Рішення

від 29.05.2024 по справі 640/39455/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2024 року №640/39455/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Мостовенка Ю.В., представника відповідача Давидюк С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2539 від 10.12.2022 про накладення штрафу в розмір 1700000,00 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС" залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2022 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС" про забезпечення адміністративного позову - відмовлено повністю.

31.01.2022 до суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2022 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 20.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/39455/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 справу прийнято до свого провадження, вирішено, що справаа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, тим що позиваач здійснює діяльність з постачання електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП. На підставі отриманої листом від 02.11.2021 за вих. №01-13/2777 від ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» інформації, щодо перевищення обмеження у 10% від зареєстрованих обсягів купівлі електричної, що може свідчити про недотримання учасниками РДН та ВДР вимог закону, НКРЕКП проведено позапланову невиїзну перевірку позивача, за наслідками якої складено акт. Позивач вважає, що відомості викладенні у зазначеному листі не відносяться до підстав визначених законом для прийняття рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки, виходячи з цього факт проведення перевірки є протиправним, постанова, прийнята за наслідками такої перевірки підлягає скасування. Крім того, оскаржувана постанова не містить посилань на обставини порушення позивачем будь-яких прав та охоронюваних законом інтересів ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», та документів, що підтверджують таке порушення. Також позивач вказує, що при визначені штрафних санкцій відповідачем постановлено накласти на позивача максимальний штраф у розмір 1 700 000 грн., у той же час на інших суб`єктів господарювання у рамках проведених перевірок з таких же підстав, накладено мінімальний штраф у розмірі 85 тис грн., що свідчить про упередженість на необ`єктивність під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи відзив, відповідач зазначає, що позапланова перевірка з дотримання позивачем ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Регулятора, а оскаржувана постанова НКРЕКП є такою, що прийнята в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України. Відповідач також зазначав, що постанову прийнято з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання, прозорості та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив, зокрема, при прийнятті рішення НКРЕКП про накладення штрафу на позивача застосовано санкції відповідно до законодавства.

11.04.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначення розгляд справи по суті на іншу дату.

Предстаник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив суд даний адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з отриманням від Державного підприємства «Оператор ринку» листа № 01-13/2777 від 02.11.2021, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 10.11.2021 прийнята постанова №2128 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.

За результатом проведення позапланової невиїзної перевірки позивача 1611.2021 року складено акт №602, в якому зафіксовані порушення ТОВ "ЙЕ Енергія" вимоги нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), а саме, порушення:

- пункту 1 частини другої статті 55 Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині обов`язку трейдерів дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності із трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- пункту 1 частини другої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині обов`язку електропостачальника дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- абзацу третього пункту 9 розділу XVII Закону, яким встановлено, що тимчасово, до 1 листопада 2021 року загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку «на добу наперед», збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії;

- пункту 1 постанови НКРЕКП від 01 вересня 2021 року № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або грейдерів на ринку «на добу наперед», яким встановлено, що електропостачальникам, трейдерам, Оператору системи передачі та Оператору ринку забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону;

- підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

- підпункту 22 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469, відповідно до якого ліцензіатам забороняється надавати пропозиції та укладати договори, які містять положення, що суперечать Закону;

- підпункту 5 пункту 2.2 глави Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

- підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку ліцензіата здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону та нормативно- правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем 08.12.2021 були подані до НКРЕКП пояснення до акту №17.

10.12.2021 на засіданні НКРЕКП прийнято постанову №2539 «Про накладення штрафу на позивача за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)», відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 1 700 000,00 грн.

Вважаючи постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII), визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з ст. 2 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики, діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

За приписами ст. 14 Закону № 1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків. Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Згідно з п. п. 11, 12 ч. 1 ст. 17 Закону №1540-VIII регулятор контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Відповідно до положень п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 17 Закону №1540-VIII регулятор має право отримувати безоплатно на свій запит необхідні для виконання покладених функцій: від суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, - копії документів, статистичну та іншу інформацію про їхню діяльність; вимагати від суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, надання у визначені Регулятором строки, але не менш як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов`язаної з провадженням такими суб`єктами ліцензованої діяльності, необхідних для виконання покладених функцій.

Згідно з нормами ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5, 8, 11 ст. 19 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.

Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є: 1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації; 2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах; 3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора; 4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення; 5) обґрунтоване звернення суб`єкта господарювання або споживача про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов; 6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою. Позапланова невиїзна перевірка суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь. Згода суб`єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов`язковими. Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб`єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.

Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.

За змістом ч. 2 ст. 22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 22 Закону №1540-VIII у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

За ч. ч. 1, 3 ст. 77 Закону №2019-VIII учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді, зокрема, штрафу.

Так, спірним відносинам передували доповнення абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017, внесені Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-IX від 14.07.2021 про те, що тимчасово, до 01.11.2021 загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку "на добу наперед" у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку "на добу наперед", збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії.

На виконання цієї норми закону прийнято Постанову НКРЕКП від 01.09.2021 №1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або трейдерів на ринку «на добу наперед»». Постановлено електропостачальникам, трейдерам, Оператору системи передачі та Оператору ринку забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (п. 1).

Для забезпечення дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» Оператору системи передачі до 11:30 дня, що передує добі постачання, надавати Оператору ринку інформацію щодо зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами кожним електропостачальником та/або трейдером у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також щодо обсягів імпорту електричної енергії такими електропостачальниками та/або трейдерами.

Слід наголосити на тому, що мета контрольних повноважень НКРЕКП - усувати порушення закону з боку підконтрольних суб`єктів. Отримавши інформацію ДП «Оператор ринку» про порушення вимог абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» багатьма електропостачальниками та трейдерами, НКРЕКП повинна вживати заходів до їх припинення. Визнання неможливості проведення позапланової перевірки у цій конкретній ситуації призвела б до неможливості ефективного виправлення правопорушення та впливу на порушника.

За таких обставин, суд вважає, що звернення ДП «Оператор ринку» (лист) є належною підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки, що передбачена п. 4 ч. 8 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваної постанови, НКРЕКП вказувало, що товариство позивача у вересні та жовтні 2021 року здійснило продаж електричної енергії на РДН в обсязі вересні - 840,0 МВт*год та у жовтні - 5914,8 МВт*год (ТОВ «ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС»). Проте, у товариства в зазначеному періоді (місяці) були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсяги імпорту електричної енергії. Отже, позивач у вересні та жовтні 2021 року не мало права здійснювати продаж електричної енергії на РДН оскільки не здійснювало закупівлю у даних періодах (місяцях) електричну енергію за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорт. Разом з тим, за даними перевірки у вересні 2021 року ТОВ «ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» продало на РДН 840,0 МВт*год та у жовтні 2021 року ним продано на РДН 5914,8 МВт*год.

У свою чергу, суд звертає увагу на те, що вказані обставини не відображені в оскаржуваній постанові, а з наданих відповідачем доказів та пояснень не вбачається, з яких саме джерел було встановлено вказані обставини, якими доказами вказані обставини підтверджуються, проте наведене відображено лише у акті перевірки.

При цьому, відповідно до положень ст. ст. 17, 19 Закону № 1540-VIII регулятор має право отримувати безоплатно на свій запит необхідні для виконання покладених функцій від суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг копії документів, статистичну та іншу інформацію про їхню діяльність. Вимагати від суб`єктів господарювання надання у визначені Регулятором строки, але не менш як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов`язаної з провадженням такими суб`єктами ліцензованої діяльності, необхідних для виконання покладених функцій, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, будь-яких пояснень, копій документів та іншої інформації, пов`язаної з перевіркою питань, які стали підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки товариства відповідачем у позивача не запитувалось.

Таким чином, фактично, проведення позапланової невиїзної перевірки позивача було зведено до дослідження інформації за зверненням ДП "Оператор ринку" з вищевказаними листами без отримання документів та пояснень з боку позивача.

Дослідивши вказані листи ДП "Оператор ринку" судом встановлено, що вони не містять будь-якого обґрунтування порушення позивачем законних прав ДП "Оператор ринку". Їх текст також не містить інформації стосовно того, яке саме порушення було допущено позивачем, а також чи встановлено у товариства перевищення загального обсягу продажу електричної енергії РДН на 10% зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії, чи у товариства відсутні відповідні зареєстровані обсяги купівлі за вересень, жовтень 2021 року.

Водночас, за ст. 1 Закону № 2019-VIII серед іншого, визначено, що: електропостачальник суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; трейдер суб`єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання електричної енергії споживачу; виробник електричної енергії (далі виробник) суб`єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії; гарантований покупець електричної енергії (далі гарантований покупець) суб`єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством.

Серед визначення вищевказаних термінів (електропостачальник, виробник електричної енергії, гарантований покупець) лише у трейдера передбачено право на здійснення закупівлі та продажу електроенергії.

При цьому, вказаною ст. 1 Закону № 2019-VIII не обмежено трейдера здійснювати закупівлю електроенергії, чи її продаж, у конкретного суб`єкт господарювання.

Тобто, трейдер може здійснювати закупівлю у такого ж трейдера з метою її перепродажу кому завгодно.

Таким чином, на переконання суду, тимчасові обмеження у 10%, визначені абз. 3 п. 9 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2019-VIII, несуть в собі правові наслідки лише щодо продажу електричної енергії від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами саме у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця. Будь-яких обмежень щодо продажу електричної енергії придбаної трейдером у іншого трейдера з метою її перепродажу вказаною нормою не передбачено.

Крім того, суд вважає необхідним дослідити питання дотримання відповідачем принципу пропорційності при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивача у розмірі 1700000,00 грн.

Так, відповідно до норм ч. 1, 4 ст. 77 Закону № 2019-VIII, у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: попередження про необхідність усунення порушень; штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 77 Закону № 2019-VIII встановлено, що Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема: б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню; в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з ст. 22 Закону №1540-VIII, при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

За змістом ч. 5 ст. 77 Закону №2019-VIII при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Тож, приписами чинного законодавства встановлено, що відповідач при застосуванні санкцій зобов`язаний дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання, врахувати серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Разом з тим, у наданих до суду документах та поясненнях відповідач не довів прийняте рішення про застосування до позивача штрафу у максимальному розмірі достатніми та переконливими підставами.

Так, регулятор наголошує на тому, що порушення нормативно-правових актів було тривалим - протягом вересня 2021 року, при цьому, продовження вчинення правопорушення (тривало у жовтні 2021 року) вважається обтяжуючою обставиною. Крім того, порушення перерахованих вище нормативно-правових актів мало наслідки на учасників ринку електричної енергії та не усунуто до прийняття оскаржуваної постанови.

У даному випадку, законом дійсно передбачено певну, широку дискрецію відповідача, як регулятора, щодо вибору виду санкцій та їх розміру, втім, застосування дискреції має відбуватись об`єктивно, неупереджено, недискримінаційно та відкрито.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова жодним чином не пояснює обраний відповідачем вид санкції по відношенню до позивача та його розмір.

Верховний Суд в постанові від 30.09.2019 в справі №910/23375/17 зазначив, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.03.2020 у справі №9901/511/19, зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд має переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, особливо якщо позивач указує на явні та очевидні порушення під час їх ухвалення.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно.

Надання органам виконавчої влади правової дискреції у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним із основоположних принципів демократичного суспільства, закріплених Конвенцією (зокрема рішення у справі "Гасан і Чауш проти Болгарії" (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява №30985/96).

Так, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

При цьому, орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов`язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.

Разом з цим, оскаржувана постанова регулятора не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення позивачем та відповідності вчиненого правопорушення розміру штрафу, а саме його верхній межі у поєднанні з наслідками для ринку/шкодою від вчиненого порушення.

Суд вважає, що за даних обставин, між сумами штрафу різниця складає від 85000 грн до 1700000 грн, яка є суттєвою, тому, за даних обставин, коли закон дає широку дискрецію регулятору в застосуванні штрафу, обґрунтування розміру штрафної санкції, а також неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, повинно наводитися у постанові суб`єкта владних повноважень. Зазначення порушень в акті перевірки чи в проектах документів не може вважатися належним обґрунтуванням розміру санкції, оскільки конкретна санкція визначається не під час перевірки, а на засіданні НКРЕКП під час вирішення питання про відповідальність суб`єкта господарювання та прийняття відповідного рішення.

У свою чергу, обґрунтування розміру санкцій та їх пропорційності у відзиві під час розгляду справи теж не узгоджується з вимогами закону, оскільки правомірність рішень суб`єктів владних повноважень оцінюється на час їх прийняття.

На противагу зазначеному, у оскаржуваній постанові НКРЕКП не оцінив серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, тобто не виконав вимог ч. 5 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» не обґрунтував застосування санкції саме у максимальному розмірі, який складає в даному випадку 1700000 грн, та є суттєвим та не узгоджується з наслідками від допущення порушення на ринку, що свідчить про недотримання відповідачем при прийнятті постанови принципу пропорційності.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята НКРЕКП за відсутності підстав та мотивів прийняття, оскільки не містить обґрунтування її прийняття, висновків щодо необхідності застосування до позивача штрафних санкцій та конкретних правових підстав застосування такої санкції, а також висновків щодо застосування штрафу саме в такому - максимальному розмірі не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому, є протиправною та підлягає скасуванню.

При вирішенні даного спору, судом враховано правову позицію, висловлену за подібних правовідносин, в постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №420/1369/22.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернувся позивач. При цьому, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та рішень у відповідності до вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Основного Закону та ч. 2 ст. 2 КАС України, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 22700 грн згідно платіжної інструкції про сплату, який в силу положень статті 139 КАС України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2539 від 10.12.2022 про накладення штрафу в розмір 1700000,00 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності).

3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 26 серпня 2024 р.