Рішення

від 30.04.2024 по справі 917/1137/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024 Справа № 917/1137/23

м. Полтава

За позовною заявою Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Покровська,22, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400 в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, вул. Касьяна, 29, м. Кобеляки, Полтавський район, Полтаська область, 39200

до Приватного підприємства "Цегельник І К", вул. Міжколгоспна,1, м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200

про стягнення заборгованості по орендній платі за землю у розмірі 279 084,63 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без повідомлення учасників справи

Розглядається позовна заява про стягнення 279 084,63 грн. заборгованості по орендній платі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що відповідач неналежним чином виконує свої договірні зобов`язання зі сплати орендної плати, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Ухвалою від 05.07.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також встановив процесуальні строки для подання сторонами заяв по суті справи: відповідачу для подання відзиву на позов - 15 днів з дня отримання ухвали та для подання заперечень 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 10 днів з моменту отримання відзиву.

25.09.2023 (вхід. № 12000) від відповідача до матеріалів справи надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, посилаючись на те, що через введення воєнного стану, та зумовлених ним надзвичайних, невідворотніх та об`єктивних обставин, ПП «Цегельник і К» був фактично вимушений зупинити господарську діяльність.

Станом на дату подання даної позовної заяви до суду підприємницька діяльність відповідача була зупинена.

Так, наказом № 2 від 25 лютого 2022 року «Про оголошення простою» у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства в повному обсязі на час воєнного стану, керуючись статтею 113 Кодексу законів про працю України, оголошено простій не з вини працівників із 01 березня 2022 року.

Крім того, наказом №ЗП 000000001-00000000023 від 28 лютого 2022 року та №№ЗП 000000001-00000000093 від 28 лютого 2022 року було звільнено працівників.

Отже, станом на дату подання позовної заяви до суду у ПП «Цегельник і К» відсутні необхідні трудові ресурси для ведення господарської діяльності, що прямо зумовлено воєнним станом та підтверджується формою 1-ДФ - податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

Саме через впровадження простою, відсутністю трудових ресурсів господарська діяльність ПП «Цегельник і К» була повністю зупинена, що підтверджується податковою декларацією із податку на прибуток ПП «Цегельник і К» та випискою із банківських рахунків.

Крім того, твердження Позивача про систематичність несплати орендної плати за користування земельною ділянкою також не відповідає дійсності, оскільки фактично, заборгованість зі сплати орендної плати є наслідком введенням на території України воєнного стану, та зумовлених ним надзвичайних, невідворотніх та об`єктивних обставин для суб`єктів господарської діяльності, внаслідок якого суттєво погіршились умови господарської діяльності відповідача, яку останній проводить шляхом видобування глини, розробки кар`єру.

Так, 04.10.2013 року між Кобеляцькою міською радою та ПП «Цегельник і К» укладено договір оренди земельної ділянки 0103 площею 1,9037 га кадастровий номер 53218110100:50:002:0103 (договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 18.10.2013 №3044910)

Відповідно до листа фінансового відділу Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 26.04.2023 року 2023 року №95/02- 25 станом на 01.01.2022 року заборгованість з орендної плати у ПП «Цегельник і К» відсутня.

Саме і за цих підстав, відповідач вважає, що при регулюванні відповідних правовідносин положення пункту «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України не підлягають застосуванню, через відсутність «систематичного характеру».

Станом на дату відкриття провадження у справі №917/1137/23 жодних запрошень від Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області на переговори на засадах взаємної доброзичливості ПП «Цегельник І К» не отримувало.

Жодних листів, листів-претензій, вимог про сплату заборгованості за договором від 04.10.2013 року на адресу ПП «Цегельник І К» не надходило.

Тобто, ПП «Цегельник І К» не був жодним чином попереджений про подальше вжиття заходів усунення заборгованості, а відтак, і фактично позбавлений можливості застосування переговорів та інших заходів досудового врегулювання спору, зокрема, за для доведення підстав звільнення від відповідальності, передбачених п.42 договору .

Отже, прокурором в порушення вимог ч.1 ст. 19 ГПК передчасно та безпідставно було здійснено звернення до господарською суду із позовною до ПП «Цегельник І К», оскільки жодних доказів в розумінні положень ГПК України про неможливість врегулювання спору шляхом досудового врегулювання а ні Кобеляцькою міською радою Полтавського району Полтавської області, а ні прокурором до позовної заяви не надано.

06.10.2023 (вхід. № 12702) від прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій остання проти доводів відповідача, викладених в відзиві заперечує з мотивів, викладених в позовній заяві.

18.12.2023 (вхід. № 16291) від відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання/заява про витребування у Підгорнянської сільської ради інформації та належним чином завірених копій документів, які підтверджують використання земельної ділянки площею 1,9037 га кадастровий номер 53218110100:50:002:0103 га обласною військовою адміністрацією Збройними Силами України, Національною гвардією України, підрозділами сил територіальної оборони.

20.12.2023 (вхід. № 16390) від відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про вихід із спрощеного провадження та призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження із викликом сторін.

Ухвалою від 21.12.2023 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про перехід у справі № 917/1137/23 від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів, зазначених в ухвалі.

29.01.2024 від прокуратури до суду надійшли заперечення проти клопотання відповідача про витребування доказів (вх.№1156).

У запереченнях прокурор вказує на те, що на підставі рішення Кобеляцької міської ради Полтавської області від 18.11.2020 №1 "Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Кобеляцької міської ради" розпочатий процес реорганізації Підгорянської сільської ради Кобеляцького району шляхом приєднання її до Кобеляцької міської ради Полтавської області з дотриманням вимог чинного законодавства. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ на Підгорнянську сільську раду, сільська рада припинила діяльність в результаті її реорганізації, про що 15.03.2021 здійснено реєстрацію у ЄДРПОУ.

01.04.2024 від прокуратури надійшли пояснення щодо розрахунку суми боргу (вх.№4385).

17.04.2024 від прокуратури до суду надійшла заява (вх. № 5327), в якій прокурор зменшив суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача 225 423, 09 грн заборгованості по орендній платі.

22.04.2024 від прокуратури надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій прокурор просить з стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 170 326,65 грн та повернути прокуратурі 1 631, 37 грн судового збору в порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (вх.№ 5339).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд приймає заяву прокурора, справа розглядається з урахуванням поданої заяви, предметом спору наразі є стягнення заборгованості по орендній платі за землю у розмірі 170 326,65 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів (вх. №16291 від 18.12.2023), суд приходить до висновку про відмову в його задоволення, виходячи з наступного.

В клопотанні відповідач зазначає, що на земельній ділянці знаходяться невідомі люди в камуфляжній військовій формі з різного роду технікою та будівельними матеріалами, які фактично перешкоджають відповідачу здійснювати господарську діяльність.

Враховуючи відомості з ЄДРПОУ про припинення з 15.03.2021 Підгорнянської сільської ради, а також з урахуванням того, що предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2022 по 31.03.2023, суд дійшов висновку про безпідставність клопотання відповідача про витребування доказів та про відмову в його задоволенні.

30.04.2024 судом ухвалено рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням 28 сесії 6 скликання Кобеляцької міської ради від 04.10.2013 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки кадастровий номер 53218110100:50:002:0103 площею 1,9037 га по АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації основних підсобних допоміжних будівель та споруд підприємства переробної машинобудівної та іншої промисловості, землі комунальної власності, надано ПП «ЦЕГЕЛЬНИК І К» в оренду дану земельну ділянку.

Дозволено ПП «ЦЕГЕЛЬНИК І К» здійснити державну реєстрацію договору оренди на земельну ділянку кадастровий номер 53218110100:50:002:0103 площею 1,9037 га по АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації основних підсобних допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

На підставі зазначеного рішення 04.10.2013 між Кобеляцькою міською радою та ПП «ЦЕГЕЛЬНИК І К» укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,9037 га кадастровий номер 53218110100:50:002:0103 (право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію іншого речового права 18.10.2013 № 3044910).

Відповідно п. 1 договору оренди від 04.10.2013 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

Пунктами 2,3,5 вказаного договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 5321810100:50:002:0103 загальною площею 1,9037 га. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна виробничі будівлі та споруди. Нормативна оцінка земельної ділянки 561781,87 грн.

Договір оренди від 04.10.2013 укладено строком на 10 років (п. 8 зазначеного договору).

Згідно п.п. 9,10,11 договору оренди земельної ділянки від 04.10.2013 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: грошовій формі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 0,90 грн за 1 кв м земельної ділянки в рік, що становить 17133,30 грн за рік на день прийняття вищезгаданого рішення та на день укладення цього договору.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься у такі строки: сплачується рівними частками землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в сумі по 1 427,80 грн на місяць, на р/р Кобеляцької міської ради.

Згідно з п. 28 договору оренди земельної ділянки орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Обов"язок орендаря щодо сплати орендної плати встановлено п.9-11 договору.

ПП «Цегельник І К» обов`язку щодо сплати орендної плати у строк, визначений за вищевказаним договором оренди землі, не виконало, внаслідок чого за ним виникла заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 в сумі 170 326,65 грн.

Щодо підстав представництва прокурора в суді, суд виходить з наступного.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Кобеляцька міська рада є стороною договору оренди та власником земельної ділянки, тобто є тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад, сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах).

Згідно із п. 23 ст. 2 БК України, доходи бюджету складають - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

Відповідно до п. 4 ст. 69 БК України, до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховується при визначені обсягу міжбюджетних трансфертів належить плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Недоотримання значної суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Бездіяльність відповідача в частині несвоєчасного погашення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою є порушенням вимог договору оренди та діючого законодавства.

Даний позов заявлений прокурором в інтересах держави, оскільки безоплатне використання суб`єктом підприємницької діяльності земельної ділянки комунальної форми власності завдає шкоди інтересам держави у вигляді ненадходжень коштів до місцевого бюджету.

Стаття 206 ЗК України передбачає, що використання землі в Україні є платним.

Платність землекористування суб`єктів земельних відносин є одним із основних принципів правового забезпечення раціонального використання і охорони земель. Земельне право розглядає плату за землю як метод регулювання земельних відносин з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, як основне джерело надходжень до Державного та місцевих бюджетів з метою централізації коштів для фінансування програм і проектів щодо поліпшення якісного стану продуктивних земель та їх охорони від негативного антропогенного впливу.

Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, дотримання істотних умов використання земель державної власності, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового, у тому числі договірного, врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави.

Крім того, недоотриманням коштів орендної плати місцевим бюджетом від оренди землі порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади Кобеляцької міської ради, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Решетилівською окружною прокуратурою 15.05.2023 скеровано на адресу Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області лист № 56/2-3042ВИХ23 щодо самостійного вжиття заходів по стягненню з ПП «ЦЕГЕЛЬНИК І К» суму заборгованості за користування земельною ділянкою в примусовому порядку.

Необхідність втручання органів прокуратури з метою захисту інтересів держави виникла у зв`язку з тим, що протягом розумного строку зазначений орган самостійно не звернувся до суду з відповідним позовом, а лише 19.05.2023 звернувся до органів прокуратури листом за № 02-26/1319 з проханням вжиття заході прокурорського реагування шляхом звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості, оскільки у нього відсутнє достатнє фінансування для сплати судового збору за подачу позовної заяви до суду. Наведена обставина свідчить про те, що Кобеляцька міська рада фактично самоусунулася від виконання покладених на неї повноважень щодо стягнення заборгованості по орендній платі за користування ПП«ЦЕГЕЛЬНИК І К» спірною земельної ділянкою та не вжила достатніх заходів щодо поновлення інтересів держави.

Бездіяльність міської ради щодо стягнення заборгованості в судовому порядку може призвести до втрати такої можливості в майбутньому.

Враховуючи викладене, підставами для подачі даного позову та представництва інтересів Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області є тривале невжиття останньою жодних заходів, спрямованих на стягнення коштів з відповідача та є виключними випадками, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», на усунення виявлених порушень та захисту інтересів держави прокурором шляхом пред`явлення позову до суду.

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Решетилівською окружною прокуратурою, попередньо, повідомлено Кобеляцьку міську раду Полтавського району Полтавської області про здійснення представництва її інтересів у суді при стягненні заборгованості по орендній платі з ПП«ЦЕГЕЛЬНИК І К» (лист від 19.06.2023 № 56/2-3827ВИХ-23).

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладених у позові, дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України Про оренду землі).

Відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», розмір, форма строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 14.1.136 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 2 ст. 286 Податкового кодексу 286.2. платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки), а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з статтею 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому згідно з пунктом 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

ПП «ЦЕГЕЛЬНИК І К» подало декларації за 2022 рік, однак орендну плату не сплатило, за 2023 рік податкові декларації не подані.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб`єктів цивільних правовідносин, які вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових акті договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо вінне приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, орендна плата за землю має сплачуватись відповідачем своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного договору оренди землі.

Разом з тим, відповідач неналежним чином виконує свої договірні зобов`язання зі сплати орендної плати.

Так, ПП «ЦЕГЕЛЬНИК І К» подало податкову декларацію за 2022 рік, відповідно до якої сума орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 5321810100:50:002:0103 становить 167924,82 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості з орендної плати ПП «Цегельник і К», наданого Кобеляцькою міською радою Полтавської області з січня по грудень 2022 року до сплати підлягало 167 924,82 грн. В січні 2022 року сплачено 1881,57 грн. Таким чином заборгованість станом на 01.01.2023 склала 166 043,25 грн (167924,82 грн - 1881,57 грн = 166 043,25 грн).

За 2023 рік податкові декларації ПП «ЦЕГЕЛЬНИК І К» не подані. Відповідно до пунктів 9,11 Договору, орендар сплачує орендну плату в сумі 17 133,30 грн на рік, рівними частина в сумі 1 427,80 грн на місяць. 1

Таким чином за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 сума заборгованості склала 4 283,40 грн (1 427,80 грн * 3 =4283,40 грн).

Таким чином, у ПП «ЦЕГЕЛЬНИК І К» за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 утворилась заборгованість в сумі 170 326,65 грн, а саме: за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 заборгованість ПП «ЦЕГЕЛЬНИК І К» склала 166 043,25 грн, за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 сума заборгованості склала 4 283,40 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК Укрвїни).

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 170 326, 65 грн обгрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що відповідно до ст. 617 ІІК України підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання є випадок або непереборна сила та посилання на ч. 2 ст. 14-1 Закону «Про торгово - промислові палати України» суд вважає безпідставним з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 14-1 Закону України «Про торгово - промислові палати України» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, розміщеним на її офіційному сайті, засвідчила форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Однак, відповідно до розпорядження № 3 від 25.02.2022 ТПП «Про процедуру засвідчення форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України» пунктом 2 визначено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово - промислові палати (Вінницька ТПП; Волинська ТПП; Дніпропетровська ТПП; Донецька ТПП; Закарпатська ТПП, Запорізька ТПП; Івано- Франківська ТПП, Київська область (регіональна) ТПП, Київська ТПП; Кіровоградська ТПП; Луганська ТПП; Львівська ТПП; Одеська РТПП; Полтавська ТПП; Регіональна ТПП Миколаївської області; Рівненська ТПП; Сумська ТПП; Харківська ТПП; Херсонська ТПП; Хмельницька ТПП) мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс - мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2. Регламенту засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними торгово - промисловими палатами форс - мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 року за № 44 (5), із змінами та доповненнями.

Звернення суб`єктів господарської діяльності до ТПП за отриманням сертифіката для засвідчення форс-мажорних обставин є правом, а не обов`язком, але сертифікат є належним доказом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до законодавства України.

Форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору та/чи за іншим зобов`язанням/обов`язком, зважаючи на законодавчі чи інші нормативні акти, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

При цьому, тягар доказування настання форс-мажорних обставин покладений на заявника - суб`єкта господарювання.

Всупереч вищезазначених норм законодавства відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження звернення до ТПП щодо засвідчення форс - мажорних обставин.

Інші заперечення відповідача проти позову безпідставні, оскільки не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно п.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч.2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо повернення судового збору прокуратурі, судом враховується наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 4 186,27 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1247 від 02.06.2023 року.

Судом прийнято заяву прокуратури про зменшення розміру позовних вимог. Надалі предметом спору виступала вимога про стягнення з відповідача 170 326,65 грн.

З викладеного вбачається, що сплачена сума судового збору за ціну позову в розмірі 170 326,65 грн. повинна складати (170 326,65 грн. * 1,5%) 2 554,90 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи прийняття судом заяви прокуратури про зменшення розміру позовних вимог, суд вважає за належне подану прокурором заяву про повернення переплаченої суми судового збору задовольнити та повернути прокуратурі 1 631,37 грн. судового збору згідно платіжної інструкції № 1247 від 02.06.2023 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Відносно решти судового збору, то відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового бору у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Цегельник І К", (ЄДРПОУ 33133417, вул. Міжколгоспна,1, м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200) до місцевого бюджету Кобеляцької міської ради Полтавської області (ЄДРПОУ 21051562 одержувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Кобеляки/18010600, номер рахунку UA718999980334109812000016682) заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 170 326,65 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Цегельник І К", (ЄДРПОУ 33133417, вул. Міжколгоспна, 1, м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910060) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2 554,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Полтавській обласній прокуратурі, (вул. 1100-річчя Полтави,7, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 02910060) з Державного бюджету України (ККДБ 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", символ звітності 206, відомча ознака 83, номер рахунку - UA578999980313131206083016712, код за ЄДРПОУ 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.) - 1 631,37 грн. судового збору, сплачено платіжною інструкцією № 1247 від 02.06.2023.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.