Рішення

від 19.08.2024 по справі 916/2864/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2864/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бороган В.В. на підставі ордеру;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом житлово-будівельного кооперативу Іллічівський-10 до товариства з обмеженою відповідальністю ІВ-Іммобільє про стягнення 10 747,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив Іллічівський-10 (далі по тексту ЖБК Іллічівський-10) звернувся до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю ІВ-Іммобільє (далі по тексту ТОВ ІВ-Іммобільє) про стягнення заборгованості за житлові послуги за період з березня 2017 року до серпня 2020 року у розмірі 10 747,98 грн.

Ухвалою суду від 28.06.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

ТОВ ІВ-Іммобільє було повідомлено про розгляд судом даної справи шляхом доставлення ухвал суду до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд.

09.07.2024 до суду від ТОВ ІВ-Іммобільє надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні заявленого позивачем позову з підстав пропуску строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

15.06.2005 було проведено державну реєстрацію ЖБК Іллічівський-10, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.03.2017.

26.03.2010 було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ ІВ-Іммобільє на нежитлові приміщення відділення банку, площею 63,9 кв. м., за адресою: місто Одеса, вулиця Генерала Петрова, будинок 26, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №345519214 від 06.09.2023.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.9 Статуту ЖБК Іллічівський-10, затвердженого рішенням загальних зборів членів кооперативу, яке оформлено протоколом №1 від 26.02.2017, кооператив створено фізичними і юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства (далі - члени ЖБК), для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на основах самоврядування. Місцезнаходження кооперативу є наступна адреса: 65078, Україна, місто Одеса, вулиця Генерала Петрова, будинок 26.

Згідно з п. п. 2.1, 2.3 Статуту ЖБК Іллічівський-10 кооператив створено з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків), а також для подальшої експлуатації та управління багатоквартирним будинком (будинками). Перелік видів діяльності кооперативу: управління нерухомістю, експлуатація багатоквартирних будинків, споруд і прибудинкових територій; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб; купівля, продаж, здача в оренду (найм) нерухомого майна, частин цього майна в будинку; ремонт, реконструкція і технічне переоснащення житлових будинків; будівництво й експлуатація об`єктів спільної власності членів ЖБК; забезпечення належного утримання будинків, споруд і прибудинкової території; забезпечення злагоди між членами ЖБК і власниками квартир, житлових та/або нежитлових приміщень - не членами ЖБК, щодо порядку реалізації їхніх прав на володіння і користування об`єктами будинку, що знаходяться у спільній власності; сприяння мешканцям будинку в отриманні комунальних та інших послуг; захист майнових інтересів членів ЖБК та їхніх прав; забезпечення виконання членами ЖБК, власниками квартир, житлових та/або нежитлових приміщень вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків.

Власники квартир, житлових та/або нежитлових приміщень, які не були членами ЖБК, або одержали у власність квартиру, житлове та/або нежитлове приміщення в будинку кооперативу після реєстрації цього Статуту, приймаються в члени ЖБК за їхньою письмовою заявою на загальних зборах членів ЖБК (п. 4.2 Статуту).

Згідно з п. п. 4.9, 4.10 Статуту ЖБК Іллічівський-10 якщо власник квартири, житлового та/або нежитлового приміщення не є членом ЖБК, то з ним укладається договір про відшкодування витрат на утримання будинку, споруд, прибудинкової території, оплату комунальних послуг, проведення ремонту, реконструкції з технічного переоснащення будинку. Ухилення власника від укладання договору, не звільняє його від участі у витратах на утримання будинків, споруд та прибудинкової території, оплати комунальних послуг проведення ремонту, реконструкції та технічного переоснащення будинку.

Пунктом 8.2 Статуту ЖБК Іллічівський-10 визначено, що особи, які не є членами ЖБК, зобов`язані вчасно здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, вносити внески, платежі в розмірі, встановленому загальними зборами членів ЖБК.

26.02.2017 членами ЖБК Іллічівський-10 було прийнято рішення, оформлене протоколом №1, згідно витягу з якого членами було затверджено кошторис витрат і доходів ЖБК на 2017 рік із розрахунком внесків на утримання будинку та прибудинкової території: у розмірі 2,90 грн. за 1 кв. м. загальної площі квартири, тариф застосовується з 01.03.2017.

20.08.2018 членами ЖБК Іллічівський-10 було прийнято рішення, оформлене протоколом №1/02/18, згідно витягу з якого членами було затверджено кошторис витрат і доходів ЖБК на 2018-2019 роки із розрахунком внесків на утримання будинку та прибудинкової території: у розмірі 4,50 грн. за 1 кв. м. загальної площі квартири, тариф застосовується з 01.04.2018.

Згідно складеного ЖБК Іллічівський-10 розрахунку заборгованості відповідачу з березня 2017 до березня 2018 року, тобто протягом 13 місяців, щомісячно нараховувався внесок на утримання будинку по 185,31 грн., загальна сума нарахувань за вказаний період становить 2 409,03 грн. (63,9*2,90 *13 = 2 409,03 грн.); протягом періоду з квітня 2018 року до серпня 2020 року, тобто протягом 29 місяців, щомісячно нараховувався внесок на утримання будинку по 287,55 грн., загальна сума нарахувань за вказаний період становить 8 338,95 грн. (63,9*4,50*29 = 8 338,95 грн.).

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені Законом України «Про кооперацію» від 10.07.2003 № 1087-IV.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Предметом заявленого ЖБК Іллічівський-10 позову є вимоги про стягнення з ТОВ ІВ-Іммобільє внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з березня 2017 року до серпня 2020 року у розмірі 10 747,98 грн.

Суд зазначає, що оскільки докази вступу відповідача до ЖБК Іллічівський-10 або укладення між сторонами договору про відшкодування витрат на утримання будинку в матеріалах справи відсутні, прийняті загальними зборами членів ЖБК Іллічівський-10 рішення не є обов`язковими для відповідача.

Частиною 4 ст. 319 ЦК України унормовано, що власність зобов`язує. Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, відсутність у відповідача статусу члена ЖБК Іллічівський-10 не звільняє відповідача від обов`язку здійснювати витрати на утримання спільного майна, оскільки власність зобов`язує.

Господарським судом було встановлено, що ТОВ ІВ-Іммобільє з 2010 року є власником нежитлових приміщень у будинку за адресою: місто Одеса, вулиця Генерала Петрова, будинок 26, в якому створено та функціонує ЖБК Іллічівський-10.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Враховуючи наведене, обов`язок з укладання договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

З 01.05.2019 в повному обсязі введено в дію новий Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 N 2189-VIII.

Відповідно до ст. ст. 1, 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору. До житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами законодавства, споживачі зобов`язані сплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, проте необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг. Близькі за змістом висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 904/7183/17.

Отже, на ТОВ ІВ-Іммобільє як на власника частки в нерухомому майні, лежить тягар зі здійснення оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, в даному випадку, витрати на утримання спільного майна.

Поряд з цим, на позивача покладається тягар доказування за допомогою належних, допустимих доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 917/2161/23.

Господарський суд зазначає, що ЖБК Іллічівський-10 не було надано доказів на підтвердження утримання спільного майна у багатоквартирному будинку.

Проте, ТОВ ІВ-Іммобільє у поданому до суду відзиві не заперечувало проти обставини утримання ЖБК Іллічівський-10 спільного майна та надання відповідних послуг. З огляду на викладене, зазначена обставина згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України не потребує доказуванню у межах даної справи.

Перевіривши здійснений ЖБК Іллічівський-10 розрахунок на утримання спільного майна та прибудинкової території за період з березня 2017 року до серпня 2020 року, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення заявленого позивачем позову шляхом присудження до стягнення з ТОВ ІВ-Іммобільє заборгованості у розмірі 10 747,98 грн.

При цьому, господарським судом відхиляється заява ТОВ ІВ-Іммобільє про застосування інституту позовної давності до заявлених позивачем вимог з огляду на наступне.

Конституційним Судом України було зазначено, що строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).

Виходячи з положень ст. ст. 256, 257, 258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст. ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Слід зазначити, що до заявлених ЖБК Іллічівський-10 позовних вимог у межах даної справи застосовується позовна давність тривалістю три роки. Перебіг позовної давності до вимог про стягнення внесків за березень 2017 року слід розраховувати з 01.05.2017, тобто після спливу місячного строку для сплати внеску, оскільки, як правило, такі внески сплачуються щомісячно.

Постановою Кабінету Міністрів України „Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 №211 від 11.03.2020 на усій території України з 12.03.2020 було встановлено карантин. В подальшому дія карантину, згідно постанов Кабінету Міністрів України, була продовжена. Станом на момент вирішення судом даного спору карантин згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 відмінений на території України з 30.06.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

02.04.2020 набув чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, яким було внесено зміни до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

В силу вимог п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681,728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону України № 2120-IX від 15.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України № 3450-IX від 08.11.2023 п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був викладений у новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, трирічний строк позовної давності для звернення ЖБК Іллічівський-10 до суду з даними позовними вимогами з огляду на положення Закону України № 540-IX від 30.03.2020, а також на положення Законів України № 2120-IX від 15.03.2022, № 3450-IX від 08.11.2023, на дату звернення позивача до суду не сплинув, а, отже, підстави для відмови у позові з підстав пропуску позивачем строку позовної давності відсутні.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявленого житлово-будівельним кооперативом Іллічівський-10 позову шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ІВ-Іммобільє заборгованості у розмірі 10 747,98 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ІВ-Іммобільє /65026, Одеська область, місто Одеса, площа Катерининська, будинок 4; ідентифікаційний код 36435543/ на користь житлово-будівельного кооперативу Іллічівський-10 /65078, Одеська область, місто Одеса, вулиця Генерала Петрова, будинок 26; ідентифікаційний код 23207028/ заборгованість у розмірі 10 747,98 грн. /десять тисяч сімсот сорок сім грн. 98 коп./, судовий збір у розмірі 3028,00 грн. /три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 26 серпня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна