Постанова

від 24.10.2024 по справі 915/863/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/863/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Діброви Г.І.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

Від ОСОБА_1 адвокат Бондаренко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 про закриття провадження, суддя суду першої інстанції Ільєва Л.М., м. Миколаїв, повний текст ухвали складено 26.08.2024

по справі №915/863/24

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд»

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд», в якій просив суд визнати недійсним рішення ТОВ «Аграрленд» від 10.12.2018, оформлене протоколом №3-1 загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд», згідно з яким зборами учасників Товариства було вирішено:

- виплатити залишок суми дивідендів за 2017 рік у сумі 1118617,08 грн. разом з дивідендами 2018 року учаснику ОСОБА_2 за умови наявності коштів, як такому, що володіє 100% частки у статутному капіталі Товариства з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету, не пізніше 30.11.2019 року, про що видати наказ директора товариства;

- розподілити чистий прибуток за 2018 рік наступним чином: 2126,9 тис. грн направити на виплату дивідендів, за вирахуванням 5% від отриманого чистого прибутку за 2018 рік, які направити на формування резервного капіталу, про що видати наказ директора товариства; розрахунок коштів, направлених на формування резервного капіталу, провести після подачі фінансової звітності за 2018 рік до контролюючих органів; провести виплату дивідендів за 2018 рік учаснику ОСОБА_2 , як такому, що володіє 100% частки у статутному капіталі згідно із зазначеним наказом за умови наявності коштів, з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 провадження у справі № 915/863/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства закрито.

Суд дійшов висновку про наявність законних підстав для закриття провадження у даній справі № 915/863/24 з огляду на наявність судового рішення, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 про закриття провадження по справі №915/863/24.

Апелянт вказав, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 у справі №915/703/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» про визнання недійсним рішення загальних зборів справа була вирішена судом, проте зазначене рішення Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду було змінено та в мотивувальній частині і фактично відмовлено в позові до одного з відповідачів в зв`язку з неналежністю, до іншого застосовано позовну давність. Змінюючи мотивувальну частину рішення, суд апеляційної інстанції фактично скасував розгляд і вирішення по суті справи, тому за відновленням порушеного права ОСОБА_3 мав необхідність звернутись повторно, враховуючи висновок суду щодо належності відповідачів за його вимогами, відносно застосування строку позовної давності у справі 915/863/24, заяв від учасників справи не надходило.

На думку апелянта, суд першої інстанції при постановленні та ухваленні оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права та недотримався положень статей 175, 231, 236 ГПК України, а застосований судом підхід є занадто формалізованим та таким, що не охоплює усіх особливостей цього спору й обставин, які передували зверненню до господарського суду.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19 серпня 2024 року по справі № 915/863/24 - скасувати та направити справу №915/863/24 до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/863/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Діброва Г.І. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №915/863/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 про закриття провадження по справі №915/863/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/863/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/863/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 про закриття провадження по справі №915/863/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 про закриття провадження по справі №915/863/24; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 16.10.2024; призначено справу №915/863/24 до розгляду на 24.10.2024 о 15:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

24.10.2024 у судовому засіданні прийняв участь представник ОСОБА_1 адвокат Бондаренко І.О.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024, якою призначено справу №915/863/24 до розгляду на 24.10.2024 о 15:00, була отримана в електронному кабінеті ТОВ «Аграрленд» - 25.09.2024, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 24.10.2024, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 про закриття провадження по справі №915/863/24, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 про закриття провадження по справі №915/863/24 по суті, не дивлячись на відсутність представника відповідача, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд», в якій просив суд визнати недійсним рішення ТОВ «Аграрленд» від 10.12.2018, оформлене протоколом №3-1 загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд», згідно з яким зборами учасників Товариства було вирішено:

- виплатити залишок суми дивідендів за 2017 рік у сумі 1118617,08 грн. разом з дивідендами 2018 року учаснику ОСОБА_2 за умови наявності коштів, як такому, що володіє 100% частки у статутному капіталі Товариства з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету, не пізніше 30.11.2019 року, про що видати наказ директора товариства;

- розподілити чистий прибуток за 2018 рік наступним чином: 2126,9 тис. грн направити на виплату дивідендів, за вирахуванням 5% від отриманого чистого прибутку за 2018 рік, які направити на формування резервного капіталу, про що видати наказ директора товариства; розрахунок коштів, направлених на формування резервного капіталу, провести після подачі фінансової звітності за 2018 рік до контролюючих органів; провести виплату дивідендів за 2018 рік учаснику ОСОБА_2 , як такому, що володіє 100% частки у статутному капіталі згідно із зазначеним наказом за умови наявності коштів, з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету.

В обґрунтування позову заявник посилається на відсутність факту проведення загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» 10.12.2018, що є порушенням ч. 7 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої загальні збори учасників проводяться за місцем знаходження товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Також позивач зазначає про відображення виплати дивідендів у податковій та фінансовій звітності товариства з порушенням законодавства, оскільки додаток АВ, у якому б було відображено нарахування дивідендів ОСОБА_2 разом з податковою декларацією не був поданий. Крім того, позивач посилається на порушення норм законодавства під час розподілу дивідендів за 2018 рік, оскільки розподіл чистого прибутку товариства за весь 2018 рік, і направлення його на виплату дивідендів до закінчення року є прямим порушенням норм ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», та підставою для визнання недійсним рішення про розподіл дивідендів за 2018 рік.

В той же час, Господарським судом Миколаївської області розглядалась справа №915/703/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» про визнання недійсним рішення загальних зборів від 10.12.2018, оформленого протоколом №3-1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд», яким вирішено:

« 1. Виплатити залишок суми дивідендів за 2017 рік у сумі 1118617,08 грн. разом з дивідендами 2018 року учаснику ОСОБА_2 за умови наявності коштів, як такому, що володіє 100% частки у статутному капіталі Товариства з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету, не пізніше 30.11.2019 року, про що видати наказ директора товариства.

2. Розподілити чистий прибуток за 2018 рік наступним чином: 2126,9 тис. грн. направити на виплату дивідендів, за вирахуванням 5 % від отриманого чисто го прибутку за 2018 рік, які направити на формування резервного капіталу, про що видати наказ директора товариства. Розрахунок коштів направлений на формування резервного капіталу провести після подачі фінансової звітності за 2018 рік до контролюючих органів. Провести виплату дивідендів за 2018 рік учаснику ОСОБА_2 , як такому що володіє 100% частки у статутному капіталі згідно із зазначеним наказом за умови наявності коштів, з одночасним утриманням та перерахуванням відповідних розмірів ПДФО та військового збору до бюджету».

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 у справі №915/703/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» про визнання недійсним рішення загальних зборів було відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 у справі № 915/703/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2023 у справі № 915/703/22 змінено, з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Зі змісту вказаних судових рішень по справі № 915/703/22 вбачається, що заявлені позовні вимоги були обґрунтовані порушенням права ОСОБА_1 на отримання дивідендів у зв`язку з незаконністю оскаржуваного ним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд», оскільки вказані збори не проводились і зазначене рішення всупереч вимог чинного законодавства передбачає розподіл чистого прибутку за весь 2018 рік ще до його закінчення, внаслідок чого чистий прибуток підприємства за 2018 рік розподілений у більшому розмірі, ніж фактично отриманий за цей період, і ОСОБА_2 станом на 10.12.2018 не міг розрахувати чистий прибуток товариства відповідача за весь 2018 рік, адже за наступний 21 день підприємство заробило та витратило більше 10 мільйонів гривень, а відтак оскаржуваним рішення протиправно розподілений неіснуючий прибуток.

В постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 колегія суддів погодилась з правильним висновком Господарського суду Миколаївської області щодо відмови у задоволенні позову. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлена ОСОБА_1 позовна вимога про визнання недійсним оскаржуваного рішення загальних зборів, оформленого протоколом №3-1 від 10.12.2018, є обґрунтованою лише в частині заявлених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд», у той час як у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити саме у зв`язку з неналежністю відповідача. Однак, оскільки під час розгляду даної справи судом першої інстанції ОСОБА_2 було подано заяву б/н від 14.09.2023 (вх.№12111/23 від 15.09.2023) про застосування до позову ОСОБА_1 наслідків спливу строку позовної давності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перебіг річного строку позовної давності за вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд», оформленого протоколом №3-1 від 10.12.2018, розпочався з дня прийняття самим позивачем, як директором товариства відповідача, наказу на виконання цього рішення загальних зборів, тобто з 03.01.2019, а тому на момент звернення до суду з позовом у даній справі (27.12.2022) був пропущений. З огляду на викладене, враховуючи те, що позовну заяву у вказаній справі ОСОБА_1 подано зі спливом строку позовної давності та позивач не надав до суду належних і допустимих у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску вказаного строку (позивачем заперечувався пропуск ним строку позовної давності, тому клопотання про визнання поважними причин його пропуску не заявлялось), Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування наслідків спливу строку позовної давності та, як наслідок, про відмову у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» саме з вказаних підстав.

Разом з тим, при подачі позивачем позову у даній справі № 915/863/24 заявником зазначено, що він підтверджує те, що ОСОБА_1 не подавав іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вищевказане твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки:

- сторонами у справі № 915/703/22 були ОСОБА_1 як позивач та ОСОБА_2 і ТОВ «Аграрленд» як відповідачі; предметом позову була вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» від 10.12.2018, оформленого протоколом № 3-1, а підставою позову визначено порушення чинного законодавства при прийнятті рішення загальних зборів від 10.12.2018 № 3-1, що призвело до порушенням права ОСОБА_1 на отримання дивідендів, оскільки вказані збори не проводились і зазначене рішення передбачало розподіл чистого прибутку за весь 2018 рік ще до його закінчення, внаслідок чого чистий прибуток підприємства за 2018 рік розподілений у більшому розмірі, ніж фактично отриманий за цей період;

- у даній справі № 915/863/24 сторони ті ж самі: ОСОБА_1 як позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» як відповідач; предметом позову є вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Аграрленд» від 10.12.2018, оформленого протоколом №3-1, підставою позову визначено порушення чинного законодавства при прийнятті рішення загальних зборів від 10.12.2018 № 3-1, оскільки збори учасників фактично не проводились, розподіл дивідендів за 2018 рік не відображений у фінансовій звітності Товариства, та розподіл чистого прибутку товариства за весь 2018 рік і направлення його на виплату дивідендів до закінчення року є прямим порушенням норм ст. 26 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент відкриття судом провадження у даній справі № 915/863/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 10.12.2018 № 3-1, існувало судове рішення щодо такої ж самої вимоги позивача, та з однакових підстав, яка була заявлена до того самого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд», і вказане рішення суду набрало законної сили.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві має міститися виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просить ухвалити рішення, згідно з яким привести поведінку відповідача у відповідність із вимогами норм права.

Предмет позову - матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої суд повинен ухвалити рішення. Така матеріально-правова вимога позивача обумовлена відповідними підставами позову.

Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто ті, які тягнуть за собою правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому підставою позову не можуть бути обставини, які є доказами у справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які належать до підстави позову. До підстави позову належать ті юридичні факти, які підтверджують наявність чи відсутність спірних правовідносин, а також факти, які підтверджують порушення прав позивача (причина, що спонукає до пред`явлення позову). Юридичні факти, покладені в підставу позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і внаслідок певних дій відповідача вони стали спірними. Від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору. Правильне встановлення підстав позову визначає межі доказування, а також є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Колегія суддів зазначає, що поданий заявником новий позов у справі №915/863/24 не містить нових підстав позову у порівнянні з позовом у справі № 915/703/22. Більше того, позовні заяви є майже ідентичними.

Згідно з правовими висновками, які містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та постановах Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, від 08.04.2021 у справі № 761/41071/19, від 28.04.2021 у справі №908/522/20, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 Кодексу суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Таким чином, закриття провадження у справі в даному випадку можливе саме за умови, що рішення, яке набрало законної сили, прийнято за результатами розгляду позовної вимоги, що є тотожною у заявленому позові, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Так, рішення у справі № 915/703/24 набрало законної сили у день прийняття постанови Південно-західним апеляційним господарським судом від 22.05.2024 та не скасовано на цей час.

При цьому, слід звернути увагу на імперативний правовий принцип щодо неможливості винесення кількох судових рішень з одного й того ж питання.

Пред`являючи інший позов до того самого відповідача, з тим самим предметом та підставами (фактичними обставинами), з однаковою позовною вимогою, позивач зловживає своїм процесуальним правом, маючи на меті отримати інше рішення суду.

Колегія суддів звертає увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності (resjudicata). Такий принцип спрямований на неможливість перегляду остаточного судового рішення, яке не має піддаватись сумніву. Загальне правило цього принципу полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатом розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження по відношенню до того самого відповідача, якщо: (1) судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах; (2) позивач вимагає іншу компенсацію, ніж було заявлено у попередній справі; (3) нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні.

Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все, пов`язана з такою особливістю судового рішення як виключність. Якщо суд відкриє провадження у такій справі, по якій уже є судове рішення, що набрало законної сили, то існує ймовірність постановлення протилежного за змістом рішення. У цьому контексті важливо зазначити, що існування двох протилежних судових рішень по справі є неможливим і неприйнятним, бо судове рішення, що набрало законної сили, прирівнюється до закону у зв`язку із його обов`язковістю. На такому наполягає і Європейський Суд з прав людини. Дану позицію було висловлено у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою N 48553/99 "СовтрансавтоХолдинг проти України", а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.99 у справі за заявою N 28342/95 "Брумареску проти Румунії". Встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, тотожність позовів має такі процесуальні наслідки як відмова у відкритті провадження у справі та закриття провадження у справі (коли таке провадження було відкрите для з`ясування питання про тотожність позовів у судовому засіданні). Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Посилання апелянта на те, що відмова у задоволенні позову у справі № 915/703/24 обґрунтована судом тим, що ОСОБА_2 не був належним відповідачем у вказаній справі, а в частині заявлених позовних вимог до ТОВ «Аграрленд» рішення по суті не прийнято, оскільки судом процесуально застосовано строки позовної давності до заявлених вимог до ТОВ «Аграрленд», не приймається колегіє суддів до уваги.

У даному випадку наявні всі складові, необхідні для закриття провадження у справі. ОСОБА_1 вже звертався з аналогічними позовними вимогами, з аналогічними підставами позову до того самого відповідача - ТОВ «Аграрленд» і щодо такої позовної заяви наявне рішення, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність законних підстав для закриття провадження у даній справі № 915/863/24 з огляду на наявність судового рішення, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 про закриття провадження по справі №915/863/24, за результатами її апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 про закриття провадження по справі №915/863/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.?

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 про закриття провадження по справі №915/863/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 про закриття провадження по справі №915/863/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.10.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

Г.І. Діброва