що видати наказ директора товариства;

- розподілити чистий прибуток за 2018 рік наступним чином: 2126,9 тис. грн направити на виплату дивідендів, за вирахуванням 5% від отриманого чистого прибутку за 2018 рік, які направити на формування резервного капіталу, про що видати наказ директора товариства; розрахунок коштів, направлених на формування резервного капіталу, провести після подачі фінансової звітності за 2018 рік до контролюючих органів; провести виплату дивідендів за 2018 рік учаснику ОСОБА_2 , як такому, що володіє 100% частки у статутному капіталі згідно із зазначеним наказом за умови наявності коштів, з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету.

В обґрунтування позову заявник посилається на відсутність факту проведення загальних зборів учасників ТОВ Аграрленд 10.12.2018, що є порушенням ч. 7 ст. 33 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, відповідно до якої загальні збори учасників проводяться за місцем знаходження товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Також позивач зазначає про відображення виплати дивідендів у податковій та фінансовій звітності товариства з порушенням законодавства, оскільки додаток АВ, у якому б було відображено нарахування дивідендів ОСОБА_2 разом з податковою декларацією не був поданий. Крім того, позивач посилається на порушення норм законодавства під час розподілу дивідендів за 2018 рік, оскільки розподіл чистого прибутку товариства за весь 2018 рік, і направлення його на виплату дивідендів до закінчення року є прямим порушенням норм ст. 26 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, та підставою для визнання недійсним рішення про розподіл дивідендів за 2018 рік.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2024 р. вказану позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 8705/24) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 та ч. 5 ст. 164 ГПК України позивачем до позовної заяви не було додано належним чином оформленої довіреності або ордеру, що підтверджує повноваження представника позивача як адвоката; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; доказів сплати судового збору; не вказано відомостей щодо наявності або відсутності у сторін електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

25.07.2024 р. від представника позивача ОСОБА_3 через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. №8990/24), до якої заявником надано копію ордера на надання правничої допомоги ОСОБА_1 ; додатки до позовної заяви, на які позивач посилається; платіжне доручення про сплату судового збору №9349-1401-3673-4344 від 23.07.2024 на суму 3028,00 грн., відомості щодо наявності у сторін електронних кабінетів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 р. вказану позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/863/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 19.08.2024 р. о 14:00.

14.08.2024 р. від представника відповідача через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9811/24), згідно з яким відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі. На думку відповідача, оскаржуване рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд від 10.12.2018 не порушує прав позивача, оскільки власником 50% відсотків статутного капіталу Товариства він став 19.12.2018, тоді як рішення загальних зборів прийнято раніше. Відсутність директора ТОВ Аграрленд ОСОБА_2 на момент проведення загальних зборів учасників Товариства не впливають на його волевиявлення, як одноособового учасника та директора ТОВ Аграрленд і не тягне за собою визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства. Відповідач зазначає, що підписання протоколу загальних зборів від 10.12.2018 р. № 3-1 не в 2018 році, а в 2021 році, не може вплинути на факт дійсності рішення та не порушує прав позивача. Щодо посилання позивача на відсутність у фінансовій звітності Товариства за 2018 рік інформації про розподіл дивідендів за цей період відповідач стверджує, що наявність або відсутність такої інформації у фінансовій звітності не може розглядатись в контексті доказу на підтвердження чи спростування факту прийняття загальними зборами учасників рішення про виплату дивідендів та не може бути підставою для визнання недійсним такого рішення. Також відповідач просить розгляд справи проводити без участі його представника.

16.08.2024 р. від представника позивача - ОСОБА_3 через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 9883/24), згідно з яким позивач вважає, що відповідач у своєму відзиві не спростував докази позивача щодо неможливості врахувати майбутні доходи і витрати товариства для розрахунку чистого прибутку за 21 день до закінчення року та уникає пояснень щодо розподілу ним неотриманого чистого прибутку на момент його розподілу, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

В підготовче засідання, призначене на 05.08.2024 р., представник відповідача не з`явився.

З огляду на те, що ухвалою суду 30.07.2024 явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, та з урахуванням клопотання відповідача про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Як з`ясовано судом під час підготовчого провадження, Господарським судом Миколаївської області розглядалась справа № 915/703/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд про визнання недійсним рішення загальних зборів від 10.12.2018, оформленого протоколом №3-1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд: «1. Виплатити залишок суми дивідендів за 2017 рік у сумі 1118617,08 грн. разом з дивідендами 2018 року учаснику ОСОБА_2 за умови наявності коштів, як такому, що володіє 100% частки у статутному капіталі То вариства з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету, не пізніше 30.11.2019 року, про що видати наказ директора товариства.

2. Розподілити чистий прибуток за 2018 рік наступним чином: 2126,9 тис. грн. направити на виплату дивідендів, за вирахуванням 5 % від отриманого чисто го прибутку за 2018 рік, які направити на формування резервного капіталу, про що видати наказ директора товариства. Розрахунок коштів направлений на формування резервного капіталу провести після подачі фінансової звітності за 2018 рік до контролюючих органів. Провести виплату дивідендів за 2018 рік учаснику ОСОБА_2 , як такому що володіє 100% ча стки у статутному капіталі згідно із зазначеним наказом за умови наявності коштів, з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 р. у справі №915/703/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд про визнання недійсним рішення загальних зборів було відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 р. у справі № 915/703/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 р. у справі № 915/703/22 змінено, з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Зі змісту вказаних судових рішень по справі № 915/703/22 вбачається, що заявлені позовні вимоги були обґрунтовані порушенням права ОСОБА_1 на отримання дивідендів у зв`язку з незаконністю оскаржуваного ним рішення загальних зборів учасників ТОВ Аграрленд, оскільки вказані збори не проводились і зазначене рішення всупереч вимог чинного законодавства передбачає розподіл чистого прибутку за весь 2018 рік ще до його закінчення, внаслідок чого чистий прибуток підприємства за 2018 рік розподілений у більшому розмірі, ніж фактично отриманий за цей період, і ОСОБА_2 станом на 10.12.2018 не міг розрахувати чистий прибуток товариства відповідача за весь 2018 рік, адже за наступний 21 день підприємство заробило та витратило більше 10 мільйонів гривень, а відтак оскаржуваним рішення протиправно розподілений неіснуючий прибуток.

В постанові суду апеляційної інстанції від 22.05.2024 р. колегія суддів погодилась з правильним висновок Господарського суду Миколаївської області щодо відмови у задоволенні позову. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлена ОСОБА_1 позовна вимога про визнання недійсним оскаржуваного рішення загальних зборів, оформленого протоколом №3-1 від 10.12.2018, є обґрунтованою лише в частині заявлених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд, у той час як у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити саме у зв`язку з неналежністю відповідача. Однак, оскільки під час розгляду даної справи судом першої інстанції ОСОБА_2 було подано заяву б/н від 14.09.2023 (вх.№12111/23 від 15.09.2023) про застосування до позову ОСОБА_1 наслідків спливу строку позовної давності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перебіг річного строку позовної давності за вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд, оформленого протоколом №3-1 від 10.12.2018, розпочався з дня прийняття самим позивачем, як директором товариства відповідача, наказу на виконання цього рішення загальних зборів, тобто з 03.01.2019, а тому на момент звернення до суду з позовом у даній справі (27.12.2022) був пропущений. З огляду на викладене, враховуючи те, що позовну заяву у вказаній справі ОСОБА_1 подано зі спливом строку позовної давності та позивач не надав до суду належних і допустимих у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску вказаного строку (позивачем заперечувався пропуск ним строку позовної давності, тому клопотання про визнання поважними причин його пропуску не заявлялось), Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування наслідків спливу строку позовної давності та, як наслідок, про відмову у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд саме з вказаних підстав.

Разом з тим, при подачі позивачем позову у даній справі № 915/863/24 заявником зазначено, що він підтверджує те, що ОСОБА_1 не подавав іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вищевказане твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки:

- сторонами у справі № 915/703/22 були ОСОБА_1 як позивач та ОСОБА_2 і ТОВ Аграрленд як відповідачі; предметом позову була вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Аграрленд від 10.12.2018, оформленого протоколом № 3-1, а підставою позову визначено порушення чинного законодавства при прийнятті рішення загальних зборів від 10.12.2018 № 3-1, що призвело до порушенням права ОСОБА_1 на отримання дивідендів, оскільки вказані збори не проводились і зазначене рішення передбачало розподіл чистого прибутку за весь 2018 рік ще до його закінчення, внаслідок чого чистий прибуток підприємства за 2018 рік розподілений у більшому розмірі, ніж фактично отриманий за цей період;

- у даній справі № 915/863/24 сторони ті ж самі ОСОБА_1 як позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрленд як відповідач; предметом позову є вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Аграрленд від 10.12.2018, оформленого протоколом №3-1, підставою позову визначено порушення чинного законодавства при прийнятті рішення загальних зборів від 10.12.2018 № 3-1, оскільки збори учасників фактично не проводились, розподіл дивідендів за 2018 рік не відображений у фінансовій звітності Товариства, та розподіл чистого прибутку товариства за весь 2018 рік і направлення його на виплату дивідендів до закінчення року є прямим порушенням норм ст. 26 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Таким чином, судом встановлено, що на момент відкриття судом провадження у даній справі № 915/863/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 10.12.2018 № 3-1, існувало судове рішення щодо такої ж самої вимоги позивача, яка була заявлена до того самого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд, і вказане рішення суду набрало законної сили.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві має міститися виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просить ухвалити рішення, згідно з яким привести поведінку відповідача у відповідність із вимогами норм права.

Предмет позову - матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої суд повинен ухвалити рішення. Така матеріально-правова вимога позивача обумовлена відповідними підставами позову.

Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто ті, які тягнуть за собою правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому підставою позову не можуть бути обставини, які є доказами у справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які належать до підстави позову. До підстави позову належать ті юридичні факти, які підтверджують наявність чи відсутність спірних правовідносин, а також факти, які підтверджують порушення прав позивача (причина, що спонукає до пред`явлення позову). Юридичні факти, покладені в підставу позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і внаслідок певних дій відповідача вони стали спірними. Від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору. Правильне встановлення підстав позову визначає межі доказування, а також є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Наразі слід зазначити, що поданий заявником новий позов не містить нових підстав позову.

Згідно з правовими висновками, які містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та постановах Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, від 08.04.2021 у справі № 761/41071/19, від 28.04.2021 у справі № 908/522/20, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

В судовому засіданні 19.08.2024 представник позивача ОСОБА_3 зазначив, що відмова у задоволенні позову у справі № 915/703/24 обґрунтована судом тим, що ОСОБА_2 не був належним відповідачем у вказаній справі, а в частині заявлених позовних вимог до ТОВ Аграрленд рішення по суті не прийнято, оскільки судом процесуально застосовано строки позовної давності до заявлених вимог до ТОВ Аграрленд, тому представник позивача вважає можливим розгляду позову у даній справі.

Дослідивши матеріали справи № 915/863/24, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 Кодексу суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Наразі слід зазначити, що закриття провадження у справі в даному випадку можливе саме за умови, що рішення, яке набрало законної сили, прийнято за результатами розгляду позовної вимоги, що є тотожною у заявленому позові, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Так, рішення у справі № 915/703/24 набрало законної сили у день прийняття постанови Південно-західним апеляційним господарським судом від 22.05.2024 та не скасовано на цей час.

Разом з тим суд звертає увагу на імперативний правовий принцип щодо неможливості винесення кількох судових рішень з одного й того ж питання.

Пред`являючи інший позов до того самого відповідача, з тим самим предметом та підставами (фактичними обставинами), з однаковою позовною вимогою, позивач зловживає своїм процесуальним правом, маючи на меті отримати інше рішення суду.

До того ж суд наголошує про необхідність дотримання принципу правової визначеності (resjudicata). Такий принцип спрямований на неможливість перегляду остаточного судового рішення, яке не має піддаватись сумніву. Загальне правило цього принципу полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатом розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження по відношенню до того самого відповідача, якщо: (1) судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах; (2) позивач вимагає іншу компенсацію, ніж було заявлено у попередній справі; (3) нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні.

Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все, пов`язана з такою особливістю судового рішення як виключність. Якщо суд відкриє провадження у такій справі, по якій уже є судове рішення, що набрало законної сили, то існує ймовірність постановлення протилежного за змістом рішення. У цьому контексті важливо зазначити, що існування двох протилежних судових рішень по справі є неможливим і неприйнятним, бо судове рішення, що набрало законної сили, прирівнюється до закону у зв`язку із його обов`язковістю. На такому наполягає і Європейський Суд з прав людини. Дану позицію було висловлено у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою N 48553/99 "СовтрансавтоХолдинг проти України", а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.99 у справі за заявою N 28342/95 "Брумареску проти Румунії". Встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, тотожність позовів має такі процесуальні наслідки як відмова у відкритті провадження у справі та закриття провадження у справі (коли таке провадження було відкрите для з`ясування питання про тотожність позовів у судовому засіданні). Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для закриття провадження у даній справі № 915/863/24 з огляду на наявність судового рішення, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 915/863/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали підписано 26.08.2024 року.

Суддя Л.М. Ільєва