Рішення

від 16.08.2024 по справі 320/5203/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2024 року справа №320/5203/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства імені Бондаренка про стягнення заборгованості за бюджетними позичками.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Бондаренка, в якому позивач просить суд стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство імені Бондаренка 32 454 грн. в рахунок погашення бюджетних позичок згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.1995 №668 - основного боргу у сумі 18200,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1996 №562 - основного боргу у сумі 14254,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується прострочена заборгованість за бюджетними позичками, які були надані відповідачу в сумі 32 454,00 грн. та не повернуті у визначені строки.

Позивач зауважив, що відповідно до п.п.19-1.1.38 п.19-1 ст.19-1 Податкового кодексу України однією із функцій контролюючих органів є стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному Податковим кодексом та іншими законами України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції за адресою місця знаходження.

Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, серед іншого: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство імені Бондаренка (ідентифікаційний номер 03754484) зареєстровано як юридична особа 25.02.2000 та з 24.12.2014 перебуває у стані припинення.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із наявністю заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства імені Бондаренка на загальну суму 32 454,00 грн. до податкового органу надійшли подання Управління державної казначейської служби України в Яготинському районі Київської області для здійснення до відповідача заходів щодо стягнення простроченої заборгованості, а саме:

-від 01.02.2022 № 556, від 01.03.2022 № 567, 01.04.2022 № 578, 01.05.2022 № 589, 01.07.2022 № 611 та 01.08.2022 № 622 про вжиття заходів щодо стягнення простроченої заборгованості бюджетної позички, наданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.1995 № 668 у розмірі 18 200,00 грн.;

-від 01.02.2022 № 558, 01.03.2022 № 569, 01.04.2022 № 580, 01.05.2022 № 591, 01.07.2022 № 613 та 01.08.2022 № 624 про вжиття заходів щодо стягнення простроченої заборгованості бюджетної позички, наданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1996 № 562 у розмірі 14 254,00 грн.;

Згідно довідки ГУ ДПС у Київській області, станом на 15.08.2022 за відповідачем рахується прострочена заборгованість по бюджетних позичках на загальну суму 32 454,00 грн., у тому числі згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.1995 № 668 у розмірі 18 200, грн. та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1996 № 562 у розмірі 14 254,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Голові ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства імені Бондаренка позивачем направлено заяву кредитора по сплаті простроченої заборгованості від 24.01.2022 № 2511/6/10-36-13-05-23, проте поштове відправлення повернулось відправнику з відміткою «адресат відмовився».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України та ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), кожен зобов`язаний сплачувати податки, збори, інші обов`язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 14 Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.07.2016 № 621, щомісяця до кінця місяця, що настає за звітним, органи Казначейства надають у паперовому вигляді відповідним органам ДПС подання за формою згідно з додатком 1 до Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174, щодо: простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, на суму заборгованості з основного боргу, відсотків та пені, нарахованої на таку заборгованість, станом на 01 число поточного місяця у національній валюті з обов`язковим зазначенням кодів бюджетної класифікації, на які повинні зараховуватись суми простроченої заборгованості, за кожним її видом; простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, заборгованості з основного боргу, відсотків, плати за надання гарантій та пені, нарахованої на таку заборгованість, станом на 01 число поточного місяця або на дату оформлення подання, у разі надходження коштів до державного бюджету, у національній валюті та валюті кредиту з обов`язковим зазначенням кодів бюджетної класифікації, на які повинні зараховуватись суми простроченої заборгованості, за кожним її видом.

Органами Казначейства оформлюються подання на стягнення з боржників простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, облік якої здійснюють органи Казначейства, крім заборгованості, яка обліковується як безнадійна, та/або за ліквідованими боржниками, або за боржниками, стосовно яких прийнято рішення вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом України щодо відмови у стягненні заборгованості.

Щодо заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, яка обліковується як безнадійна, та/або за ліквідованими боржниками, або за боржниками, стосовно яких прийнято рішення вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом щодо відмови у стягненні заборгованості, органи Казначейства щомісяця до кінця місяця, що настає за звітним, надсилають відповідним ГУ ДПС інформацію згідно з цим пунктом в електронній формі з використанням відповідного модуля системи електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Про вжиті заходи щодо стягнення простроченої заборгованості органи ДПС щокварталу та за підсумками року не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, інформують відповідні органи Казначейства з наданням копій документів (постанови, ухвали, рішення суду тощо).

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Главою 9 розділуПК України регулюються питання погашення податкового боргу платників податків.

Законодавець поширив процедуру погашення податкового боргу на порядок стягнення заборгованості за бюджетними позичками (фінансовими допомогами), наділивши у такий спосіб правовідносини позики, що виникли між державою як позикодавцем та господарюючим суб`єктом як позичальником, ознаками публічно-правових.

При цьому органами стягнення є контролюючі органи, які під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють на виконання своїх владних повноважень щодо погашення податкового боргу, визначених ПК України.

Відповідно до пункту 2 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 (далі Порядок № 174):

- боржник - суб`єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов`язань за такою угодою;

- бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги;

- заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - зобов`язання перед державою, що виникають у суб`єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги;

- прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Згідно п. 6 Порядку №174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані.

Відповідно до п. 10 Порядку №174 з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом:

- інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені;

- нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Відповідно до ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому ПК України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Відповідно до п.п.19-1.1.38 п.19-1 ст. 19 ПК України контролюючі органи забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України податкові органи є органами стягнення простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, територіальною громадою) за кредитами з бюджету.

Відповідно до п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України в установленому законодавством порядку за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Отже, аналіз положень податкового та бюджетного законодавства дають підстави для висновку про те, що законодавець поширив процедуру погашення податкового боргу на порядок стягнення заборгованості за бюджетними позичками, тим самим наділивши правовідносини позики, що виникли між державою як позикодавцем та господарюючим суб`єктом як позичальником, ознаками публічно-правових, стягнення якого здійснюється органами державної податкової служби України шляхом звернення до суду з відповідним позовом з врахуванням вимог, встановлених главою 9 розділу II цього Кодексу.

Главою 9 "Погашення податкового боргу платників податків" розділу II Податкового кодексу України встановлено строки давності та їх застосування (стаття 102 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно з абз. 2 частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Колізію між статтею 102 Податкового кодексу України та статтею 17 Бюджетного кодексу України слід вирішувати з урахуванням такого.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Пункт 102.4 статті 102 Податкового кодексу України щодо правовідносин з приводу реалізації прав і обов`язків, щодо яких виник спір, слід вважати загальною. Перевагу ж мають спеціальні норми. Такими є норми Бюджетного кодексу України, а саме: абз. 2 частини 9 статті 17, які регулюють вузьке коло суспільних відносин (відносини, що виникають у сфері погашення заборгованості суб`єкта господарювання перед державою).

Враховуючи системний аналіз викладених положень, органи державної податкової служби України, отримавши подання органу державного казначейства щодо наявності непогашеної податкової заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за надану останньому фінансову допомогу, а також пені, нарахованої на таку заборгованість, вправі звертатися до суду з відповідним позовом про стягнення такої заборгованості без обмеження строками позовної давності.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 29.01.2019 по справі №807/257/14.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного та оскільки відповідачем під час розгляду справи не надано доказів погашення заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства імені Бондаренка (ідентифікаційний код 03754484, місцезнаходження: 07742, Київська обл., Яготинський район, с. Богданівка, вул. Бондаренка, буд.55) прострочену заборгованість за бюджетними позичками в сумі 32 454,00 грн. (тридцять дві тисячі чотириста п`ятьдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.